Постанова № 29601769, 08.02.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2013 р. 15 год.59 хв.Справа № 2а - 3813/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Шаховій О.Л.,

за участю представників:

позивача - Кермача А.І.,

відповідача - Імшеницького А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епоха" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Епоха" (далі - позивач, ТОВ "Епоха") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень від 25.07.2012 року -

- № 0005552200 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 151728,75 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 121383,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 30345,75 грн.;

- № 0005562200 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 159315,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 127452,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 31863,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, про неправомірність висновків ДПІ щодо нікчемності правочинів по ланцюгу постачання ТОВ "Мережа" - ТОВ "Кміс - Торгмаш МК" - ТОВ "Епоха" у зв'язку з не підтвердженням реальності здійснення поставок, оскільки в акті перевірки податковим органом не заперечується наявність податкової звітності та належним чином оформлених первинних документів. Позивач також вважає, що у податкового органу не було підстави для проведення перевірки згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України у зв'язку з наданням позивачем на запит ДПІ у м. Херсоні від 03.04.2012 року №2325/10/22-105 витребуваних пояснень та документів, що також не заперечується ДПІ в акті перевірки. При цьому, позивач звертає увагу на те, що порушення контрагентом ведення фінансово-господарської діяльності та не виконання ним зобов'язань по сплаті податків до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для такого платника податків, а не для позивача. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач надав заперечення, в яких зазначив, що за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Епоха" за січень 2012 року не підтверджено товарність господарсько-правових відносин з контрагентом постачальником ТОВ "Кміс-Торгмаш МК" у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням та не наданням до перевірки первинних документів, а також не підтверджено факт реального здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання ТОВ "Мережа" - ТОВ "Кміс - Торгмаш МК" - ТОВ "Епоха", що свідчить про документування господарських операцій без фактичного їх здійснення. Таким чином, ДПІ правомірно встановлено заниження суми податку на додану вартість у січні 2012 року та заниження податку на прибуток підприємств у 1 кварталі 2012 року, а тому прийняті податкові повідомлення - рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши думку представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Эпоха" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 02.07.1996 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А00№703028.

ТОВ "Епоха" перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на прибуток та податку на додану вартість згідно свідоцтва №30582040 від 09.07.1997 року.

Згідно довідки з ЄДРПОУ АА№096780 від 02.03.2009 року основними видами діяльності ТОВ "Епоха" є будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд, інші види оптової торгівлі, виробництво готових для використання бетонних сумішей, газопроводні роботи, будівництво будівель, діяльність у сфері інжинірингу.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно пп. 20.1.4, п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1, п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України фахівцями ДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Епоха" з питання підтвердження господарсько-правових відносин з ТОВ "Кміс-Торгмаш МК" та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від ТОВ "Кміс-Торгмаш МК" у січні 2012 року, про що було складено акт від 10.07.2012 року №1316/22-4/21297323 (далі - акт перевірки).

Висновками вищевказаного акту перевірки були встановлені порушення:

1. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у січні 2012 року, яка підлягає до сплати в бюджет на загальну суму ПДВ 121383,00 грн.;

2. пп. 138.1.1 п. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 1 квартал 2012 року на 127452,00 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки були прийняті податкове повідомлення-рішення від 25.07.2012 року № 0005552200 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 151728,75 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 121383,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 30345,75 грн., та податкове повідомлення-рішення від 25.07.2012 року №0005562200 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 159315,00 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 127452,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 31863,00 грн., які є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Як вбачається з акту перевірки фактичною підставою для зменшення позивачу у січні 2012 року, задекларованих за наслідками господарської операції з ТОВ "Кміс-Торгмаш КМ", податкового кредиту у сумі 121 383,00 грн. та валових витрат у сумі 606 917,00 грн. слугував висновок акту від 29.05.2012 року № 318/22-03/37740366 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Кміс-Торгмаш МК" щодо підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, яким встановлено, що основним постачальником у січні 2012 року є ТОВ "Мережа" та відносно якого неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій з ТОВ "Кміс-Торгмаш МК" через відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності (основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів), підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а тому угоди, укладені між постачальниками та покупцями, зокрема ТОВ "Кміс-Торгмаш КМ" у січні 2012 року мають ознаки нікчемності. Крім того, не встановлено місцезнаходження ТОВ "Кміс-Торгмаш КМ".

Таким чином, податковий орган зробив висновок про не встановлення факту реального здійснення господарських операцій за січень 2012 року по ланцюгу постачання ТОВ "Мережа" - ТОВ "Кміс-Торгмаш КМ" - ТОВ "Епоха" по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) та їх подальшої реалізації.

