Ухвала суду № 29625680, 21.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-5173/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Денісова А.О.,

Міщука М.С.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України справу за апеляційною скаргою відповідача - Публічного акціонерного товариства «Броварський шиноремонтний завод» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі до Публічного акціонерного товариства «Броварський шиноремонтний завод» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій , -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Броварський шиноремонтний завод», в якому просив стягнути з останнього на користь управління заборгованість по збору на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку № 2 у сумі 26 761,34 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року адміністративний позов задоволено повністю:

- стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Броварський шиноремонтний завод» (07400, Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок 24, ідентифікаційний код 03112640) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень-вересень 2012 року в сумі 26761 (двадцять шість тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 34 коп.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги позивача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ПАТ «Броварський шиноремонтний завод» зареєстроване в Управлінні пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до розрахунку сум та карток особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2, які містяться в матеріалах справи, відповідач має заборгованість перед УПФУ в м. Броварах та Броварському районі Київської області у сумі 26 761,34 грн.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальниками визнаються роботодавці - підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частиною 1 статті 15 вищезазначеного Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених згідно «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Крім того, відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють, зокрема, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, значеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абзацу 3 п. 1 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону встановлюються ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 ст. 2 цього Закону.

Згідно п.6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 6.4. вказаної Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до Розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розрахунку суми позовних вимог, відповідач - Публічного акціонерного товариства «Броварський шиноремонтний завод» за серпень-вересень 2012 року зобов'язане відшкодувати Управлінню Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 26761,34 грн.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійне фонду України», несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вважаються боргом.

Також, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до частини 12 статті 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що Київським окружним адміністративним судом зроблено вірний висновок про те, що відповідачем не сплачено заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень-вересень 2012 року в сумі 26761 (двадцять шість тисяч сімсот шістдесят одна) грн. 34 коп., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 200, 205, 206, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача - Публічного акціонерного товариства «Броварський шиноремонтний завод» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

А.О. Денісов,

М.С. Міщук

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Денісов А.О.

Міщук М.С.