Ухвала суду № 29633192, 20.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/124/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69000, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

УХВАЛА

20.02.13 Справа № 5009/4643/12

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Жаріновій К.С.

За участю представників: від позивача - не з'явився; від відповідача (заявник) - Семенцов М.В., довіреність № б/н від 19.02.2013 р.; від МКП «ОСНОВАНІЄ» - Прокопенко І.Г., довіреність № 101 від 21.12.2012 р.

Розглянув в судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельна компанія «НікоС» про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 09.01.2013 р. по справі № 5009/4643/12,

за позовом: Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 1» (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 64, скорочено КП «ВРЕЖО № 1»);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельна компанія «НікоС» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 119-Б, кв. 58, скорочено ТОВ «РБК «НікоС»)

про стягнення суми.

ВСТАНОВИВ:

09.01.2013 р. рішенням господарського суду Запорізької області позовні вимоги КП «ВРЕЖО № 1» до ТОВ «РБК «НікоС» задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 15418,09 грн. заборгованості, 1609,50 грн. судового збору.

11.02.2013 р. до канцелярії господарського суду Запорізької області від ТОВ «РБК «НікоС» надійшла заява про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 09.01.2013 р. по справі № 5009/4643/12.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2013 р. заяву прийнято до розгляду та призначено її розгляд на 20.02.2013 р.

Представник відповідача (боржник) в судовому засіданні 20.02.2013 р. підтримав заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 09.01.2013 р. по справі № 5009/4643/12. Обгрутовуючи заяву, відповідач зазначає, що заборгованість виникла у зв'язку з несплатою у 2011 році держбюджетом України за виконані ТОВ «РБК «НікоС» будівельні роботи, в яких застосовувалась техніка, орендована у позивача - КП «ВРЕЖО №1». Неможливість з відповідачем розрахуватися в 2012 році пов'язана з передачею повноважень на ведення будівельних робіт на об'єктах комунальної власності міста з МКП «ОСНОВАНІЄ» на КП «Управління капітального будівництва», яке в наступний час є боржником ТОВ «РБК «НікоС». Виплату заборгованості КП «Управління капітального будівництва» обіцяло провести протягом 2013 року. Проте, у зв'язку з достатністю коштів під час виконання рішення суду, будуть арештовані рахунки та майно підприємства. Зазначене фактично паралізує діяльність підприємства, оскільки підприємство не зможе придбати матеріали необхідні для будівельних робіт у наступному будівельному році, який починається з березня-липня. Також неможливо буде своєчасно сплатити податки та обов'язкові платежі до бюджету, що призведе до порушень податкового законодавства та призведе до заборгованості і додаткових штрафів та пені, зупинення роботи підприємства, унеможливить виплату заробітної плати працівникам, що також приведе до штрафів та доган з боку контролюючих органів.

Представник позивача (КП «ВРЕЖО №1») в судове засідання не з'явився, проте був присутній представник МКП «ОСНОВАНІЄ», який підтримав пояснення, які надійшли від нього до канцелярії господарського суду Запорізької області 20.02.2013 р. (вих. № 386/07 від 19.02.2013 р.). В даних поясненнях МКП «ОСНОВАНІЄ» не заперечує проти розстрочки виконання рішення на строк три місяці. Крім того, в зазначених поясненнях МКП «ОСНОВАНІЄ» зазначає, що 15.02.2013 р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис про припинення КП «ВРЕЖО №1» внаслідок приєднання до МКП «ОСНОВАНІЄ», на підставі рішення позачергової сесії шостого скликання Запорізької міської ради від 25.07.2012 р. № 6, яким затверджено передавальний акт майна, майнових, немайнових прав та обов'язків КП «ВРЕЖО №1» до МКП «ОСНОВАНІЄ». П.2 зазначеного рішення визначено, що МКП «ОСНОВАНІЄ» є повним правонаступником КП «ВРЕЖО №1», тому просить здійснити заміну КП «ВРЕЖО №1» правонаступником МКП «ОСНОВАНІЄ».

Суд розглянувши матеріали справи та оцінивши представлені докази в підтвердження заміни КП «ВРЕЖО №1» на МКП «ОСНОВАНІЄ», вирішив в задоволенні даного клопотання відмовити, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 вказаного Закону, юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Частиною 2 статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частинами 2, 3 статті 107 Цивільного кодексу України передбаченно, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Згідно п. 1.4 Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи. Зазначеною статтею ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин. Про здійснену заміну учасника судового процесу обов'язково зазначається в описовій частині рішення суду, прийнятого по суті справи, навіть якщо раніше про це вже йшлося у відповідній ухвалі.

МКП «ОСНОВАНІЄ» в підтвердження припинення КП «ВРЕЖО №1», як юридичної особи, надано лише виписку з інтернет - ресурсу, в якій зазначено, що 15.02.2013 р. здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення. Проте, в даному випадку, належним доказом про внесення запису про припинення КП «ВРЕЖО №1», як юридичної особи, є витяг або довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, видані в порядку передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Крім того, рішенням позачергової сесії шостого скликання Запорізької міської ради від 25.07.2012 р. № 6 було затверджено передавальний акт майна, майнових, немайнових прав та обов'язків КП «ВРЕЖО №1» до МКП «ОСНОВАНІЄ», який суду також не було надано.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відсутні підстави для вчинення процесуального правонаступництва позивача на підставі ст. 25 ГПК України, шляхом заміни з КП «ВРЕЖО №1» на МКП «ОСНОВАНІЄ».

Суд вважає за необхідне, роз'яснити позивачу, що за наявності відповідних доказів в підтвердження припинення КП «ВРЕЖО №1», як юридичної особи, МКП «ОСНОВАНІЄ» не позбавлене права на повторне подання відповідної заяви до суду.

За заявою представника відповідача (заявника) та МКП «ОСНОВАНІЄ» розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши заяву, вислухавши пояснення представника відповідача (заявник) та представника МКП «ОСНОВАНІЄ», оцінивши представлені в обґрунтування заяви докази, суд приходить до висновку, що заява про надання розстрочки на виконання судового рішення від 09.01.2013 р. по справі № 5009/4643/12 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

У пунктах 1, 1.2, 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996 р. № 02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України» зазначається, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги матеріальні інтереси обох сторін, зокрема, наданий відповідачем фінансовий звіт суб'єкта малого підприємства від 01.01.2013 р. (наявність збитків - 50,2 тис. грн.), ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача частково. Зокрема, суд дійшов висновку надати відповідачу розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 09.01.2013 р. у справі № 5009/4643/12 в частині стягнення 15418,09 грн. заборгованості на 6 (шість) місяців, шляхом сплати рівними частинами щомісячно по 2569,68 грн. починаючи з березня 2013 р. по серпень 2013 р. включно.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-будівельна компанія «НікоС» про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 09.01.2013 р. по справі № 5009/4643/12 задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 09.01.2013 р. по справі № 5009/4643/12 в частині стягнення 15418,09 грн. заборгованості на 6 (шість) місяців, шляхом сплати рівними частинами щомісячно по 2569 (дві тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 68 коп. починаючи з березня 2013 р. по серпень 2013 р. включно.

Ухвала набирає чинності з дати її прийняття.

Суддя А.О.Науменко