Рішення № 29623391, 14.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/4242-2012

14.02.13 р.

За позовом

Публічного акціонерного товариства «Фідобанк»

до

Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1.Суходолов Анатолій Іванович

2.Суходолов Сергій Анатолійович

про

визнання події страховою та стягнення 163 094,00 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:

Тимошенко Я.Я.

від відповідача:

не з’явились

від третіх осіб:

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова группа» про визнання події страховою та стягнення 163 094,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов’язання з виплати страхового відшкодування, що виникло на підставі договору добровільного страхування заставного майна №13-2201-0322 від 16.07.2009 р., у зв’язку з чим утворилася заборгованість по виплаті страхового відшкодування у розмірі 163 094,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2012 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Суходолова Анатолія Івановича та Суходолова Сергія Анатолійовича, розгляд справи призначено на 26.04.2012 р.

В судовому засіданні 26.04.2012 р. представником відповідача наданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі, оскільки випадок, на який посилається позивач, не визнається страховим, а пошкодження застрахованого майна сталося внаслідок допущення помилок про проектуванні та будівництві застрахованої будівлі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2012 р. розгляд справи відкладено до 16.05.2012 р. у зв'язку із неявкою третіх осіб та необхідністю витребування додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2012 р. розгляд справи відкладено до 06.06.2012 р. у зв'язку із неявкою третіх осіб та необхідністю витребування додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2012 р. розгляд справи відкладено до 18.06.2012 р. у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвал суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2012 р. призначено у справі № 5011-48/4242-2012 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Херсонському відділенню Одеського науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

29.12.2012 р. до канцелярії суду від Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 354 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 5011-48/4242-2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «СЕБ Банк» до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова группа», складений 25.12.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.01.2013 р. поновлено провадження у справі №5011-48/4242-2012 та призначено розгляд справи на 21.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. у зв'язку із неявкою відповідача та третіх осіб, невиконанням ними вимог ухвал суду розгляд справи відкладено до 14.02.2013 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Крім того, в судовому засіданні 14.02.2013 р. представником позивача надано суду статутні документи, з яких вбачається, що назву позивача було змінено на Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», що враховується судом.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання, призначене на 14.02.2013 р., не з'явились.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.2008 р. між Акціонерним банком «Факторіал-Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк», після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство «Фідобанк»; надалі – «Банк») як кредитодавцем та Суходоловим Сергієм Анатолійовичем як позичальником було укладено генеральну угоду №С_00313/49_08. За умовами генеральної угоди кредитодавець відкриває позичальнику кредитний ліміт в сумі 71 000,00 доларів США, а позичальник зобов’язується щомісячно сплачувати кредитодавцю грошові кошти у сумі відповідно з графіком погашення, що складається із суми заборгованості за кредитом та суми процентів за користування кредитом. Термін користування кредитними коштами за даною угодою встановлено з 15.07.2008 р. по 13.07.2018 р. включно. Цільовим використанням коштів є споживчі потреби.

В забезпечення виконання позичальником зобов’язань за генеральною угодою того ж дня, 15.07.2008 р., між Банком та Суходоловим Анатолієм Івановичем було укладено іпотечний договір №С_000313/49_08/ДІ, який посвідчено приватним нотаріусом Скадовського районного нотаріального округу Херсонської області Вербовською Л.Д. та зареєстровано в реєстрі за №3381. Згідно з п. 1.1. іпотечного договору останній забезпечує виконання Суходоловим Сергієм Анатолійовичем зобов’язань в повному обсязі перед іпотекодержавтелем, що випливають з генеральної угоди №С_00313/49_08 від 15.07.2008 р. (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії) по поверненню суми кредиту у розмірі 71 000,00 доларів США, сплати процентів за користування кредитними коштами, сплати комісійних, можливих неустойок та збитків в порядку та на умовах, передбачених договором кредиту. Предметом іпотеки є нерухоме майно іпотекодавця, а саме:

