Ухвала суду № 29609785, 25.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"25" лютого 2013 р. Справа № 5017/2165/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В.розглянувши касаційну скаргу Департаменту комунальної власності Одеської міської радина рішення господарського суду Одеської області від 03.10.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 р. у справі № 5017/2165/2012за позовомОдеської міської радидоПриватного підприємства "СПС-Ріелт"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності Одеської міської радипророзірвання договору купівлі-продажу та повернення майна

в с т а н о в и в :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХII1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України).

Втім, при зверненні з касаційною скаргою Департаментом комунальної власності Одеської міської ради не подано жодних доказів виконання зазначених вимог процесуального законодавства. Натомість, скаржником заявлено клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, обґрунтоване тим, що кошторис витрат скаржника, який фінансується з місцевого бюджету, не ухвалено, що перешкоджає проводити будь-які розрахункові операції.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які унеможливлюють сплату судового збору у встановлених законом розмірах, покладається на заінтересовану сторону. Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин. Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Колегія суддів звертає увагу на те, що клопотання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, всупереч ст.ст. 33, 34 ГПК України, не підтверджено належними доказами, а відтак не може бути задоволено.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 55, 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113, ст. 1117 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

1. Відмовити Департаменту комунальної власності Одеської міської ради в задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 03.10.2012 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2012 р. у справі № 5017/2165/2012.

2. Касаційну скаргу із доданими матеріалами повернути скаржнику.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець О. Попікова