Ухвала суду № 29616817, 25.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 лютого 2013 року м. Київ № 826/2229/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсунг Електронікс Україна Компані»

до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державна податкова службапро визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення від 04 грудня 2012 року № 0004113910, та зобов'язання внести зміни до облікової картки платника податків щодо зменшення сум податкових зобов'язань за результатами скасування спірного податкового повідомлення-рішення, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» з позовом до ОДПС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення від 04 грудня 2012 року № 0004113910, та зобов'язання внести зміни до облікової картки платника податків щодо зменшення сум податкових зобов'язань за результатами скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно із ч. 4 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Частиною п'ятою ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

У відповідності до ч. 1 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Згідно із ч. 3 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.

Як вбачається з поданої позовної заяви, вона підписана представником ОСОБА_2 на підставі доданого до позовної заяви доручення від 26.11.2012р. б/н, яке підписане Директором Товариства ОСОБА_3, однак в порушення вищевказаних вимог позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала доручення, зокрема, належним чином завірених копій Статуту Товариства, наказу про призначення на посаду директора.

В силу вимог ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В силу п. 1, ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Реалізація рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Відповідно до пп. 14.1.7 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України оскарження рішень контролюючих органів - оскарження платником податку податкового повідомлення-рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку

Отже, вимога про визнання протиправним (скасування) рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо є майновою, на чому наголошується у листі Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 від 18.01.2012р.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень (вимог) про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача-суб'єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Як вбачається з тексту позовної заяви, позивачем пред'явлені вимоги визнання нечинним і скасування податкового повідомлення-рішення від 04.12.2012р. № 0004113910, яким йому визначено суму штрафу по податку на додану вартість у розмірі 428 734, 67 грн., та вимоги про зобов'язання ОДПС внести зміни до облікової картки платника податків-позивача щодо зменшення сум податкових зобов'язань за результатами скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного заявлена позивачем позовна вимога про визнання нечинним і скасування названого податкового повідомлення-рішення за якими позивачу визначено штраф є майновою, а позовна вимога про зобов'язання вчинити певні дії - немайновою.

Відповідно до пп. 1 і 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 3674-VI (із змінами та доповненнями), ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, а за позовної заяви немайнового характеру - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (абз. 1 ч. 3 ст. 6 цього Закону).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» від 06.12.2012р. № 5515-VI, з 01 січня 2013 року мінімальна заробітна плата становить 1 147, 00 грн.

З аналізу викладеного вбачається, що додане до матеріалів позову платіжне доручення від 19.02.2013р. за № 1006 про сплату судового збору в розмірі 2 294, 00 грн. не є належним документом про сплату цього збору, оскільки сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2 328, 41 грн., в тому числі:

- 2 294, 00 грн. (щодо вимоги майнового характеру);

- 34, 41 грн. (щодо вимоги немайнового характеру), а тому позивач має або доплатити судовий збір у розмірі 34, 41 грн. або зменшити розмір заявлених позовних вимог

Окрім цього, в силу вимог ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

В порушення вищевказаних вимог, позивачем до позовної заяви не додано всіх документів, на які є посилання в позовній заяві, та інших документів на обґрунтування своїх позовних вимог (у вигляді оригіналів та належним чином завірених копій), а саме: податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2012 року; платіжне доручення від 31.10.2012р. № 7562 з відмітками відповідної банківської установи про прийняття цього доручення до виконання та проведення операцій по рахунку позивача; рішення ДПС України, прийняте за результатами розгляду скарги позивача від 12.12.2012р. № SEUC 12/12/2474 на спірне податкове повідомлення-рішення, або письмових пояснень із зазначенням причин неможливості їх надання.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків до 06 березня 2013 року.

Керуючись ст. 106, п. 3 ч. 1 ст. 107, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсунг Електронікс Україна Компані» залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «Самсунг Електронікс Україна Компані» строк для усунення недоліків до 06 березня 2013 року.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова