Рішення № 29615469, 12.07.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/9948/2012

Провадження №2/2610/5991/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 липня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Гуменюк А.І.

при секретарі Пироговській Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про відшкодування страхового відшкодування та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - Позивач) 20 квітня 2012 року звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (далі - Відповідач) про відшкодування страхового відшкодування та моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07 червня 2011 року в селищі Гостомель Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої його автомобіль отримав механічні пошкодження. Вказує, що зазначена дорожньо-транспортна пригода відбулася через порушення ОСОБА_2 правил дорожнього руху і, що постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у Відповідача, він звернувся до останнього із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування. Вказує, що 15 грудня 2011 року Відповідач здійснив йому виплату страхового відшкодування у розмірі 12 664 грн. 86 коп., тоді як повинен був виплатити 25 329, 86 грн. Таким чином Відповідач прострочив виплату решти страхового відшкодування на 256 днів (09 серпня 2011 року по 20 квітня 2012 року). Тому Позивач просить стягнути страхове відшкодування в розмірі 12 665,00 грн., пеню в розмірі 2 039,02 грн., інфляційні збитки в розмірі 164,65 грн., 3 % річних - 394,16 грн. та стягнути моральну шкоду у розмірі 3 000 грн., обґрунтовуючи її душевними стражданнями через неможливість експлуатації автомобіля, оскільки невиплата Відповідачем страхового відшкодування не дозволяє йому здійснити відновлювальний ремонт автомобіля, в результаті чого він та члени його сім'ї позбавлені можливості тривалий час користуватися автомобілем.

В ході судового розгляду справи Позивач 12 липня 2012 року, через свого представника, збільшив позовні вимоги та просить суд ухвалити судове рішення, яким стягнути із Відповідача за період із 20 квітня 2012 року і по 12 липня 2012 року пеню у розмірі 441,16 грн., 3 % річних в розмірі 85,28 грн. (з 20 квітня 2012 року по 12 липня 2012 року).

У судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задоволити.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився. Про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином. Про причину неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення судового розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не подавав. Наданим правом щодо подання доказів, їх дослідженням та доведення перед судом їх переконливості, Відповідач не скористався.

Заслухавши думку представника Позивача, який не заперечував щодо розгляду справи у відсутність представника Відповідача, суд знаходить можливим розгляд справи у відсутність останнього, на підставі зібраних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07 червня 2011 року в с. Гостомель, ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 ПДР України «Проїзд без зупинки заборонено» та виїхав на головну дорогу, не надавши переваги в русі автомобілю «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, внаслідок чого сталася ДТП.

Винним у вказаній ДТП визнано ОСОБА_2, що підтверджується копією постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 липня 2011 року. (а. с. 11).

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у Відповідача, Позивач 07 червня 2011 року звернувся до останнього із відповідною заявою про виплату страхового відшкодування.

За наслідками проведеною на замовлення Відповідача автотоварознавчого дослідження, було встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля становить 25 329,86 грн. (а. с. 15-17).

За змістом статті 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частин 36.1, 36.2, 36.4 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» після розгляду Страховиком наданих йому визначених статтею 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду Страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Пунктом 36.2 цієї статті передбачено, що протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення Страховик зобов'язаний направити Заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення. Виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

Листом за № 2004-12 від 27 грудня 2011 року, Відповідач повідомив Позивача, що ним прийнято рішення про визнання випадку страховим та виплату страхового відшкодування в сумі 25 329,86 грн. і, що 14 грудня 2011 року було проведено часткову виплату страхового відшкодування у розмірі 12 664,86 грн. (а. с. 18).

Судом встановлено, що станом на сьогоднішній день, Відповідач не виплатив решту страхового відшкодування у розмірі 12 665,00 грн., чим прострочив свої зобов'язання на 338 днів (з 09 серпня 2011 року по 12 липня 2012 року).

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті частини 37.2. статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до розрахунку, наданого стороною Позивача, перевіреного судом, розмір пені за весь період невиплати страхового відшкодування складає 2 480 грн. 18 коп., інфляційні витрати складають - 164,65 грн., а 3 % річних - 479,44 грн., які підлягають стягненню із Відповідача на користь Позивача. Всього із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 15 789 грн. 27 коп.

Крім того, Позивач також просить відшкодувати на його користь моральну шкоду у розмірі 3 000,00 грн.

Позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають з таких підстав.

За змістом пункту 4 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом частини 22.3 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України.

За змістом частини 1, пунктів 1, 2 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

За таких обставин, відшкодування моральної шкоди у випадку пошкодження майна даними цивільно-правовими правовідносинами, які виникли між Позивачем та Відповідачем не передбачені. Позивач обґрунтовує моральну шкоду протиправною поведінкою Відповідача, яким страхове відшкодування виплачене не у повному обсязі. Проте, вказана протиправна поведінка Відповідача не охоплюється страховим випадком та її відшкодування ні Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ні Полісом № АА 5031333 від 06 червня 2011 року не передбачено.

За таких обставин, позов в цій частині є безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.

У відповідності до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, із Відповідача на користь Позивача підлягають стягненню судові витрати, пов'язані із розглядом справи, зокрема, судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп. А всього із Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 16 003 грн. 87 коп.

Крім того, представник Позивача у судовому просив суд стягнути із Відповідача на користь Позивача 2 800 грн. за надання правової допомоги. Вказані витрати присудженню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 56 Цивільного процесуального кодексу України, правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Особа, зазначена в частині першій цієї статті, має право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутнім у судовому засіданні. Особа, яка має право на надання правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Оскільки така заява на адресу суду від вказаної особи не надходила, підстави вважати, що Позивачеві надавалася правова допомога у порядку, визначеному законом, відсутні.

З урахуванням викладеного, на підставі статей 23, 611, 612, 625, 979 Цивільного кодексу України, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись статтями 8, 10, 11, 13, 57, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про відшкодування страхового відшкодування та моральної шкоди - з а д о в о л и т и частково.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (ідентифікаційний код 30244124) на користь ОСОБА_1 16 003 (шістнадцять тисяч три) гривні 87 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - в і д м о в и т и.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Шевченківський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.

СУДДЯ :