Ухвала суду № 29632138, 19.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2011 р.справа № 2а-418/08/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Мельника В.В. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання: Шкуропадській В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову: Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 р.

у справі № 2а-418/08/1170 (категорія статобліку- 2.11.1)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновик"

до: Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції

про: визнання нечинними рішень, -

Встановила:

У липні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновик" (далі ТОВ «Зерновик") звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000012310/0 від 08 січня 2008 року, №0000012310/1 від 04 лютого 2008 року, №0000012310/2 від 22 квітня 2008 року, №0000012310/3 від 09 липня 2008 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 63231 гри., з яких податок на додану вартість у сумі 42 154 грн. та застосована штрафна (фінансова) санкція у сумі 21077 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 року адміністративний позов задоволено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що позивач, несвоєчасно отримавши від контрагентів первинні бухгалтерські та податкові документи, мав право відкоригувати показники податкової звітності шляхом подачі уточнюючих розрахунків. Подання таких розрахунків передбачено законодавством та не може розглядатись як заниження податкових зобов'язань за період, коли названі розрахунки було подано.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-418/08/1170 від 17.04.2009 року, у задоволенні позову - відмовити.

У апеляційній скарзі відповідач вказує наступне.

Заниження податкових зобов'язань з ПДВ має місце внаслідок того, що підприємством подано уточнюючі розрахунки до декларації з ПДВ за 2005 рік, за який проведена комплексна документальна перевірка. Актом планової документальної перевірки від 13.04.2006 року № 14/23-10/33328882 охоплено питання правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість.

Так, по декларації з ПДВ за грудень 2005 року чиста сума податкових зобов'язань з ПДВ складає 300 грн., що підтверджено перевіркою. Період січень - грудень 2005 року був охоплений перевіркою, проводити повторну перевірку декларацій за січень - грудень 2005 року немає підстав, висновки перевірки не були оскаржені підприємством в частині визначення залишків від'ємного значення, що підлягали включенню до податкового кредиту наступних декларацій - за даними перевірки вони були відсутні.

Зважаючи на викладене, коригування рядка 23 декларації з ПДВ за січень 2006 року можливе лише на підставі даних декларації з ПДВ за грудень 2005 року, які були підтверджені перевіркою.

Таким чином, підприємством завищено показники рядка 23 (залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду) декларації з ПДВ за січень 2006 року на суму 42154 грн., в тому числі 23.1-0 грн. та рядка 23.2 - 42154 грн.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181 - III (зі змінами та доповненнями), у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50 відсотків такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, відповідач вважає податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить суд постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2009 року по справі №2а-418/08//1170 залишити без змін, а апеляційну скаргу державної податкової інспекції Новоукраїнському районі від 09.06.2010 р.- без задоволення.

В своїх запереченнях позивач зазначив, що відповідно до п.3.4 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 р. (у редакції наказу №213 від 15.06.2005р.), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р. за № 702/10982 р. (надалі порядок), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації, а дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського і податкового обліку платника податків, при цьому не включення податкової накладної (за наявності її оригіналу) до реєстру отриманих та виданих податкових накладних не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Оскільки, TOB «Зерновик»отримало податкові накладні на суму 42154 грн. лише у листопаді 2007 року, то, відповідно, не мало можливості включити їх до реєстру податкових накладних 2005 pоку. Проте, скориставшись своїм правом, встановленим законодавством, віднесло до складу податкового кредиту згідно уточнюючих розрахунків до декларацій 2005 року.

Представники відповідача до суду не прибули. Від відповідача надійшло клопотання про заміну сторони у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, до суду надано наказ ДПА України у Кіровоградській області про реорганізацію державних податкових інспекцій у 2010 р.

- Добровеличківської МДПІ та ДПІ Новоукраїнському районі шляхом їх злиття та утворення Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції.

