Рішення № 29605319, 26.02.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/29459/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"26" лютого 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді: БАРТАЩУК Л.П.

при секретарі: Ізвольській С.С.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Губенка І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_3 звернулася з позовом про стягнення страхового відшкодування та штрафних санкцій, просила стягнути з відповідача - ПрАТ «СК «Україна» 21 084, 96 грн. страхового відшкодування, 2000, 00 грн. витрат на правову допомогу та сплачених нею 223, 60 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.06.2012р. мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3

В результаті даної ДТП було пошкоджено зазначені транспортні засоби.

Постановою Дніпровського районного суду від 22.06.2012р. винним у настанні ДТП визнано ОСОБА_5. який керував автомобілем НОМЕР_1, належним ОСОБА_4.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент настання ДТП була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Україна» згідно із Полісом № АВ/1209365.

05.07.2012 року позивач звернулася до ПрАТ «СК «Україна» з заявою про виплату страхового відшкодування та надала усі документи, що передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У порушення вимог ст. 36 вказаного Закону, відповідач, після отримання від позивача заяви на виплату страхового відшкодування та документів, жодних дій по виконанню свого обов'язку згідно із Полісом № ЛА/6630621 не здійснив та страхове відшкодування не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду.

В судовому засіданні представник позивача надав письмову заяву про зменшення розміру позовних вимог, пояснивши, що з письмових заперечень відповідача та доданих до них доказів йому стало відомо про те, що страхове відшкодування на користь позивача було частково виплачено, не виплаченою залишилася сума у розмірі 2 840, 48 грн., яка виявляється різницею між вартістю матеріального збитку, завданого власнику ТЗ, який визначений оцінювачем за зверненням позивача, і вартістю матеріального збитку, завданого власнику ТЗ, який визначений оцінювачем за зверненням відповідача.

Наполягаючи на тому, що відповідачем має бути виплачена вказана різниця, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що фактичні витрати на ремонт пошкодженого автомобіля підтверджуються актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000005 між ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_3 і мали б бути взяті до уваги страховиком при визначенні суми страхового відшкодування, яке належало виплатити позивачу.

Крім того, представник позивача підтримав позовні вимоги про стягнення 2000, 00 грн. витрат на правову допомогу і 223, 60 грн. витрат на оплату судового збору, заперечував проти проведення у справі судової авто товарознавчої експертизи, наполягаючи на тому, що наданий позивачем звіт слід взяти до уваги, як належний доказ на підтвердження вартості матеріального збитку, завданого позивачу, як власнику пошкодженого транспортного засобу.

З вищевикладених підстав представник позивача підтримав заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача надав письмові заперечення, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з тих підстав, що ПрАТ «СК «Україна» виплатило позивачу страхове відшкодування ще до часу звернення позивача до суду з позовом - 12.10.2012р., перерахувавши грошові кошти на банківський рахунок позивача, який вона зазначила в заяві про виплату страхового відшкодування.

Щодо розміру матеріального збитку, якого зазнав позивач внаслідок ДТП, що мала місце 10.06.2012р., представник відповідача пояснив, що страховою компанією було замовлено експертне авто товарознавче дослідження на підставі ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

14.06.2012 року спеціалістом TOB «Експертно-асистуюча компанія «Довіра» було підготовлено Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_2.

05.07.2012 року на адресу страховика надійшла заява позивача про перерахування страхового відшкодування по страховому випадку, що мав місце 10.06.2012 року.

11.10.2012 року відповідачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування Позивачу та складено страховий акт №2012-06-10/002, а 12.10.2012 року ПрАТ «CK «Україна» перерахувала на рахунок позивач страхове відшкодування в розмірі 17 754,48 грн. (вартість матеріального збитку за мінусом франшизи), що підтверджується платіжним дорученням №828.

Оскільки сума страхового відшкодування, що була сплачена відповідачем на користь позивача розрахована відповідно до норм Закону України та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобі, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N142/5/2092 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за N1074/8395B, підстав для виплати іншої суми відповідач не убачає.

З приводу розбіжностей у визначенні вартості матеріального збитку, представник відповідача зазначив, що після аналізу Звіту про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу (КТЗ) №48/06/12 від 20.06.2012 року, наданого ФОП ОСОБА_8, відповідачем було з'ясовано, що він проведений з порушенням вимог, встановлених Методикою: зокрема, за основу розрахунку розміру матеріального збитку та вартості відновлювального ремонту, завданого позивачу, був взятий довідник №64 за квітень місяць «Бюлетень Автотоварознавця», в той час як станом на день визначення розміру заподіяних збитків (на день настання страхового випадку) мав бути застосований довідник «Бюлетень Автотоварознавця» №65 ( де зазначені інші коефіцієнти і ціни у конкретному регіоні).

