Ухвала суду № 29632504, 25.02.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Махаринець Д.Є.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"25" лютого 2013 р. Справа № 2а/1770/3816/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" жовтня 2012 р. у справі за позовом Фермерського господарства "Чемерис К.В." до Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Чемерис К.В." звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гощанської МДПІ Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000011910 від 25.07.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач у позовній заяві зазначав, що податковим керуючим не прийнято до уваги, що заставлене майно - зерно використане як насіння для посіву в зв'язку з його непридатністю до зберігання. Також зазначає що податковий орган зробив помилковий висновок, що сплата комісійної винагороди банку за перерахування податкових платежів є порушенням умов податкової застави.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2012 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000011910 від 25.07.2012 року в частині застосування штрафної санкції в сумі 502,25 грн.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказану постанову та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В судове засідання сторони не прибули, про день, час та місце судового розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідач просив суд розглядати справу за відсутності представника.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що 02.11.2011 року податковим органом згідно акту про опис майна у податкову заставу № 8 було проведено опис майна Фермерського господарства "Чемерис К.В." а саме кукурудзи у кількості 61т.

07.07.2012 року Гощанською МДПІ Рівненської області Державної податкової служби проведено перевірку стану збереження майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

За результатами перевірки складено акт №444/19/35845961 від 07.07.2012 року, в якому зафіксовано порушення Фермерським господарством "Чемерис К.В." пункту 92.1, 92.2 статті 92 Податкового кодексу України щодо відсутності частини майна (кукурудзи), що перебувала у податковій заставі, оскільки 15,112 т. кукурудзи було списано буз згоди податкового органу і вона була відсутня на складі. Також встановлено використання 502 грн. від продажу майна, що перебувало в посадковій застав на сплату комісії банку, а не в погашення податкового боргу.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000011910 від 25.07.2012 року, яким Фермерському господарству "Чемерис К.В." визначено суму штрафу за відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби у розмірі 23170 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія судів, виходив з того, що у податкового органу не було підстав для застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 502 грн.

Так, відповідно до положень ст. 89 ПКУ право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначені платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеної строку (п.89.1.1ст.89).

З урахуванням положень 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні та оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п. 89.3 даної статті майно, на яке поширюється право податкової застави оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що мас податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно з пунктом 91.3 статті 91 Податкового кодексу України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Пунктом 92.1 статті 92 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди. У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу державної податкової служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Згідно з актом про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, що перебуває у податковій заставі №444/19/35845961 від 07.07.2012 року податковим керуючим виявлено відсутність частини майна (кукурудзи), що перебувала у податковій заставі за актом опису майна від 02.11.2011 року № 8 - на складі господарства були відсутні 15,112 т. які були списані без згоди податкового органу.

Судом першої інстанції встановлено, що акт списання предмета податкової застави в зв'язку з непридатністю зроблено позивачем самостійно без участі податкового органу, до податкового органу позивач за дозволом на таке списання не звертався .

Пунктом 3.7 Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, визначено, що за результатами проведеної перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, складається акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті проведеної перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, що є невід'ємною частиною даного акта.

Зауважень голова Фермерського господарства "Чемерис К.В." до акту перевірки № №444\19\35845961 від 07.07.2012 року не надавав.

Згідно з пунктом 2.8 Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, перевірка стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, може проводитись шляхом візуального контролю за наявності у такого платника майна і стану його збереження, а також шляхом документального підтвердження (перевірка відповідних документів бухгалтерського та податкового обліку та іншої інформації) наявності такого майна, його руху та стану збереження на момент проведення перевірки.

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що податковий керуючий при встановленні факту неправомірного відчуження позивачем предмету податкової застави - кукурудзи в кількості 15,112 т зафіксованої в акті № №444\19\35845961 від 07.07.2012 року перевірки стану збереження майна Фермерського господарства "Чемерис К.В.", яке перебуває у податковій заставі, діяв правомірно.

Також суд першої інстанції правильно вказав, що позивач в супереч вимог п. 89.7 ст.89, п.92.1 ст. 92, п. 92.3 статті 92 Податкового кодексу України без попередньої згоди органу державної податкової служби на заміну предмета застави та на здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, реалізував таке майно, що передбачає для платника податків відповідальність відповідно до закону.

Отже, висновки податкового керуючого про порушення Фермерським господарством "Чемерис К.В." статті 92 Податкового кодексу України при списанні та відчуженні зерна кукурудзи в кількості 15,112 тон є обгрунтованими, а накладення штрафу на позивача відповідно до приписів ст.124 ПКУ є правомірним.

Що стосується застосування відповідачем штрафних санкцій в розмірі 502 грн. то суд першої інстанції правильно виходив з приписів п.92.1 ст. 92 ПКУ, яким передбачено, що платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

У разі якщо в податковій заставі перебуває лише готова продукція, товари та товарні запаси, платник податків може відчужувати таке майно без згоди органу державної податкової служби за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні, та за умови, що кошти від такого відчуження будуть направлені в повному обсязі в рахунок виплати заробітної плати, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або погашення податкового боргу.

Кошти отримані від реалізації зерна Фермерським господарством "Чемерис К.В." в сумі 50715,94 грн., були спрямовані на погашення податкового боргу платника податків, 15600,15 грн. - на виплату заробітної плати. Що стосується комісійної винагороди, сплаченої банківським установам, то суд першої інстанції правильно зазначив, що комісійна винагорода в сумі 502,25 грн. сплачена під час перерахування відповідачу податкового боргу. Без сплати комісійної винагороди банки не здійснили б перерахування грошових коштів до бюджету.

Сплата податкового боргу шляхом внесення готівки через банківські установи була здійснена за ініціативою податкового органу. Так, податковим органом було вилучено готівку з каси фермерського господарства на підставі актів вилучення готівки на суму 39300 грн. Крім того, частину готівки в тому числі і комісійну винагороду при сплаті податків в банківські установи було сплачено через працівника податкової інспекції - податкового керуючого Ничипорчук Н.В., що підтверджується копіями квитанцій, наявних у справі. Наведене свідчить, що здійснити переказ грошових коштів, спрямованих на погашення податкового боргу платника податків без сплати комісії банку неможливо.

Отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення в цій частині є протипрравним.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновки суду першої інстанції.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Гощанської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "23" жовтня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Фермерське господарство "Чемерис К.В." с.Березівка,Корецький район, Рівненська область,34731

3- відповідачу Гощанська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул. Незалежності, 31,смт.Гоща,Рівненська область,35400