Ухвала суду № 29616601, 12.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р.

справа № 1170/2а-4382/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Цьока І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі № 1170/2а-4382/11 за адміністративним позовом Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра Л»про стягнення суми,-

В С Т А Н О В И В:

Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути в безспірному порядку до державного бюджету кошти, використані не за цільовим призначенням та не перераховані на спеціальні рахунки суми податку на додану вартість в розмірі 38 500,1 грн. В обґрунтування позову зазначено про те, що під час проведеної позапланової документальної перевірки було встановлено, що ТОВ «Деметра Л»з 01.04.2008 року по 31.12.2009 року перебувало спеціальному режимі оподаткування, як сільськогосподарський товаровиробник і було зобов’язано кошти, перераховані на окремий рахунок використовувати для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. Зважаючи на те, що ТОВ «Деметра Л»кошти в сумі 38 500,1 грн. не перерахувало на спеціальний рахунок та використало їх за нецільовим призначенням, вони підлягають стягненню у безспірному порядку.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у задоволенні позову відмовлено з підстав не доведення позивачем нецільового використання акумульованих коштів ТОВ «Деметра Л». Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем фактично оскаржується правомірність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, а не нецільове використання акумульованих коштів.

Не погодившись із рішенням суду, Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ «Деметра Л»зазначає про те, що судом першої інстанції прийняте рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 05.10.2011 року по 07.10.2011 року Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією проводилась позапланова невиїзна документальна перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра Л»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ПП «2008 –Кіровоград», ПП «Алегра –Кіровоград», ПП «Регіон –Кіровоград», ПП «Єлісаветград –Кіровоград», ПП «Стандард –2009», ПП «Некс –Кіровоград», ПП «Альянс –Кіровоград», ПП «Ямбо», ПП «Алегра», ТОВ «Діаскури», ПП «Арна –Кіровоград»за період з 01.04.08 р. по 31.12.09 р., за наслідками якої 10.10.2011 року складений Акт № 117/23-30/31008240 (а.с. 7-14). За висновками, викладеними в Акті, ТОВ «Деметра Л»: 1) в порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст.7; пп.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 4 постанови КМУ № 271 «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками –платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини»- не нараховано і не перераховано у 2008 році ПДВ на спеціальний рахунок в сумі 68 953 грн.; 2) в порушення пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7, п.8-1.2 ст. 8 «Закону України про податок на додану вартість»використало кошти не за цільовим призначенням на суму 2 181 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція звернулась до суду з адміністративним позовом 31 жовтня 2011 року, в якому, посилаючись, у тому числі, на положення Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 271 від 26.02.1999 року, просила стягнути у безспірному порядку кошти, використані не за цільовим призначенням.

При цьому, пункт 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», за приписами якого передбачалось безспірне стягнення коштів із сільськогосподарським товаровиробників у випадку використання ними не за цільовим призначенням сум податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, виключений Законом України № 639 від 31.10.2008 року (набрав чинності з 05.11.2008 року), а постанова Кабінету Міністрів України № 271 втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 291 від 02.04.2009 року.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

На час подачі адміністративного позову органи державної податкової служби не мали повноважень на звернення до суду з вимогами щодо стягнення у безспірному порядку коштів, використаних не за цільовим призначенням відповідно до вказаних нормативно-правових актів; не містить таких приписів і Податковий кодекс України.

Щодо суті пред’явленого позову, колегія суддів зазначає, що висновки про допущені відповідачем порушення Закону України «Про податок на додану вартість»обґрунтовані позивачем даними по кримінальній справи № 90-0004, якими, нібито, встановлено укладення цивільно-правових договорів без мети їх фактичного виконання шляхом проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту останніми (а.с.10). В Акті перевірки зазначено про нікчемність договорів, укладених відповідачем з ПП «Алегра-Кіровоград»та ПП «2008 Кіровоград».

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, нікчемними законом визначені правочини щодо яких недодержаний сторонами вимоги закону про його нотаріальне посвідчення (ст. 220 ЦК України), правочини, вчинені малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без подальшого його схвалення батьками (усиновлювачами) –ст. 221 ЦК України, правочини, вчинені без дозволу органу опіки та піклування (ст. 224 ЦК України), правочини, які вчинені недієздатною фізичною особою при відсутності схвалення опікуном (ст. 226 ЦК України), правочини, які порушують публічний порядок (ч. 2 ст. 228 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що матеріали перевірки, проведеної Кіровоградською ОДПІ не містять доказів щодо нікчемності правочинів, укладених між відповідачем та його контрагентом; не доведена і фіктивність первинних документів, що містяться у матеріалах справи. Крім того, в Акті перевірки позивачем зазначено про завищення податкового кредиту відповідачем за період: липень 2008 року на суму 10 467 грн., серпень –19 986 грн., жовтень 2008 року –32 247 грн., листопад 2008 року –6 253 грн., вересень 2009 року –2 181 грн. Однак, завищення податкового кредиту за жовтень 2008 року в сумі 32 247 грн. та листопад 2008 року - 6 253 грн. (а всього на загальну суму 38 500 грн.) позивач просить стягнути у безспірному порядку як кошти, які використані не за цільовим призначенням. При цьому, доказів нецільового використання коштів, суду не надано.

Колегія суддів позбавлена можливості перевірити доводи апелянта, оскільки апеляційна скарга за своїм змістом є відтворенням тексту позовної заяви: в ній відсутні посилання на порушення, допущені судом першої інстанції і які, на думку апелянта, можуть бути підставою для скасування оскарженого рішення.

За приписами частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу суб’єкта Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції –залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі № 1170/2а-4382/11 за адміністративним позовом Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деметра Л»про стягнення суми – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Т.І. Ясенова