Рішення № 29608282, 19.02.2013, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№1806/13720/12

Провадження №2/592/449/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Корольової Г.Ю.

при секретарі Кириченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, Автокооператив АГТ « Компресор», третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування та встановлення факту належності на праві власності ,

встановив:

В грудні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про встановлення факту належності на праві власності батьку ОСОБА_5 нерухомого майна гаражу АДРЕСА_1 і визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на дане майно, обґрунтовуючи свої вимоги що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько, після смерті якого відкрилася спадщина на нерухоме майно - гараж АДРЕСА_1. У 1996 році ОСОБА_5 приватизував земельну ділянку, на якій знаходиться гараж, але майно не було зареєстроване в встановленому законом порядку. Після смерті батька позивач звернувся до нотаріальної контори, однак отримати свідоцтво про право на спадщину він немає можливості внаслідок того, що ця будівля не зареєстрована в органах технічної інвентаризації і на неї не видавалося свідоцтво про право власності, і тому вимушений звернутися до суду з вказаним позовом, яким прохає встановити факт належності на праві власності батьку ОСОБА_5 гаражу АДРЕСА_1 і визнати за ним права власності в порядку спадкування на гараж АДРЕСА_1 за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Від представника відповідача Сумської міської ради надійшла заява про розгляд справи в їх відсутність, проти задоволення позову заперечують, оскільки згідно з ст..376 ЦК України гараж АДРЕСА_1 є самочинно збудованим і згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що якщо спадкодавцем здійснено самочинне будівництво до спадкоємців може перейти право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва.

Представник відповідача Автокооперативу АГТ « Компресор» позовні вимоги підтримала у повному обсязі і в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_4 позов підтримала у повному обсязі і в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, 3-ої особи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що в 1972 році ОСОБА_5 був прийнятий в члени кооперативу «Компресор» і на підставі рішення Сумської міської ради від 11.07.1996 року гр. ОСОБА_5 була передана у приватну власність земельна ділянка для гаражного будівництва, площею 0,0022 га в м. Суми в авто кооперативі «Компресор» і був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за № 6473. .

Відповідно до довідки муніципального комітету Сумської міської ради депутатів і працівників від 15.09.1971 року ОСОБА_5 виконавчий комітет Сумської міської ради депутатів та працівників надав дозвіл на будівництво гаражу розміром 3*6м а авто кооперативі АДРЕСА_2 (а.с.5)

Згідно з довідкою Комунального підприємства «Сумське міське бюро технічної інвентаризації» від 08.11.2012 року за № 398878 на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 знаходиться збудований гараж з оглядовою ямою літ «А-1», загальною вартістю 18 725 грн.(а.с.6)

В технічному паспорті гаражу АДРЕСА_1 відсутні відомості про власників гаража і право власності на нерухоме майно не зареєстроване (а.с. 11-13).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть(а.с. 4). За час свого життя ОСОБА_5 не складав заповіт на випадок своєї смерті і після його смерті залишились спадкоємці за законом - син ОСОБА_1 та дружина -ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою або застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не заявив відмову від неї.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на спадкове майно у вигляді приватизованої земельної ділянки площею 0,0022 га за адресою АДРЕСА_1 і вкладів з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією на час виплати, що знаходяться в ТВБВ № 10018\0147 Філії - Сумського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України" на рахунку НОМЕР_1 з залишком вкладу в сумі 7 642,30 грн. Відповідно до договору про розподіл спадкового майна від 07.02.2012 року і свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.02.2013 року до ОСОБА_1 . - сина померлого перейшли права і обов'язки на приватизовану земельну ділянку площею 0,0022 га за адресою АДРЕСА_1, а до ОСОБА_4 - на вклади з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією на час виплати, що знаходяться в ТВБВ № 10018\0147 Філії - Сумського обласного управління АТ «Державний ощадний банк України" на рахунку НОМЕР_1 з залишком вкладу в сумі 7 642,30 грн. . (а.с.8-10)

На підставі договору про розподіл спадкового майна від 07.02.2012 року №2-70 ОСОБА_1 отримав державний акт на земельну ділянку для індивідуального гаражного будівництва, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 5910Р0001003919.(а.с.15)

Згідно з довідкою автогаражного товариства "Компресор" за №321 ОСОБА_1 є членом автокооперативу і має приватизовану земельну ділянку, на якій знаходиться цегловий гаражний бокс( а.с.7)

Згідно вимог ст.ст. 316,317,325,328 ЦК України громадяни України можуть бути суб'єктами права власності на підставах, не заборонених законом і мають право звернутися до суду з позовом про визнання права власності.

Судом встановлено, що за ОСОБА_5 було визнано право власності на приватизовану земельну ділянку, на якій знаходиться гараж, але так як гараж не був зареєстрований в органах влади як встановлено діючим законодавством, його спадкоємці позбавлені можливості отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі. У зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу про належність гаражу спадкодавцю та витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно державний нотаріус Третьої Сумської державної нотаріальної контори відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане нерухоме майно. Так як спадкодавець за життя не оформив право власності та не забезпечив його державної реєстрації, вирішити питання визнання права власності на зазначений гараж у встановленому законом позасудовому порядку неможливо, тому воно підлягає судовому розгляду.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»№ 1952 від 01.07.2004 року, передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Згідно з ч.4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»у редакції Закону від 11 лютого 2010 року, який набрав чинності з 16 березня 2010 року права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо на момент виникнення прав діяло законодавство,що не передбачало обовязкової реєстрації таких прав.

Відповідно до до положень ч. ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних прав. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

На час виникнення у спадкодавця права власності на побудований ним гараж обовязкова реєстрація права власності на нерухоме майно не була передбачена і не була обовязковою.

Спадкодавець побудував обєкт нерухомого майна на відведеній для індивідуального гаражного будівництва ділянці, правомірно набув право власності на побудований ним обєкт нерухомого майна та володів ним на праві приватної власності.

Викладене є підставою, відповідно до ч.3 ст. 376 ЦК України для визнання права власності на спадкове нерухоме майно.

Побудований спадкодавцем гараж не є самочинним будівництвом і є обєктом завершеного будівництва.

У цей час оформити право власності відповідно до вимог діючого законодавства на ОСОБА_5. неможливо у звязку з його смертю.

Відповідно до п.8 Постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обовязки як забудовника входять до складу спадщини».

Виходячи з того, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що земельна ділянка належала спадкодавцю на підставі державного акту, будівництво здійснювалося на відведеній для індивідуального гаражного будівництва ділянці згідно з законом, у технічному паспорті відсутній записи , що гараж є самочинно побудованим, позивач є власником земельної ділянки, вступив у володіння та управління спадковим майном, ОСОБА_6 згодна на визнання за позивачем права власноті, до позивача на підставі ст. 1218 ЦПК України переходять усі права і обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент смерті , що доведено у судовому засіданні за наявністю всіх обставин справи

У задоволенні вимоги про встановлення факту належності на праві власності ОСОБА_5 нерухомого майна гаражу АДРЕСА_1 необхідно відмовити, , оскільки не підлягають розгляду в порядку окремого провадження вимоги про встановлення фактів володіння будинком на праві власності, якщо будівництво не закінчено і будинок не прийнятий в експлуатацію.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,11,60,61,118, 119, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 316,317,325,328 331,376,,1216, 1217,1218, 1219,1220,1268,1269, 1270,1297 ЦК України, суд, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»№ 1952 від 01.07.2004 року, п.8 Постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» - -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Сумської міської ради, Автокооперативу АГТ « Компресор», третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування та встановлення факту належності на праві власності задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1

В іншій частині позову відмовити

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми.

Суддя Г.Ю. Корольова