Постанова № 29624720, 26.02.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2013 року Справа № 5013/1227/12

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ненарочкіна І.О.

за участю представників:

позивача: Блажко А.П.- предст., дов.№01-19/2 від 28.01.2013 року

Торяник М.В.- предст., дов.№01-23/750 від 01.11.2012 року

відповідача: Пашковський А.А.- предст., дов.№1 від 07.02.2013 року

третьої особи: Мукоїда В.Н.- предст., наказ №684 від 01.11.2012 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Токар Катерина Петрівна» (с. Плетений Ташлик Кіровоградської області) на рішення господарського суду Кіровоградської області від 25.12.2012р. у справі № 5013/1227/12

за позовом: Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області (м. Мала Виска Кіровоградської області)

до: селянського (фермерського) господарства «Токар Катерина Петрівна» (с. Плетений Ташлик Кіровоградської області)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: відділу Держкомзему у Маловисківському районі Кіровоградської області (м. Мала Виска Кіровоградської області)

про: розірвання договору оренди землі та додаткової угоди до нього, визнання недійсним договору оренди землі, зобов'язання скасувати державну реєстрацію цих договорів, повернення земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25 грудня 2012 року (підписано 29.12.2012р.) у справі №5013/1227/12 (суддя Шевчук О.Б.) з урахуванням уточнень частково задоволений позов Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області (м. Мала Виска Кіровоградської області) до селянського (фермерського) господарства «Токар Катерина Петрівна» (с. Плетений Ташлик Кіровоградської області), третя особа: відділ Держкомзему у Маловисківському районі Кіровоградської області (м. Мала Виска Кіровоградської області) про розірвання договору оренди землі від 28.11.2002р., додаткової угоди від 03.03.2003р. про внесення змін до договору оренди земель резервного фонду; визнання недійсним договору оренди землі від 20.01.2010р.; зобов'язання скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі від 28.11.2002р.та від 20.01.2010р.; зобов'язання повернути земельну ділянку площею 155,2754 га, що передана за договором оренди землі від 29.11.2002р. №110 та додатковою угодою від 03.03.2003р., у власність держави та земельну ділянку площею 147,6 га, що передана за договором оренди землі від 20.01.2010р. Рішенням суду визнано недійсним договір оренди землі від 20.01.2010р.; зобов'язано відповідача повернути у власність держави в особі Маловисківської районної державної адміністрації земельні ділянки площею 155,2754 га і площею 122,1409 га (не успадкованих земельних часток (паїв), що знаходяться на території Плетеноташлицької сільської ради. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1073,00 грн. судового збору. В частині зобов'язання відділу Держкомзему у Маловисківському районі скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі від 28.11.2002р. та від 20.01.2010р. провадження у справі припинено. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Відповідач - селянське (фермерське) господарство «Токар Катерина Петрівна» (с. Плетений Ташлик Кіровоградської області), не погодившись із рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду від 25.12.2012р. у справі №5013/1227/12 в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відповідач зазначив, що судом безпідставно зобов'язано його повернути земельну ділянку за договором від 28.11.2002р., яка перебувала в оренді іншої особи - приватного підприємця Токар К.П., який не був учасником судового процесу у даній справі. В порушення ст.ст. 24, 27 ГПК України, приватний підприємець Токар К.П. не був залучений до участі у справі в якості іншого відповідача або третьої особи. Скаржник вважає, що для застосування ст.ст. 1212, 1213 ЦК України суду необхідно було встановити обставини перебування майна у відповідача та відсутність в останнього достатніх правових підстав утримання ним майна. Крім того, договір оренди землі від 28.11.2002р. припинив свою дію 29.11.2012р. На момент звернення позивачем з позовом 04.09.2012р. до господарського суду, договір оренди землі ще був чинним, а отже відповідач вважає, що підстави для застосування ст.ст. 1212, 1213 ЦК України були відсутні. Судом не враховано, що акт приймання-передачі земельної ділянки від 03.03.2003р., що складений на виконання додаткової угоди від 03.03.2003р., якою змінено орендаря за договором оренди землі від 28.11.2002р. не може бути належним доказом передачі земельної ділянки в оренду СФГ «Токар К.П». За висновком суду першої інстанції додаткова угода є неукладеною через відсутність її державної реєстрації. Крім цього, матеріально-правові вимоги щодо повернення земельної ділянки пов'язані із розірванням договору. Оскільки цей договір не розірваний судом, останній вийшов за межі заявлених вимог (підстав позову у цій частині вимог) і необґрунтовано задовольнив вимоги про зобов'язання повернути земельну ділянку. Крім того, суд дійшов висновку, що договір оренди землі від 20.01.2010р. в порушення ст. 15 Закону України «Про оренду землі» не містить такої істотної умови, як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, невід'ємних частин договору. Відсутність однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є підставою відмови в державній реєстрації договору, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону. Спірний договір пройшов державну реєстрацію. Але позивачем жодним чином не було обґрунтовано, в чому полягає порушення прав позивача у зв'язку з відсутністю у договорі таких умов. Не встановлено таких умов і в судовому рішенні по справі. Судом при цьому також не було враховано, що договір виконано сторонами - підписаний акт приймання-передачі та інші додатки, сплачується орендна плата, тощо. Розпорядження, на підставі якого був укладений договір, недійсним не визнавалося і є чинним. Скаржник також зазначає, що судом зроблений помилковий висновок щодо відсутності в договорі суттєвих умов, у тому числі умови щодо передачі в заставу, оскільки в силу ст.81 Закону України «Про оренду землі» право оренди земель державної і комунальної власності взагалі не може бути відчужено і передано в заставу. Отже ця умова встановлена законом. В договорі вказаний розмір земельної ділянки, склад земель і її місце розташування, а щодо додатків, то договір укладений в порядку продовження строку дії раніше укладеного договору. Відсутність проекту землеустрою також не може бути підставою для задоволення вимог, оскільки в силу ст.15 Закону України «Про оренду землі» такий проект складається виключно в разі, якщо це передбачено законом або договором. Ні законом, ні договором не передбачено обов'язкове складання проекту-відведення, тому посилання суду на цю обставину не є правомірним (слід також враховувати, що не змінилося цільове призначення земельної ділянки). Скаржник вважає, що договір містить усі суттєві умови, тому рішення суду в цій частині позову є також необґрунтованим. Задовольняючи позов про повернення землі у власність держави суд самостійно змінив власника землі, якими є громадяни. Заявник зазначає, що суд при розгляді справи взагалі не врахував надані відповідачем докази і прийняв рішення всупереч Закону України «Про фермерське господарство» із без врахування витрат відповідача.