- будівля під літерою «У», загальною площею 11,6 кв.м, матеріал стін «цегла»;

- будівля під літерою «Ф» - трансформаторна підстанція площею забудови 33,7 кв.м, матеріал стін «цегла»;

- будівля під літерою «Х» - РММ площею забудови 901,1 кв.м, матеріал стін «цегла»;

- будівля під літерою «Щ» - туалет площею забудови 3,5 кв.м, матеріал стін «цегла»;

- будівля під літерою «Ч» - склад, площею забудови 512,4 кв.м, матеріал стін «бетон»

із ремонтно-механічних майстерень, які в цілому складаються з: літера «Т» - склад площею забудови 215,8 кв.м, матеріал стін «цегла», літера «У» - будівля загальною площею 11,6 кв.м, матеріал стін «цегла», літера «Ф» - трансформаторна підстанція площею забудови 33,7 кв.м, матеріал стін «цегла», літера «Х» - РММ площею забудови 901,1 кв.м, матеріал стін «цегла», літера «Ч» - склад, площею забудов 512,4 кв.м, матеріал стін «бетон», літера «Ш» - столярний цех, загальна площа 285,4 кв.м, літера «Щ» - туалет площею забудови 3,5 кв.м, матеріал стін «цегла», літера «Я» - склад площею забудови 76,2 кв.м, № 3, № 5 – огорожа, що знаходяться за адресою: Херсонська область Скадовський район, місто Скадовськ, провулок Промисловий, 1, та належить іпотекодавцю на праві приватної власності.

16.07.2009 р. між Суходоловим Анатолієм Івановичем (надалі – «Страхувальник») та ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (найменування якого було змінено на ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»; надалі – «Страховик») було укладено договір добровільного страхування заставного майна № 13-2201-0322 (надалі – «Договір страхування»).

Відповідно до п. 1.2. Договору страхування предметом договору є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать закону та пов’язані з володінням, розпорядженням, користуванням майном, яке надане в заставу згідно договору іпотеки № С_000313/49_08/ДІ від 15.07.2008 р., а саме: літера «У» - будівля загальною площею 11,6 кв.м, літера «Ф» - трансформаторна підстанція площею забудови 33,7 кв.м, літера «Х» - РММ площею забудови 901,1 кв.м, літера «Ч» - склад, площею забудови 512,4 кв.м, ремонтно-механічні майстерні: літера «Т» - склад площею забудови 215,8 кв.м, літера «Ш» - столярний цех, загальна площа 285,4 кв.м, літера «Я» - склад площею забудови 76,2 кв.м.

Згідно з п. 2.1. Договору страхування страхова сума за Договором становить 925 843,81 грн.

Відповідно до п. 2.7. Договору страхування за цим договором встановлюється безумовна франшиза – 1% від розміру страхової суми, встановленої в п. 2.1. Договору.

Пунктами 2.4., 2.5. Договору страхування передбачено, що страховий тариф за договором складає 0,26 % від страхової суми. Загальний страховий платіж за цим договором дорівнює 2 407,20 грн.

Згідно з п. 2.9. Договору страхування строк його дії встановлено з 29.07.2009 р. по 28.07.2010 р.

У відповідності до п. 2.2. Договору страхування вигодонабувачем Страхувальник призначає Публічне акціонерне товариство «СЕБ Банк».

Пунктом 2.3. Договору страхування визначено, що за даним договором відшкодовуються збитки внаслідок знищення, пошкодження або втрати майна, зазначеного в розділі 1 цього Договору, внаслідок настання наступних подій: вогонь (пожежа, вибух, удар блискавки); стихійні явища (буря, вихор, ураган, смерч, шторм, град, зливові дощі, тиск снігового шару, повінь, надходження підґрунтових вод, паводок, льодохід, переміщення чи осідання ґрунту, зсув, обвал, землетрус, гірські обвали і схід лавини); вплив рідини з водопровідних, каналізаційних, опалювальних та протипожежних систем, внаслідок їх пошкодження, в тому числі із сусідніх приміщень; неправомірні дії третіх осіб, а саме: крадіжка зі зламом, грабіж, розбійний напад, умисне знищення або пошкодження майна третіми особами (включаючи вандалізм, хуліганство); падіння літальних апаратів, їх частин, уламків.

