Рішення № 29604030, 15.02.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

15.02.2013 Єдиний унікальний номер 422/12028/12

справа № 2/205/1196/2013

422/12028/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2013 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Шавули В.С.

при секретарі Давиденко Я.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 26 грудня 2012 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01 вересня 2007 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (є правонаступником Товариства обмеженою відповідальністю «Комерційний Банк «Дельта») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 001-03162-010907, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 1 687,02 грн. на придбання певного майна/послуг на умовах визначених кредитним договором, із остаточним терміном повернення Кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше ніж 31 серпня 2008 року.

Зазначивши, що в порушення взятих на себе зобов'язань ОСОБА_1 не виконує умови кредитного договору щодо своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами процентів у порядку і на умовах встановлених кредитним договором.

Позивач зазначив, що станом на 18 вересня 2012 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед банком за умовами кредитного договору становить 2 291,51 грн., яка складається з:

- заборгованості за сумою кредиту - 1 558,14 грн.;

- заборгованість за відсотками - 176,66 грн.;

- заборгованість за комісією - 556,71 грн.

Позивач просив, стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 2 291,51 грн. та судові витрати по справі.

Позивач в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового зсідання повідомлявся у встановленому законом порядку. В позові просив справу розглядати без присутності свого представника, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини своєї неявки у судове засідання не повідомив, письмових заяв про розгляд справи за своєю відсутністю до суду не надходило.

Згідно ст.224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних ними вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Підставою звернення позивача до суду є захист права сторони за майновим правовідношенням, що виникло в силу укладеного кредитного договору, на вимогу повернення грошових коштів у зв'язку із порушенням його виконання.

Суд, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

За змістом ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Поряд із засобами заохочення, виконання цивільних обов'язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства. Будь-яка особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Згідно ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

При цьому, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, в одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

В ході судового засідання встановлено, що 01 вересня 2007 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 001-03162-010907, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 1 687,02 грн. на придбання певного майна/послуг на умовах визначених договором, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів і комісійних по ньому не пізніше ніж 31 серпня 2008 року (а.с. 6-9).

Кредитні кошти було отримано в розмірі 1 687,02 грн. на підставі меморіального ордеру №31412337 від 03 вересня 2007 року для придбання певного майна/послуг на підставі рахунку - фактури № СФРОВ-3612 від 01 вересня 2007 року (а.с. 5,14).

Однак, станом на 18 вересня 2012 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед банком за умовами кредитного договору становить 2 291,51 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту - 1 558,14 грн.; заборгованості за відсотками - 176,66 грн.; заборгованості за комісією - 556,71 грн. (а.с. 16-17).

Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованим, в повному обсязі доведеними з його боку та підлягають задоволенню, внаслідок чого слід стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 2 291,51 грн.

Крім того згідно статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позову були сплачені судові витрати, і його вимоги задоволені, з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 214,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.526, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.10, 11, 15, 57-60, 88, 197, 212, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» (р/р №29096001133114, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором № 001-03162-010907 від 01 вересня 2007 року у розмірі 2 291,51 грн. (Дві тисячі двісті дев'яносто одна гривня 51 копійка), яка складається з: заборгованості за сумою кредиту - 1 558,14 грн.; заборгованості за відсотками - 176,66 грн.; заборгованості за комісіями - 556,71 грн.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» (р/р №6499100199, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020) судовий збір у розмірі 214,60 грн. (Двісті чотирнадцять гривень 60 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя В.С. Шавула