Провадження № 2/463/361/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2013 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
з участю секретаря судового засідання: Цуняк Л.Я.,
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника третьої особи: Македонського О.П.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третьої особи публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про стягнення коштів, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про розірвання договору, виселення, зобов'язання вчинення дій та стягнення коштів,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_4, третьої особи ПАТ «Кредитпромбанк» про стягнення 11 000 доларів США в гривнях по офіційному курсу НБУ на момент прийняття судового рішення.
Позов обґрунтовує тим, що 10 листопада 2009 року уклала з відповідачем попередній договір, відповідно до умов якого, в строк до 14 травня 2010 року повинен був бути укладений договір купівлі-продажу житлового будинку площею 88 кв.м. в с. Ясенів Бродівського району Львівської області, земельної ділянки площею 0,2128 га призначеної для обслуговування будинку та земельної ділянки площею 0,268 га призначеної для ведення особистого селянського господарства. На виконання попереднього договору передала відповідачу 10 листопада 2009 року 8 000 доларів США, а 28 червня 2010 року - 3 000 доларів США. Відповідач від укладення договору купівлі-продажу ухиляється. Крім того, вказаний будинок відповідачем 21 червня 2007 року був переданий в іпотеку ВАТ «Кредитпромбанк» і накладено на нього заборону відчуження, про що позивача відповідач не проінформував.13 листопада 2011 року по даному факту відносно позивача була порушена кримінальна справа. Як на підставу позову посилається на ст. 635 ЦК України.
Відповідач ОСОБА_4 подав зустрічний позов до ОСОБА_1, який ухвалою суду від 17 січня 2013 року прийнято до розгляду з первісним, про розірвання договору найму від 19 листопада 2010 року та зобов'язання повернути об'єкт нерухомості в стані в якому він був переданий. Просить виселити та зняти з реєстрації ОСОБА_1 разом з неповнолітньою дочкою ОСОБА_6 з житла за адресою АДРЕСА_1 без надання іншого житла. Крім того, просить зобов'язати ОСОБА_1 повернути оригінали правовстановлюючих документів, а саме: реєстраційного посвідчення від 22 липня 1993 року на будинок АДРЕСА_1, договору дарування від 15 липня 1993 року, технічного паспорту на вказаний будинок, рішення Яворівської сільської ради № 80 від 30 серпня 2000 року «Про надання дозволу на добудову в будинку АДРЕСА_1», державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД № 444598, технічну документацію на земельні ділянки, що належать ОСОБА_4, звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки пл. 0,268 га, що знаходиться в с. Ясенів та належить ОСОБА_4 та рецензію на звіт. А також, просить стягнути з ОСОБА_1 плату за проживання в будинку АДРЕСА_1 та за користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку, господарськими будівлями та спорудами за період з 19 листопада 2010 року по 19 листопада 2012 року в сумі 28 800 гривень.
Позов обґрунтовує тим, що відповідно до попереднього договору від 10 листопада 2009 року та договору найму від 19 листопада 2010 року передав ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_1, а остання прийняла його та провела самовільно реконструкцію, зокрема: замурувала два вікна, засипала підвал, розібрала альтанку в саду, що призвело до псування житла, а тому вважає, що договір підлягає до розірвання на підставі п. 2 ст. 825 ЦК України, а об'єкт оренди підлягає поверненню в стані переданому в оренду. При розірванні договору ОСОБА_1 разом з дитиною підлягають виселенню та знаттю з реєстрації. При укладенні договору ОСОБА_1 були передані наступні документи: реєстраційне посвідчення від 22 липня 1993 року на будинок АДРЕСА_1, договір дарування від 15 липня 1993 року, технічний паспорт на вказаний будинок, рішення Яворівської сільської ради № 80 від 30 серпня 2000 року «Про надання дозволу на добудову в будинку АДРЕСА_1», державний акт на право власності на земельну ділянку ЯД № 444598, технічну документацію на земельні ділянки, що належать ОСОБА_4, звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки пл. 0,268 га, що знаходиться в с. Ясенів та належить ОСОБА_4 та рецензію на звіт, які підлягають поверненню. За час проживання в спірному будинку ОСОБА_1 користувалась земельними ділянками, господарськими будівлями та самим будинку за що повинна сплати орендну плату. Як на підставу позову посилається на ст.ст. 632, 810, 825, 826 ЦК України.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 первісний позов підтримала з мотивів викладених в ньому, проти зустрічного заперечила та пояснила, що на момент укладення попереднього договору ОСОБА_4 не повідомив її про договір іпотеки. Підтвердила, що справді проживає у спірному будинку разом з дитиною на підставі договору найму, провела ремонтні роботи в будинку, які були погоджені з ОСОБА_4 з метою покращення умов проживання, внаслідок чого покращилось спірне майно. Будь-яких правовстановлюючих документів від ОСОБА_4 не отримувала, повідомлення про розірвання договору найму від нього також не отримувала. Вказала, що договір найму укладений до 2015 року. Просила первісний позов задовольнити, в зустрічному відмовити.
Представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, який діяв на підставі договору від 26 березня 2012 року первісний позов підтримав, пояснення надав аналогічним викладеним в ньому, просив його задовольнити. В задоволені зустрічного позову просив відмовити та пояснив, що ОСОБА_1 договору найму не порушувала, такий є безоплатним, ніким не оскаржений та на даний момент чинний. ОСОБА_4 не надав доказів передачі ОСОБА_1 будь-яких документів.
Представник третьої особи ПАТ «Кредитпромбанк» Македовнський О.П., який діяв на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 10 лютого 2011 року первісний позов підтримав, в задоволені зустрічного просив відмовити і пояснив, що 19 червня 2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» і ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, в забезпечення виконання якого було укладеного договір іпотеки від 21 червня 2007 року згідно з яким передано в іпотеку будинок загальною площею 113,4 кв.м., житловою площею 58,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 15 липня 1993 року № 63 посвідченого Ясенівською сільською радою, реєстраційне посвідчення видане Золочівським міжрайонним бюро технічної інвентаризації від 22 липня 1993 року, записаного в реєстрову книгу № 1 за № 115. ОСОБА_4 до банку на утримання згоди на укладення договору найму чи попереднього договору купівлі-продажу не звертався. Відносно проживання ОСОБА_1 у спірному майні заперечень не має.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності. За таких обставин, суд вважає за можливе провести судове засідання у його відсутності та постановити рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи, відносно чого інші учасники процесу не заперечили.
Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд вважає, що первісний позов підлягає до задоволення, а в задоволені зустрічного слід відмовити, виходячи з таких мотивів.
В судовому засіданні встановлено, що 10 листопада 2009 року між сторонами був укладений попередній договір про укладення до 14 травня 2010 року договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями загальною площею 88 кв.м., що знаходиться в с. Ясенів і належить ОСОБА_4 на підставі реєстраційного посвідчення № 115 виданого 22 липня 1993 року Золочівським міжрайонним бюро технічної документації та договору дарування посвідченого Ясенівською сільською радою 15 липня 2007 року № 63; земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,2128 га, яка належить ОСОБА_4 на підставі державного акту виданого Ясенівською сільською радою 22 червня 2007 року та земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,268 га, яка належить ОСОБА_4 на підставі державного акту виданого Ясенівською сільською радою 22 червня 2007 року.
Після укладення попереднього договору позивач передала відповідачу аванс в сумі 11 000 доларів США, що підтверджується розписками останнього від 21 червня 2010 року, 29 грудня 2011 року та заявою від 4 березня 2011 року.
З договору іпотеки № 13/16/І02/07-НВ від 21 червня 2007 року укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_4 вбачається, що останній передав в іпотеку будинок загальною площею 113,4 кв.м., житловою площею 58,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 15 липня 1993 року № 63 посвідченого Ясенівською сільською радою, реєстраційне посвідчення видане Золочівським міжрайонним бюро технічної інвентаризації від 22 липня 1993 року, записаного в реєстрову книгу № 1 за № 115 (а.с. 8-13).
