Ухвала суду № 29626511, 28.02.2013, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №1/748/5/13

Єдиний Унікальний № 2523/2212/2012

У Х В А Л А

28 лютого 2013 року м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Хоменко Л.В.,

при секретарі Сидор А.В.

за участю прокурора Стойко В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1, будучи раніше судимим за злочини, передбачені ст.. 309, 310 КК України, повторно, 23 вересня 2012 року близько 14-00 год., перебуваючи у лісосмузі поблизу с. Дніпровське Чернігівського району та області, незаконно збув ОСОБА_2 особливо небезпечний наркотичний засіб - канна біс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 58, 591 гр. за 600 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 27 вересня 2012 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_1 повторно, перебуваючи у лісосмузі поблизу с. Дніпровське Чернігівського району та області незаконно збув ОСОБА_2 особливо небезпечний наркотичний засіб - каннабіс, загальною масою в перерахунку на висушену речовину становить 35, 866 гр. за 400 грн.

28 вересня 2012 року в період часу з 17 год. 50 хв. по 18 год. 40 хв. працівниками міліції в лісосмузі на полі поблизу с. Дніпровське Чернігівського району та області було виявлено місце зберігання ОСОБА_1 наркотичних засобів, з якого було вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канна біс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 68, 3 гр., який ОСОБА_1 незаконно зберігав з метою збуту.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року « Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» каннабіс віднесено до таблиці 1 списку 1 « Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено».

У підготовчому судовому засіданні 29 грудня 2013 року запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою було продовжено.

Відповідно до частини першої ст. 197 ЦПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, мотивуючи тим, що строк тримання його під вартою закінчується, а підстав для зміни або скасування запобіжного заходу не має.

Відповідно до частини третьої ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов»язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Відповідно до частини четвертої цієї ж статті до спливу продовженого строку суд зобов»язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінальних правопорушень, їх кількість, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчинені злочинів, враховуючи його вік, стан здоров'я, відсутність у нього усталених соціальних зв'язків, факт того, що він кримінальне правопорушення скоїв в період іспитового строку за попереднім вироком суду, враховуючи, що він не працює і немає постійного доходу, і зважаючи на те, що існує реальний ризик вчинення ним іншого кримінального правопорушення і можливості обвинуваченого переховатися від суду, суд дійшов до висновку про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, продовжуючи строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, те, що він не має дітей, не працює, суд вважає за можливе визначити йому заставу у розмірі 50 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент до 27 квітня 2013 року до 16 год. 05 хв., суд вважає за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати до суду за викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання суду паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений,, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.178, 183, 197, 331, 371-372 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, але не більше дня завершення судового провадження.

Строк дії ухвали до 27 квітня 2013 року до 16 год. 05 хв.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 50 мінімальних заробітних плат в сумі 57350 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинувачуваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Чернігівського районного суду Чернігівської області: ТУ ДСАУ у Чернігівській області код ЄДРПОУ 26295412, банк одержувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 37972475, рахунок 37315006001170.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов'язки: прибувати до суду за викликом, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання, здати суду на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 27 квітня 2013 року до 16 год. 05 хв. Та не більше завершення судового провадження.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Чернігівського районного суду Чернігівської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Чернігівського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській особі.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Чернігівського слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Чернігівський районний суд Чернігівської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачуваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору Чернігівського району та для відому та виконання направити Начальнику СіЗо № 31 м.Чернігова.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Хоменко Л.В.