Позивач - Маловисківська районна державна адміністрація Кіровоградської області (м. Мала Виска Кіровоградської області) - у відзиву на апеляційну скаргу і представники позивача у судовому засіданні зазначили, що рішення є законним і обґрунтованим. Позивач зазначає, що підприємницьку діяльність Токар К.П. припинено 23.09.2009 року, тому остання не могла використовувати земельну ділянку і її права не могли бути порушені. Земельна ділянка площею 166,8 га фактично використовується ФГ «Токар Катерина Петрівна» згідно додаткової угоди від 03.03.2003 року до договору оренди від 29.11.2002 року №110, яка не пройшла державну реєстрацію. На думку позивача, оскільки додаткова угода не є чинною, то земельна ділянка використовувалася відповідачем без правових підстав. Щодо недійсності договору, то позивач посилається на ст.15 Закону України «Про оренду землі» і вважає висновки суду обґрунтованими. Оскільки в період дії зазначеного договору було здійснено ряд вилучень землі, то фактична земельна ділянка, яка знаходиться в користуванні відповідача, складає 122,1409 га, яка правомірно вилучена судом на користь держави.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 11.02.2013 року було проведено автоматичний повторний розподіл справи №5013/1227/12 і справа передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С. (доповідач), суддів Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М. (розпорядження секретаря судової палати №163 від 11.02.2013 року).

Ухвалою від 11.02.2013 справа №5013/1227/12 зазначеною колегію суддів прийнята до провадження і призначена для розгляду в судовому засіданні 26.02.2013 року.

