Ухвала суду № 29633381, 28.02.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/1812/12 Головуючий в 1-й інстанції

Провадження №22-ц/774/338/К/13 суддя Бондарєва О.І.

Категорія - 79 (1) Суддя - доповідач - Зубакова В.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді - Зубакової В.П.,

суддів - Остапенко В.О., Савіної Г.О.

при секретарі - Бондаренко І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 06 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Державний виконавець Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_3, про встановлення розміру заборгованості по стягнутим за рішенням суду аліментам та стягнення неустойки за прострочення їх сплати.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення розміру заборгованості по стягнутим за рішенням суду аліментам, з урахуванням праці боржника за кордоном та затримки здійснення нею розрахунків по аліментним платежам.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що постановою судді Центрально-міського райсуду міста Кривого Рогу від 06 жовтня 2000 року на його користь з ОСОБА_2 стягнуто щомісячно аліменти на утримання їх синів: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку /доходу/, починаючи з 6 жовтня 2000 року.

На підставі вищезазначеної постанови, був виданий виконавчий лист, який протягом тривалого часу знаходився на виконанні в державній виконавчій службі Центрально-Міського району м. Кривого Рогу.

Згідно розрахунку, складеного державним виконавцем, борг ОСОБА_2 становить лише 3654,83 грн.

З даним розміром заборгованості він не згоден, вважає, що державний виконавець занизила суму заборгованості, що повинна бути стягнута за виконавчим листом за період з 06.10.2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 17 516,43 грн.

Оскільки, боржник ОСОБА_2 належним чином не виконує свого обов'язку та ухиляється від сплати аліментів, у результаті чого утворилась заборгованість по аліментам, тому він має право на одержання неустойки за прострочення їх сплати прочинаючи з 01.01.2004р. у розмірі 1% від розміру несплачених аліментів за кожен день прострочення, виходячи з визначеного ним розміру основної заборгованості по аліментам у сумі 17 516,43 грн.

Посилаючись на вищевикладене та доповнивши в подальшому позовні вимоги, просив суд: визнати не вірним, тобто таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, розмір заборгованості на 04.12.2003р., який встановлений ДВС у сумі 3 654,83 грн.; встановити судовим рішенням, що розмір заборгованості станом на 01.03.2012 року, який підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 згідно постанови Центрально-Міського суду м.Кривого Рогу від 06.10.2000 року про стягнення аліментів, становить 539 856,37 грн., при цьому основна сума боргу складає 17 516,43 грн., а пеня складає 522 339,94 грн., та просив стягнути із ОСОБА_2 зазначені кошти на свою користь.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 06 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права.

Порушення норм процесуального права полягає в тому, що судом безпідставно неодноразово було відмовлено у задоволенні заяв позивача про відвід судді та про завірення копій документів, які ним надавались.

Висновок суду про те, що позивачем не заперечується факт сплати заборгованості по аліментам станом на день розгляду справи у розмірі 3 654,83 грн. у повному обсязі не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки у судовому засіданні останній визнавав отримання цих коштів, як часткове погашення заборгованості по аліментам, та наголошував про те, що це не має жодного відношення до справи.

Висновок суду про те, що виконавчий лист був поданий позивачем до ДВС на виконання 25.09.2003р. ґрунтується на припущеннях. Матеріали цивільної справи взагалі не містять документів по виконавчому провадженню до 15.03.2012 року та розрахунків розміру заборгованості по аліментам, проведених ДВС.

Судом не враховано, що на час винесення постанови про стягнення аліментів чинним законодавством обов'язок по направленню виконавчих листів до ДВС було покладено на суд.

Розмір заборгованості по аліментам визначений державним виконавцем з порушенням ст. 93 КпШС України, якою взагалі не було передбачено застосування середньої заробітної плати.

Судом невірно відмовлено у стягненні пені за прострочення сплати аліментів у з зв'язку з тим, що правовідносини сторін виникли до набрання чинності СК України та не взято до уваги, що згідно ч. 2 ст. 196 СК України до сімейних правовідносин які вже існували на час набрання чинності СК України - 01.01.2004р. - норми СК застосовуються в частині лише тих прав і обов'язків, що виникли після набрання ним чинності. Оскільки, станом на 01.01.2004р. заборгованості по аліментам ОСОБА_2 погашена не була, то стягувач має право на пеню у розмірі 1% від розміру несплачених аліментів за кожен день прострочення, яка повинна бути розрахована в залежності від визначеного судом розміру заборгованості по даному виконавчому листу. При цьому, у позовній заяві, ОСОБА_1 наводились розрахунки пені, як на суму заборгованості у розмірі 17 516,43 грн., так і у розмірі 3 654,83 грн.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про що свідчать зворотні поштові повідомлення. Згідно ч.2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Колегія суддів вважає, що суд вірно встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і обґрунтовано, відповідно до норм процесуального і матеріального закону, відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення розміру заборгованості по стягнутим за рішенням суду аліментам та стягнення неустойки за прострочення їх сплати.

Цей висновок суду підтверджується встановленими обставинами, матеріалами справи.

Так, із матеріалів справи вбачається, що постановою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 06.10.2000 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто аліменти в розмірі 1/3 усіх видів заробітку (доходу) щомісячно на утримання синів: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1; ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 06.10.2000 року.

Виконавчий лист надійшов на виконання до державної виконавчої служби Центрально-Міського району м. Кривого Рогу 25.09.2003 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 досяг повноліття син ОСОБА_5, а ІНФОРМАЦІЯ_4 - син ОСОБА_6.

Станом на ІНФОРМАЦІЯ_4 державним виконавцем була розрахована заборгованість ОСОБА_2 по аліментним платежам та визначено її в розмірі 3654,83 грн.

Розпорядження Головного Державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_3 від 21.03.2012 року грошові кошти у сумі 3 564,83 грн., що надійшли на рахунок ДВС 02.03.2012р. на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №2-1281 від 06.10.2000р. про стягнення з ОСОБА_2 аліментів, перераховано на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 у відповідності до зазначених ним реквізитів (а.с. 198, 197).

Постановою Головного Державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції ОСОБА_3 від 21.03.2012р. виконавче провадження за виконавчим листом №2-1281 від 06.10.2000р. закінчено у зв'язку зі повною сплатою заборгованості по аліментам (а.с. 194).

Спір виник з приводу розміру заборгованості по аліментах, визначеного державним виконавцем, періоду за який повинен проводитись розрахунок заборгованості по аліментам, та стягнення неустойки за прострочення їх сплати.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 93 КпШС України, чинного на час виникнення правовідносин сторін, заборгованість по аліментах визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), одержаного відповідачем за час, протягом якого не провадилося стягнення. Якщо відповідач у цей період не працював або якщо не будуть пред'явлені документи, які підтверджували б його заробіток (доход), заборгованість визначається, виходячи із заробітку (доходу), одержуваного на час стягнення заборгованості, а для осіб, які працювали за контрактом в іноземній державі, - виходячи з розміру ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час проведення розрахунків.

Відповідно до умов ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, але всупереч вказаного, позивач ОСОБА_1, заявивши вимогу про визначення розміру заборгованості по аліментам виходячи з ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, не довів того, що боржниця працює за кордоном по контракту, тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ці вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р. №606-14, в редакції від 01.01.2000р., державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті третій цього Закону ( рішення, ухвали і постанови судів у цивільних справах), на підставі виконавчого документу, а тому доводи позивача щодо покладення на суд обов'язку направити виконавчий лист на виконання є безпідставними, та не дають підстав для здійснення перерахунку розміру заборгованості за період, що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права при відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментних платежів колегією суддів відхиляються, оскільки пеня може нараховуватись на ту суму заборгованості, яка виникла після 1 січня 2004 року, дати прийняття діючого Сімейного Кодексу, а заборгованість ОСОБА_2 по аліментам виникла у період з 25.09.2003р. по 04.12.2003р.

Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м.Кривого Рогу від 06 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: