Постанова № 29609747, 26.02.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 4/129-Д Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоПлюшка І.А.,суддівКочерової Н.О., Самусенко С.С.,розглянувши касаційну скаргу Національного банку України на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 26.11.2012р.у справі№ 4/129-Д господарського суду Житомирської областіза скаргоютовариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум"на дії відділу державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиціїза позовомПершого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Національного банку Українидо1) товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль", 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум"провизнання договорів фінансового лізингу недійсними та повернення майназа участю представників сторін:

від позивача: Сюйва І.Є., дов. від 24.06.2010

від відповідача 1: Шевченко І.В. (ліквідатор)

від відповідача 2: Копиленко О.Ю., дов. від 30.01.2013, Доценко О.І., дов. від 30.01.2013

від ВДВС: не з'явились

від прокуратури: Гудименко Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 25.02.2010р. у справі №4/129-Д позов задоволено частково.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 06.07.2010р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2010р., рішення господарського суду Житомирської області від 25.02.2010р. змінено, викладено резолютивну частину рішення в іншій редакції. Позов задоволено. Визнано недійсними договори фінансового лізингу від 15.09.2001р. та від 16.09.2001р., що укладені між товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум". Зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Стиль" майно, яке знаходиться за адресою: вул. Шкільна, 74, с.Тетерівка Житомирської області та перераховане в додатку №1 до договору фінансового лізингу від 15.09.2001р., а також майно, що перераховане в додатку №1 до договору фінансового лізингу від 16.09.2001р.

29.07.2010р. господарським судом Житомирської області на виконання постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 06.07.2010р. видано відповідні накази.

У вересні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" звернулось до господарського суду Житомирської області зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції, в якій просило визнати неправомірними дії відділу ДВС Житомирського РУЮ в особі старшого державного виконавця Ганоль В.О. із пред'явлення Вимоги №10189 від 12.09.2012р. про повернення майна товариству з обмеженою відповідальністю "Стиль" протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання вказаної вимоги, а також просило зобов'язати відділ ДВС Житомирського РУЮ припинити порушення прав та охоронюваних інтересів ТОВ "Фабрика Класум" шляхом скасування вимоги №10189 від 12.09.2012р.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ "Фабрика Класум" зазначало, що внаслідок неправомірних дій відділу ДВС Житомирського РУЮ товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" залишається неповідомленим у встановлений законодавством спосіб про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду №4/129-Д від 29.07.2010р., у зв'язку з чим вимога старшого державного виконавця Ганоль В.О. № 10189 від 12.09.2012р. є незаконною, а дії державного виконавця із винесення зазначеної вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, порушують права та охоронювані інтереси ТОВ "Фабрика Класум", як сторони зазначеного виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 22.10.2012р. (суддя Тимошенко О.М.) відмовлено в задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" №1-1/12-4/129-д-ГСЖО від 21.09.2012р. на неправомірні дії відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції по справі № 4/129-Д.

При цьому, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що ТОВ "Фабрика Класум" було обізнано про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду № 4/129-Д, а державний виконавець, пред'являючи вимогу №10189 від 12.09.2012р. діяв правомірно, мав на те всі підстави, оскільки боржник не скористався правом звернення до державного виконавця із заявою про продовження строку добровільного виконання рішення, доказів виконання рішення суду державному виконавцю не надавав. Відтак, за висновком суду, дії державної виконавчої служби з винесення вказаної вимоги не порушують вимог закону при виконанні наказу господарського суду №4/129-Д.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.11.2012р. (судді: Юрчук М.І. - головуючий, Василишин А.Р., Крейбух О.Г.) скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" задоволено. Ухвалу господарському суду Житомирської області від 22.10.2012р. скасовано. Прийнято нове рішення. Дії відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції, які пов'язані з пред'явленням вимоги державного виконавця №10189 від 12.09.2012р. та її надіслання на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" визнано неправомірними. Стягнуто з відділу Державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" 536, 50 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що, факт отримання ТОВ "Фабрика Класум" копії постанови про відкриття виконавчого провадження не доведено, а неотримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження позбавило його законного права оскаржити дану постанову у порядку п.6 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" та права самостійного його виконання у порядку п.2 ст. 25 зазначеного Закону. За таких обставин, всі послідуючі виконавчі дії, які вчинялись в межах цього виконавчого провадження, є неправомірними, в тому числі і дії державного виконавця з пред'явлення вимоги державного виконавця №10189 від 12.09.2012р. щодо повернення майна ТОВ "Стиль".

В касаційній скарзі Національний Банк України просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а ухвалу місцевого господарського суду залишити в силі. При цьому, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцції норм матеріального та процесуального права, зокрема положень п. 2, п.6 ст. 25, ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 43, 121-2 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачів та прокуратури, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 09.03.2011р. старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Житомирського районного управління юстиції винесено Постанову ВП № 25297568 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Житомирської області №4/129-Д від 29.07.2010р., в якій запропоновано боржнику виконати рішення суду в добровільному порядку в строк до 15.03.2011р.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2011р. була направлена сторонам виконавчого провадження (боржнику - ТОВ "Фабрика Класум" та стягувачу - ТОВ "Стиль") 10.03.2011р. супровідним листом №4012.

12.09.2012р. виконавча служба надіслала ТОВ "Фабрика Класум" вимогу державного виконавця №10189, в якій зазначено, що останнє зобов'язано протягом п'яти робочих днів з моменту її отримання повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Стиль" майно перелічене в наказі №4/129-Д. Зазначену вимогу ТОВ "Фабрика Класум" отримало 14.09.2012р., про що свідчить підпис на повідомленні про вручення рекомендованої кореспонденції та не заперечується сторонами.

Звертаючись зі скаргою №1-1/12-4/129-д-ГСЖО від 21.09.2012р., ТОВ "Фабрика Класум" просило визнати неправомірними дії відділу ДВС Житомирського РУЮ із пред'явлення вимоги державного виконавця №10189 від 12.09.2012р. з тих підстав, що боржника не було повідомлено у встановленому законом порядку про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду №4/129-Д.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Пунктами 1, 5 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Згідно ч. 1 ст. 31 вказаного закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В скарзі на неправомірні дії відділу ДВС Житомирського РУЮ відповідач-2- стверджує, що він залишається неповідомленим про відкриття виконавчого провадження.

Однак, як встановлено судами попередніх інстанцій, постанова старшого державного виконавця ВДВС Житомирського РУЮ про відкриття виконавчого провадження від 09.03.2011р. була направлена 10.03.2011р. супровідним листом № 4012 стягувачу - ТОВ "Стиль" та боржнику - ТОВ "Фабрика Класум".

Крім того місцевим господарським судом також встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 25297568 з виконання наказу суду №4/129-Д була винесена 09.03.2011р., а вимога державного виконавця №10189 пред'явлена 12.09.2012р. Тобто судом вірно зазначено, що з моменту винесення постанови і до моменту винесення спірної вимоги пройшло 1,5 року. За цей час по справі №4/129-Д розглядалося декілька скарг ТОВ "Фабрика Класум" на дії відділу ДВС по виконанню наказу господарського суду Житомирської області №4/129-Д, а саме, скарги: №4/1-1/11-4/129-д-ГСЖО від 27.10.2011р., №5/1-1/11-4/129-д-ГСЖО від 26.10.2011р., №6/1-1/11-4/129-д-ГСЖО від 16.11.2011р., №7/1-1/11-4/129-д-ГСЖО від 05.12.2011р. та інші. Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що встановивши зазначені обставини справи, місцевий господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку, що боржник - ТОВ "Фабрика Класум" був обізнаний про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду № 4/129-Д, а відтак протилежні доводи ТОВ "Фабрика Класум" не знаходять свого підтвердження.

Однак, на відміну від місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вважає факт отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження недоведеним, що позбавило останнього законного права оскаржити дану постанову у порядку п.6 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" та права самостійного його виконання у порядку п.2 ст. 25 зазначеного Закону.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з таким висновком апеляційного господарського суду, оскільки він є помилковим та не ґрунтується на нормах права з огляду на наступне.

Передбачений статтею 31 Закону України "Про виконавче провадження" порядок повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження встановлено для того, щоб боржник, з однієї сторони, напевно був обізнаний щодо існування виконавчого провадження та мав можливість скористатися своїм правом на добровільне виконання рішення суду без застосування до нього штрафних санкцій за невиконання, а з іншої - щоб виконавча служба мала докази повідомлення стягувача та боржника про існування виконавчого провадження.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що встановлена апеляційним господарським судом обставина щодо недоведеності факту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження не спростовує встановленого місцевим господарським судом факту обізнаності боржника про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду №4/129-Д.

Крім того, статтею 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Тобто, як вірно зазначено місцевим господарським судом, Закон дозволяє добросовісному боржнику, в разі позбавлення його можливості скористатися правом, зокрема, виконати рішення суду в добровільному порядку, звернутися з відповідною заявою до виконавчої служби і відкласти виконавчі дії у зв'язку з неотриманням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Однак, як встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Фабрика Класум" не скористалось правом на звернення до державного виконавця із заявою про продовження строку добровільного виконання рішення, доказів виконання рішення суду державному виконавцю не надавав, а відтак, місцевий господарський суд, встановивши зазначені обставини прийшов до обґрунтовано висновку, що у державного виконавця виникли підстави пред'явити вимогу боржнику про виконання наказу суду №4/129-Д.

З огляду на викладене колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що в діях державної виконавчої служби з пред'явлення вимоги №10189 від 12.09.2012р. не встановлено порушень вимог закону при виконанні наказу господарського суду, у зв'язку з чим суд обґрунтовано відмовив у задоволення скарги ТОВ "Фабрика Класум" на дії відділу ДВС Житомирського РУЮ.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.2 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі про примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Статтею 124 Конституції України, з якою кореспондуються положення ст.115 ГПК України, передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" також визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, встановивши вищенаведені обставини справи щодо неодноразового оскарження товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" дій відділу ДВС, обґрунтовано зазначив, що відповідач-2 протягом тривалого часу ухиляється від виконання рішення суду по справі № 4/129-Д, зловживає наданими йому процесуальними правами як сторони виконавчого провадження та затягує процес виконання судового рішення, яким його зобов'язано повернути майно відповідачу-1, право власності якого є непорушним та який згідно статті 317 ЦК України наділений виключними правами володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що прийнята у справі постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а ухвала місцевого господарського суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.11.2012р. скасувати, а ухвалу господарського суду Житомирської області від 22.10.2012р. у справі № 4/129-Д залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" (12420, с. Тетерівка, Житомирська область, вул. Садова, 49, ідентифікаційний код 31106292) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9) 536, 50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривен п'ятдесят копійок) судового збору за подання касаційної скарги.

Доручити господарському суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко