Рішення № 29613939, 18.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/17748-2012 18.02.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Отіс"ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. КиєваПростягнення заборгованості 89933, 82 грн.Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Мацюк В.В. дов. № 80 від 02.08.2012р. до 02.08.2013р.

Від відповідача - Турченко Д.Л. дов. № 64-6459 від 09.10.2012р. до 04.10.2013р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Отіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва про стягнення заборгованості 89933, 82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року порушено провадження у справі № 5011-58/17748-2012 розгляд справи призначено на 23.01.2013 року.

26.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи по справі.

23.01.2013 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному, справу № 5011-58/17748-2012 передано для розгляду судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2013 року справу № 5011-58/17748-2012 прийнято до провадження.

28.01.2013 року розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В., у зв'язку з виходом судді Блажівської О.Є. з лікарняного, справу № 5011-58/17748-2012 передано для розгляду судді Блажівській О.Є.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 року справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 18.02.2013 року.

18.02.2013 року представники сторін у судове засідання з'явились.

18.02.2013 року у судовому засіданні представник позивача надав суду документи по справі.

18.02.2013 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду заяву про розстрочення виконання зобов'язання та надав усні пояснення по суті спору.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та проти заяви про розстрочення виконання рішення не заперечив.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені формуляри (протоколи), які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 18.02.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

Між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м.Києва (замовник, відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Отіс" (підрядник, позивач) укладено Договори на виконання робіт з ремонту ліфтів D21T №315/21 від 26.01.2011р., D21T №315/24 від 21.03.2011р., D21T №315/25 від 23.03.2011р., (далі -Договори).

Відповідно до п.1.1. договорів, замовник доручає, а підрядник приймає до виконання роботи з ремонту ліфтів (згідно Додатку №1 до Договору), як не входять до переліку послуг з технічного обслуговування на об'єктах замовника.

Умовами п.1.4 договорів сторони погодили, що термін виконання робіт складає три місяці з дня надходження попередньої оплати по конкретному об'єкту на рахунок підрядника. Термін виконання може бути змінено як на меншу так і більшу сторону по кожному об'єкту окремо за згодою сторін.

Відповідно п.п. 3.2, 3.3 договору, до початку робіт Замовник, на підставі рахунку-фактури, здійснює підряднику передоплату (авансування) у розмірі 50% вартості договору на придбання необхідних матеріалів. Замовник оплачує підряднику фактично виконані роботи не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем їх виконання (виконання робіт підтверджується відповідно оформленими актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідками форми КБ-3), у відповідності з погодженими договірними цінами по конкретних об'єктах.

Згідно наявних в матеріалах справи належним чином завірених копій актів приймання виконаних будівельних робіт форма № КБ-2в та довідок форми КБ-3 , які підписані між сторонами позивач виконав, а відповідач прийняв підрядні роботи за договорами на загальну суму 98 088, 79 грн., а саме: по актах за січень 2011р. по договору D21T №315/21 від 26.01.2011р. на суму 16309, 93 грн., по актах за березень 2011р. по договору D21T №315/24 від 21.03.2011р. на суму 51 468,87 грн. та актах за березень 2011р. по договору D21T №315/25 від 23.03.2011р. на суму 30309,99 грн.

Відповідно позовної заяви позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання за договорами D21T №315/21 від 26.01.2011р., D21T №315/24 від 21.03.2011р. не виконав. А за договором D21T №315/25 від 23.03.2011р. виконав частково на суму 8154,97 грн.

Оцінюючи подані сторонами суду докази є повними та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі -ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно наявних матеріалів справи сума боргу відповідача перед позивачем складає 89 933,82 грн. (98 088,79 - 8154,97).

Згідно п.п. 3.2, 3.3 договору, до початку робіт Замовник, на підставі рахунку-фактури, здійснює підряднику передоплату (авансування) у розмірі 50% вартості договору на придбання необхідних матеріалів. Замовник оплачує підряднику фактично виконані роботи не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем їх виконання (виконання робіт підтверджується відповідно оформленими актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в та довідками форми КБ-3), у відповідності з погодженими договірними цінами по конкретних об'єктах.

Судом встановлено, що розрахунок з позивачем за виконані позивачем роботи відповідачем у строк, встановлений Договором, проведено не було.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується вищезазначеним актами приймання виконаних робіт та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні повністю.

Стосовно клопотання від 22.01.2013 року представника відповідача про розстрочку виконання рішення на 9 місяців згідно графіку, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із статтею 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі таке. Розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач не заперечив проти розстрочки виконання рішення,оскільки відповідач не є прибутковою організацією, що призводить до утруднення виконання рішення суду, а тому, враховуючи інтереси обох сторін у справі, з огляду на обов'язковість виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що стягнення суми боргу необхідно розстрочити шляхом стягнення суми боргу дев'ятьма платежами, згідно графіку.

Відповідно до пункту 7 статті 6 Закону України «Про судовий збір» розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно позовної заяви позивач просить стягнути 89933, 82 грн., сума сплаченого судового збору позивача становить 1677, 00 грн., що є менше 2% ціни позову, сума недоплаченого судового збору становить 121, 68 грн.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85, 121 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Челябінська, 9-Г, ідентифікаційний код 03366612) на користь Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32, ідентифікаційний код 14357579) заборгованість в сумі 89933(вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 82 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1798 (одну тисячу сімсот дев'яносто вісім) грн. 68 коп., розстрочити виконання рішення суду на 9 місяців, а саме:

до 28.02.2013 р. - 10000(десять тисяч) грн. 00 коп.;

до 31.03.2013 р. - 10000(десять тисяч) грн. 00 коп.;

до 30.04.2013 р. - 10000(десять тисяч) грн. 00 коп.;

до 31.05.2013 р. - 10000(десять тисяч) грн. 00 коп.;

до 30.06.2013 р. - 10000(десять тисяч) грн. 00 коп.;

до 31.07.2013 р. - 10000(десять тисяч) грн. 00 коп.;

до 31.08.2013 р. - 10000(десять тисяч) грн. 00 коп.;

до 30.09.2013 р. - 10000(десять тисяч) грн. 00 коп.;

до 31.10.2013 р. - 11610 (десять тисяч)грн. 82 коп. та 121 (сто двадцять одну) грн. 68коп.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ОТІС" (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32, ідентифікаційний код 14357579) в Доход державного бюджету України суму недоплаченого судового збору в розмірі 121(сто двадцять одна) грн. 68коп.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено: 25.02.2013 року

Суддя О.Є. Блажівська