Постанова № 29614212, 19.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року № 2а-16764/12/2670

О 16 годині 30 хвилин в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А. при секретарі судового засідання Шевчук Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфти України"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліфти України" звернулося до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 5 листопада 2012 року №0005872270 та № 0005882270.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, закони України "Про податок на додану вартість", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та зазначає, що Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби неправомірно прийшла до висновків про те, що фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ "Ліфти України" з ТОВ "НВЦ "Електропромторг", ТОВ "ТК "Поділля Інвест", ТОВ "Ізумруд" носять характер нікчемних правочинів та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки реальність господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами підтверджується необхідними первинними документами. Також позивач вказує на те, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби не надано жодного рішення суду, яким би було встановлено фіктивність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, невідповідність їх інтересам держави та суспільства, фіктивність підприємницької діяльності контрагентів позивача.

Представник відповідача заперечила по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, та зазначила, що Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки ТОВ "Ліфти України" безпідставно включило до складу податкового кредиту підприємства суму ПДВ, згідно отриманих податкових накладних від ТОВ "Ізумруд", ТОВ "НВЦ "Електропромторг", ТОВ "ТК "Поділля Інвест", оскільки вони складені з порушенням норм чинного законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліфти України" є юридичною особою та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

В період з 28 вересня 2012 року по 11 жовтня 2012 року на підставі направлення від 28 вересня 2012 року № 2038/22-70, наказу від 28 вересня 2012 року № 1875, виданого Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на виконання постанови старшого слідчого в ОВС СУ ДПС у м. Києві підполковника податкової міліції Бабій О.В. від 9 липня 2012 року, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфти України" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю "НВЦ "Електропромторг", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Поділля Інвест", Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізумруд" за період з 1 січня 2009 року по 1 липня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 18 жовтня 2012 року № 371/1-22-70-35569992, яким встановлено порушення:

1. підпункту 5.3.9 пункту 5.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток за перевіряємий період у сумі 151871 грн., а саме по періодах: за 2010 рік у сумі 229 грн., за І квартал 2011 року у сумі 130613 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у сумі 21030 грн. (ІІ квартал 2011 року у сумі 16483 грн. та ІІІ квартал 2011 року у сумі 4546 грн);

2. підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду (рядок 25 (27) декларації з податку на додану вартість) на загальну суму 122959 грн., а саме по періодам: за грудень 2010 року у сумі 183 грн., за січень 2011 року у сумі 36733 грн., за лютий 2011 року у сумі 40372 грн., за березень 2011 року у сумі 27385 грн., за квітень 2011 року у сумі 14333 грн., за серпень 2011 року у сумі 3953 грн.

На підставі складеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби винесені податкове повідомлення-рішення від 5 листопада 2012 року № 0005872270, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліфти України" суму грошового зобов'язання в розмірі 123994 грн., а саме: за основним платежем на суму 122959 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1035 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100 та податкове повідомлення-рішення від 5 листопада 2012 року № 0005882270, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "Ліфти України" суму грошового зобов'язання в розмірі 151929 грн., а саме: за основним платежем на суму 151871 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 58 грн. за платежем: податок на прибуток, код платежу: 11021000.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 1.1. статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Органи державної податкової служби відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абзацом 3 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, який встановлює право проведення позапланової перевірки за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Разом з тим, згідно підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України податковий орган проводить документальну позапланову перевірку у разі, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

При цьому до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України забороняє, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. Цією нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Як встановлено під час розгляду справи, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфти України" на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві від 9 липня 2012 року про призначення документальної позапланової виїзної перевірки.

Як вбачається із вказаної постанови, у провадженні старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві перебувала кримінальна справа №54-3414, порушена відносно ОСОБА_2 за фактом фіктивного підприємництва, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, тобто створення (придбання) суб'єктів підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ "НВП "Арт Пром", ТОВ "НВЦ "Електропромторг", ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн", ТОВ "НВО "Мета", ТОВ "ТК "Поділля-Інвест" з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого повторно; підроблення за попередньою змовою групою осіб офіційного документу, який посвідчується підприємством, установою, організацією, приватним нотаріусом чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, та використанні завідомо підробленого документу за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 205, частинами першою, другою та третьою статті 358 Кримінального кодексу України.

У постанові вказано про те, що в ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_2 за вказівкою ОСОБА_3 та разом з іншими невстановленими слідством особами, з метою прикриття незаконної діяльності - конвертації безготівкових грошових коштів у готівку та сприяння легально діючим суб'єктам господарювання в ухиленні від сплати податків, протягом 2009-2011 років, діючи на території м. Києва, створив та придбав ряд суб'єктів підприємницької діяльності, а саме: ТОВ "НВП "Арт Пром", ТОВ "НВЦ "Електропромторг", ТОВ "Телерадіокомпанія "Реклама-Дизайн", ТОВ "Мета", ТОВ "ТК "Поділля-Інвест" та ТОВ "Ізумруд". В ході розслідування встановлено, що з ТОВ "НВЦ "Електропромторг", ТОВ "ТК "Поділля-Інвест" та ТОВ "Ізумруд" фінансово-господарські взаємовідносини мало ТОВ "Ліфти України".

Згідно постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві, необхідність в проведенні виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Ліфти України" по взаємовідносинам з ТОВ "НВЦ "Електропромторг", ТОВ "ТК "Поділля-Інвест" та ТОВ "Ізумруд" виникла з метою об'єктивного дослідження усіх обставин скоєння злочину.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Податкове повідомлення-рішення відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Разом з тим, пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Із зазначеною нормою кореспондується норма закріплена у пункті 58.4 статті 58 Податкового кодексу України відповідно до якої, у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочин, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Отже, враховуючи, що перевірка позивача проведена на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві від 9 липня 2012 року, тобто призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Ліфти України" була проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а не підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, як це зазначено в акті перевірки.

При цьому, суд приймає до уваги, що під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ліфти України" Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби були також досліджені акт Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НВЦ "Електропромторг" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період діяльності з 24 січня 2011 року по 31 жовтня 2011 року; акт Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Ізумруд" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 серпня 2010 року по 31 березня 2011 року; акт Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТК "Поділля-Інвест" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 20 жовтня 2009 року по 31 грудня 2011 року.

За таких обставин, відповідач, згідно пункту 86.9 статті 89 Податкового кодексу України, не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Проте, під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем не надано доказів на підтвердження прийняття судом рішення за наслідками розгляду кримінальної справи №54-3414 по обвинуваченню ОСОБА_2 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 205, частинами першою, другою та третьою статті 358 Кримінального кодексу України.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (частина четверта статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень правових підстав для їх винесення у Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби не було.

За таких обставин, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 18 жовтня 2012 року № 371/1-22-70-35569992, що призначена на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві від 9 липня 2012 року, відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Вказана позиція неодноразово висловлювалась Вищим адміністративним судом України та викладена, зокрема, в ухвалах від 01 жовтня 2012 року по справі №К/9991/42373/12, від 15 жовтня 2012 року по справі К/9991/49494/12 та в постанові від 19 грудня 2012 року по справі № К/9991/64526/12.

При цьому, слід зазначити, що податковий орган загалом не позбавлений права приймати податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого органу, проте таке право виникає при дотриманні вищевказаних норм Податкового кодексу України, зокрема, після набрання законної сили вироком суду.

Таким чином, аналізуючи фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, оскільки відповідачем при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень не враховано вимоги пункту 86.9 статті 89 Податкового кодексу України, суд вважає, що Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва передчасно прийняла податкові повідомлення-рішення від 5 листопада 2012 року № 0005872270 та № 0005882270, якими визначила позивачу суму податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, а тому їх слід визнати протиправними та скасувати саме з вищенаведених підстав.

При цьому, суд не надає правової оцінки доводам податкового органу, викладеним в акті перевірки щодо порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, оскільки ці висновки та обставини повинні перевірятись під час розслідування кримінальної справи, у межах якої слідчим і було доручено податковому органу провести перевірку позивача.

Разом з тим, суд приймає до уваги доводи відповідача відносно того, що всі первинні документи по взаємовідносинам між ТОВ "Ліфти України" та ТОВ "НВЦ "Електропромторг", ТОВ "ТК "Поділля-Інвест", ТОВ "Ізумруд" підписані з боку контрагентів позивача однією особою - ОСОБА_2, особою, відносно якої порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 205, частинами першою, другою та третьою статті 358 Кримінального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що згідно ліцензії № 409620, виданої Державною архітектурно-будівельною інспекцією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, ТОВ "Ліфти України" в період з 7 жовтня 2008 року по 7 жовтня 2011 року мало право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури.

Згідно дозволу на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки №955.11.32-29.22.2, виданого Територіальним управлінням Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та м. Києву, ТОВ "Ліфти України" в період з 23 червня 2011 року по 23 червня 2016 року має право виконувати роботи підвищеної небезпеки з експлуатації ліфтів та ескалаторів сторонніх організацій (замовників), а саме: монтажу, налагодження, ремонту та експлуатації пасажирських, вантажних та лікарняних ліфтів вантажопідйомністю до 5000 кг та швидкістю руху до 2.0 м/с.; робіт із застосуванням ручних електроінструментів; робіт на висоті (з риштувань та драбин); зварювальних робіт (ручне дугове зварювання), а також експлуатації обладнання підвищеної небезпеки, а саме: зварювального обладнання.

Як вбачається із наданих позивачем штатних розкладів, затверджених директором ТОВ "Ліфти України", на підприємстві з 1 січня 2010 року працювало 7 осіб (директор, головний інженер, головний інженер проекту, головний бухгалтер, діловод, старший виконавець робіт, виконавець робіт), з 1 липня 2010 року на підприємстві працювало 6 осіб (директор, головний інженер, головний бухгалтер, діловод, старший виконавець робіт, виконавець робіт), з 1 жовтня 2011 року на підприємстві працювало 9 осіб (директор, головний інженер, головний інженер проекту, головний бухгалтер, начальник ВТВ, економіст, інженер-кошторисник, старший виконавець робіт, виконавець робіт).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість виконання позивачем діяльності з надання послуг з технічного обслуговування ліфтів.

Отже, з огляду на встановлені у суді обставини та враховуючи, що Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби прийняла оскаржувані податкові повідомлення-рішення за результатами перевірки, призначеної на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві від 9 липня 2012 року, суд приходить до висновку, що вони прийняті в порушення вимог Податкового кодексу України, а тому такі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовним вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфти України" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 5 листопада 2012 року №0005872270.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби від 5 листопада 2012 року №0005882270.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфти України" судові витрати у розмірі 2759 (дві тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 23 коп.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева

Повний текст постанови складений 25 лютого 2013 року.