Рішення № 29601792, 11.02.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" лютого 2013 р. Справа № 906/98/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Микитенко В.І. - довіреність №590 від 01.06.12р.;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Трубний завод "Трубосталь" (м.Коростень, Житомирська область)

до Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" "ВС-Партнер" (м.Житомир)

про стягнення 11106,96 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 11106,96грн. , з яких: 8951,25грн. основного боргу за поставлений товар, 1820,97грн. штрафу, 275,54грн. пені, 17,90грн. інфляційних та 41,30грн. 3% проценти річних.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Повідомив, що відповідачем було здійснено часткову проплату на суму 2066,91 грн. Подав письмове клопотання про долучення до матеріалів справи документів (а.с. 27-41). Зазначене клопотання судом задоволено.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с .23).

Враховуючи наявні у справі документи, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, у відповідності до ст.75 ГПК України, за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви та підтверджено матеріалами справи, 18 жовтня 2012 року між Приватним акціонерним товариством "Трубний завод "Трубосталь" (постачальник, позивач) та Підприємством Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" "ВС-Партнер" (покупець, відповідач) укладено Договір №Т-063/Ж (далі - Договір (а.с. 7-9) згідно п.1.1. якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця металопрокат (далі по тексту - "Товар"), а покупець зобов'язався прийняти товар від постачальника та оплатити його згідно умов даного Договору. за домовленістю Сторін, вантажовідправником товару можуть бути треті особи.

Позивач вказує, що відповідно до умов Договору по видатковій накладній від 21 жовтня 2012 року №РН4-41.006069 представнику відповідача, яка діяла по довіреності від 25.10.12р. №808 (а.с. 12) передано товар у кількості 2,725т. на суму 18544,96грн. з ПДВ (а.с. 11).

23.10.12р. сторонами було підписано Додаткову угоду №1 до Договору, згідно якої сторони визначили умови оплати товару (а.с. 10) по накладній від 21 жовтня 2012 року №РН4-41.006069, відстрочивши платіж на 10 днів з моменту поставки, тобто до 05.11.12р.

Крім того, по видатковій накладній від 31.10.12р. №РН4-41.006126 представнику відповідача по довіреності від 30.10.12р. №813 (а.с. 14) було передано товар у кількості 0,215т. на суму 1425,46грн. з ПДВ (а.с. 13).

Всього, як зазначає позивач, передано товар в кількості 2,940т. на суму 19970,42грн.

Однак, відповідач частково здійснив розрахунки за переданий товар на суму 11019,17грн., заборгувавши, за даним позивача, станом на час звернення до суду 8951,25грн.

Посилаючись на пункти 7.2, 7,3 Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував до стягнення з відповідача 1820,97грн. штрафу, 275,54грн. пені, 17,90грн. інфляційних та 41,30грн. три проценти річних.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів на підтвердження проведених розрахунків не надав.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів, інших юридичних фактів.

Відповідно до положень ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, згідно матеріалів справи, спір між сторонами виник в процесі виконання договору №Т-063/Ж від 18.10.12р. з Додатковою угодою №1 до нього (а.с.7-10), який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1.2. Договору, найменування, одиниці вимірювання, загальна кількість товару та його ціна передбачаються в специфікаціях та/або у видаткових накладних.

У відповідності до п. 4.1. Договору, розрахунки за товар здійснюються в безготівковому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на підставі виставлених постачальником рахунків-фактур на кожну окрему партію товару.

Вартість товару визначається в специфікаціях та/або видаткових накладних та/або рахунках-фактурах, які є невід'ємними частинами Договору (а. 4.2. Договору).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору позивач, згідно сидаткових накладних №РН4-41.006069 від 26.10.12р. на суму 18544,96грн. (а.с. 11) та № РН4-41.006126 від 31.10.12р. на суму 1425,46грн. (а.с. 13) поставив відповідачу товар на загальну суму 19970,42грн.

Пунктом 4.4. Договору сторони встановили умови оплати продукції у вигляді 100% попередньої оплати вартості кожної партії товару. Покупець здійснює оплату протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення постачальником рахунку-фактури. Оплата свідчить про згоду покупця із характеристиками товару, вказаними постачальником у рахунку-фактурі. Днем здійснення оплати вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (або внесення грошових коштів до каси підприємства).

Додатковою угодою №1 від 23.10.12р. (а.с. 10), щодо партії товару на суму 18544,96грн. (накладна від 26.10.12р.), сторони визначили наступні умови оплати товару: 100% оплата вартості партії товару на умовах відстрочення платежу. Покупець здійснює оплату протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту поставки товару. Про факт поставки товару свідчить підписана представниками обох сторін видаткова накладна. Днем здійснення оплати вважається день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (або внесення готівкових коштів до каси постачальника).

