Ухвала суду № 29622709, 29.01.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/179/13 Головуючий 1-ої інст.: Бабенко Ю.П.

Справа № 2029/2-70/11

Категорія: договірні Доповідач: Маміна О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого -Маміної О.В.

суддів -Крилової Т.Г., Пилипчук Н.П.,

при секретарі -Карамишевій Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06 серпня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кіпру»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору, звернення стягнення на предмет застави -

в с т а н о в и л а:

У вересні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Банк Кіпру», яке змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Банк Кіпру»звернулося до суду з зазначеним позовом. Просило в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту № 17/2008 від 03 липня 2008 року в сумі 369 457, 36 грн., звернути стягнення на предмет застави -автомобіль Mitsubishi Lancer д.н. НОМЕР_1, 2008 р.в.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06 серпня 2012 року позовні вимоги ПАТ «Банк Кіпру»задоволено. Стягнуто солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 369 457, 36 грн. Звернуто стягнення на предмет застави - автомобіль Mitsubishi Lancer д.н. НОМЕР_1, 2008 р.в. Стягнуто з відповідачів в частковому відношенні судові витрати по 1 497, 48 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06 серпня 2012 року скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України -в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 03 липня 2008 року між ПАТ «Банк Кіпру»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 17/2008, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит на придбання автомобіля MITSUBISHI LANCER в сумі 34 800, 00 доларів США зі сплатою 14,9 відсотків річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення до 03 липня 2013 року. 28 січня 2009 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін до договору кредиту, згідно якого Банк надав позичальнику кредит в сумі 31 900, 00 доларів США зі сплатою 15 відсотків річних з кінцевим терміном повернення 03 липня 2013 року. В забезпечення виконання зобов'язань за вищеозначеним кредитним договором між банком та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір поруки від 03 липня 2008року, відповідно до умов якого в разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, ОСОБА_2 відповідає перед банком як солідарний боржник. Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту ОСОБА_1 надав позивачу в заставу автомобіль Mitsubishi Lancer д.н. НОМЕР_1, 2008 р.в., про що укладено відповідний договір застави, посвідчений 03 липня 2008 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_3

На час звернення до суду ОСОБА_1 повністю припинив виконувати зобов'язання за договором.

За змістом положень ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов'язань, встановлених договором.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст.ст. 553, 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно вимог ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 24 договору застави від 03.07.2008р., звернення стягнення на предмет застави за вибором заставодержателя здійснюється з дотриманням установленого чинним законодавством будь-яким із визначених способів.

За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про стягнення суми заборгованості, відсотків та пені з Позичальника та Поручителя солідарно. При цьому розмір заборгованості доведений матеріалами справи і не спростований відповідачами.

Крім того, суд обґрунтовано звернув стягнення на предмет застави.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки ухвалою від 17 грудня 2012 року питання про доплату апелянтом судового збору відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, судова колегія вважає за необхідне стягнути з відповідача недоплачений судовий збір в сумі 1609, 50 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 06 серпня 2012 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 1609 грн. 50 коп.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя -

Судді -