Рішення № 29626199, 25.02.2013, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/926/13- ц

РІШЕННЯ

Іменем України

25 лютого 2013 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого - судді Пустовіт З.П.

при секретарі: Гоноболіній О.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи» про стягнення сум, належних від підприємства при звільненні, та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у січні 2013 року звернувся до Бердянського міськрайоного суду з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи» (далі ПАТ «АЗМОЛ») на свою користь заробітну плату з урахуванням одноразової винагороди в розмірі 10 посадових окладів в сумі 31882,00 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 19234,00 грн., а всього 51116,08 грн. В обґрунтування позову зазначав, що з 03.05.1971 року він працював на різних посадах на Бердянському ордену трудового знамені дослідному нафтомаслозаводі, який відповідно до наказу №238 від 23.12.1994 року було перейменовано у ВАТ «Азовські мастила і оливи», а з 19.07.2011 року відповідно до наказу Фонду державного майна України в ПАТ «Азовські мастила оливи». 11.10.2012 року на підставі наказу №54 від 10.10.2012 року його було звільнено за власним бажанням у звязку з переходом на пенсію за віком, згідно ст.38 КЗпП України. Остаточний розрахунок по заробітній платі, з урахуванням одноразової винагороди в розмірі 10 посадових окладів, в сумі 31882,00 грн. після звільнення з ним не проведено, чим порушено вимоги ст.ст. 47, 116, 117, п.8.5 Колективного договору. На час звернення до суду заборгованість по заробітній платі відповідачем не виплачена. Таким чином, затримка виплати заробітної плати та інших сум, належних йому від підприємства на час звільнення, станом на 29.01.2013 року становить 111 днів (жовтень 2012 року 21 день, листопада 2012 року 30 днів, грудень 2012 року 31 день, січень 2013 року до подання позову 29 днів). Відповідно до довідки відповідача, заборгованість ПАТ «АЗМОЛ» із виплати заробітної плати становить 31882,00 грн. Середньоденна заробітна плата, відповідно до довідки, становила 173,28 грн. Враховуючи, що йому не виплачена заробітна плата в строки, передбачені законодавством, вважає за необхідне стягнути з відповідача 19234,60 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (173,28 х 111 днів затримки = 19234,00).

У судовому засіданні 18.02.2013 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 подав уточнений позов, в якому, посилаючись на ті ж самі обставини, уточнив позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку, розрахувавши його, виходячи із 93 робочих днів затримки в розмірі 16115,04 грн. Іншу суму, належну йому при звільненні, в розмірі 31882,00 грн. залишив ту ж саму.

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнений позов та просив стягнути з відповідача належну позивачу суму при звільненні за відрахуванням отриманої позивачем суми 2086,00 грн., що становить 30971,00 згідно оновленої довідки ПАТ «АЗМОЛ» від 22.02.2013 року, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 93 робочих днів затримки в сумі 16115,04 грн.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 позов визнав частково, не заперечував проти стягнення з відповідача на користь позивача суми одноразової винагороди при виході працівника на пенсію в розмірі 10 окладів, яка з урахуванням частково сплаченої суми, на час розгляду справи становить 30971,00 грн. Просив відмовити у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку, оскільки ця сума є матеріальною допомогою, передбаченою колективним договором, а позивачем не доведено наявність заборгованості по заробітній платі.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач 03.05.1971 року був прийнятий на роботу слюсарем 4-го розряду на Бердянський дослідний нафтомаслозавод, який 23.12.1994 року було перейменовано у ВАТ «Азовські мастила і оливи, а відповідно до наказу №1085 від 19.07.2011 року Фонду державного майна України в Публічне акціонерне товариство «Азовські мастили і оливи».

11 жовтня 2012 року позивач звільнився з підприємства за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію за віком за ст.38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки, копією наказу №54 від 10.10.2012 року «Про припинення трудового договору».

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу.

Згідно ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З пояснень представника позивача та представника відповідача слідує, що підприємство не виплатило позивачу одноразову грошову винагороду при виході на пенсію за віком, передбачену п.8.5 колективного договору, в розмірі 10 посадових окладів, як працівнику, який відпрацював на підприємстві більше 35 років.

Відповідно до п.8.5 Колективного договору на 2012 рік, укладеного між адміністрацією Публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи» та первинною профспілковою організацією, адміністрація зобовязалася працівникам підприємства, які досягли пенсійного віку… та розривають трудові відносини з підприємством за власним бажанням, виплачувати грошову винагороду залежно від стажу роботи на підприємстві: від 10 до 15 років включно 1 оклад (місячна тарифна ставка), понад 15 до 20 років включно 2 окладу (місячних тарифних ставок), понад 20 до 25 років включно 3 окладу (місячних тарифних ставок), понад 25 років 5 окладів (місячних тарифних ставок). Окремим працівникам, які зробили вагомий внесок в розвиток підприємства та відпрацювали на підприємстві понад 35 років, за погодженням з профспілковим комітетом, може виплачуватися грошова винагорода в розмірі 10 окладів (місячних тарифних ставок), що підтверджується копією витягу з колективного договору на 2012 рік.

Судом зясовано, що позивач відпрацював на підприємстві 41 рік 6 місяців та відповідно до службової записки начальника НТЦ на імя голови правління ПАТ «АЗМОЛ» від 08.10.2012 року, погодженою з профкомом, керівництвом товариства було прийнято рішення про виплату йому винагороди в розмірі 10 окладів в сумі 36850,00 грн.

В копії наказу №54 від 10.10.2012 року про припинення трудового договору зазначено про виплату 10 окладів.

Відповідно до довідки про нарахування виплат ОСОБА_3 №61/375 від 22.02.2013 року, позивачу в жовтні 2012 року нараховано оплату за окладом в сумі 1456,05 грн., компенсацію за невикористану відпустку 1399,80 грн. та одноразову виплату в розмірі 10 окладів згідно колективного договору в розмірі 36850,00 грн., а всього 39705,85 грн., з яких утримано податків та обовязкових платежів на суму 6649,29 грн., та належить до виплати 33057,00 грн. З урахуванням сплаченої суми 2086,00 грн. після його звільнення заборгованість станом на 22.02.2013 року становить 30971,00 грн., що є саме частковою заборгованістю з виплати матеріальної винагороди у звязку з виходом на пенсію в розмірі 10 окладів, оскільки відповідно до ч.5 ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобовязань щодо оплати праці.

Враховуючи, що матеріальна винагорода у звязку з виходом на пенсію в розмірі 30971,00 грн., що є сумою до виплати, не сплачена позивачу до теперішнього часу, суд вважає за необхідне стягнути її за рішенням суду, задовольнивши позов в цій частині частково, оскільки позивачем заявлені вимоги в сумі 31882,00 грн. Суд враховує при цьому, що незважаючи на те, що в судовому засіданні в своїх поясненнях представник позивача просив стягнути з відповідача суму 30971,00 грн. згідно нової довідки відповідача, проте заяви про зменшення позовних вимог суду не подавав, тому суд, зважаючи на положення ч.1 ст.11 ЦПК України, приходить до висновку про часткове задоволення позову в цій частині вимог.

Щодо стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 16115,04 грн., суд вважає, що в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Поясненнями представників сторін в судовому засіданні, а також наказом № 54 від 10 жовтня 2012 року та копією службової записки від 08.10.2012 року, підтверджене звільнення позивача за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком за ст.38 КЗпП України і прийняте рішення про виплату одноразової допомоги в розмірі 10 окладів в сумі 36850,00 грн.

Разом із тим, статтею 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, яка правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Сума одноразової допомоги, що станом на день винесення рішення суду становить 30971,00 , яка позивачеві належна за п.8.5 колективного договору та наказу № 54 від 10 жовтня 2012 року, не є винагородою за виконану ним роботу, а є матеріальною допомогою особі під час звільнення у зв'язку із виходом на пенсію.