З наявних у справі банківських виписках по особовому рахунку (а.с. 30-32) вбачається, що відповідачем станом на 23.11.12р. було частково проведено розрахунки на суму 11019,17грн. Зазначені кошти зараховувались позивачем згідно вказаних у платіжних документах призначеннях платежу.

Зокрема, судом було встановлено, що кошти в сумі 9440,13грн. сплачені відповідачем 25.10.12р. за товар, згідно рахунку фактури СФ4-41.005885 від 23.10.12р., були правомірно зараховані позивачем по накладній №РН4-41.006069 від 26.10.12р.

Кошти, сплачені відповідачем 30.10.12р. в сумі 1379,04грн., були правомірно зараховані як передоплата за поставлений товар згідно накладної № РН4-41.006126 від 31.10.12р. на суму 1425,46грн., у відповідності до п. 4.4. Договору.

Здійснену відповідачем 23.11.12р. оплату за товар, згідно рахунку №6126 від 31.10.12р., в сумі 200,00грн., позивачем було частково зараховано на погашення залишку боргу в сумі 46,42грн. за поставлений товар згідно видаткової накладної № РН4-41.006126 від 31.10.12р. (повністю погашено), а решту - 153,58грн. було правомірно зараховано по видатковій накладній №РН4-41.006069 від 26.10.12р., оскільки врезультаті вказаного непогашеним залишався залишок заборгованості саме по цій накладній.

Таким чином, станом на 06.11.12р. за видатковою накладною №РН4-41.006069 від 26.10.12р. у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 9104,83грн., а станом на на 23.11.12р. за цією ж накладною - 8951,25грн.

Крім того, під час звернення позивача до суду, 18.01.13р. відповідачем додатково було здійснено погашення заборгованості згідно рахунку №4-41.005 від 23.10.12р. на суму 2066,91грн.

Враховуючи, що вказані кошти були зараховані на рахунок позивача 18.01.13р. о 17 год. 35 хв., що вбачається з виписки по рахунку (а.с. 33), а позовна заява позивачем була направлена до суду 18.01.13р. о 15год. 17 хв. (а.с. 41), в частині стягнення 2066,91грн. провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, на час розгляду справи в суді, загальна заборгованість відповідача за отриманий товар склала 6884,34 грн., що не заперечував представник позивача в судовому засіданні та вбачається з поданої ним довідки (а.с. 29).

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, що відповідає приписам ст. 526 ЦК України.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи вищевикладене, заявлені позивачем 6884,34грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 6884,34 грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 7.2. Договору сторони визначили, що у випадку невиконання зобов'язань з оплати товару, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від несвоєчасно сплаченої суми.

Окрім штрафу, зазначеного в п. 7.2. Договору, за несвоєчасну оплату вартості товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,2%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період прострочення виконання зобов'язання, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

З розрахунку позивача (а.с. 3) вбачається, що штраф нараховано на суму боргу 9104,83грн. у розмірі 1820,97грн., та за період з 06.11.12р. по 17.01.13р. - 275,54грн. пені.

Суд, перевіривши розрахунок пені та штрафу, дійшов висновку, що останні нараховані позивачем обґрунтовано та вірно, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Приписами статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 3) за грудень 2012 рік на суму боргу 8951,25грн. нараховано 17,90грн. інфляційних, та за період з 06.11.12р. по 31.12.12р. - 41,30грн. 3% річних.

Перевіривши вказані розрахунки позивача, суд вважає їх вірними, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, копії яких долучено до матеріалів справи, підлягає задоволенню частково на суму 9040,05грн., з яких: 6884,34грн. основного боргу, 275,54грн. пені, 1820,97грн. штрафу, 17,90грн. інфляційних та 41,30грн. 3% річних.

В частині стягнення 2066,91грн. провадження у справі суд припиняє на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" "ВС-Партнер" (10001, Житомирська обл., м. Житомир, Корольовський р-н., вул. Баранова, буд. 93, ід. код 25309141)

на користь Приватного акціонерного товариства "Трубнимй завод "Трубосталь" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Шатрищанська, буд. 65, ід. код 13548581):

- 6884,34грн. основного боргу;

- 275,54грн. пені;

- 1820,97грн. штрафу;

- 17,90грн. інфляційних;

- 41,30грн. 3% річних;

- 1720,50грн. судового збору.

3. В частині стягнення 2066,91грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 15.02.13

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи;

2,3 - сторонам (рек. з пов. про вруч.).