Рішення № 29623413, 25.02.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2013 р.

Справа № 916/245/13-г

Господарський суд Одеської області у складі:

суддя Брагіна Я.В.

секретар Джелілова М.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Чорноус Л.В., за довіреністю від 01.02.13.

від відповідача: Лалудова О.С., директор, довідка про включення до ЄДРПОУ, паспорт

Розглянув справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомед" (м.Київ)

до відповідача: Комунального підприємства "Одесаоблфарм"(м.Одеса)

про стягнення 62849,34грн.

29.01.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Екомед" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Одесаоблфарм" про стягнення 62849,34грн. заборгованості , в тому числі: 941,34грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з підстав викладених в позовній заяві. Пояснив, що позивач належно виконав умови договорів. Проте, відповідач не розрахувався з позивачем у повному обсязі.

Представник відповідача у засідання суду позов визнав. Крім того, надіслав до суду відзив у якому позов визнає повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.11.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екомед" (позивач, поставщик) та Комунальним підприємством „Одесаоблфарм" (відповідач, покупець) було укладено три договори, а саме: №3-п на суму 1100696,10грн., №4-п на суму 61908,00грн., №5-п на суму 2304,00грн., всього на суму 1164908,10 грн. відповідно до Закону України „Про здійснення державних закупівель”.

За умовами зазначених договорів позивач зобов’язувався поставити медичне обладнання згідно додатків до договорів (специфікацій) відповідачу, а відповідач зобов’язувався своєчасно оплатити його вартість.

Відповідно до п.4.1 зазначених договорів від 17.11.2011р. оплата за поставлений товар здійснюється після пред’явлення рахунку на оплату товару або після підписання видаткової накладної.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що позивач належно виконав умови договорів, зокрема: акт звірки взаємних розрахунків від 29.02.12., письмовий відзив на позовну заяву відповідача, видаткова накладна №111220-067 від 20.12.11. та довіреність №201 від 27.12.11.

Проте, відповідач взяті на себе зобов’язання за договорами від 17.11.2011р. належним чином не виконав, бо не сплатив позивачу вартість отриманого товару по зазначеній вище накладній №111220-067 на загальну суму 61908,00грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на час звернення з позовом до суду та на час розгляду справи становить 61908,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 61908,00грн. є обґрунтованими, підтвердженими доказами, що знаходяться в матеріалах справи та позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як суд зазначав вище, відповідачем оплата вартості товару за договором своєчасно проведена не була, що є порушенням зобов’язання.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Також позивач просить стягнути з відповідача 941,34грн. - 3% річних.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3% річних, якщо інше не передбачено договором.

Перевіривши розрахунок позивача в частині нарахування 3% річних суд вважає, що нарахування 3% річних в сумі 941,34грн. теж відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач позовні вимоги не спростував, докази сплати заборгованості не надав, у письмовому відзиві позов визнав.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, оскільки позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із Комунального підприємства "Одесаоблфарм” (65006, м. Одеса, вул. Ак. Воробйова 9, код ЄДРПОУ 34055981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомед" (01021, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд.28/2, н/п № 43 та поштова адреса: 04053, м.Київ, а/с 40, код ЄДРПОУ 22922786):

- 61908,00грн. –основного боргу;

- 941,34грн. - 3% річних

- 1609,50грн. - витрат, пов’язаних із сплатою судового збору

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано: 26 лютого 2013 року

Суддя Брагіна Я.В.