Постанова № 29615627, 22.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2013 року Справа № 812/1852/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Борзаниці С.В.

при секретарі: Величко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Кремінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про стягнення коштів з рахунків платника податків на суму податкового боргу зі збору за спеціальне використування води та щодо плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 26889,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з поданням до комунального підприємства «Кремінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про стягнення коштів з рахунків платника податків на суму податкового боргу зі збору за спеціальне використування води та щодо плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 26889,00 грн., в обґрунтування якого зазначила наступне. , що Приватне підприємство «Торгхімстрой» зареєстроване в якості юридичної особи управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09.07.2003 за № 25370169Ю0043491.

Станом на 20.02.2013 за комунальним підприємством «Кремінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» рахується податковий борг в сумі 26889,00 грн. зі збору за спеціальне використування води та щодо плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Тому позивач просив стягнути зазначений податковий борг з наявних розрахункових рахунків платника податків.

У судовому засіданні представник податкового органу підтримав подання у повному обсязі, наполягав на його задоволенні, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у поданні.

Представник комунального підприємства «Кремінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» щодо заборгованості пояснив, що не сплатили суми податку у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, підтвердив наявність вказаної суми заборгованості.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення подання.

У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що комунальне підприємство «Кремінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» зареєстроване в якості юридичної особи Кремінською районною державною адміністрацією Луганської області 29.12.2004 за № 10003848115 (а.с.4).

В судовому засіданні встановлено, що станом на 20.02.2013 за комунальним підприємством «Кремінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» рахується податковий борг в сумі 26889,00 грн. зі збору за спеціальне використування води та щодо плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

В якості обґрунтування подання в частині стягнення з рахунків платника податків на суму податкового боргу податковий орган посилається на наявність першої податкової вимоги № 1/99 від 30.08.2002 та другої податкової вимоги № 2/31 від 22.07.2003, прийнятих відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181- III.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратив чинність.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту пп.5.2.1. п.5 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181- III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 Закону України №2181, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 вказаного пункту.

Відповідно до п.п 5.4.1 .п. 5.4. ст 5 Закону України №2181узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Пунктом 11 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні " зазначено, що органи державної податкової служби мають право стягувати заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 87.2. ст.87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181) (Податкові вимоги) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно п. 6.2.2. статті 6 Закону України № 2181 податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Згідно п. 6.2.3. статті 6 Закону України № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п. 6.2.5. статті 6 Закону України № 2181 6.2.5. у разі коли сума податкового боргу, визначена у першій податковій вимозі, самостійно погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога не надсилається.

Згідно п. 6.3 статті 6 Закону України № 2181 (Черговість виставлення податкових повідомлень і податкових вимог та консолідований борг) податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем). Податковий орган веде реєстр виданих податкових вимог щодо окремих платників податків.

Згідно п. 6.3.2. статті 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Згідно п. 6.4 статті 6 Закону України № 2181 (Відкликання податкових повідомлень і податкових вимог) податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:

а) сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;

б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;

в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;

г) податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс; (Підпункт "г" підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550-IV від 20.02.2003)

д) податковий борг визнається безнадійним.

Відповідно до п.п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 податкові вимоги мають містити суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій. Відповідно до п.п. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги. Таким чином, відповідно до вказаних норм Закону податкові вимоги повинні містити конкретну суму податкового боргу, яка виникла за певний період часу, який сплинув до моменту винесення першої та другої податкової вимоги.

В судовому засіданні встановлено, що перша податкова вимога винесена станом на 21.08.2002 та становить 374543,85 грн., друга податкова вимога винесена станом на 22.07.2003 року та становить 566220,19 грн. Заявлена до стягнення сума податкового боргу згідно наданих документів виникла з 20.02.2013. З цього вбачається, що ні перша, ні друга податкові вимоги не могли включати в собі суму податкового боргу, заявленого до стягнення у позові. При цьому Закон України № 2181 не передбачає розповсюдження дії винесених податкових вимог на суми податкового боргу, які виникнуть у платника податків в майбутьньому після винесення першої та другої податкових вимог. П.п. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 чітко визначене поняття консолідованого боргу, який складається з визначеної суми у першій податковій вимозі, збільшеній на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

В судовому засіданні встановлено, що податковим органом не надсилалася податкова вимога щодо податкового боргу в сумі 26889,00 грн., який заявляється до стягнення, внаслідок чого відповідно до положень п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України відсутні підстави для задоволення подання Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Кремінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про стягнення коштів з рахунків платника податків на суму податкового боргу зі збору за спеціальне використування води та щодо плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 26889,00 грн. Внаслідок чого визначена сума заборгованості відповідно до положень ст. 87 Податкового кодексу України підлягає стягненню за рахунок майна.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Подання Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до комунального підприємства «Кремінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» про стягнення коштів з рахунків платника податків на суму податкового боргу зі збору за спеціальне використування води та щодо плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 26889,00 грн. задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Кремінське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» суму податкового боргу зі збору за спеціальне використування води та щодо плати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 26889,00 грн. за рахунок майна.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 27 лютого 2013 року.

Суддя С.В. Борзаниця