Перевіряючи вказані доводи ДПІ на предмет їх відповідності фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, суд виходить із наступного.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Підпунктом 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 вказаного Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 зазначеного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, а саме: у продавця - відвантаження товару та отримання коштів від покупця, а у покупця - наявність належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів продавцю, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податкової зобов'язання та відповідно податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи, Між ТОВ "Епоха" (за договором - покупець (замовник)) та ТОВ "Кміс-Торгмаш МК" (за договором - постачальник) укладено договір №1 від 09.01.2012 року, згідно якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовника товар відповідно до Заявки, затвердженої замовником, замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його в повному обсязі на умовах, визначених цим договором; ціна, кількість, асортимент, терміни виготовлення й поставки товару визначається обумовлюються відповідно до заявки; постачальник поставляє виготовлений товар партіями та в терміни, зазначені відповідно до Заявки та умов цього договору, датою поставки є дата отримання замовником товару на складі замовника згідно з актом про прийняття-передачу, підписаним сторонами; поставка здійснюється автотранспортом постачальника; оплата товару здійснюється на умовах повної передоплати або за фактом надходження товару шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний банківський рахунок постачальника; передача - прийняття товару здійснюється в пункті поставки, за кількістю та якістю згідно з товаросупровідними документами; постачальник не зобов'язаний надавати замовнику інформацію про своїх контрагентів та ланцюги постачання та надходження товару, замовник не несе відповідальність і не уповноважений здійснювати контроль за дотриманням чинного законодавства України іншими контрагентами постачальника щодо поставки замовленого товару за ланцюгами його надходження, замовник не несе відповідальність і не уповноважений здійснювати дослідження ланцюгів постачання товару від контрагентів до постачальника; договір діє до 31.12.2012 року.

На виконання умов вищевказаного договору ТОВ "Кміс-Торгмаш МК" у січні 2012 року було поставлено на адресу ТОВ "Епоха" арматуру, труби, бітум, дизельне паливо, мазут, брус, масло, сіль технічна та ін., на загальну суму 679460,00 грн., у т.ч. ПДВ 113 243,33 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, наданими до матеріалів справи та описаними на стор. 5 акту перевірки. Крім того, ТОВ "Кміс-Торгмаш МК" надано послуг з доставки солі, матеріалів, ПММ, чорнов'яжучих та оливи на загальну суму 48 840,00 грн., у т.ч. ПДВ 8 140,00 грн.

Транспортування товару від продавця до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними, наданими до матеріалів справи.

Розрахунки між підприємствами проведені в безготівковій формі згідно платіжних доручень від 30.01.2012 №73, №78, №84, №94 на загальну суму 728 300,00 грн. (стор. 6 акту перевірки).

Як вбачається з акту перевірки (стор. 11 акту), ревізором-інспектором було встановлено, що отриманий позивачем від ТОВ "Кміс-Торгмаш МК" товар був використаний у здійсненні господарської діяльності, у зв'язку з чим товар реально був в наявності підприємства, проте встановити його походження неможливо.

При цьому, суд звертає увагу, що в ході перевірки податковий орган не надав доказів отримання спірного товару від іншого контрагента, зокрема шляхом надання результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, оскільки пунктом 20.1.5. ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право органів податкової служби вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу.

Крім цього позивач, в якості доказів використання отриманого від ТОВ "Кміс - Торгмаш МК" товару в господарській діяльності надав до матеріалів справи наступні документи, а саме:

- звіти про витрати основних матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами;

- матеріальні звіти по матеріалах за 01.01.2012 - 01.02.2012 року за місцем зберігання: "База ТОВ "Епоха".

Згідно зі ст. 1 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З метою встановлення факту реальності здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Внаслідок дослідження первинної документації позивача судом встановлено, що у перевіреному періоді позивачем було отримано від ТОВ "Кміс-Торгмаш МК" товар, за фактом отримання товару були надані податкові накладні, за рахунок яких був сформований податковий кредит у сумі 113 243,00 грн. та віднесено до валових витрат 566 217,00 грн. у відповідному звітному періоді, вказаний товар оплачений позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Анулювань свідоцтв платника податку на додану вартість учасників угоди на час її реалізації та видачі податкових накладних судом не встановлено. Зокрема, відповідно до акту про неможливість проведення зустрічної звірки від 29.05.2012 року за №318/22-03/37740366 вказаний суб'єкт господарювання зареєстрований як юридична особа Солом'янською районною Державною адміністрацією у м. Києві за №10731020000020823 від 01.06.2011 року, перебуває на обліку платника податків в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва за №32413 від 02.06.2011 року, та зареєстрований платником ПДВ з 17.10.2011 року відповідно до свідоцтва за №200006232. Таким чином, на момент укладення договору та документального оформлення його виконання, ТОВ "Кміс-Торгмаш МК" мало право на оформлення податкових накладних.