Тобто, застосувавши інформацію із застарілого нормативного джерела, ФОП ОСОБА_8 дійшов невірного висновку щодо вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_2. З цих підстав, представник відповідача просив не брати до уваги наданий позивачем Звіт.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Обставини ДТП, яка мала місце 10.06. 2012р., винність ОСОБА_5 у вказаному ДТП та наявність застрахованої цивільно-правової відповідальності ОСОБА_4 на момент настання ДТП у ПрАТ «Страхова компанія «Україна» згідно із Полісом № АВ/1209365 не викликають у сторін і суду сумнівів, підтверджуються належними і достовірними доказами, які містяться в матеріалах справи.

З наданих позивачем доказів убачається, що 05.07.2012 року на адресу страховика надійшла заява позивача про перерахування страхового відшкодування по страховому випадку, що мав місце 10.06.2012 року (а.с. 9).

Разом з заявою позивачем був наданий Звіт №48/06/12 про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу від 20.06.2012р., здійснений оцінювачем ОСОБА_9 за підписом цього оцінювача і ФОП ОСОБА_8 (а.с. 10), згідно з яким вартість матеріального збитку, нанесеного власнику внаслідок пошкодження ТЗ Мазда-3 д.н.з. НОМЕР_2, становить 21 594, 96 грн.

Як убачається з матеріалів справи, серед документів, отриманих представником страхової компанії від позивача разом з заявою про виплату страхового відшкодування, був відсутній акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000005, підписаний ФОП ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (а.с. 8), відповідно, він не міг бути врахований страховиком при визначенні суми страхового відшкодування.

Згідно наданих відповідачем доказів, з метою визначення розміру матеріального збитку, якого зазнав Позивач внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 10.06.2012 року, з ініціативи відповідача було замовлено експертне авто товарознавче дослідження, керуючись при цьому ст. 7 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування).

26.06.2012 року спеціалістом TOB «Експертно-асистуюча компанія «Довіра» було підготовлено Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Mazda 3», реєстраційний номер НОМЕР_2, відповідно до висновку якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику ТЗ Мазда-3 д.н.з. НОМЕР_2 станом на 26.06.2012р. склав 20 641, 00 грн. (а.с. 33-60).

Відповідно до ст. 29 Закону України, - у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як убачається з матеріалів справи, 11.10.2012 року відповідачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування позивачу та складено страховий акт №2012-06-10/002 (а.с. 61-62).

З наданих суду пояснень представника відповідача та наявного у справі розрахунку страхового відшкодування до страхового акту (а.с. 62), розмір страхового відшкодування було розраховано відповідачем по формулі:

З = Сс * (1- Ез) + Ср + См + Сдві - Сз, ...

де 3 - розмір збитку;

Сс - замінені деталі;

1 - коефіцієнт пропорційності страхового відшкодування;

Ез - коефіцієнт зносу транспортного засобу (прим. - коефіцієнт зносу розраховувався наступним чином Ез = 1 - С / Цн; де С - ринкова вартість даного автомобіля; Цн - ринкова вартість нового автомобіля);

Ср - вартість виконаних робіт згідно Звіту про оцінку №5622 від 26.06.2012 p.;

См - вартість використаних матеріалів згідно Звіту про оцінку №5622 від 26.06.2012 p.;

Сдві - вартість додаткових витрат по справі;

Сз - сума зниження (ПДВ на запчастини та матеріали).

3 = 12 376,62 * (1 - 0,40) + 9 809,00 + 3 325,94 + 0-1 789,10 = 18 754,48грн.

З урахуванням ст. 9 Закону України «Про страхування», якою визначено поняття франшизи як частини збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування та положень ст. 12, згідно якої страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, (розмір франшизи, передбачений Полісом, становить 1 000 грн. 00 коп.), 12.10.2012 року ПрАТ «CK «Україна» перерахувала на рахунок ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 17 754,48 грн. (вартість матеріального збитку - франшиза), що підтверджується платіжним дорученням №828 (а.с. 62).

Суд надає перевагу доказу - Звіту про оцінку №5622 від 26.06.2012 p., оскільки сума страхового відшкодування, що була розрахована і фактично сплачена відповідачем на користь позивача ще до часу звернення позивача до суду, відповідає положенням Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N142/5/2092 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 р. за N1074/8395B.

За таких обставин суд дійшов до висновку про недоведеність позовних вимог та відсутність підстав до задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 22, 29, 33-1, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 9 Закону України «Про страхування», ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 208-210, 212 - 215, 218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» про стягнення страхового відшкодування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Дніпровський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: