Постанова № 29614073, 20.02.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/7918/12

категорія 10.1

20 лютого 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Антощук О.С., Корольовій О.С.,

за участю представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, ВРЕВ УДАІ в Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області

про визнання дій неправомірними та стягнення 11125,00 грн.,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Відділу Державної автомобільної інспекції в Житомирській області, щодо зобов"язання сплатити 11125,00 грн. збору на обов"язове державне пенсійне страхування при реєстрації нею 26 червня 2012 року, придбаного автомобіля BMW-5201/F10 та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області через Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області на її користь примусово сплачений судовий збір на обов"язкове державне пенсійне страхування у розмірі 11125,00 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 19 червня 2012 року нею було придбано автомобіль BMW-5201/F10. При реєстрації даного транспортного засобу позивач був змушений сплатити збір на обов"язкове державне пенсійне страхування в розмірі 3% від вартості придбаного автомобіля, а саме: 11125,00 грн. Вказав, що п. 7 ст. 1 Закону України "Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування" передбачена сплата збору лише при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі (придбанні), а відтак, він не являється платником збору з операцій з відчуження автомобіля, а тому дії Відділу Державної автомобільної інспекції в Житомирській області, яка полягала в зобов"язанні сплатити збір в розмірі 3 % від вартості придбаного автомобіля, є неправомірною, а сплачені ним кошти підлягають поверненню.

В судове засідання представник позивача не з"явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність та позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача - Головного УПФУ в Житомирській області в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог та надав суду письмові заперечення.

Представник відповідача - ГУДКС в Житомирській області в судове засідання не з'явився, направив на адресу суду заперечення в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, справу просив слухати у відсутності представника.

Представник відповідача - ВДАІ в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив заяву, в якій просить розглядати справу без його участі.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Встановлено, що 19 червня 2012 року ОСОБА_1 придбала у власність автомобіль марки BMW-5201/F10, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Позивачем сплачено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 11125,00 грн., що підтверджується квитанцією від 26.06.2012 року.

Щодо визнання неправомірними дії Відділу Державної автомобільної інспекції в Житомирській області зобов"язання сплатити 11125,00 грн. збору на обов"язове державне пенсійне страхування при реєстрації ним придбаного автомобіля BMW-5201/F10 суд вважає такі вимоги безпідставними з огляду на таке.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Однак, позивачем до матеріалів справи не надано жодного доказу того, що відповідач відмовлявся здійснювати реєстрацію транспортного засобу без сплати збору до Пенсійного фонду України, а тому в даному випадку суд вважає, що мала місце безпідставна (надмірна) сплата цього збору, а неправомірні дії відповідача.

Щодо позовних вимог про стягнення на користь позивача сум надмірно сплачених коштів, то такі вимоги є передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно п.7 п.8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані у підрозділах Державтоінспекції, забороняється. Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове держане пенсійне страхування з окремих видів господарської діяльності, затвердженого Постановою КМУ №1740 від 03.11.2003 року, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).

Відповідно до п. 15 Постанови №1740 суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів сплачується платниками цього збору на рахунки з обліку коштів спеціального фонду державного бюджету, відкритті в Управліннях державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві та Севастополі, за місцем реєстрації легкового автомобіля.

Пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР (далі по тексту - Закон) визначено виключний перелік осіб - платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, і зокрема передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

Отже, відповідно до вказаного Закону сплата збору передбачена лише при відчуженні автомобіля, а не при його купівлі (придбанні).

Разом з тим, відповідно до п. 4 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за № 1000/7288 (Далі по тексту - Порядок 226), повернення помилково або надміру зарахованих до державного бюджету платежів в іноземній валюті здійснюється у валюті платежу з валютних рахунків Державного казначейства України, відкритих на його ім'я в банках, або у гривневому еквіваленті іноземної валюти, розрахованому за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату повернення коштів з бюджету, з відповідних рахунків з обліку надходжень, відкритих в органах Державного казначейства України, про що платник зазначає у своїй заяві.

Пунктом 5 Порядку 226 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Державного казначейства України, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ, реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), адреси та номера контактного телефону, суми платежу, що підлягає поверненню, способу перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів або готівкою шляхом оформлення чека чи поштовим переказом на адресу, визначену в цій заяві.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, можливо при наявності наступних чинників: наявність факту помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів та звернення платника до відповідного органу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 із заявою про повернення надміру сплаченого збору до управління Пенсійного фонду не зверталася та жодних рішень щодо відмови в поверненні вказаних коштів позивачу управління не виносило.

Тому, враховуючи те, що заява платника та подання уповноваженого органу на повернення спірних коштів до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області не надходили, відсутні правові підстави для повернення вказаних коштів ОСОБА_1.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для визнання неправомірними дій ВРЕВ УДАІ в Житомирській області, а відтак і стягнення збору при реєстрації придбаного автомобіля в сумі 11125,00 грн.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 86, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

В позові ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, ВРЕВ УДАІ в Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області про визнання дій неправомірними та стягнення 11125,00 грн. відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 25 лютого 2013 р.