Рішення № 29619809, 28.02.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2609/18569/12

2/760/1071/13

28 лютого 2013 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі

головуючого судді - Демидовської А.І.,

при секретарі - Григорович Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Орендного підприємства „Науково-дослідного інституту будівельного виробництва" про виділення та виплату персоніфікованих часток пайового фонду орендного підприємства,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом та просили стягнути з відповідача, Орендного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва (ОП НДІБВ) невиплачені після звільнення суми персоніфікованих часток пайового фонду підприємства та моральну шкоди з-за нездійснення своєчасного розрахунку з працівниками.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.09.2012 року позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Орендного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва про виплату персоніфікованих часток пайового фонду орендного підприємства та стягнення моральної шкоди роз'єднано у самостійні провадження.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, просив суд стягнути з ОП НДІБВ належну йому невиплачену суму персоніфікованої частки пайового фонду підприємства у розмірі 5326,49 гривень та 5000 гривень моральної шкоди. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 02.12.2002 року на підставі Наказу № 89-к від 05.12.2002 року був прийнятий на роботу до ОП НДІБВ та пропрацював на підприємстві до 08.02.2010 року, коли Наказом № 17-К від 05.02.2010 року був звільнений за власним бажанням з посади завідуючого лабораторії інженерних споруд і спеціальних будівельних робіт ОП НДІБВ. Посилався на те, що відповідач ОП НДІ БВ є юридичною особою, яка створена у формі орендного підприємства на добровільних засадах рішенням конференції трудового колективу, заснованого на державній власності на підставі Постанови Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 р. № 962. Статут ОП НДІБВ зареєстрований виконкомом Залізничної районної ради народних депутатів м. Києва 04.06.1991 року, із змінами від 22.03.1999 року.

Під час роботи на підприємстві позивачеві ОСОБА_1 нараховувався пай працівника орендного підприємства, який станом на 01.01.2008 року складав 5326,49 гривень. Облік та розмір паїв працівників підприємства здійснювався один раз на рік через запис до картку обліку Паю працівника ОП НДІБВ. За статутом відповідача, у випадку звільнення працівників, їм передбачалась виплата паю у повному обсязі.

З-за несвоєчасного нарахування та відсутності виплати пайових часток позивач ОСОБА_1 зазнав моральних страждань, на підставі чого просить стягнути з відповідача, ОП НДІ БВ моральну шкоду у розмірі 5000 гривень.

Під час слухання справи представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на те, що порядок формування та розподілення (персоніфікації) колективної власності орендарів здійснюється на підставі Положення, затвердженого Радою орендарів ОП НДІ БВ (протокол № 35 від 01.03.1996 року). Радою орендарів було прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 29.12.2008 року № 144 про тимчасове призупинення виплат персоніфікованих часток пайового фонду підприємства співробітникам інституту, що звільняються в зв'язку із зменшенням прибутку підприємства. Рішеннями Ради орендарів від 24.03.2010 року та 05.04.2011 року дію мораторію на виплату пайового фонду було продовжено у зв'язку з важким фінансовим станом інституту до 05.04.2012 року. На час звільнення позивача ОСОБА_1 діяв мораторій, на підставі якого виплата персоніфікованих часток не здійснювалася. 25.08.2011 року Радою орендарів ОП НДІБВ було прийнято рішення про зняття мораторію на виплату персоніфікованих часток. Позивачу було направлено лист про зняття мораторію із зазначеним розміром паю у сумі 2246,71 грн. та запропоновано подати заяву на виплату паю. Зазначену суму паю було розраховано з урахуванням амортизації основних засобів станом на 01.08.2011 року.

Однак позивач ОСОБА_1 у визначений відповідачем строк заяву на виплату паю не подав, а звернувся з вимогою про виплату паю до суду.

Вимоги щодо стягнення моральної шкоди вважають необґрунтованими та безпідставними У позові представники відповідача ОП НДІБВ просили відмовити у повному обсязі.

В день постановлення даного рішення сторони в судове засідання не з'явились, хоча про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Від представника позивача надійшла заява, в якій вона просить розглядати справу без її участі.

Від відповідача та його представників ж одної заяви не надходило.

Дослідивши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Статуту відповідача, Орендне підприємство Науково-дослідний інститут будівельного виробництва, є юридичною особою та суб'єктом права колективної власності, що відповідає ч. 1 ст. 115 ГК України, за якою орендним підприємством визнається підприємство, створене орендарем на основі оренди цілісного майнового комплексу існуючого державного або комунального підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підрозділу (структурної одиниці) цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності.

Орендне підприємство діє на підставі статуту та договору оренди до припинення строку дії останнього і є правонаступником державного або комунального підприємства, організації, на базі яких воно створене, або у частині прав та обов'язків, пов'язаних з діяльністю переданого в оренду структурного підрозділу. Статут відповідача ОП НДІБВ зареєстрований виконкомом Залізничної районної ради народних депутатів м. Києва 04.06.1991 року, із змінами від 22.03.1999 року.

За п. 5.5 Статуту, ОП НДІБВ здійснює облік результатів своєї діяльності, веде бухгалтерський облік та статистичну звітність у порядку, визначеному законодавством.

Розділом 6 Статуту ОП передбачено формування та використання фінансових ресурсів орендного підприємства. Відповідно до п. 6.3 Статуту, прибуток, що залишився у розпорядженні підприємства, використовується в інтересах орендного підприємства для створення фондів науково-технічного та соціального розвитку, фондів споживання, резервного дольового, страхового та інших. За п.6.4 створення і розподіл зазначених фондів проводиться за рішенням загальних зборів (конференції) організації орендарів, або Радою орендарів (у разі делегування їй цих функцій загальним зборами).

Порядок створення та розподілу колективної власності, в т.ч. Часткового фонду поміж підрозділами та членами організації орендарів ОП НДІБВ визначений «Положенням про формування та розподілення (персоніфікацію) колективної власності орендарів Орендного підприємства НДІБВ», затвердженим Радою орендарів ОП НДІ БВ протоколом № 35 від 01.03.1996 року.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до ОП НДІБВ 02.12.2002 року на підставі Наказу № 89-к від 05.12.2002 року та був звільнений за власним бажанням 08.02.2010 року, на підставі Наказу № 17-К від 05.02.2010 року.

Статутом ОП НДІБВ та «Положенням про паювання» визначено, що члени трудового колективу є власниками майна колективного підприємства у вигляді паїв. За таких умов до правовідносин, що регулюють відносини між працівником-власником паю та підприємством мають застосовуватися положення ст. 356 та 358 ЦК України, за якими власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Ст. 361 ЦК України визначає, що співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Здійснення права спільної часткової власності, згідно зі ст. 358 ЦК України, відбувається співвласниками за їхньою згодою. Статтею 359 ЦК України передбачено, що плоди, продукція та доходи від використання майна, що є у спільній частковій власності, надходять до складу спільного майна і розподіляються між співвласниками відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

На підставі п.3.5 Статуту ОП НДІБВ член організації орендарів має право на одержання відповідної частки доходу (прибутку), який розподіляється між членами організації орендарів згідно з рішенням загальних зборів (конференцій уповноважених) організацій орендарів або Ради орендного підприємства.

Відповідно до п.4 «Положення про формування та розподілення (персоніфікацію) колективної власності орендарів ОП НДІБВ», пай працівника є частиною Часткового фонду підрозділу, яка відповідає трудовому внеску працівника в створенні цього фонду.

Розмір паю працівника підрозділу визначається пропорційно нарахованому фонду зарплати по штатному розпису з урахуванням його коефіцієнту трудового внеску в створення Часткового фонду і стажу роботи в інституті. Частковий фонд є колективною власністю, що персоніфікується.

За п.3.1 «Положення», частковим фондом є основні виробничі засоби, що були набуті за період оренди.

Визначення вартості колективної власності ОП НДІБВ здійснюється на підставі п. 2.4 «Положення», за яким оцінка вартості колективної власності ОП НДІБВ визначається для основних фондів за залишковою вартістю шляхом зменшення балансової вартості на суму зносу, що обчислений за нормами амортизації на повне поновлення основних засобів з урахуванням терміну їх експлуатації.

Відповідно до п. 4.2 «Положення», право на пай мають в частковому фонді мають всі особи, що були прийняті на постійну роботу в інститут, перебувають у списковому складі та працюють в інституті не менше, ніж один рік. Розрахунок визначення розміру паю співвласників за п. 4.5 «Положення» виконується підрозділом і має бути оформлений протоколом, який є підставою для фіксації в бухгалтерії інституту розміру паю на особових рахунках працівників. Особові рахунки відкриваються на кожного співвласника при первинному розподілі часткового фонду. Одночасно співвласнику видається «Картка обліку Паю співвласника», до якої бухгалтерія по закінченні року заносить розмір Паю. Відповідальність за ведення «Карток обліку Паю співвласника», згідно з п. 4.8 «Положення», несе бухгалтерія інституту, де і зберігається один примірник картки. Другий примірник, картки видається на руки співвласнику Часткового фонду під розписку.

