Рішення № 29614964, 06.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/120/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.13 Справа № 5009/4733/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БНХ Україна», м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «ІСКОЖ-2000», м. Запоріжжя

про стягнення 89 027 грн. 63 коп.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача: Яцюта Т.П., дов. б/н від 01.11.2012р.

Від відповідача: Короткова Ю.Л., дов. б/н від 01.02.2013р.

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БНХ Україна», м. Київ, про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ІСКОЖ-2000», м. Запоріжжя, основного боргу в сумі 79 912 грн. 61 коп. за договором купівлі-продажу № 153/29/11 від 17.03.2011р., пені в сумі 6 736 грн. 72 коп., 3% річних в сумі 2 378 грн. 30 коп.

Ухвалою суду від 18.12.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі 5009/4733/12, присвоєно справі номер провадження 13/120/12 та призначено судове засідання на 23.01.2013р.

У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача ухвалою від 23.01.2013р. суд відклав розгляд справи на 06.02.2013р.

До початку розгляду справи представники сторін заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

06.02.2013р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у відповідності до приписів ст. ст. 84-85 ГПК України.

Позивач в судових засіданнях підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на умови договору купівлі-продажу № 153/29/11 від 17.03.2011р., ст..ст. 526, 530, ч. 1 ст. 612, 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь основний борг в сумі 79 912 грн. 61 коп., пеню в сумі 6 736 грн. 72 коп., 3% річних в сумі 2 378 грн. 30 коп.

Відповідач позовні вимоги визнав, та посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства, просить суд розстрочити стягнення заборгованості на 12 місяців (в період з березня 2013 року по лютий 2014 року), зі щомісячною сплатою по 7 418,97 грн.

Заслухавши представників сторін, дослідивши позовні матеріали та надані сторонами додаткові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2011 року між ТОВ з іноземними інвестиціями «БНХ Україна» (Продавець) та ЗАТ «Іскож-2000» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 153/29/11 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити продукцію в асортименті виробництва підприємств республіки Бєларусь. Сторони узгодили, що найменування, кількість, одиниця виміру, ціна, загальна вартість, умови оплати і строк поставки кожної партії товару визначаються Сторонами у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно із п.4.1 Договору, підставою для оплати товару Покупцем є рахунок-фактура, наданий Продавцем Покупцю.

Оплата здійснюється Покупцем шляхом 100% попередньої оплати за партію товару на розрахунковий рахунок Продавця, якщо інше не вказано у Специфікації (п.4.2 Договору).

У випадку недотримання строків оплати, узгоджених Сторонами, згідно п.8.6 Договору, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого у строк товару за кожен день прострочення.

23 травня 2011 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 153/29/11, в якій змінено назву Покупця з Закритого акціонерного товариства «Іскож-2000» на Приватне акціонерне товариство «Іскож-2000».

На виконання умов Договору, позивач згідно Специфікації № 15 від 09.12.2011р. здійснив поставку товару на адресу відповідача на загальну суму 134 912,61 грн.

Відповідач прийняв товар - полотно п/е трикотаж, що підтверджується видатковою накладною № РН-0002826 від 15.12.2011р. Товар за вказаною накладною від імені ПрАТ «ІСКОЖ-2000» отримала гр.. Бессарабова Н.Ф. на підставі довіреності № 355 від 14.12.2011р.

Згідно із п.3 Спеціфікації № 15, Покупець оплачує вартість Товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця наступним шляхом: 30% загальної вартості товару - як попередню оплату, 70% загальної вартості товару - на умовах відстрочки платежу упродовж 14 календарних днів від дати поставки.

09.12.2011р. позивач виставив відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0003116 на суму 134 912,61 грн.

Відповідач, в порушення умов Договору, сплатив вказаний рахунок частково в сумі 55 000,00 грн.

Таким чином, на даний момент за відповідачем рахується заборгованість з оплати за отриманий товар (згідно Специфікації № 15) за договором купівлі-продажу № 153/29/11 від 17.03.2011р. в сумі 79 912 грн. 61 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.

Крім того, у відповідності до п. 8.6 Договору, позивач нарахував відповідачу пеню за весь період прострочення оплати в сумі 6 736 грн. 72 коп.

Також, посилаючись на ст.. 625 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми боргу, що складає 2 378 грн. 30 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно зі ст.. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем передачі товару відповідачу на підставі видаткової накладної № РН-0002826 від 15.12.2011р. (копія видаткової накладної, довіреності № 355 від 14.12.2011р., виданої гр.. Бессарабовій Н.Ф. ПрАТ «ІСКОЖ-2000» на отримання товару від ТОВ «БНХ Україна», містяться в матеріалах справи).

Відповідач в порушення умов Договору (п.3 Спеціфікації № 15) отриманий товар у встановлені строки та у повному обсязі не оплатив. Згідно наданих суду банківських виписок, відповідач 14.12.2011р. перерахував на рахунок позивача 40 000,00 грн., 05.04.2012р. - 10 000,00 грн., 06.06.2012р. - 5 000,00 грн. Тобто, часткова оплата отриманого товару за видатковою накладною № РН-0002826 від 15.12.2011р. склала 55 000,00 грн.

Доказів повного виконання зобов'язання з оплати поставленого товару відповідач суду не надав та в матеріалах справи вони відсутні.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ІСКОЖ-2000» 79 912 грн. 61 коп. основного боргу обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, та такими, що підлягають задоволенню.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В п.8.6 Договору сторони обумовили, що у випадку недотримання строків оплати, узгоджених Сторонами, згідно п.8.6 Договору, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого у строк товару за кожен день прострочення.

Згідно розрахунку позивача, сума пені, нарахована за період прострочення з 30.12.2011р. по 26.06.2012р., становить 6 736 грн. 72 коп.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов'язання відповідачем щодо оплати поставленого товару, та перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 6 736 грн. 72 коп. штрафу визнаються судом обґрунтованими, доведеними, та задовольняються у повному обсязі.

Відповідно до ст.. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір суми 3% річних від простроченої суми за період прострочення з 30.12.2011р. по 04.12.2012р. складає 2 378 грн. 30 коп.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав його обґрунтованим, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 378 грн. 30 коп. судом задовольняються у повному обсязі.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення у даній справі, суд відмовляє у його задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно п.6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, суд за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Суд, вирішуючи питання щодо надання розстрочення та відстрочення виконання рішення, враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Підставою для відстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом спосіб.

Слід відмітити, що посилаючись на важке фінансове становище підприємства, відповідач не представив суду жодного документального підтвердження неможливості ПрАТ «ІСКОЖ-2000» виконати рішення суду у даний час.

У зв'язку із цим, судом не встановлено законодавчо визначених підстав для відстрочення виконання судового рішення у даній справі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1 780 грн. 69 коп. покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 25, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ІСКОЖ-2000» (69034, м. Запоріжжя, вул.. Цимлянська, 1, ЄДРПОУ 30599760, р/р 26009388201 в АТ «МетаБанк» м. Запоріжжя, МФО 313582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «БНХ Україна» (01034, м. Київ, вул.. О.Гончара, 35, ЄДРПОУ 32305906, р/р 26002031181 в ПАТ «Укргазпромбанк» м. Київ, МФО 320843) 79 912 (сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн.. 61 коп. основного боргу, 6 736 (шість тисяч сімсот тридцять шість) грн.. 72 коп. пені, 2 378 (дві тисячі триста сімдесят вісім) грн.. 30 коп. - 3% річних, 1 780 (одну тисячу сімсот вісімдесят) грн.. 69 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 08.02.2013р.