Постанова № 29630560, 29.05.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

29.05.2012 р. Справа № 2а-313/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лісовської Н. В. за участю секретаря судового засідання Пиньошко М.С. розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївстрансбуд-1", вул. Набережна, 42,с. Галицинове, Жовтневий р-н, Миколаївська обл., 57286

доЖовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області ДПС із Снігурівським відділенням, вул. Торгова, 63-а, м. Миколаїв, 54050

проскасування податкового повідомлення - рішення від 27.12.2011р. № 0000982301, За участю представників:

від позивача: Щедрова Є.В.

від відповідача: Матвєєва Є.В.;

прокурор: Брезіцького С.В.

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Миколаївтрансбуд-1» (надалі - Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Жовтневої міжрайонної ДПІ Миколаївської області ДПС із Снігурівським відділенням (надалі - ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.12.2011 року № 0000982301.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що Товариство не порушувало п.198.6 ст.198 п. 200.1., п. 200.2 ст. 200, п.201.1 ст. 201 ПК України, товарність правочину Товариства з контрагентом ТОВ «Глиноземпромбуд» щодо поставки піску підтверджена в установленому законом порядку, а саме податковою накладною, видатковими накладними, платіжними дорученнями та іншими документами, що відповідають вимогам чинного законодавства. Таким чином, позивачем правомірно включено до податкового кредиту за серпень 2011 року ПДВ на суму 100000 грн., а відтак податкове повідомлення-рішення від 27.12.2011 № 0000982301, яким ДПІ було завищено грошове зобов'язання з ПДВ на 125000,00 грн., в тому числі за основним платежем - 100000,00 грн., за штрафними санкціями - 25000,00 грн., є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що в ході перевірки платника податку ТОВ «Глиноземпромбуд» не підтверджено поставок товарів контрагентами-покупцями за період серпень 2011 року на загальну суму ПДВ 100000,00 грн. (ТОВ «Миколаївтрансбуд-1»), що свідчить про те, що господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Глиноземпромбуд» є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами, а відтак, податкове повідомлення-рішення, яким завищено Товариству грошове зобов'язання з ПДВ на 125000,00 грн. у серпні 2011 року, є правомірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволені позову.

Представник прокуратури підтримав позицію відповідача та вважає, що позов не є обґрунтований та не належить задоволеню.

В судовому засіданні 29.05.2012 року в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Вислухав пояснення сторін, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

ДПІ у період з 28.11.2011 року по 29.11.2011 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентом-постачальником ТОВ «Глиноземпромбуд» за серпень 2011 року платника податку ТОВ «Миколаївтрансбуд-1».

Перевіркою встановлено, що Товариством порушено п.198.6 ст.198, п. 200.1., п. 200.2 ст. 200, п.201.1 ст. 201 ПК України, а саме неправомірно завищено суму податкового кредиту з ПДВ у серпні 2011 року, про що було складено акт № 1151/23-35301806 від 06.12.2011 року.

На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення від 27.12.2011 № 0000982301, яким ДПІ було завищено грошове зобов'язання з ПДВ на 125000,00 грн., в тому числі за основним платежем - 100000,00 грн., за штрафними санкціями - 25000,00 грн.

Суд критично оцінює позицію відповідача щодо нікчемності правочинну, укладеного між Позивачем та ТОВ «Глиноземпромбуд», оскільки реальність та товарність господарської операції по виконанню договору поставки від 16.08.2011 року № 16/08-11 підтверджена позивачем належним чином. Окрім того, в судовому засіданні представником відповідача не заперечувалося, що Позивачем виконані роботи по будівництву шляхопроводу через залізницю на виконання договору субпідряду № МЗ-73/267 (а.с.53-60, том1 ), для виконання саме цих робіт й був придбаний пісок позивачем у ТОВ «Глиноземпромбуд».

Так, Товариство виконувало роботи зі спорудження земляних валів з піску, про що свідчить договір субпідряду від 11.08.2011 року № МЗ-73/267. Згідно договору Генпідрядник доручає Субпідряднику (Товариству) придбання матеріалів для виконання своїх зобов'язань за договором. У зв'язку з цим, Товариством з ТОВ «Глиноземпромбуд» було укладено договір поставки піску від 16.08.2011 року № 16/08-11. Реальність та товарність зазначеної господарської операції підтверджується рахунком-фрактурою від 08.09.2011 року № СФ-00031/8, видаткової накладною від 08.09.2011 року № РН-0000001, податковою накладною від 29.08.2011 року № 1 на суму з ПДВ - 600000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 100000,00 грн.

Суд критично оцінює позицію відповідача, що не зважаючи на те що будівельні роботи зі споруди моста виконані, але пісок, який був використаний при будівництві моста не міг бути придбаним ТОВ «Глиноземпромбуд» у ТОВ "Мнгновение-Юг". Такі висновки перевіряючих є хибними та ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки наявність виконаних робіт відповідачем не ставиться під сумнів, наявність первинних документів, які надають право на формування податкового кредиту у позивача є та ці документи цілком відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік ".

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Таким чином, у позивача виникло право на податковий кредит.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п. 201.1. ст.. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Так, податкова накладна від 29.08.2011 року № 1 на суму з ПДВ - 600000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 100000,00 грн., що надана позивачем на підтвердження товарності господарської операції, відповідає переліченим вимогам, що визначені ПК України.

Право на віднесення сум податку до складу податкового кредиту виникло у Позивача по першій події - даті списання коштів з банківського рахунку на оплату товару.

Таким чином, суд не вбачає в діях позивача порушення норм чинного податкового законодавства, а відтак винесення податкового повідомлення рішення від 27.12.2011 № 0000982301, яким ДПІ було завищено грошове зобов'язання з ПДВ на 125000,00 грн., в тому числі за основним платежем - 100000,00 грн., за штрафними санкціями - 25000,00 грн., є неправомірним та підлягає скасуванню.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При постановці рішення суд вирішує питання про розподіл тсудових витрат відповідно до вимог ст. 94 КАС України.

З оглядом на лист роз'яснення Вищого Адміністративного суду України від 21.11.11 року № 2135/11/13-11 судовий збір який належить повернення на користь особи яка не є суб'єктом вкладних повноважень, та чиї позовні вимоги задоволені, повернення судового збору з Державного бюджету України повинно проводитися шляхом безспірного списання органами Державної казначейської служби із рахунку суб'єкта влад них повноважень-відповідача.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївтрансбуд-1» - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення від 27.12.2011 року № 0000982301.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївтрансбуд-1» шляхом безспірного списання Державною казначейською службою із рахунку Жовтневої міжрайонної Державної податкової інспекції Миколаївської області ДПС із Снігурівським відділенням судовий збір у сумі 1282,19 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська

Повний тест постанови

виготовлено та підписано суддею 31.05.2012 року