Згідно із ч.1,2 ст.13 КЗпП України зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобовязання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: …встановлення гарантій, компенсацій, пільг.

Відповідно до ч.3 цієї статті, колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Відповідно до структури Кодексу законів про працю України, стаття 117 КЗпП України, яка передбачає відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, знаходиться в главі VII цього Кодексу «Оплата праці». Питання ж виплати одноразової винагороди при виході на пенсію працівникам, які відпрацювали на підприємстві понад 35 років, врегульоване не КЗпП України, а колективним договором на 2012 рік, укладеним між адміністрацією ПАТ «АЗМОЛ» та первинною профспілковою організацією, і не є обовязковою виплатою, а є можливою грошовою винагородою, яка виплачується працівникові, який звільняється у звязку з виходом на пенсію, за погодженням з профспілковим комітетом та за наявності у працівника відповідного стажу понад 35 років і вагомого внеску в розвиток підприємства. Вказану обставину суд визнає такою, яка є підставою для відмови в частині позову щодо стягнення середнього заробітку за час затримки виплати одноразової допомоги.

Крім цього, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою 30.01.2013 року та просячи суд стягнути з відповідача остаточний розрахунок з урахуванням одноразової допомоги в розмірі 10 посадових окладів, в сумі 31882,00 грн., не довів суду, що на день звільнення відповідач мав перед ним саме заборгованість із заробітної плати та за який період, оскільки на день звернення його до суду ПАТ «Азовські мастили і оливи» вже частково погасило йому заборгованість із грошової винагороди у звязку з виходом на пенсію в сумі 1175 грн., а на день винесення рішення ще додатково 911 грн., а всього 2086,00 грн. Виходячи з наданих довідок та із співставлення сум заборгованості, суд приходить до висновку, що вся сума заборгованості є лише боргом з виплати матеріальної допомоги згідно з колективним договором, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача середнього заробітку за час її затримки при звільненні.

Як видно з довідки №61/375 від 22.02.2013 року, позивачу на день звільнення було нараховано 39705,85 грн., з яких 1456,05 грн. оплата за окладом, 1399,80 грн. компенсація за невикористану відпустку. За відрахуванням податків та обовязкових платежів на суму 6649,29 грн. йому належала до виплати сума 33057,00 грн. А на теперішній час у звязку з виплатою 2086,00 грн. до виплати належить 30971,00 грн., з чим погодився представник позивача.

Між тим позивач при зверненні до суду долучив до позовної заяви довідку про наявну заборгованість перед ним за жовтень 2012 року на загальну суму 31882 грн., що свідчить про те, що в день його звільнення сума нарахованої заробітної плати та доплати з компенсацією за невикористану відпустку була виплачена повністю. А тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку відповідно до ст.117 КЗПп України за затримку її виплати суд вважає недоведеними. Вимоги про стягнення середнього заробітку за затримку виплати саме грошової допомоги при виході на пенсію є такими, що не ґрунтуються на законі. Отже, позовні вимоги позивача слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на його користь заборгованість з виплати одноразової грошової допомоги, яка на день винесення рішення становить 30971,00 грн., що є сумою до виплати після утримання податку та обовязкових платежів.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в доход держави судовий збір в сумі 309,71 грн., оскільки позивач звільнений від його сплати при поданні позову до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 10,11, 57-60, 62, 64, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 10- 13 КЗпП України, п. 8.5 Колективного договору на 2012 рік, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи» (код ЄДРПОУ 00152365, м.Бердянськ, вул. Шаумяна, буд. 2) на користь ОСОБА_3, 14.12.1947р.н., ІІН НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 суму коштів, належних при звільненні, в розмірі 30971,00 (тридцять тисяч девятсот сімдесят одна) гривня, що є сумою до виплати.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовські мастила і оливи» в дохід держави судовий збір в сумі 309,71 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя:

ОСОБА_4