Постанова № 29608233, 20.02.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1309/9772/12 Головуючий у 1 інстанції: Пилип"юк Г.М..

Провадження № 33/783/58/13 Доповідач: Валько Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року м.Львів

Суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько, з участю апелянта ОСОБА_1, захисника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу гр-ки ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 10 січня 2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 10 січня 2013 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162-1 КпАП України та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. в дохід держави.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1, працюючи головним бухгалтером ТзОВ «Русалка Дністрова»вчинила правопорушення у вигляді: ненадходження валютної виручки в іноземній валюті у серпні-вересні 2012 року, а саме: згідно акту перевірки від 14 листопада 2012 року було виявлено порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в сумі 177526,77 польських злотих.

У поданій апеляції гр-ка ОСОБА_1, не погоджуючись із постановою районного суду, вважає її протиправною та необґрунтованою, прийнятою з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування фактичних обставин справи, такою, що підлягає скасуванню. При цьому, покликається на те, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162-1 КпАП України характеризується наявністю у винної особи прямого умислу, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Районний суд, з точки зору апелянта, проігнорував те, що сам по собі факт несвоєчасного надходження валютної виручки взагалі не становить складу правопорушення, передбаченого ст.162-1 КпАП України, а також проігнорував у даному випадку повну відсутність у протоколі ДПІ будь-яких доказів наявності її умислу щодо ненадходження валютної виручки. Крім цього, апелянт зазначає, що згідно ч.7 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-XIV, до кола службових обов'язків головного бухгалтера будь-якого підприємства не належать питання контролю за надходженням валютної виручки та виконанням зовнішньоекономічних договорів, а тому такі посадові особи не можуть бути суб'єктом адміністративної відповідальності за ст.162-1 КпАП України. Вказує апелянт і на те, що на час прийняття районним судом постанови вже сплили передбачені ст.38 КпАП України строки накладення адміністративного стягнення; при накладенні стягнення судом не враховано вимог ст.33 КпАП України. Просить оскаржувану постанову суду скасувати та закрити провадження по справі за відсутністю у її діях події та складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи № 1309/9772/12 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.162-1 КпАП України, заслухавши позицію апелянта у засіданні апеляційної інстанції та її захисника - адвоката ОСОБА_2, які повністю підтримали подану апеляцію, просять її задоволити у повному обсязі, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що така підлягає до задоволення.

До даного висновку приходжу, виходячи із наступного.

Згідно ч.1 ст.162-1 КпАП України відповідальність за даною статтею настає у разі умисного ухилення службових осіб підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності або громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від повернення в Україну у передбачені законом строки виручки в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або інших матеріальних цінностей, отриманих від цієї виручки, а також умисне приховування будь-яким способом такої виручки, товарів або інших матеріальних цінностей.

Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується прямим умислом.

У складеному ДПІ у Залізничному районі м.Львова протоколі про адміністративне правопорушення від 15 листопада 2012 року серії АА №171116 (а.с.1) будь-яких даних щодо наявності умислу у діях головного бухгалтера ОСОБА_1 на вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162-1 КпАП України, не вказано, а зазначено лише про «ненадходження валютної виручки в іноземній валюті, а саме згідно акту перевірки від 14 листопада 2012 року №3717/22-90/20773767 було порушено ст.1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями в сумі 177 526,77 польських злотих».

Вважаю за необхідне вказати і на те, що саме через ненадходження валютної виручки від іноземного контрагента (Польща) 19 вересня 2012 року Господарським судом Львівської області було порушено провадження у справі за позовом ТзОВ «Русалка Дністрова», а за рішенням Господарського суду Львівської області від 15 листопада 2012 року по цій справі вказаний позов задоволено та стягнуто із відповідача відповідні суми заборгованості за поставлений товар, пені та судового збору.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутня така ознака адміністративного правопорушення, як суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162-1 КпАП України, що тягне за собою скасування постанови суду 1-ї інстанції у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162-1 КпАП України.

Керуючись ст.ст.247; 294; 295 КпАП України,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 10 січня 2013 року задоволити, постанову Залізничного районного суду м.Львова від 10 січня 2013 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.162-1 КпАП України скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.162-1 КпАП України.

Згідно вимог ст.295 КпАП України копію постанови направити особі, щодо якої її винесено.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

Постанова виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.

Суддя Судової палати у

кримінальних справах

Апеляційного суду Львівської області Н.М. Валько