Рішення № 29615237, 07.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.02.13 р. Справа № 5006/13/127/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток», м. Київ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

про: стягнення 52400грн.00коп.

За участю представників сторін

від позивача: Міщенко М.В. (за довіреністю від 17.10.2012р.);

від відповідача: особисто ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 від 30.04.2004р.).

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток», м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення грошових коштів у розмірі 52400грн.00коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх обов'язків з надання послуг за договором № 110718 від 15.12.2011р.

Відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, наданому через канцелярію суду 05.02.2012р. Підприємець посилається на те, що в передбачені договором № 110718 від 15.12.2011р. строки надав документи в єдиний державний цент Донецької міської ради, однак по незалежним він нього обставин ТОВ «Восток» було відмовлено в розташуванні автостоянки через використання позивачем території автостоянки не за цільовим призначенням, що і стало причиною порушення виконавцем строків надання послуг. Відповідач також повідомив, що має намір продовжити виконання зобов'язань за договором.

В судовому засіданні 07.02.2013р. сторони підтримали позиції, викладені письмово, повідомили про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної правової позиції по суті спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши під час судових засідань представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд ВСТАНОВИВ:

15.12.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток», м. Київ (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Донецьк (виконавець) був укладений договір № 110718 (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги по виготовленню та подачі в єдиний державний центр Донецької міської ради необхідні документи для подальшого укладання договору на розміщення автостоянки на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, а саме: картографічних матеріалів, паспорту об'єкта, акту виносу меж земельної ділянці в натурі, кадастрового плану ділянки, технічної документації, обмінного файлу реєстру землекористувачів.

Згідно із п. 1.2 договору вартість послуг, зазначених у п. 1.1 договору, складає 52400грн.00коп.

Відповідно до п. 2.2 договору замовник здійснює попередню оплату за виконані роботи в розмірі 100% від суми, вказаної в п. 2.1 договору протягом 5 днів, з моменту укладання даного договору.

У відповідності із п. 3.1 договору строк виконання робіт по даному договору складає 8 місяців з моменту внесення передоплати замовником.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань.

Згідно із п. 4.1 договору виконавець приступає до виконання робіт тільки після отримання передоплати.

Згідно із п. 4.2 договору роботи, у відповідності із даним договором, вважаються виконаними після надання виконавцем замовнику вказаних у п. 1.1 договору документів та підтвердження прийняття останніх єдиним державним центром Донецької міської ради для подальшого укладання договору на розміщення автостоянки.

Відповідно до п. 4.3 договору замовник протягом 3 днів від дня отримання акту здачі-приймання робіт зобов'язаний підписати акт здачі-приймання або направити мотивовану відмову від приймання робіт.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що виконавець на несе відповідальність за дії державних та інших служб, управлінь та організацій у частині порушень строків виконання робіт.

Згідно із п. 5.3 договору при порушенні виконавцем строку виконання робіт по даному договору більш ніж на 10 календарних днів, останній зобов'язується повернути замовнику суму в розмірі здійсненої попередньої оплати (за відрахуванням фактичних витрат виконавця, які підтверджуються документально) на протязі 5 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги замовника.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання п. 2.2 договору перерахував платіжним дорученням № 3961 від 23.12.2011р. відповідачу попередню оплату послуг за договором в розмірі 52400грн.00коп.

В свою чергу як свідчать матеріали справи, 20.01.2012р. відповідач звернувся до Донецької міської ради із клопотанням дозволити розміщення на земельній ділянці, що розташована на перехресті проспекту Павших Комунарів та вул. Харитинова автостоянки.

Листом № 127 від 23.02.2012р. Управління «Єдиний дозвільний центр» Донецької міської ради повідомило позивача про призупинення приймання документів на розміщення тимчасових споруд у зв'язку з набранням чинності наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011р. «Про затвердження порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» та необхідності розроблення вказаного Порядку на місцевому рівні.

26.04.2012р. документи від ТОВ «Восток» за переліком були прийнятті посадовою особою виконавчого органу міської ради, про що свідчить наданий відповідачем опис прийняття документів.

В подальшому, як вбачається із висновку № 01/14-1964 від 22.06.2012р. Головного управління містобудування і архітектури, висновку постійної комісії міської ради по питанням містобудування, планування та розвитку територій від 05.07.2012р., листа № 01/13-3384 исл від 26.07.2012р. за підписом міського голови, позивачу було відмовлено в розміщенні на земельній ділянці, розташованій по проспекту Павших Комунарів (перехрестя з вул. Харитонова) в Калінінському районі автостоянки, через те, що на вказаній земельній ділянці незаконно розміщений автозаправний пункт, у зв'язку з чим територія автостоянки використовується не за призначенням.

Таким чином позивач вважає, що відповідач не виконав свої зобов'язання з надання послуг у встановлені договором строки, у зв'язку з чим керуючись п. 5.3 договору позивач 30.11.2012р. звернувся до відповідача з вимогою повернути грошові кошти в розмірі 52400грн.00коп.

Оскільки вимога позивача залишена без задоволення, вказані обставини призвели до звернення з даним позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню повністю, враховуючи наступне:

Як вбачається із змісту позовної заяви, предметом даного позову є стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 52400грн.00коп., підставою позову є договір № 110718 від 15.12.2011р.

У відповідності до статті 11 Цивільного Кодексу України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Договір № 110718 від 15.12.2011р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору № 110718 від 15.12.2011р. у відповідача виник обов'язок надати за завданням позивача обумовлені послуги, а у позивача прийняти та оплатити їх вартість.

Як стверджує позивач, обумовлені вказаним договором послуги відповідачем не були надані. Відповідач позовні вимоги не визнає.

Згідно із ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов'язок доказування покладається на особу, що висуває відповідну вимогу чи заперечення.

Виходячи з положень ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто, у даному випадку на відповідача покладений обов'язок довести належними та допустимими доказами у справі факт виконання умов договору № 110718 від 15.12.2011р., тобто виконання обумовлених сторонами у вказаному договорі робіт та у визначені строки.

У підтвердження власної правової позиції зі спору відповідач надав суду: адресоване Донецькій міській раді клопотання (заява) про розміщення тимчасових споруд на земельній ділянці від 20.01.2012р.; лист управління «Єдиний дозвільний цент» Донецької міської ради №127 від 23.02.2012р. про призупинення приймання документів на розміщення тимчасових споруд; опис документів від 26.04.2012р., прийнятих посадовою особою виконавчого органу міської ради; висновок № 01/14-1964 від 22.06.2012р. Головного управління містобудування і архітектури про неможливість відведення земельної ділянки; картографічні матеріали; висновок постійної комісії міської ради по питанням містобудування, планування та розвитку територій від 05.07.2012р., яким відмовлено в розміщенні об'єкта (автостоянки); лист № 01/13-3384 ИСЛ від 26.07.2012р., яким міський голова відмовив у розміщенні автостоянки на запитуваній земельній ділянці; лист вих. № 37 від 02.08.2012р., яким відповідач повідомляв позивача про неможливість укладання договору на розміщення автостоянки, через не усунення позивачем перешкод, а саме демонтування останнім автозаправки, що розташовується на запитуваній земельній ділянці.

Відповідно до умов ст.180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Приписами статей 627, 628 Цивільного Кодексу України передбачено, що сторони є вільними при укладені договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. При цьому зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір № 110718 від 15.12.2011р. укладено в письмовій формі та в порядку, передбаченому законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи договір № 110718 від 15.12.2011р. підписано без протоколу розбіжностей та заперечень.

Наведене дає підстави вважати, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, підписання вказаного договору за викладеними в ньому умовами здійснювалося за вільним вибором сторін.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 1.1 договору, виконавець - відповідач зобов'язаний був надати послуги по виготовленню та подачі в єдиний державний центр Донецької міської ради необхідних документів для подальшого укладання договору на розміщення автостоянки на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, а саме: картографічних матеріалів, паспорту об'єкта, акту виносу меж земельної ділянці в натурі, кадастрового плану ділянки, технічної документації, обмінного файлу реєстру землекористувачів.

Строк виконання робіт за договором складає вісім місяців з моменту внесення передоплати замовником (п.3.1. договору). Відповідно до платіжного доручення № 3961 від 23.12.2011р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 52400грн.00коп.

Як свідчить представлений відповідачем опис прийнятих 26.04.2012р. виконавчим органом Донецької міської ради документів, відповідачем були здані наступні документи: викопіювання 1:2000 із чергового кадастрового плану міста (УЗР ДержКомЗема), викопіювання із генерального плану 1:2000 та 1:500 (ГлавУГА) з нанесенням ліній та зазначенням орієнтовних меж та розмірів земельної ділянки, довіреність, заява на ім'я міського голови, нотаріально засвідчена копія довідки управління статистики, нотаріально завірене свідоцтво про державну реєстрацію або виписка, нотаріально завірені копії уставних документів.

Отже, як вбачається із переліку наданих документів, відповідачем були представлені до Управління Донецької міської ради «Єдиний дозвільний центр» не всі передбачені п. 1.1 документи. За поясненнями самого представника відповідача під час судового засідання 07.02.2013р. із перелічених у п. 1.1 договору документів до міської ради відповідачем були надані лише картографічні матеріали.

Згідно із п. 4.2 договору роботи, у відповідності із даним договором, вважаються виконаними після надання виконавцем замовнику вказаних у п. 1.1 договору документів та підтвердження прийняття останніх єдиним державним центром Донецької міської ради для подальшого укладання договору на розміщення автостоянки.

Докази надання відповідачем позивачу вказаних у п. 1.1 договору документів та докази у підтвердження прийняття всіх обумовлених п. 1.1 договору документів єдиним державним центром Донецької міської ради матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 4.3 договору замовник протягом 3 днів від дня отримання акту здачі-приймання робіт зобов'язаний підписати акт здачі-приймання або направити мотивовану відмову від приймання робіт.

Таким чином, відповідно до вказаного пункту договору, сторонами передбачено укладання акту приймання-передачі робіт як підтвердження факту надання відповідачем передбачених договором послуг та їх отримання позивачем.

Відповідний акт приймання-передачі в матеріалах справи відсутній, як і докази його направлення позивачу, що вказує на те, що виконавцем (відповідачем) зобов'язання щодо надання передбачених п.1.1. договору послуг виконані не були.

Посилання відповідача на те, що він певні документи (повний або неповний пакет) передав міській раді, а рада відмовила в розміщенні автостоянки по пр. Павших комунарів (перехрестя з вул.. Харитонова) в Калінінському районі м. Донецька не свідчить про те, що визначені договором роботи відповідачем були виконані.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторонами у п. 3.1 договору визначений конкретний строк виконання робіт за договором - 8 місяців з моменту внесення передоплати замовником.

Згідно із п. 5.3 договору при порушенні виконавцем строку виконання робіт по даному договору більш ніж на 10 календарних днів, останній зобов'язується повернути замовнику суму в розмірі здійсненої попередньої оплати (за відрахуванням фактичних витрат виконавця, які підтверджуються документально) на протязі 5 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги замовника.

Будь-які зміни або доповнення до договору, оформлені відповідно до п. 6.1. договору в частині строків виконання робіт, матеріали справи не містять.

Таким чином, відповідач у добровільному порядку взяв на себе зобов'язання повернути замовнику отриману суму у разі порушення строку виконання робіт по даному договору більш ніж на 10 календарних днів.

Докази понесення відповідачем фактичних витрат у зв'язку з виконанням робіт за договором матеріали справи не містять.

Суд вважає, що оскільки відповідач в строк, передбачений п. 3.1 договору, тобто до кінця серпня 2012 року не надав позивачу визначені договором послуги, то позивач правомірно звернувся з вимогою повернути суму в розмірі 52400грн.00коп., яка по суті є мірою відповідальності відповідача за невиконання умов договору щодо надання послуг у конкретно визначені сторонами строки.

Позивач 30.11.2012р. надіслав відповідачу вимогу повернути грошові кошти у розмірі 52400грн.00коп., на підтвердження чого позивачем був наданий опис вкладення у цінний лист.

З урахуванням нормативних строків щодо пересилання поштової кореспонденції відповідно до Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України „Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" (між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4) відповідач повинен був отримати вимогу в період з 30.11.2012р. по 04.12.2012р.

Виходячи з умов п. 5.3 договору, відповідач повинен був повернути вищевказані грошові кошти до 11.12.2012 р. включно, що ним не зроблено.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем у передбачені п. 3.1. договору строки зобов'язань з надання послуг по виготовленню, подачі пакету документів, передбачених у п. 1.1 договору до Управління Донецької міської ради «Єдиний дозвільний центр» та прийняття їх останнім, господарський суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 52400грн.00коп. такими, що підлягають задоволенню.

Законом України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється ставка судового збору - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1609грн. 50коп.). Ціна позовних вимог складає 52400грн.00коп. Платіжним дорученням № 4856 від 10.12.2012р. позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1073грн.00коп, тобто в меншому розмірі, ніж передбачено законодавством.

Згідно із ч. 9 п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5 і 6 частини першої статті 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті. Не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору можливо стягнути за результатами розгляду справи.

Враховуючи викладене, сума судового збору в розмірі 536грн.50коп. за подання позовної заяви до суду підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір у передбаченому законодавством розмірі покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток», м. Київ до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про стягнення грошових коштів у розмірі 52400грн.00коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» (юридична адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, будинок 11, код ЄДРПОУ 24812228) грошові кошти в сумі 52400грн.00коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1609грн.50коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток» (юридична адреса: 03110, м. Київ, вул. Солом'янська, будинок 11, код ЄДРПОУ 24812228) на користь Державного бюджету України суму судового збору за подання позову в розмірі 536грн.50коп.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 07.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 12.02.2013р.

Суддя Макарова Ю.В.