Положеннями п. 4.3. Договору страхування передбачено, що страховик має право: при укладенні цього договору запросити у страхувальника інформацію, необхідну для оцінки ступеню ризику; самостійно з’ясовувати причини та обставини настання страхового випадку. За необхідності направляти запит в компетентні органи, що володіють інформацією про страховий випадок, про надання інформації, що підтверджує факт та причини його настання; в разі, якщо за фактом страхового випадку порушена кримінальна справа, відстрочити виплату страхового відшкодування до закриття, зупинення кримінальної справи або винесення рішення судом; залучати для оцінки розміру збитків, завданих страхувальнику, незалежних експертів та визначати розмір страхового відшкодування, виходячи з розміру збитків, визначених страховиком або актом/висновком незалежної експертизи, замовленого страховиком або, за згодою страхувальника, самостійно розраховувати розмір матеріального збитку; здійснювати заходи з перевірки наданих страхувальником даних і документів стосовно застрахованого майна, умов його експлуатації та зберігання, факту і обставин страхового випадку, розміру завданих збитків, робити огляд місця настання події в тому числі фото- та відео зйомку та скласти акт огляду; відмовити у виплаті страхового відшкодування у випадках, передбачених розділом 10 цього Договору, Правилами та чинним законодавством України, тощо.

У відповідності до п. 5.2 Договору страхування у разі настання страхового випадку страхувальник зобов’язаний протягом 2 календарних днів з моменту настання страхового випадку повідомити про це страховика.

Згідно з п. 5.9. Договору страхування страхувальник, у разі настання страхового випадку, зобов’язаний письмово повідомити (надати повідомлення про страховий випадок) страховика та вигодонабувача про настання страхового випадку протягом 7 робочих днів з моменту отримання страхувальником такої інформації. У повідомленні про настання страхового випадку повинні бути детально описані обставини події та характер збитку.

Відповідно до п. 8.1. Договору страхування для отримання страхового відшкодування страхувальник повинен надати наступні документи: письмове повідомлення про настання страхового випадку; копію договору страхування; копію свідоцтва про реєстрацію страхувальника-юридичної особи; копії документів, що посвідчують право власності на майно, копії договорів, оренди, лізингу тощо, довідки компетентних органів в залежності від страхового випадку (зокрема, при стихійному явищі страхувальник (вигодонабувач) зобов’язаний надати документ від органів МНС або гідрометеослужби, де будуть обов’язково вказані дата, місце та фізичні параметри стихійного явища); документи ремонтних підприємств, які будуть здійснювати відновлювальний ремонт майна із зазначенням переліку відновлювальних робіт, їх вартості, вартості деталей, що замінюються; письмову заяву на виплату страхового відшкодування із зазначенням банківських реквізитів, за якими потрібно зробити виплату; лист від вигодонабувача, який підтверджує його згоду або незгоду на виплату страхового відшкодування страхувальнику; інші документи, згідно чинного законодавства України на вимогу страховика, які необхідні для встановлення факту, причин та наслідків страхового випадку.

Згідно із п.п. 4.4.2 Договору страхування страховик зобов’язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхового відшкодування.

Підпунктом 4.4.7. Договору страхування на страховика покладено обов’язок скласти страховий акт або прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування (його частини) в термін не пізніше 30 робочих днів від дати отримання від страхувальника всіх необхідних документів, зазначених у розділі 8 цього договору, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків, а також отримання акту експертизи, якщо така експертиза була замовлена страховиком.

При цьому, підпунктом 4.4.8. Договору страхування встановлено, що у разі відмови у виплаті страхового відшкодування страховик зобов’язаний протягом 10 робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити про це страхувальника та вигодонабувача з обґрунтуванням причин відмови.

01.07.2010 р. Страховик звернувся до Страхувальника з заявою про настання страхового випадку № 1, в якій повідомив, що внаслідок стихійного лиха, яке сталось 30.06.2010 р. о 17 год. 20 хв. за адресою: м. Скадовськ, провулок Промисловий, 1, було пошкоджено застраховане за Договором страхування майно.

При цьому, до вказаної заяви страховиком було додано наступні документи: довідку компетентних органів стосовно обставин настання страхової події, письмове пояснення про обставини настання страхової події, копію іпотечного договору, копію генерального договору, копію технічного паспорту, копію паспорта та ідентифікаційного номера.

Відповідно до наданої позивачем довідки Херсонського обласного центру з гідрометеорології 30.06.2010 р. на території м. Скадовська спостерігались сильні зливові дощі, град та шквалистий вітер поривами до 25-30 м/сек.

03.07.2010 р. уповноваженим представником Страховика разом із представником експертної організації – Приватним інформаційно-інвестиційним підприємством «Забудова» здійснено огляд застрахованого майна, за результатами якого складено Акт огляду, в якому зафіксовано пошкодження майна.

Листом від 21.07.2010 р. № 22-10/323 Страховик звернувся до Банку із запитом про надання згоди на виплату останньому страхового відшкодування, у разі прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

З метою надання відповіді на зазначений запит Банк запросив у Страхувальника документи по розрахунку вартості відшкодування збитку (лист № 2262 від 02.09.2010 р.).

26.07.2010 р. Страховиком отримано звіт з незалежної оцінки вартості матеріальних збитків, складеного суб’єктом оціночної діяльності – Приватним інформаційно-інвестиційним підприємством «Забудова» (сертифікат суб’єкта оціночної діяльності № 7523/08 від 04.08.2008 р.), згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого в результаті урагану, що стався за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, провулок Промисловий, 1, становить 163 094,00 грн.

Листом № 03/14709 від 20.10.2010 р. Страховик повідомив Страхувальника та вигодонабувача про відмову у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи відмову тим, що причиною пошкодження майна були порушення будівельних норм та правил при виконанні робіт з улаштування покрівлі на відповідних будівлях, у зв’язку з чим відсутні підстави для визнання події страховим випадком.

Спір у справі виник у зв’язку з відмовою відповідача визнати заявлену позивачем подію страховим випадком та відмовою відповідача у виплаті позивачу страхового відшкодування згідно з Договором страхування. Позивач вважає, що відповідач необґрунтовано та неправомірно відмовив у визнанні заявленої позивачем події страховим випадком та у виплаті страхового відшкодування, у зв’язку з чим просить суд стягнути з відповідача на його користь 163 094,00 грн. страхового відшкодування.

Договір, укладений між відповідачем та третьою особою 1, є договором страхування, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 67 Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування».

Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

За змістом п. 2 Договору страхування договір укладено, в тому числі, у відповідності з Правилами добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ, зареєстрованих Держфінпослуг України за № 1150769 від 26.08.2005 р. (надалі – «Правила»), Правил добровільного страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5 – 9 статті 6 Закону України «Про страхування»), зареєстрованих Держфінпослуг України за № 1161812 від 22.06.2006 р.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується приймання відповідачем у страхування майнових інтересів третьої особи 1, пов’язаних з володінням, розпорядженням, користуванням майном, а саме: літера «У» - будівля загальною площею 11,6 кв.м, літера «Ф» - трансформаторна підстанція площею забудови 33,7 кв.м, літера «Х» - РММ площею забудови 901,1 кв.м, літера «Ч» - склад, площею забудови 512,4 кв.м, ремонтно-механічні майстерні: літера «Т» - склад площею забудови 215,8 кв.м, літера «Ш» - столярний цех, загальна площа 285,4 кв.м, літера «Я» - склад площею забудови 76,2 кв.м.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом.

Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про страхування» передбачено, що рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

За змістом п. 13.1 Правил рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування приймається страховиком протягом 30 робочих днів з дня одержання всіх необхідних документів та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови протягом 10 робочих днів з дня прийняття такого рішення.

Підпунктом 4.4.7 п. 4.4. Договору страхування передбачено, що страховик зобов’язаний скласти страховий акт або прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування (його частини) в термін не пізніше 30 робочих днів від дати отримання від страхувальника всіх необхідних документів, зазначених в розділі 8 цього договору, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків, а також отримання акту експертизи, якщо така експертиза була замовлена страховиком

Отже, норми законодавства України покладають на страховика обов’язок за результатами розгляду заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування у передбачений відповідними правилами страхування строк скласти страховий акт або прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування. При цьому, рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування має бути прийнято у строк не більший передбаченого правилами страхування.

Положеннями Правил та Договору страхування передбачено, що страховик зобов’язаний скласти страховий акт або прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування в термін не пізніше 30 робочих днів від дати отримання від страхувальника всіх необхідних документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків, а також отримання акту експертизи.

Як встановлено судом, заява про настання страхового випадку разом із документами, що підтверджують факт настання страхового випадку, була подана Страхувальником 01.07.2010 р., а 26.07.2010 р. Страховиком отримано звіт з незалежної оцінки вартості матеріальних збитків, складеного Приватним інформаційно-інвестиційним підприємством «Забудова».

При цьому суд відзначає, що доказів звернення Страховика до Страхувальника або Банку (вигодонабувача) із заявою (вимогою) про надання додаткових документів, крім тих, що були додані Страхувальником до заяви про настання страхового випадку, матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи положення ч. 3 ст. 26 Закону України «Про страхування», п.13.1 Правил та п.п. 4.4.7 Договору страхування Страховик, при наявності на те достатніх підстав, повинен був прийняти рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування не пізніше 07.09.2010 р. (не пізніше 30 робочих днів з моменту отримання звіту про оцінку майна).

Натомість розпорядження про відмову у виплаті страхового відшкодування було видано Страховиком 20.10.2010 р., про що повідомлено Страховика та вигодонабувача листом №03114709 від 20.10.2010 р., що свідчить про пропущення відповідачем строку на прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування та повідомлення про це Страховика.

З огляду на те, що нормами законодавства України, правилами страхування та умовами укладеного між відповідачем та третьою особою 1 Договору страхування чітко встановлено строк, протягом якого страхувальник може прийняти рішення про відмову у страховій виплаті, а у зазначений строк таке рішення відповідачем прийнято не було, то вважається, що з наступного дня після закінчення вказаного строку у відповідача виник обов’язок здійснити виплату страхового відшкодування вигодонабувачу.

У відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що пошкодження застрахованого майна відбулось внаслідок порушень будівельних норм при проектуванні та будівництві відповідних будівель, у зв’язку з чим подія, що сталась 30.06.2010 р. страховим випадком визнана бути не може.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до висновку № 354 від 25.12.2012 р., складеного за результатами проведення Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової будівельно-технічної експертизи, пошкодження застрахованого майна згідно договору добровільного страхування заставного майна № 13-2201-0322 від 16.07.2009 р., яке розташоване за адресою: Херсонська область, м. Скадовськ, провулок Промисловий, 1, заподіяне 30.06.2012 р. внаслідок грози та шквалистого вітру поривами до 25-30 м/сек. Крім того, у вказаному висновку зазначено, що дослідити чи пошкодження застрахованого майна згідно Договору страхування заподіяне помилками, допущеними при проектуванні та будівництві, недоліками або дефектами матеріалів, конструкцій при влаштуванні покрівлі, а також підтвердити або спростувати візуально порушення норм ДБН, зазначених у дефектних актах №№ 1-4 від 07.10.2012 р., складених ПП «Сервіспівденбуд», не виявляється можливим. В той же час, з наведених у додатку № 4 висновків судового експерта слідує, що навіть у разі наявності вказаних вище недоліків, останні не могли бути безпосередньою причиною пошкодження застрахованого майна.

Також суд звертає увагу, що положеннями Договору страхування передбачено, що страховик має право здійснювати заходи з перевірки наданих страхувальником даних і документів стосовно застрахованого майна (п.п. 4.3.5). Однак, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем вчинялись будь-які заходи щодо перевірки застрахованого на умовах Договору страхування майна на предмет дотримання при його проектуванні та будівництві будівельних норм та правил, а також наявності недоліків або дефектів зазначеного майна.

З огляду на те, що висновком будівельно-технічної експертизи встановлено, що пошкодження майна відбулось внаслідок гроз та шквалистого вітру поривами до 25-30 м/сек, а доводи відповідача стосовно допущення порушень будівельних норм та правил при проектуванні та будівництві будівель свого документального підтвердження не знайшли, суд дійшов висновку, що подія, яка сталась 30.06.2010 р. (сильні зливові дощі та грози), є страховим випадком.

Однією із позовних вимог, заявленою позивачем, є вимога саме про визнання події, внаслідок якої було пошкоджено застраховане майна, страховим випадком.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Однак, такого способу захисту як визнання певної події страховим випадком (встановлення факту, що має юридичне значення), положеннями законодавства не передбачено.

У зв’язку з наведеним, не зважаючи на встановлення судом того факту, що подія, яка сталась 30.06.2010 р., є страховим випадком, в мотивувальній частині рішення, дана позовна вимога задоволенню не підлягає.

Пунктом 6.1. Договору страхування встановлено, що розмір страхового відшкодування визначається при пошкодженні, знищенні або втраті майна виходячи із фактичного розміру збитків, завданих майну в результаті страхового випадку, зазначеного в договорі, на підставі даних огляду та документів згідно розділу 8 договору, що підтверджують розмір спричиненого збитку.

Згідно звіту з незалежної оцінки вартості матеріальних збитків, складеного суб’єктом оціночної діяльності – Приватним інформаційно-інвестиційним підприємством «Забудова» (сертифікат суб’єкта оціночної діяльності № 7523/08 від 04.08.2008 р.), вартість матеріального збитку, завданого в результаті урагану, що стався за адресою: Херсонська область, м.Скадовськ, провулок Промисловий, 1, становить 163 094,00 грн.

Однак, умовами Договору страхування передбачено, що безумовна франшиза за цим договором становить 1% від розміру страхової суми, встановленої в п. 2.1. Договору.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшизою є частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Отже, враховуючи, що згідно з п. 2.1. Договору страхування страхова сума за Договором становить 925 843,81 грн., то розмір безумовної франшизи за Договором страхування складає 9 258,44 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» та стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування за договором № 13-2201-0322 добровільного страхування заставного майна фізичних осіб від 16.07.2009 р. у розмірі 153 835,56 грн. (163 094,00 грн. – вартість матеріального збитку мінус 9 258,44 грн. франшизи).

Судові витрати (в тому числі витрати на проведення судової експертизи у розмірі 6 013,92 грн.) покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А, ідентифікаційний код 30859524) на користь Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 10, ідентифікаційний код 14351016) страхове відшкодування за договором № 13-2201-0322 добровільного страхування заставного майна фізичних осіб від 16.07.2009 р. у розмірі 153 835 (сто п’ятдесят три тисячі вісімсот тридцять п’ять) грн. 56 коп., 3 076 (три тисячі сімдесят шість) грн. 61 коп. судового збору та 5 672 (п'ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 33 коп. витрат на проведення судової експертизи. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення – 19.02.2013 р.

Суддя Р.В. Бойко