11.02.2013 року від представника відповідача надійшла заява, у якій відповідач навів додаткові доводи в обґрунтування підстав оскарження судового рішення. На думку скаржника, місцевий господарський суд встановивши, що відповідач у справі не виступало стороною спірного договору оренди землі від 28.11.2002 року, але безпідставно зобов'язав відповідача повернути земельну ділянку, яка перебувала в оренді у іншої особи. СФГ не перебувало у відносинах с Маловисківською РДА і про це свідчить укладення в 2011 році між Маловисківською РДА і приватним підприємцем Токар К.П. додаткової угоди до договору від 01.07.2011 року, якою було змінено розмір орендної плати. Зазначена додаткова угода хоч і не була зареєстрована у встановленому законом порядку, але сам факт її укладення свідчить, що в договірних відносинах перебував не відповідач по справі, а інша особа. Крім того, розпорядженням Маловисківської РДА №367-р від 25.11.2002 року «Про надання в оренду земель резервного фонду на території Плетеноташлицької сільської ради», на підставі якого був укладений договір оренди землі від 28.11.2002року, було вирішено надати в оренду землю саме громадянці Токар Катерині Петрівні. Скаржник також зазначив, що припинення підприємницької діяльності не є підставою для припинення договору оренди землі, а ліквідацію юридичної особи - орендаря не є тотожнім припиненню підприємницької діяльності фізичної особи. У заяві відповідач також уточнює підстави, за якими він вважає рішення таким, що суперечить нормам матеріального права.

Третя особа - відділ Держкомзему у Маловисківському районі Кіровоградської області (м. Мала Виска Кіровоградської області) - відзив на апеляційну скаргу не надала, представник третьої особи у судовому засіданні зазначив, що рішення суду є законним і обґрунтованим з підстав, викладених у судовому рішенні, і просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників сторін і третьої особи, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що:

І. Розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області №367-р від 25.11.2002р. «Про надання в оренду земель резервного фонду на території Плетеноташлицької сільської ради» (т.1, а.с.26) було вирішено надати в оренду терміном на 10 років гр. Токар Катерині Петрівні землі резервного фонду площею 166,8 га з орендною платою в розмірі 100 грн. за 1 га за рахунок земель Плетеноташлицької сільської ради з урахуванням індексу інфляції; зобов'язано гр. Токар Катерину Петрівну на протязі місяця оформити договір оренди з Плетеноташлицькою сільською радою, посвідчити його в нотаріальній конторі та зареєструвати в районному відділі земельних ресурсів, використовувати надані землі виключно за призначенням з дотриманням природоохоронних заходів.

На підставі зазначеного розпорядження 28.11.2002р. між Маловисківською районною державною адміністрацією (позивач) та приватним підприємцем Токар Катериною Петрівною (орендар) був укладений договір оренди землі (т.2, а.с.44-49), за умовами якого орендодавець (позивач) на підставі розпорядження голови Маловисківської РДА від 25.11.2002р. №367-р надає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки, що знаходиться на території Плетеноташлицької сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області. В оренду передається земельна ділянка площею 166,8 га, в тому числі землі сільськогосподарського використання 166,8 га в задовільному стані (розділ І).

Пунктом 2.1 договору оренди землі від 28.11.2002р. сторони договору обумовили, що земельна ділянка передається в оренду з метою сільськогосподарського використання для вирощування сільськогосподарської продукції.

Згідно п. 2.2 договору оренди землі від 28.11.2002р. останній укладено на 10 років. По закінченні строку договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий строк. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити письмово другу сторону про бажання пролонгації договору на новий строк не пізніше, ніж за два місяці до закінчення строку цього договору. В цьому ж пункті зазначено, що умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договором законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором, а також при зміні власника землі або орендаря, якщо інше не передбачено в договорі.

За пунктом 8 договору він набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та реєстрації у Маловисківському районному відділі земельних ресурсів.

Зазначений договір оренди землі підписано представником Маловисківської райдержадміністрації та приватним підприємцем Токар Катериною Петрівною, скріплено печатками сторін договору, зареєстровано у Маловисківському районному відділі земельних ресурсів 29.11.2002р. за №110 та посвідчено приватним нотаріусом Маловисківського районного нотаріального округу Кіровоградської області 23.01.2003р. і зареєстровано в реєстрі за №80.

Отже, договір оренди землі від 28.11.2002 року згідно його умов набув чинності 23.01.2003 року.

03.03.2003р. між Маловисківською РДА (орендодавець), суб'єктом підприємницької діяльності Токар Катериною Петрівною (орендар) та СФГ «Токар Катерина Петрівна» (надалі - орендар) було підписано додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земель резервного фонду (т.1, а.с.16), якою сторони цієї угоди погодили у зв'язку із створенням юридичної особи - СФГ «Токар Катерина Петрівна» та передачею земельної ділянки резервного фонду площею 166,8 га в обробіток від ПП Токар Катерина Петрівна до СФГ «Токар Катерина Петрівна» внести зміни до договору оренди №110 від 29.11.2002р. З дня підписання даної додаткової угоди орендарем земельної ділянки за договором №110 від 29.11.2002р. вважати СФГ «Токар Катерина Петрівна». Дана угода набирає чинність після підписання сторонами та є невід'ємним додатком до договору оренди №110 від 29.11.2002р.

Згідно акта приймання-передачі земельної ділянки від 03.03.2003 року (т.2, а.с.30) Маловисківською РДА передано СФГ "Токар Катерина Петрівна" земельну ділянку резервного фонду загальною площею 166,8 га в оренду строком до 29.11.2012 року.

Зазначена додаткова угода нотаріально посвідчена не була і державну реєстрацію у встановленому законом порядку не проходила, тобто не набула чинності.

Таким чином, орендарем за договором оренди землі від 28.11.2003 року залишився приватний підприємець (суб'єкт підприємницької діяльності) Токар Катерина Петрівна. Отже, суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог про розірвання даного договору, оскільки позов поданий до особи, яка не є стороною за спірним договором.

Щодо посилання суду на припинення зазначеного договору на момент прийняття судового рішення (25.12.2012 року), то з цими висновками суду погодитися не можна, оскільки сторони узгодили дату набуття чинності договору як сукупність трьох умов - підписання договору, нотаріальне посвідчення договору, державна реєстрація договору. Останнім було здійснено нотаріальне посвідчення договору - 23.01.2003 року, дія договору закінчується 23.01.2013 року, а не 28.11.2012 року - як це встановив місцевий господарський суд при розгляді справи.

Оскільки станом на день прийняття судового рішення зазначений вище договір був чинним, то у суду були відсутні правові підстави зобов'язувати відповідача звільнити земельну ділянку на підставі ст.ст.1212, 1213 ЦК України, як про це зазначено у судовому рішенні.

Крім того, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що на момент створення СФГ «Токар Катерина Петрівна» відносини, пов'язані із створенням і діяльністю селянських (фермерських) господарств, були врегульовані Законом України «Про селянське (фермерське) господарство» в редакції від 22.06.1993 року, а порядок надання земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства та реєстрації селянського (фермерського) господарства визначено статтями 5, 9 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 зазначеного закону земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства передаються у приватну власність і надаються в користування, в тому числі на умовах оренди. Отже, є правомірним висновок місцевого суду, що створенню селянського (фермерського) господарства передує виділення такому господарству земельної ділянки, яка надається у власність, постійне користування чи оренду голові такого господарства (ч.5. ст. 2 Закону). Оскільки державну реєстрацію селянського (фермерського) господарства «Токар Катерина Петрівна» проведено 03.03.2003 року, то фактично земля була надана саме для здійснення діяльності зазначеного селянського (фермерського) господарства, тобто останнє правомірно на підставі договору з Токар К.П. користувалося земельною ділянкою.

Місцевий господарський суд також правильно зазначив що додаткова угода від 03.03.2003 року не пройшла державної реєстрації відповідно до положень ст.ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі", а тому не набрала чинності, тому підстави для розірвання такої угоди відсутні.

ІІ. Розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області №785-р від 16.12.2009р. «Про продовження договорів оренди земель» (т.1, а.с.25) вирішено: продовжити термін дії договору оренди земель не успадкованих та не витребуваних земельних часток (паїв) на території Плетеноташлицької сільської ради СФГ «Токар К.П.» площею 147,6 га, в тому числі ріллі 147,6 га терміном на 5 років з орендною платою в розмірі 3,0% від грошової оцінки ріллі 1 га з урахуванням індексу інфляції; в разі виникнення права на спадщину договір оренди частково втрачає силу на відповідну земельну ділянку; зобов'язано СФГ «Токар К.П.» зареєструвати договір та зміни до договору оренди.

20.01.2010р. між Маловисківською РДА (орендодавець) та СФГ «Токар Катерина Петрівна» (орендар) укладено договір оренди землі (т.1, а.с. 17-22), згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Плетеноташлицької сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області на підставі розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації №785-р від 16.12.2009 року (п.1 договору).

Згідно п. 2 договору оренди землі від 20.01.2010р. в оренду передається земельна ділянка не успадкованих земельних часток (паїв) загальною площею 147,60 га у тому числі ріллі - 147,60 га.

За п.8 договір укладено на п'ять років: з 22.01.2010р. по 22.01.2015р. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір оренди землі від 20.01.2010р. підписано повноважними представниками сторін, скріплено печатками та зареєстровано у Маловисківському районному відділі КРФЦДЗК про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.01.2010р. за №04.10.374.00001.

Згідно акта приймання-передачі земельної ділянки в оренду орендодавець передав, а орендар прийняв земельні ділянки, не успадковані земельні частки (паї) загальною площею 147,6 га, у тому числі рілля - 147,6 га в оренду строком на 5 років (т.1, а.с. 23).

Правомірність передачі відповідачу в оренду не успадкованих земельних ділянок, паїв підтверджується ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», відповідно до якої нерозподілені (не витребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою для недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В силу вимог ч. 3 цієї статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний) правочин.

За правилами частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» в редакції станом на день укладення оспорюваного договору істотними умовами договору оренди землі є:

об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

умови збереження стану об'єкта оренди;

умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

відповідальність сторін;

умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є:

план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

акт приймання-передачі об'єкта оренди;

проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Визнаючи спірний договір недійсним, місцевий господарський суд, зокрема, зазначив, що «із змісту спірного договору оренди землі від 20.01.2010р. вбачається, що даний договір не містить такої обов'язкової умови, як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

В п. 18 договору оренди землі від 20.01.2010 сторони погодили, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Однак, зазначений договір не містить таких його невід'ємних частин, як: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

В п. 2 спірного договору зазначено, що в оренду передається земельна ділянка не успадкованих земельних часток (паїв) загальною площею 147,60 га, у тому числі ріллі - 147,60 га, але в договорі не зазначено її меж, місця розташування».

У зв'язку з чим місцевий господарський суд зробив висновок, що «при укладенні договору оренди землі від 20.01.2010р. всупереч вимог чинного законодавства проект землеустрою не складався, межі земельної ділянки не встановлювалися, отже об'єкт оренди за таким договором оренди є невизначеним, оскільки неможливо встановити його межі і місце розташування на місцевості».

Крім того, господарський суд врахував положення ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі» і зазначив, що у спірному договорі відсутні суттєві умови - об'єкт оренди і передача в заставу та внесення до статутного фонду права оренди і у зв'язку з вищевикладеним визнав даний договір недійсним і застосував наслідки недійсності правочину на підставі ч.1 ст.216 ЦК України («у зв'язку з визнанням недійсним договору оренди землі від 20.01.2010р. земельна ділянка загальною площею 147,60 га підлягає поверненню Маловисківській РДА»).

З такою точкою зору місцевого господарського суду погодитися не можна в силу наступного:

Як вбачається із матеріалів справи оспорюваний договір був укладений на виконання розпорядження голови Маловисківської райдержадміністрації від 16.12.2009 року №785-р «Про продовження договорів оренди земель», яким було вирішено продовжити термін дії договору оренди земель не успадкованих та не витребуваних земельних часток (паїв) на території Плетеноташлицької сільської ради СФГ «Токар К.П.» площею 147,6 га терміном на 5 років і зобов'язати СФГ «Токар К.П.» зареєструвати договір та зміни до договору оренди. Отже, оспорюваний договір оренди землі не є таким, що укладений вперше, а він укладений у порядку ст.33 Закону України «Про оренду землі», тому правильним є доводи апеляційної скарги, що місцевий господарський суд у цьому випадку повинен був дати оцінку попереднім договорам оренди.

Укладений між сторонами договір належним чином зареєстрований, тому невірним є висновок місцевого господарського суду про відсутність всіх істотних умов договору, а також висновок про неукладеність договору, виходячи з приписів ст.15 Закону України «Про оренду землі». Аналогічної точки зору дотримується і Вищий господарський суд України (постанова ВГСУ від 08.11.2011 року по справі №5013/481/11 - т.3 а.с. 70).

Крім того, Дніпропетровський апеляційний господарський суд враховує, що укладений між сторонами договір повністю відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року №220 «Про затвердження Типового договору оренди землі».

Є доречними і правомірними посилання скаржника в апеляційній скарзі на ті обставини, що:

- в договорі вказаний розмір земельної ділянки, її склад і місце розташування;

- договір укладався для продовження раніше укладеного договору оренди землі;

- до раніше укладених договорів були складалися додатки, у тому числі і плани земельних ділянок;

- спірна земельна ділянка складається з не успадкованих та не витребуваних земельних ділянок і надана єдиним масивом, а на плані земельної ділянки визначена нумерація кожної частки (паю);

- проект відведення розробляється тільки його обов'язковості, яка визначена не договором, а законом, а у даному випадку розроблення проекту відведення не є обов'язковим (ст.ст. 118, 123, 124 Земельного кодексу України, ст.50 Закону України «Про землеустрій», постанова КМУ №677 від 26.05.2004 року).

Зазначені обставини не були враховані судом при розгляді справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.

Щодо звільнення земельної ділянки, то це є наслідком визнання недійсності правочину. Оскільки апеляційний господарський суд вважає, що спірний правочин відповідає вимогам чинного законодавства, у задоволенні позовних вимог про зобов'язання звільнити земельну ділянку, яка надана за цим договором, повинно бути відмовлено.

ІІІ. Не є правомірним і рішення місцевого господарського суду в частині припинення провадження у справі по вимогам щодо зобов'язання відділу Держкомзему скасувати державну реєстрацію спірних договорів оренди землі. Припиняючи провадження у справі у цій частині вимог місцевий господарський суд, зокрема, зазначив, що він враховує вимоги підпункту 17 пункту 4 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №445, відповідно до якого здійснення державної реєстрації, зокрема, договорів оренди земельних ділянок покладено на Держземагентство України, яке є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, тобто суб'єктом владних повноважень, у зв'язку з чим спір в частині зобов'язання відділу Держкомзему у Маловисківському районі скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі від 28.11.2002р. та від 20.01.2010 р. підпадає під визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» і підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України,.

На думку колегії суддів цей висновок є передчасним з огляду на наступне:

- відповідачем у даній справі є Маловисківська районна державна адміністрація Кіровоградської області, а функції державної реєстрація договорів оренди землі був покладений на Держземагентство;

- в силу ч.3 ст.21 ГПК України відповідачами у справі є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу;

- позовна вимога про зобов'язання відділу Держкомзему скасувати державну реєстрацію договорів пред'явлена не до відповідного відділу Держкомзему, а до Маловисківської районної державної адміністрації;

- оскільки останні не є особою, що повинна відповідати за даними вимогами у задоволенні позову саме до цієї особи повинно бути відмовлено.

Припинення провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України було б доречне, якби відділ Держкомзему виступав по справі у якості відповідача.

Отже судове рішення і в цій частині повинно бути скасоване.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга повинна бути задоволена частково - рішення місцевого господарського суду слід скасувати, а задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Витрати по справі в силу ст.49 ГПК України повинні бути покладені на позивача. Крім того, подаючи позов позивачем судовий збір був сплачений у сумі 1102 грн. Оскільки вимоги про розірвання договору оренди землі від 29.11.2002 року, зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку за цим договором і зобов'язання скасувати державну реєстрацію цього договору не пов'язані з вимогами щодо визнання недійсним договору оренди землі від 20.01.2010 року, зобов'язання повернути земельну ділянку за цим договором і зобов'язання скасувати державну реєстрацію цього договору, позивач повинен був сплатити судовий збір як за дві немайнові вимоги, тобто у сумі 2146 грн.

За таких обставин апеляційний господарський суд стягує з позивача 1044 грн. недоплаченого судового збору при поданні позовної заяви.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 49, 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства «Токар Катерина Петрівна» (с. Плетений Ташлик Кіровоградської області) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 25 грудня 2012 року у справі №5013/1227/12 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області (26200 Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 78, ідентифікаційний код 04055363) на користь селянського (фермерського) господарства «Токар Катерина Петрівна» (Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Плетений Ташлик, ідентифікаційний код 31972773) 1147 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Стягнути з Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області (26200 Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 78, ідентифікаційний код 04055363) на користь державного бюджету 1044 грн. 00 коп. недоплаченого судового збору при поданні позовної заяви.

Зобов'язати господарський суд Кіровоградської області видати накази відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 ГПК України.

(постанова виготовлена в повному обсязі 28.02.2013 року)

Головуючий О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О.Лотоцька

Р.М.Бахмат

З оригіналом згідно.

Помічник судді М.В. Юрченко

28.02.2013 року