Встановлені судом фактичні обставини об'єктивно засвідчують реальність здійснення господарської операції щодо поставки товару між позивачем та ТОВ "Кміс-Торгмаш МК" і правомірність нарахування податкового кредиту у сумі 113 243,00 грн. та формуванню валових витрат у сумі 566 217,00 грн. відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Щодо посилання відповідача на висновки акту від 29.05.2012 року №318/22-03/37740366 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Кміс-Торгмаш МК" та підтвердження господарських відносин з постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, то суд зазначає, що в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нереальність укладених суб'єктами господарювання правочинів на підставі акту не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

Щодо посилання податкового органу на те, що перевіркою встановлено формування позивачем податкового кредиту за рахунок постачальників в ланцюгах постачання, які здійснюють діяльність з порушенням норм чинного законодавства, суд зауважує, що якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню податкового кредиту з підтвердженням відповідними первинними документами або зобов'язання з ПДВ, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ та формуванню суми валових витрат, якщо останній виконав усі передбачені законом умови для цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо правомірності формування позивачем у січні 2012 року податкового кредиту в сумі 113 243,00 грн. та формуванню валових витрат у сумі 566 217,00 грн. щодо операції по придбанню товару у ТОВ "Кміс-Торгмаш МК".

Проте, суд вважає, що ТОВ "Епоха" при реалізації права на податковий кредит та формування валових витрат щодо операції по наданню послуг від ТОВ "Кміс-Торгмаш МК" не було дотримано вимог податкового законодавства у зв'язку з не підтвердженням вказаної операції первинними документами.

Так, позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат віднесено господарську операцію з надання послуг від ТОВ "Кміс - Торгмаш КМ" з доставки солі, матеріалів, ПММ, чорнов'яжучих та оливи на загальну суму 48840,00 грн., у т.ч. ПДВ 8140,00 грн.

Щодо правомірності формування валових витрат та податкового кредиту по вказаній операції, то суд зазначає, що з досліджених первинних документів, а саме товарно - транспортних накладних встановлено, що замовником (платником) послуг на перевезення було ТОВ "Епоха", виконавцем послуг - фізичні особи-підприємці ОСОБА_5. та ОСОБА_4, проте до матеріалів справи надано акт виконаних робіт від 30.01.2012 року щодо доставки товарів на адресу ТОВ "Епоха" - ТОВ "Кміс - Торгмаш МК". Крім того, суд відмічає, що згідно розділу 3 договору № 1 від 09.01.2012 року обов'язок по доставці товару на склад замовника покладено на постачальника, тобто на ТОВ "Кміс - Торгмаш МК", тому підписаний між ТОВ "Епоха" та ТОВ "Кміс - Торгмаш МК" акт виконаних робіт від 30.01.2012 року не відповідає умовам вищевказаного договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про неправомірне віднесення ТОВ "Епоха" до складу валових витрат та податкового кредиту сум по операції з надання послуг ТОВ "Кміс-Торгмаш МК" всього на загальну суму 48 840,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8140,00 грн.

Щодо доводів позивача про відсутність у податкового орану підстав для проведення перевірки згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 ПК України, то суд не приймає вказаний довід, оскільки враховуючи вид перевірки, а саме - позапланова виїзна, відповідно до ст. 81 Податкового кодексу України, позивач не скористався правом не допуску посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки. При цьому звернення до суду з позовними вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами проведеної перевірки є належним способом захисту прав позивача.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про не реальність господарських операцій між позивачем і його контрагентом в частині придбання товару у ТОВ "Кміс - Торгмаш МК" на загальну суму 679460,00 грн., у тому числі ПДВ 113243,00 грн. не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, а інших фактичних мотивів в основу спірного податкового повідомлення-рішення не покладено, а також наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, то суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення - рішення від 25.07.2012 року за №0005552200 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 113243,00 грн. та скасування податкового повідомлення - рішення від 25.07.2012 року №0005562200 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 118905,00 грн.

Оскільки визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 113243,00 грн. та з податку на прибуток за основним платежем у сумі 118905,00 (566217,00*21%) грн. є неправомірним, а тому неправомірним є і застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 28310,00 грн. (25%) та 29726,25 грн. (25%) згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Щодо решти нарахованих відповідачем сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, то суд вважає їх нарахування правомірним, а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем частково доведено правомірність прийнятих рішень, а тому суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 10.04.2012 року №0001141702 та від 27.08.2012 року №0003021702, як суб'єкта владних повноважень, підлягають частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Епоха" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.07.2012 року за №0005552200 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 113 243,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 28310,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.07.2012 року №0005562200 щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 118905,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 29726,25 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 лютого 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1