Постанова № 29625432, 11.05.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2011 р.

справа № 2а-6317/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" в особі Вільнянської філії Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" філія № 3

на постанову : Запорізького окружного адміністративного суду від 02.02.2010р. у справі № 2а-6317/09/0870

за позовом: Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" в особі Вільнянської філії Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" філія № 3

до: Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції

про: скасування податкового повідомлення - рішення ,

Встановила:

У листопаді 2009 року Запорізька обласна кредитна спілка «Довіра»(далі - позивач), подала до Запорізького окружного адміністративного суду позов, в якому просила визнати нечинним податкове повідомлення - рішення від 11.11.2009 року №0000632303/0 Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - Вільнянської МДПІ), згідно якого позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1493 грн. 00 коп. (995 грн. основного боргу та 498 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.10.2010 року у задоволенні позову було відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що податкове повідомлення - рішення винесено Вільнянською МДПІ у відповідності до діючого законодавства та в межах наданих повноважень.

Зокрема, суд зазначив наступне.

Оскільки позивач відносив до витрат суму витрачених коштів на забезпечення судових процесів на протязі всього перевіряємого періоду, про що зазначено і в акті перевірки, то при надходженні сум компенсації необхідно враховувати їх до складу валових доходів.

Таким чином, висновки податківців стосовно порушення позивачем підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та заниження податкових зобов'язань з податку на доходи (прибуток) страховика до сплати в бюджет звітного періоду 1493 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивач звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду від 02.108.2010 року, позов задовольнити.

Особа, що подала апеляційну скаргу, зазначає, що рішення суду не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем не відносились до складу витрат як суми судового збору (державного мита) і інформаційно-технічного забезпечення (далі - ІТЗ), так і суми по виконавчим написам. Про це свідчать показники розділу II Звіту про використання коштів неприбуткових організацій і установ. Фактично вказані суми були віднесені Позивачем на збільшення дебіторської заборгованості боржника, по якому були понесені відповідні витрати, що відповідає нормам П(С)БО № 10 «Дебіторська заборгованість»в частині визначення терміну «дебітори - це юридичні та фізичні особи, які в наслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їх еквівалентів або інші активи. Позивач також вказує, що суд невірно застосував норми матеріального права. Як зазначає позивач, відповідно до п.7.11.9 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», оподаткуванню підлягають саме доходи неприбуткових організацій.

Однак кошти, отримані позивачем від позичальників за рішеннями судів як відшкодування витрат на ведення судового процесу (судовий збір. ІТЗ, виконавчим написам), ніяк не можуть бути більшими ніж фактично сплачено позивачем і не можуть кваліфікуватися при отриманні як дохід, так як не є видом діяльності, «пасивним доходом»та не можуть бути доходом від господарської діяльності.

Вільнянська МДПІ (відповідач) подала заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Як вказує відповідач,п.п.7.11.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»містить вичерпний перелік доходів кредитних спілок, які звільняються від оподаткування, до яких не відносяться кошти, отримані кредитною спілкою за рішенням суду як компенсація судових витрат. Підпунктом 4.2.3 ст. 4 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що до складу валового доходу не включаються суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, лише у разі якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат, або відшкодовані за рахунок коштів страхових резерві.

При цьому , слід враховувати, що суму витрачених коштів на забезпечення судових процесів на протязі всього перевіряємого періоду підприємство у податковій звітності відносило до складу валових витрат.

У судовому засіданні представники позивача доводи та вимоги апеляційної скарги підтримали, представник відповідача підтримав доводи, викладені у запереченнях на апеляційну скаргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами 03.11.2009 року було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт №563/23/33986374, яким встановлено порушення аб.2 пп.7.11.9 п.7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено суму податку на прибуток у розмірі 995 грн., в том числі за 2008 рік - 805 грн., за 1-е півріччя 2009 року -190 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення №0000632303/0 від 11.11.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 1 493 грн., з яких 995 грн. - основний платіж, 498 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Перевіркою встановлено заниження показників, відображених у рядку 10 Податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами і організаціями „Сума доходів з інших джерел, що підлягає оподаткуванню " за період з 01.07.07 по 30.06.09 року. На формування цих показників мало вплив здійснення операцій із отримання від членів ВФ ЗОКС „Довіра" Ф№3 згідно судових ухвал (по судовим справам щодо стягнення заборгованості по наданим кредитам) компенсації витрат по забезпеченню судового процесу - державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення, нотаріальних послуг тощо.

Як вказано у акті, зазначені доходи ВФ ЗОКС „Довіра" Ф№3 були безпідставно включені до складу доходів, які підпадають під дію пп. 7.11.4. ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема як пасивні доходи.

Однак, на думку перевіряючих, названі надходження не можна віднести до пасивних доходів від здійснення операцій з активами.

Зазначені доходи повинні оподатковуватись згідно абзацу другого підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: у разі коли кредитна спілка отримує доход з джерел, інших ніж визначені підпунктом 7.11.4, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками перевіряючих стосовно того, що відшкодовані судові витрати згідно п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»відносяться до «доходів з інших джерел».

Так, підпунктом 4,1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону про прибуток передбачено, що до складу доходів»з інших джерел, у тому числі, але не виключно, відносяться доходи у вигляді окремого переліку, в тому числі:

- суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертається на його користь за рішенням суду.

Однак, відповіднодо підпункту 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону про прибуток не включаються до складу валового доходу суми коштів або вартість майна, отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій у порядку, встановленому законодавством, як компенсація прямих витрат або збитків, понесених таким платником податку в результаті порушення його прав та інтересів, що охороняються законом, у разі якщо вони не були віднесені таким платником податку до складу валових витрат або відшкодовані за рахунок коштів страхових резервів.

Як зазначає позивач у позові та у апеляційній скарзі, кредитна спілка не включала витрати, пов'язані із розглядом справ у судах, до складу валових.

В обґрунтування своїх доводів позивач посилався на показники розділу II звітів про використання коштів неприбуткових організацій та розшифровки зазначених в них витрат (а.с. 154-173) та зазначав, що на підставі Закону Україні «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ, затверджених міністерством фінансів Положеннями (Стандартами) бухгалтерського обліку, наказу Мінфіну України «Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку" і інструкції про його застосування»від 30.09.99 р.№ 291, відповідно наказів голови правління ЗОКС „Довіра" про формування облікової політики № 28 від 24 грудня 2008, №83 від 29 грудня 2007, №65 від 28 грудня 2006, кредитна спілка не відносить суми витрачених коштів на оплату судового збору, витрат на ІТЗ, витрат по вчиненню виконавчих написів до складу валових витрат, а обліковує їх як дебіторську заборгованість, яку сплачує боржник за рішенням суду.

Позивач також вказував, що сам відповідач підтвердив факт відсутності віднесення до складу валових витрат вище перелічених сум, визначивши в акті перевірки «О»значення по ряд. 10 Звіту про використання коштів неприбуткової організації (стор.6 аб.2) та в таблиці стор.7 акту.

Доводи позивача підтверджено змістом п.3.1.2 акту перевірки (а.с.320), де зазначено, що «у період з 01.07.2007 року по 30.06.2009 року з боку кредитної спілки мало місце заниження показників витрат, пов'язаних із отриманням доходів із інших джерел». Як зазначено у акті перевірки, кредитною спілкою фактично були понесені витрати: за III квартал 2007 року у сумі 2331 грн. (платником з розрахункового рахунку перераховано кошти з призначеннями платежу „Плата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", „Сплата державного мита" 30.11.07 в загальній сум. 1116,2грн, 11.09.07 в загальній сумі 40,5грн, 12.09.07 в загальній сумі 40,50 грн, 27.09.07 в загальній сумі 121,50грн) за IV квартал 2007 року у сумі 1116 гривень, (платником з розрахункового рахунку перераховано кошти з призначеннями платежу „ Плата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" та „Сплата державного мита" 20.08.07 в загальній сум: 2128,32грн. 11.09.07 в загальній сумі 40,5грн, 12.09.07 в загальній сумі 40,50 грн, 27.09.07 е , сумі 121,50грн)

- за І квартал 2008 року витрати, що прямо пов'язані з отриманням доходів з інших джерел, не виявлені.

- за II квартал 2008 року у сумі 81 гривня, (платником з розрахункового рахунку перераховано кошти з призначеннями платежу „ Плата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", „Сплата державного мита" в загальній сумі 81грн, ще підтверджують банківська виписка та платіжні доручення від 20.06.08)

- за III квартал 2008 року у сумі 2687,4 грн., (платником з розрахункового рахунку перераховано кошти з призначеннями платежу „ Плата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" та „Сплата державного мита" 22.07.08 в загальній сул:: 121,50грн, 30.07.08 в загальній сумі 40,5грн, 07.08.08 в загальній сумі 2330,00 грн, 05.09.0- в загальній сумі 81,43 грн, 16.09.08 в загальній сумі 73,47грн, 26.09.08 в загальній сумі 40,50грн)

- за IV квартал 2008 року у сумі 70 гривень, (платником з розрахункового рахунку перераховано кошти з призначеннями платежу „ Плата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", „Сплата державного мита" в загальній сумі 70,03грн, що підтверджують банківська виписка та платіжні доручення від 03.11.08)

І квартал 2009 року у сумі 41 грн., (платником з розрахункового рахунк; перераховано кошти з призначеннями платежу „ Плата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", „Сплата державного мита" в загальній сумі 40,5грн, ш підтверджують банківська виписка та платіжні доручення від 27.02.09)

-за II квартал 2009 року у сумі 181 гривня, (платником з розрахункового рахунку перераховано кошти з призначеннями платежу „Плата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу" та „Сплата державного мита" 30.04.09 в загальній сумі 138,50грн, та 05.06.09 в загальній сумі 42,00грн).

Однак, за період з 01.07.07 по 30.06.09 ВФ ЗОКС „Довіра" Ф№3 задекларовані витрати, що прямо пов'язані з отриманням доходів з інших джерел у сумі 0_ гривень.

Перевіркою повноти визначення витрат, що прямо пов'язані з отриманням доходів з інших джерел за період з 01.07.07 по 30.06.09, встановлено їх заниження».

Будь - яких доводів стосовного спростування вищезазначених обставин відповідач не навів. Виходячи з чого, у п.3.1.3 акту перевірки зазначено, що платником віднесено до витрат суму коштів, витрачених на забезпечення судових процесів, не пояснив.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення винесено відповідачем без врахування норм п.4.2.3 ст.4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», що є підставою для визнання його протиправним та задоволення адміністративного позову.

Що стосується рішення суду першої інстанції, то воно прийнято внаслідок неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для вирішення справи, а,, отже, є помилковим та таким, що підлягає скасуванню згідно ст. 202 КАС.

Виходячи з викладеного апеляційну скаргу Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" в особі Вільнянської філії Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" філія № 3 слід задовольнити. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду 02 лютого 2010р.- скасувати. Позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення від 11.11.2009 р. № 0000632303/0, винесене Вільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією стосовно визначення Вільнянській філії Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»філія №3 податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 1493 грн. ( 995 грн. основного боргу, 498 грн. штрафних фінансових санкцій).

Керуючись ст. ст.195, 196, 198, 200, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" в особі Вільнянської філії Запорізької обласної кредитної спілки "Довіра" філія № 3 задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду 02 лютого 2010р.- скасувати. Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення від 11.11.2009 р. № 0000632303/0, винесене Вільнянською міжрайонною державною податковою інспекцією стосовно визначення Вільнянській філії Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра»філія №3 податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 1493 грн. ( 995 грн. основного боргу, 498 грн. штрафних фінансових санкцій).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанову складено в повному обсязі 11.11.2011р.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: В.В. Мельник