КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" лютого 2013 р. Справа№ 5011-69/9182-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів: Алданової С.О.
Шевченка Е.О.
за участю представників сторін:
Від позивача: Твердохліб С.М. - представник за довіреністю;
Від відповідача: Вовченко О.С.- представник за довіреністю;
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, 1: представник - не з'явився;
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, 2: представник - не з'явився;
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, 3: Пржиємський В.В. - представник за довіреністю;
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, 4: представник - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС
на рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2012 року
у справі №5011-69/9182-2012 (суддя Стасюк С.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі
Трипільської ТЕС
до Державного підприємства «Вугілля України»
треті особи, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,: 1. Державне підприємство «Антрацит»
2. Державне підприємство
«Макіїввугілля»
3. Публічне акціонерне товариство «Групова збагачувальна
фабрика «Червона зірка»
4. Відкрите акціонерне товариство ЦЗФ «Нагольчанка»
про стягнення 10 785,24 грн.
ВСТАНОВИВ:
У липні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України» про відшкодування збитків у розмірі 10 785,24 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо поставки вугільної продукції згідно з договором № 111/2 від 29.04.2011 року.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.09.2012 року у даній справі у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС відмовлено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, як таким, що прийнято при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, крім підстав, зазначених у позовній заяві, посилається на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що залізницею для усунення виявленого порушення, а саме недотримання відповідачем рівномірності завантаження на осі вагону, були виконані певні роботи та надані послуги, які відображені у складених актах загальної форми та зазначено їх вартість.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,: 1) Державне підприємство «Антрацит», 2) Державне підприємство «Макіїввугілля», 3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат».
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Відкрите акціонерне товариство ЦЗФ «Нагольчанка». Замінено третю особу-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаський збагачувальний комбінат» на її правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Групова збагачувальна фабрика «Червона зірка».
Представник Державного підприємства «Антрацит» в судове засідання не з'явився, проте подав пояснення по справі та просив суд розглянути справу за відсутності представника підприємства, у зв'язку з неможливістю забезпечити його явку.
Державним підприємством «Макіїввугілля» та Відкритим акціонерним товариством ЦЗФ «Нагольчанка» не використано наданого їм законом права на участь їх представників у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено.
Матеріали справи містять докази належного повідомлення Державного підприємства «Макіїввугілля» та Відкритого акціонерного товариства ЦЗФ «Нагольчанка» про час та місце розгляду справи.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Державного підприємства «Макіїввугілля» та Відкритого акціонерного товариства ЦЗФ «Нагольчанка», за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та пояснення, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" (покупець) та Державним підприємством "Вугілля України" (постачальник) укладено договір поставки вугілля № 111/2, за умовами якого постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію (вугілля) в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в даному Договорі.
Відповідно до п. 1.2. Договору покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених даним Договором.
Пунктом 2.1. Договору сторони узгодили, що вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення), згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів "Інкотермс"в редакції 2000 р. з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором, та за реквізитами покупця, вказаними в Додатках до Договору.
Згідно п. 8.2. Договору сторони гарантують відповідність порядку приймання-передачі вугілля за кількістю і якістю до вимог чинних нормативних документів та цього Договору.
Встановлено, що на виконання умов Договору на адресу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" за залізничною накладною № 52559523 відповідачем був направлений вагон № 68701770, відвантажений відправником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецький збагачувальний комбінат", який прибув до позивача за досилочною накладною № 46060265; за залізничною накладною 49256951 - вагони № 68737261 та № 68778638 - відправник Відкрите акціонерне товариство "ЦЗФ Нагольчанська", які прибули за досилочними накладними № 4567580 та № 45267762.
Відповідно до п. 5.1. Договору на взаємовідносини сторін по постачанню та прийманню вугілля розповсюджено дію вимог Статуту залізниць України та нормативних актів, виданих відповідно до Статуту залізниць України.
Як передбачено п. 4. Правил приймання вантажів до перевезення (наказ Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644), відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б збереження його на всьому шляху перевезення та екологічну безпеку і захист навколишнього природного середовища згідно з законодавством. Дрібні місця штучних вантажів відправник повинен об'єднати в більші.
Особливості перевезення вантажу, що є предметом Договору, визначені п.п. 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.
За умовами п. 3.2.5. Договору постачальник має право доручити виконання зобов'язання по поставці вугілля за договором третій особі - вугледобувному підприємству, особу якого сторони погодять у додатках до договору.
Поряд з цим, згідно п. 3.1.2. Договору зобов'язання по завантаженню вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони, покладено саме на постачальника.
Судова колегія не бере до уваги посилання відповідача на те, що вантажовідправник, завантаживши вагони з вугіллям та склавши перевізні документи, передав їх ДАЗТ "Укрзалізниця" до перевезення, остання прийняла спірні вагони без зауважень, про що свідчать відбитки печатки станції відправлення на залізничних накладних, з наступних підстав.
Як передбачено у п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, «Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф». В Додатку №3 вказаних Правил чітко визначено, ким заповнюється графа накладної., а саме п.20 Додатку №3 Правил оформлення перевізних документів вказує, що ці відомості заповнює вантажовідправник. У п.2.4 Правил оформлення перевізних документів редакції до 08.06.11 р зазначено: «На зворотному боці накладної у графі «Вантаж розміщено і закріплено згідно з§_ розділу__ Технічних умов правильно» розписується представник відправника, відповідальний за правильність навантаження і кріплення вантажу у вагоні, вказуючи номер розділу й параграфа ТУ, відповідно до яких проводились навантаження і кріплення вантажу».
Розділом 3 п. 3.19 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" встановлено, що залізниця вправі перевіряти дані, зазначені відправником в залізничній накладній, але не зобов'язана перевіряти масу усіх вантажів, які вона приймає до перевезення.
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України залізниця має право перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Встановлено, що при перевірці маси вантажу направлених на адресу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» вагонів, на залізничній станції "Нижньодніпровський вузол" у вагоні № 68701770 було виявлено нерівномірне завантаження вагону вантажем, про що складено акт загальної форми № 1157 від 20.06.2011 року.
Крім того, на залізничній станції "Знаменка" при перевірці маси вантажу у вагонах № 68737261 та № 68778638 було виявлено нерівномірне завантаження візків, про що були складені акти загальної форми № 416а від 22.09.2011 року та № 417а від 22.09.2011 року.
Судовою колегією встановлено, що подані позивачем на підтвердження своїх вимог акти загальної форми містять номери вагонів та номери накладних, за якими вони були відправлені. Ці акти зазначені і у накопичувальних картках як підстава додаткових нарахувань, проведених залізницею при доставці вагону.
Як свідчать матеріали справи, на підставі нерівномірного завантаження вагонів, з одержувача вантажу -Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" - стягнуто кошти за додаткові послуги в сумі 10 785,24 грн. що підтверджується переліками № 0807 від 08.07.2011 року, № 0410 від 04.10.2011 року, накопичувальними картками № 08071048 від 08.07.2011 року та № 01101427 від 01.10.2011 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією № 10-4946 від 10.08.2011 року з вимогою сплатити 3 794,64 грн. витрат по виправленню комерційного браку та з претензією № 10-6680 від 04.11.2011 року з вимогою сплатити 6 990,60 грн. витрат по виправленню комерційного браку.
Однак, матеріали справи свідчать про те, що відповідач залишив дані претензії без відповіді та реагування.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частина 2 статті 712 ЦК України встановила, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.
В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Як вже було встановлено вище, що при виконанні Договору та здійсненні поставки вугілля, Державним підприємством "Вугілля України" всупереч п. 3.1.2. Договору допущено нерівномірне завантаження вугілля, що призвело до понесення Публічним акціонерним товариством "ЦЕНТРЕНЕРГО" додаткових витрат.
Нормами ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Як передбачено ч. 3 ст. 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Враховуючи дані норми законодавства, а також порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для відшкодування збитків у повному обсязі.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №37/209 від 30.01.2012 року.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС про стягнення 10 785,24 грн. витрат, пов'язаних з нерівномірним завантаженням вагонів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати за подання позовної заяви та за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі Трипільської ТЕС на рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2012 року задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 28.09.2012 року у справі № 5011-69/9182-2012 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, в особі відокремленого підрозділу Трипільської теплової електростанції 08720, Київська область, м. Українка, вул. Промислова, 1; код ЄДРПОУ 00131334) 10 785 (десять тисяч сімсот вісімдесят п'ять) грн. 24 коп., 1 653 (одну тисячу шістсот п'ятдесят три) грн. 00 коп. судового збору за подання позовної заяви та 804 (вісімсот чотири) грн. 75 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.
5. Матеріали справи № 5011-69/9182-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Коршун Н.М.
Судді Алданова С.О.
Шевченко Е.О.
Судове рішення № 29631124, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 25.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-69/9182-2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: