Постанова № 29630848, 11.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2013 року 11:00

Справа № 0870/11294/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Стрельнікової Н.В.

при секретарі Чистяковій К.С.

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Державного підприємства «Підприємство Вільнянської виправної колонії

Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20)»,

м. Вільнянськ Запорізької області

до: Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області

Державної податкової служби, м. Вільнянськ Запорізької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20)», (далі – позивач, Підприємство Вільнянської ВК №20) звернулося із адміністративним позовом до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби, в якому, з урахуванням уточнень до адміністративного позову вх. №53953 від 12.12.2012, просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00015551504/0, прийняте відповідачем 08.10.2010.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням відповідачем в порушення вимог п.п. 15.1.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» були застосовані до позивача штрафні санкції з порушенням терміну позовної давності.

У судове засідання представник позивача не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 24.01.2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло клопотання позивача вх. № 3151 про розгляд справи без участі представника позивача, на позовних вимогах наполягають.

Представник відповідача також у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. 11.02.2013 до суду надійшло клопотання представника відповідача про розгляд справи без участі представника інспекції.

При цьому 29.01.2013 року до суду надійшли письмові заперечення відповідача на позовну заяву, згідно яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем не було пропущено 1095-денний строк застосування штрафних санкцій, перебіг якого починається від дати погашення суми податкового зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що сторонами суду подані клопотання про розгляд справи за відсутності представників, суд визнав за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі п. 1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року «Про державну податкову службу в Україні» посадовою особою відповідача було проведено невиїзну документальну перевірку підприємства Вільнянської ВК №20 з питання своєчасної сплати самостійно узгоджених податкових зобов’язань з податку на додану вартість за травень 2007 року, липень 2007 року та серпень 2007 року, за наслідками якої складено акт перевірки №1148/15-08680069 від 08.10.2010р.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. №2171 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон №2181) позивачем несвоєчасно сплачено податок на додану вартість згідно податкових декларацій №7784 від 20.06.2007р., №11526 від 20.08.2007 р., №12283 від 20.09.2007р., (відомості наведені у таблиці на стр. 1-2 акту перевірки).

08.10.2012 р. на підставі акта перевірки №1148/15-08680069 від 08.10.2010р. відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 00015551504/0 ввід 08.10.2010р., яким позивача на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 за затримку на 1142 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 49976,02 грн. було зобов’язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 24988,02 грн. за платежем податок на додану вартість.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Дослідив матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 1.5 ч.1 ст. 1 Закону №2181 (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Згідно п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону №2181, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Специфіка штрафної санкції, передбаченої п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 полягає в тому, що вона нараховується органом державної податкової служби на погашену суму податкового боргу. У випадку ж обчислення строку давності для застосування штрафу з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, затримка платником сплати узгодженого податкового зобов’язання понад 1095 днів взагалі унеможливлювала б застосування до такого платника штрафних санкцій, передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181.

Оскільки за змістом п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону №2181 початок перебігу строку давності пов'язаний фактично з днем порушення платником податків податкового законодавства внаслідок декларування заниженої суми податкового зобов’язання, а п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 диференціює розмір штрафу в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, перебіг строку давності для визначення суми податкового зобов’язання у вигляді штрафу починається з дня, наступного за днем сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

Як вбачається з додатку до акту перевірки № 1148/15-08680069 від 08.10.2010р., сплата позивачем сум узгоджених податкових зобов’язань, визначених вищезазначеними податковими деклараціями, відбувалась у період часу з 07.07.2010 по 20.09.2010, в той час, як штрафні санкції були визначені відповідачем позивачу спірним рішенням 08.10.2010р., тобто до спливу 1095 днів з днів сплати з простроченням.

Таким чином, відповідачем при прийнятті спірного рішення не було порушено 1095-денний строк, встановлений п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 ПК України, з огляду на що відсутні підстави для задоволення позовних вимог та визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 00015551504/0, прийнятого відповідачем 08.10.2010.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державне підприємство «Підприємство Вільнянської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№20)» до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.В. Стрельнікова