Рішення № 29623879, 27.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2217/13

27.02.13

За позовом

Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска»

До

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт»

Про

стягнення 14 502,32 грн.

Суддя Куркотова Є.Б.

Представники:

Від позивача

не з’явився

Від відповідача

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (далі - відповідач) про стягнення 14 502,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.02.2013 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 27.02.2013 р.

26.02.2013 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи по суті за його відсутністю. За змістом клопотання позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

18.02.2013 р. через канцелярію суду надійшов лист від МТСБУ №7/2-5/3909 від 13.02.2013 р. з інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ по полісу №АВ/6310460.

В судове засідання представник позивача, згідно заявленного клоопотання, не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103021700146, яке отримане останнім 11.02.2013 р.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2011 р. між позивачем та Воробйовим А.В. укладено договір страхування транспортного засобу №7425989, за яким позивач страхує майнові інтереси, що не суперечать закону і пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу «Ford», державний реєстраційний номер АА 3098 КХ.

03.05.2012 р. о 15 годині 30 хвилин громадянин Войтенко Б.І., керуючи автомобілем «Mersedes», державний реєстраційний номер АА 9537 КВ, в м. Києві на перехресті проспект Московський та проспект Г. Сталінграду, залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки та стану транспортного засобу не дотримався безпечної дистанції в результаті чого здійснив зіткнення з «Ford», державний реєстраційний номер АА 3098 КХ, що призвело до пошкодження транспортних засобів, що підтверджується довідкою про обставини ДТП №9000547 сформованою АІПС ДТП.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 07.06.2012 р. водія Войтенко Б.І. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту про оцінку матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ №30/05/12, складеного 15.05.2012 р. СПД Вілько О.Г., який здійснює автотоварознавче дослідження на підставі виданого Фондом державного майна України сертифікату №12095/11 від 17.06.2011 р., вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Ford», державний реєстраційний номер АА 3098 КХ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 15 812,32 грн.

Страховим актом №2689 від 22.05.2012 р. пошкодження транспортного засобу марки «Ford», державний реєстраційний номер АА 3098 КХ, внаслідок ДТП, що сталося 03.05.2012 р. о 15 годині 30 хвилин в м. Києві на перехресті проспект Московський та проспект Г. Сталінграду, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 15 502,32 грн.

Виконуючи зобов’язання за договором, позивач перерахував на рахунок ТОВ «Автомотив» (СТО) страхове відшкодування у розмірі 15 502,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4039 від 25.05.2012 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, позивач зазначає, що до нього перейшло в межах суми 14 502,32 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 1 000,00 грн. передбаченої полісом №АВ/6310460) право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина Войтенко Б.І., який керував автомобілем «Mersedes», державний реєстраційний номер АА 9537 КВ, встановлена у судовому порядку.

Як вбачається з витягу МТСБУ, цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Войтенко Б.І., транспортного засобу автомобіля «Mersedes», державний реєстраційний номер АА 9537 КВ, застрахована – відповідачем згідно із полісом №АВ/6310460.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність Войтенко Б.І., який на законній підставі користувався транспортним засобом «Ford», державний реєстраційний номер АК 0992 ВР застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №АВ/6310460, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045, тобто чинній на момент направлення заяви) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов’язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими – прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його.

Позивач 25.10.2012 р. звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 15 502,32 грн., яке згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №8305904062183 отримано останнім 01.11.2012 р.

Відповідач листом №2833 від 19.11.2012 р. надіслав позивачу відповідь на заяву за змістом якого зазначив, що після розгляду надісланих позивачем документів, за страховим випадком, що стався 03.05.2012 р., відповідачем був складений страховий акт №1312513/1 та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування.

Проте відповідач відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, за спірним страховим випадком після спливу строку передбаченого п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у добровільному порядку не здійснив, що зумовило звернення позивача із позовом до суду.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено (звіт експерта), що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ford», державний реєстраційний номер АА 3098 КХ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 15 812,32 грн., а позивачем набуто право вимоги у розмірі 15 502,32 грн.

Полісом №АВ/6310460 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 50 000,00 грн., франшиза у розмірі 1 000,00 грн.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відтак, розмір страхового відшкодування в порядку регресу зменшується на суму франшизи у розмірі 1 000,00 грн.

Враховуючи визначені полісом №АВ/6310460 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 14 502,32 грн. (15 502,32 грн. набуте позивачем право вимогу – 1 000,00 грн. франшизи) у строк до моменту звернення позивача до суду.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування з відповідача на користь позивача у розмірі 14 502,32 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (04050, м. Київ, вул. Донвар-Запольського, 9/10 код ЄДРПОУ 25005889) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» (83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, 100; код ЄДРПОУ 13490997) страхове відшкодування у розмірі 14 502 (чотирнадцять тисяч п’ятсот дві) грн. 32 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 27.02.2013 р.