Відповідно до картки обліку паю працівника ОП НДІБВ на ім'я ОСОБА_1, розмір паю за 2003 рік склав 516,84 грн., за 2004 рік - 1109,36 грн., за 2005 рік - 2267,90 грн. Інші нарахування, починаючи з 2006 року у картці не відображені.

За розрахунком дольового паю, наданого відповідачем ОП НДІ БВ, розмір паю за 2003 рік склав 516,84 грн., за 2004 рік - 1109,36 грн., за 2005 рік - 2267,90 грн., за 2006 рік - 766,27 грн., за 2007 рік - 2292,32. За довідкою ОП НДІ БВ, за 2008-2010 роки нарахування паїв не здійснювалося у зв'язку зі збитковістю та низькими показниками прибутку підприємства. Всього сума паю ОСОБА_1, становить 5326,49 грн.

За рішенням Ради орендарів, оформленим протоколом № 144 від 29.12.2008 року, п.3, з грудня 2008 року виплати персоніфікованих часток пайового фонду підприємства співробітникам інституту, що звільняються, були тимчасово призупинені в зв'язку із зменшенням прибутку підприємства. В подальшому рішеннями Ради орендарів від 24.03.2010 року, протокол № 153 та 05.04.2011 року, протокол № 157, дію мораторію на виплату пайового фонду було продовжено. Протоколом № 161 від 25.08.2011 року Радою орендарів було прийнято рішення про зняття мораторію на виплату персоніфікованих часток.

Розрахунок суми паю позивача ОСОБА_1 було проведено ОП НДІБВ з урахуванням амортизації основних засобів станом на 01.08.2011 р. та визначено до виплати за 2003-2007 роки в сумі 2246,71 грн.= (5326,49х0,4218). Проте, розрахунок ОП НДІБВ не відповідає періоду звільнення позивача ОСОБА_1, який, відповідно до Наказу № 17-К від 05.02.2010 року, мав бути здійснений станом на цей день, зважаючи на річний період нарахування паю - на 01.01.2010 року. При цьому суд критично ставиться до застосування коефіцієнту амортизації 0,4218, на який відповідач зменшив розмір паю ОСОБА_1

Відповідно до п. 8.1.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Пунктом 8.3 цього закону визначено, що сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається кожного з календарних кварталів.

Згідно зі ст. 14 Податкового кодексу України, амортизацією є систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

З огляду на таке, застосування коефіцієнт зменшення вартості персоніфікованих часток пайового фонду працівників ОП НДІБВ є неправомірним, оскільки, відповідно до закону, щонайменшим період амортизації основних фондів підприємства є квартал, а найбільшим - рік. Водночас, за п. 2.4 «Положення», оцінка вартості колективної власності ОП НДІБВ визначається для основних фондів за залишковою вартістю шляхом зменшення балансової вартості на суму зносу, що обчислений за нормами амортизації на повне поновлення основних засобів з урахуванням терміну

їх експлуатації, а розмір паю вноситься до «Картки обліку паю» бухгалтерією ОП НДІ БВ по закінченню року, що передбачає нарахування паїв після здійснення амортизаційних відрахувань.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем ОП НДІБВ при нарахуванні розміру паю позивачеві ОСОБА_1 коефіцієнт зменшення вартості персоніфікованих часток пайового фонду працівників ОП НДІ БВ був застосований кілька разів: під час щорічного нарахування розміру паю та при остаточному розрахунку станом на 01.08.2011 року.

Таким чином, з відповідача, Орендного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню персоніфікована частка пайового фонду за 2003-2007 р. в розмірі 5326,49 грн..

З приводу стягнення моральної шкоди суду не надано достатньо доказів того, що діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яку він просить з нього стягнути. Тому суд не вбачає підстав для відшкодування такої шкоди Позивачу, у зв'язку з чим в цій частині слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 22, 356, ч.3 ст. 358, 359, 361 ЦК України, ст. 3, 4, 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Орендного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва задовольнити частково.

Стягнути з Орендного підприємства Науково-дослідний інститут будівельного виробництва (ЄДРПОУ 02498197) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) невиплачені суми персоніфікованих часток пайового фонду підприємства у розмірі 5326,49 гривень (п'ять тисяч триста двадцять шість гривень 49 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.І. Демидовська