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає можливим задовольнити клопотання про заміну сторони у справі. Замінити відповідача Добровеличівську МДПІ на Новоукраїнську МДПІ.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти вимог, викладених в апеляційній скарзі державної податкової інспекції у Новоукраїнському районі. Вважає їх необгрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, просить суд постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2009 року по справі №2а-418/08//1170 залишити без змін, а апеляційну скаргу державної податкової інспекції- без задоволення.

Заслухавши представника позивача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції, за результатами перевірки Новоукраїнською ДПІ Кіровоградської області було складено Акт від 21.12.2007 року №69/23-10/33328882 «Про результати комплексної позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «Зерновик»за період з 01.01.2006 року по 30.09.2007 року».

Документальною перевіркою встановлено, що підприємством в порушення пп. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено суму ПДВ, яка підлягала нарахуванню до сплати в бюджет за 2006 рік в розмірі 42154 грн., зокрема по періодах: січень 2006 року - 50 грн.; травень 2006 року - 10173 грн.; червень 2006 року - 2943 грн.; липень 2006 року - 28988 грн.

На думку перевіряючих, підприємство не мало права корегувати показники податкової звітності шляхом подання уточнюючих розрахунків за період, що вже перевірявся податковим органом.

На підставі акта перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0000012310/0 від 08 січня 2008 року, яким встановлено порушення пп. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) TOB «Зерновик»в розмірі 63231 грн., у тому числі за основним платежем - 42154 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21077 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «Зерновик»подавало первинну скаргу до ДПІ та повторні скарги до органів державної податкової служби, проте всі вони залишені без задоволення та, відповідно, винесені податкові повідомлення-рішення №0000012310/1 від 04 лютого 2008 року, №0000012310/2 від 22 квітня 2008 року, №0000012310/3 від 09 липня 2008 року.

З висновками податкової не можна погодитись, виходячи з такого:

Як вбачаться з матеріалів справи TOB «Зерновик», отримавши від контрагентів: TOB «Агро-Гарант Цукор», TOB «Шпола-Цукор», ВАТ «Кіровограднафтапродукт», TOB «НК Альфа-Нафта»податкові накладні із запізненням (12.11.2007, 20.11.2007), що підтверджується також копіями накладних, подало у листопаді 2007 року уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань по податку на додану вартість до декларації за травень, жовтень, листопад 2005 року, січень - грудень 2006 року, січень 2007 року, в яких виправлені самостійно виявлені помилки минулих податкових періодів, тобто відображені суми податкового кредиту в розмірі 42154 грн., внаслідок чого сума податкового зобов'язання наступних податкових періодів зменшилась на 42154 грн.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно п. п. 7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону «Про податок на додану вартість»платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування.

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податків на податковий кредит вважається дата виникнення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»встановлює, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.3.4 Порядку платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації, а дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського і податкового обліку платника податків, але при цьому не включення податкової накладної (за наявності її оригіналу) до реєстру отриманих та виданих податкових накладних не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Оскільки, TOB «Зерновик»отримало податкові накладні на суму 42154 грн. лише у листопаді 2007 року, то відповідно не мало можливості включити їх до реєстру податкових накладних 2005 р., проте, скориставшись своїм правом, встановленим законодавством, віднесло до складу податкового кредиту згідно уточнюючих розрахунків до декларацій 2005- 2006 років.

Отже, з проведеного аналізу норм законодавства про оподаткування податком на додану вартість та співставлення фактичних обставин справи, можна зробити висновок, що TOB «Зерновик», отримавши податкові накладні із запізненням, правомірно віднесло зазначені в них суми до податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні податкові періоди та зменшило суму податкових зобов'язань наступних податкових періодів.

П.4.4. Порядку заповнення та подання деклараций,затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 р., встановлено, що якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності (1095 днів) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірне податкове повідомлення рішення було винесено відповідачем безпідставно.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції всебічно врахував обставини справи та прийняв рішення у відповідності до норм ч.1 ст.2 КАС України, що виключає підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Новоукраїнської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2009 р.- без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.А. Проценко