21червня 2007 року була накладена заборона відчуження вказаного вище будинку (а.с. 14).
Таким чином, судом встановлено, що відповідач в момент укладення попереднього договору з позивачем, знав про наявність заборони відчуження будинку в с. Ясенів Бродівського району Львівської області, про що позивача не повідомив.
З постанови старшого слідчого СВ Бродівського РВ ГУ МВС України у Львівській області від 13 листопада 2011 року вбачається, що відносно ОСОБА_4 за фактом вчинення шахрайських дій щодо ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (а.с. 15, 16).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 635 ЦК України сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завданні простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Заявою від 4 березня 2011 року відповідач підтвердив згоду на повернення авансу в розмірі 11 000 доларів США до 31 березня 2011 року, однак кошти не повернув.
Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та чинного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, суд приходить до висновку про порушення відповідачем ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим з нього слід стягнути в користь позивача 11 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ на день постановлення рішення становить 87 923 гривні.
При цьому у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4 слід стягнути в користь позивача ОСОБА_1 судові витрати у справі за подачу первісного позову.
Судом встановлено, що між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 було укладено договір найму будинку АДРЕСА_1 терміном до 2015 року на безоплатній основі (а.с. 80).
Відповідно до ч. 1 ст. 811 ЦК України договір найму житла укладається у письмовій формі.
Згідно з п.п. г п. 5 договору найму наймач зобов'язується проводити за свій рахунок поточний ремонт приміщення, побілку стелі, стін або оклейку їх шпалерами, пофарбування віконних рам і дверей і т.д.
З довідок Ясенівської сільської ради Бродівського району Львівської області від 22 червня 2012 року № 1137 та від 12 січня 2012 року № 102 в будинку АДРЕСА_1 проживають з 10 листопада 2009 року та є зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_6 та без реєстрації - ОСОБА_8 За час проживання зробили перебудову частини будинку: замурували два вікна і інше, розібрали альтанку в саду.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 825 ЦК України договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає.
В порушення вимог ст. 60 ЦПК України ОСОБА_4 не представлено доказів, що здійснене ОСОБА_1 часткове переобладнання будинку призвело до його руйнації чи псування. Також не представлено доказів передачі ОСОБА_1 оригіналів правовстановлюючих документів, а саме: реєстраційного посвідчення від 22 липня 1993 року на будинок АДРЕСА_1, договору дарування від 15 липня 1993 року, технічного паспорта на вказаний будинок, рішення Яворівської сільської ради № 80 від 30 серпня 2000 року «Про надання дозволу на добудову в будинку АДРЕСА_1», державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД № 444598, технічну документацію на земельні ділянки, що належать ОСОБА_4, звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки пл. 0,268 га, що знаходиться в с. Ясенів та належить ОСОБА_4 та рецензію на звіт.
А тому, позовні вимоги ОСОБА_4 про розірвання договору найму на підставі п. 2 ч. 2 ст. 825 ЦК України, повернення документів не підлягають до задоволення у зв'язку з недоведеністю.
Відповідно до ст. 826 ЦК України у разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.
Позовні вимоги про виселення зі зняттям з реєстрації також не підлягають до задоволення, оскільки договір найму не розірвано, такий ніким не оскаржуюється і на день розгляду справи в суді є чинним. Крім того, відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть, а ОСОБА_4 вимоги про визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_6 втратившими право на користування спірним приміщенням не заявляв.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 820 ЦК України розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла.
Укладений між сторонами договір найму не містить норми про розмір орендної плати, а тому підстав для стягнення з ОСОБА_1 28 800 гривень не має.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 169, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, третьої особи публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 11 000 (одинадцять тисяч) доларів США, що згідно курсу НБУ становить 87 923 (вісімдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять три) гривні, а також понесені судові витрати в розмірі 878 (вісімсот сімдесят вісім) гривень 35 копійок - судового збору.
В задоволені зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про розірвання договору, виселення, зобов'язання вчинення дій та стягнення коштів - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Судове рішення № 29627917, Личаківський районний суд м.Львова було прийнято 28.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 1312/5703/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: