Постанова № 29601046, 27.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 р. Справа №805/903/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 година 45 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

при секретарі судового засідання Островській О.М.

за участю

представників позивача - Вітера В.Ю. - на підставі довіреності,

Шевчука С.В. - на підставі довіреності,

представника відповідача - Морозової Л.О. - на підставі довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання частково недійсним рішення від 8 січня 2013 року № 4, -

встановив:

25 січня 2013 року Державне підприємство «Макіїввугілля» (далі - Позивач або ДП «Макіїввугілля») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Відповідач або ВД Фонду), в якому просило визнати частково недійсним рішення від 8 січня 2013 року № 4 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» в частині повернення коштів в сумі 7 505,77 грн. та в частині застосування фінансових (штрафних) санкцій в сумі 3 752,89 грн., всього на загальну суму 11 258,66 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач зазначив, що ВД Фонду проведена перевірка Відокремленого підрозділу «Шахта «Ясинівська-Глибока» ДП «Макіїввугілля», за результатами якої складений акт від 21 грудня 2012 року. Частково не погодившись з висновками, викладеними в акті, Позивач надав свої заперечення, які ВД Фонду прийняті не були. 8 січня 2013 року ВД Фонду прийнято рішення за № 4 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності», яке отримане Позивачем 14 січня 2013 року.

Згідно з рішенням від 8 січня 2013 року № 4 Позивач мав повернути неправомірно витрачені страхові кошти за період після 1 січня 2011 року в сумі 8 479,92 грн. та сплатити фінансові (штрафні) санкції в розмірі 50% неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартості наданих соціальних послуг за період з 1 січня 2011 року в сумі 4 239,96 грн.

Позивач вважає, що рішення від 8 січня 2013 року № 4 є незаконним в частині, яка стосується повернення коштів в сумі 6 732,60 грн. у зв'язку з порушенням порядку видачі та використання путівок на санаторно-курортне лікування та в сумі 773,17 грн., що була витрачена на оплату листків тимчасової втрати працездатності, всього на загальну суму 7 505,77 грн. Крім того, посилається на відсутність правових підстав для застосування фінансових (штрафних) санкцій в сумі 3 752,89 грн.

Зазначає, що виділення санаторно-курортних путівок проводилось з дотриманням Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Щодо оплати листків тимчасової втрати працездатності Позивач відзначив, що на Відокремленому підрозділі «Шахта «Ясинівська-Глибока» ДП «Макіїввугілля» «робоча» доба починається не з 00:00 годин як календарна, а о 08:00 годині ранку (з першої зміни). Вихід на роботу в середині зміни законодавством не передбачений. До того ж це суперечить чинній нарядній системі, бо працівник перед початком зміни повинен отримати наряд на виконання робіт та інструктаж щодо дотримання техніки безпеки на робочому місці.

Крім того, Позивач стверджував, що для розробки єдиного підходу щодо оплати листків непрацездатності особам, які працюють за змінним графіком, 12 травня 2011 року у Міністерстві соціальної політики проведено узгоджувальну нараду з представниками Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Профспілки працівників вугільної промисловості України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на якій прийнято рішення про оплату листків непрацездатності особам, які працюють за змінним графіком роботи, відповідно до листа Мінпраці України з цього питання від 29 січня 2010 року № 21/18/99-10, як органу, якому надано право роз'яснювати питання застосування Порядку, та органу державного нагляду за діяльністю фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Вказаним листом з метою недопущення порушення прав застрахованих осіб на отримання у повному обсязі допомоги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, Фонду рекомендовано приймати до заліку оплачені за рахунок коштів Фонду години протягом всієї тривалості робочої зміни, яка переходить на іншу добу, якщо на початок зміни застрахована особа була непрацездатною.

З урахуванням наведеного Позивач просив задовольнити позовні вимоги (а.с.3-7).

В судовому засіданні представники Позивача підтримали заявлені позовні вимоги з підстав, наведених в адміністративному позові, надали пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник Відповідача заявлені позовні не визнала у повному обсязі, надала письмові заперечення проти позову (а.с.127-131) та пояснила, що під час проведення планової перевірки спеціалістами ВД Фонду встановлено ряд порушень використання коштів Фонду Відокремленим підрозділом «Шахта Ясинівська-Глибока» на загальну суму 12 719,88 грн. За результатами перевірки за порушення порядку використання страхових коштів до страхувальника застосовані штрафні санкції в розмірі 50 відсотків неправомірно витрачених страхових коштів в сумі 6 359,94 грн., про що 8 січня 2013 року прийнято рішення за № 4. Вказала, що розподіл санаторно-курортних путівок № 315121 та № 307077 відбувався з порушенням вимог ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатністю та витратами, зумовленими похованням», п.п.1.2.-1.4., 4.1. Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, та п.3.1.3. Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Стосовно оплати листків непрацездатності представник Відповідача відзначила, що кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є цільовими і не можуть використовуватися не за призначенням, тому з огляду на положення ч.1 ст.35, ч.2 ст.53 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатністю та витратами, зумовленими похованням», п.п.15, 20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, правові підстави для надання матеріального забезпечення за рахунок коштів фонду працездатним особам відсутні.

З урахуванням наведеного представник Відповідача у задоволенні позовних вимог просила відмовити.

З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Макіїввугілля» (ідентифікаційний код 32442295) зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 29 квітня 2003 року, про підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 296617 (а.с.52).

Згідно з п.п.5.1.4. п.5.1. Статуту ДП «Макіїввугілля» підприємство має право у встановленому чинним законодавством порядку створювати на території України та за її межами філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи (а.с.22-31).

Відокремлений підрозділ «Шахта «Ясинівська-Глибока» (ідентифікаційний код 37294669) (далі - Підрозділ) створений на підставі наказу ДП «Макіїввугілля» від 28 жовтня 2011 року № 199 і діє на підставі Положення, затвердженого генеральним директором ДП «Макіїввугілля» 1 листопада 2011 року (а.с.32-42).

П.3.2. Положення визначено, що Підрозділ не є юридичною особою, представляє інтереси і реалізує свої цілі і задачі в межах цього Положення і статуту підприємства. Про відсутність у Підрозділу статусу юридичної особи свідчить також довідка АБ № 568400 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.53).

П.п.6.8.2. п.6.8. Положення передбачає, що Підрозділ нараховує та сплачує всі податки та інші обов'язкові платежі відповідно до чинного законодавства, згідно з порядком, встановленим підприємством.

На підставі наказу від 3 червня 2011 року № 321 в Підрозділі створена комісія соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням (далі - Комісія) (а.с.73).

В період з 18 грудня 2012 року по 21 грудня 2012 року посадовими особами ВД Фонду проведена планова перевірка Підрозділу з питань дотримання порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування на виплату допомоги та надання соціальних послуг застрахованим особам за період з 1 жовтня 2011 року по 1 жовтня 2012 року, за результатами якої складений акт № 503 від 21 грудня 2012 року (а.с.161-167).

Позивачем були надані заперечення до акта перевірки від 21 грудня 2012 року (а.с.13), сутність яких тотожна доводам позовної заяви. Висловлені Позивачем зауваження ВД Фонду прийняті не були, про що свідчить лист від 8 січня 2013 року № 05-07-93 (а.с.15-17).

8 січня 2013 року заступником директора ВД Фонду ОСОБА_5 прийнято рішення за № 4 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (а.с.14).

Згідно з вказаним рішенням Підрозділ мав повернути Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суму неправомірно витрачених страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг за період з 1 січня 2011 року в сумі 8 479,92 грн. та сплатити штрафні санкції за період з 1 січня 2011 року в сумі 4 239,96 грн., а разом - 12 719,88 грн.

Спірне рішення отримано Позивачем 14 січня 2013 року та зареєстроване за вхідним номером № 18/17, (а.с.15).

Перевіркою встановлена низка порушень вимог законодавства України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Зокрема, встановлений факт виділення санаторно-курортних путівок № 315121 та № 307077 всупереч вимогам ч.ч.1-2 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», п.п.1.2., 1.4., 4.1. Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини, пов'язані з розподілом путівок на санаторно-курортне лікування.

31 травня 2012 року бухгалтером Підрозділу ОСОБА_6 за накладною № 149 отримана санаторно-курортна путівка № 307077 до санаторію «Янтар» для лікування захворювань обміну речовин та ендокринної системи для дорослих вартістю 4 809,00 грн. (а.с.74).

Згідно з протоколом № 7 від 31 травня 2012 року Комісією прийнято рішення про виділення путівки № 307077 ОСОБА_4 з оплатою 30% вартості путівки (а.с.77, 78).

З заявою про виділення санаторно-курортної путівки в ОСОБА_4 звернулася в Комісію Підрозділу 5 червня 2012 року (а.с.75).

26 червня 2012 року ОСОБА_4 сплатила за путівку 1 442,70 грн., про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру № 317 (а.с.77).

Як вбачається зі змісту довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування № 1511/284, виданої 27 червня 2012 року за формою № 070/о, ОСОБА_4 рекомендоване санаторно-курортне лікування захворювань сечової системи, рекомендоване місце лікування - Трускавець, рекомендована пора року - влітку (а.с.76).

ОСОБА_4 перебувала на санаторно-курортному лікуванні в санаторії «Янтар» з 27 червня 2012 року по 28 липня 2012 року, що підтверджується зворотним талоном до путівки № 307077 (а.с.43).

Сума витрат Фонду за путівку № 307077 становила 3 366,30 грн. (повна вартість путівки 4 809,00 грн. - часткова оплата застрахованою особою 1 442,70 грн.).

21 червня 2012 року бухгалтером Підрозділу ОСОБА_6 за накладною № 235 отримана санаторно-курортна путівка № 315121 до санаторію «Рубін» для лікування захворювань органів травлення для дорослих вартістю 4 809,00 грн. (а.с.79).

Згідно з протоколом № 8 від 28 червня 2012 року (згідно з витягом з протоколу № 8 від 27 червня 2012 року) Комісією прийнято рішення про виділення путівки 315121 ОСОБА_7 з оплатою 30% вартості путівки (а.с.82, 83).

Як вбачається зі змісту довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування № 2194/397, виданої 17 серпня 2012 року за формою 070/о, ОСОБА_7 рекомендоване санаторно-курортне лікування захворювань сечової системи, рекомендоване місце лікування - Трускавець, рекомендована пора року - восени (а.с.81).

З заявою про виділення санаторно-курортної путівки в Комісію Підрозділу ОСОБА_7 звернувся 21 серпня 2012 року (а.с.80).

30 серпня 2012 року ОСОБА_7 сплатив за путівку 1 442,70 грн., про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру № 429 (а.с.80).

ОСОБА_7 перебував на санаторно-курортному лікуванні в санаторії «Рубін» з 2 вересня 2012 року по 23 вересня 2012 року, що підтверджується зворотним талоном до путівки № 315121 (а.с.43).

Сума витрат Фонду за путівку № 315121 складає 3 366,30 грн. (повна вартість путівки 4 809,00 грн. - часткова оплата застрахованою особою 1 442,70 грн.).

Крім того, перевіркою, проведеною спеціалістами ВД Фонду, встановлено, що особам, які працюють за змінним графіком роботи у випадках, коли робоча зміна починається в останній день непрацездатності, а день відновлення працездатності (коли працівник повинен стати до роботи) - на іншу частину зміни наступної доби, оплата тимчасової непрацездатності здійснюється також за іншу частину зміни наступної доби (з 24:00 до 6:00), що суперечить вимогам ч.2 ст.53 Закону та п.20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, оскільки, оплачуючи часи роботи за графіком змінності у повному обсязі, страхувальник виходить за межі випадку тимчасової непрацездатності та оплачує часи роботи працездатної особи.

В порушення ч.2 ст.53 Закону № 2240 та п.20 Порядку страхувальником за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності оплачені робочі години, які не припадають на тимчасову непрацездатність застрахованої особи згідно з графіком змінності (невірно підраховані години тимчасової непрацездатності), що призвело до переплати допомоги працівникам на загальну суму 773,17 грн., а саме:

- ОСОБА_8 перебувала на лікарняному з 7 по 12 жовтня 2011 року, листок непрацездатності № 316681, відповідно до якого застрахована особа мала стати до роботи з 13 жовтня 2010 року (а.с.96-97), переплата за 6 годин 13 жовтня 2011 року склала 73,18 грн.;

- ОСОБА_9 перебувала на лікарняному з 2 по 12 грудня 2012 року, листок непрацездатності № 317196, згідно з яким мала стати до роботи з 13 грудня 2012 року (а.с.102-103), переплата за 6 годин 13 грудня 2011 року склала 70,85 грн.;

- ОСОБА_10 перебував на лікарняному з 31 липня по 22 серпня 2012 року, листок непрацездатності № 130057 (а.с.107-108), переплата за 12 годин склала 327,70 грн.;

- ОСОБА_11 перебувала на лікарняному з 23 травня по 1 червня 2012 року, листок непрацездатності № 880733, відповідно до якого застрахована особа мала стати до роботи 2 червня 2012 року (а.с.117-118), переплата за 6 годин 2 червня 2012 року склала 72,27 грн.

- ОСОБА_12 перебувала на лікарняному з 6 по 25 липня 2012 року, листок непрацездатності № 636624, згідно з яким застрахована особа мала стати до роботи з 26 липня 2012 року (а.с.105-106), переплата за 6 годин 26 липня 2012 року склала 78,41 грн.;

- ОСОБА_13 перебувала на лікарняному з 18 по 31 серпня 2012 року, листок непрацездатності № 130409, відповідно до якого застрахована особа мала стати до роботи з 1 вересня 2012 року (а.с.84-85), переплата за 6 годин 1 вересня 2012 року склала 77,31 грн.;

- ОСОБА_14 перебувала на лікарняному з 22 по 27 серпня 2012 року, листок непрацездатності № 135903, згідно з яким застрахована особа мала стати до роботи з 28 серпня 2012 року (а.с.109-110), переплата за 6 годин 28 серпня 2012 року склала 73,45 грн.

Позивачем наданий Колективний договір Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Північне-Ясинівське» Державного підприємства «Макіїввугілля», прийнятий на конференції трудового колективу 25 березня 2009 року та зареєстрований Совєтською районною адміністрацією Макіївської міської ради Донецької області 20 липня 2009 року за № 523 (а.с.20-21).

Сторонами не оспорювався той факт, що регулювання трудових відносин в Підрозділі здійснюється, крім законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, колективним договором Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Північне-Ясинівське».

Крім того, наявність організаційно-правового зв'язку між Підрозділом та Відокремленим підрозділом «Шахтоуправління «Північне-Ясинівське» підтверджена наказами ДП «Макіїввугілля» від 12 червня 2008 року № 134 «Про створення відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Північне-Ясинівське» (а.с.156), від 20 квітня 2010 року № 110 «Про реорганізацію відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Північне-Ясинівське» (а.с.157-158), від 27 вересня 2010 року № 207 «Про створення відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Ясинівське-Глибоке» (а.с.159) та від 28 жовтня 2011 року № 199 «Про реорганізацію відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Ясинівське-Глибоке» (а.с.160).

Представники сторін в судовому засіданні пояснили, що працівники Підрозділу, під час оплати листів непрацездатності яких були допущені порушення, працюють у дві зміни відповідно до додатку 3 до колективного договору «Режим роботи підрозділів та перелік професій, які працюють по 12 годин на зміну» (а.с.169) перша заміна з 06:00 до 18:00 години, друга зміна з 18:00 до 06:00 години.

Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.

Завданням адміністративного судочинства є, крім іншого, захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ; до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, що визначено ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатністю та витратами, зумовленими похованням» від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240).

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів (ч.ч.1,3 ст.9 Закону № 2240-ІІІ).

Згідно з ч.1 ст.10 Закону № 2240-ІІІ управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В областях безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду.

Відповідно до ч.5 ст.10 Закону № 2240-ІІІ робочими органами виконавчої дирекції Фонду та його відділень є виконавчі дирекції відділень в областях. Виконавчі дирекції відділень підзвітні правлінням відділень та виконавчій дирекції Фонду та здійснюють свою діяльність від імені Фонду в межах і в порядку, передбачених статутом Фонду та положенням про виконавчі дирекції відділень Фонду.

Згідно з п.п.1, 3, 9 ч.2 ст.28 Закону № 2240-ІІІ страховик, тобто Фонд, зобов'язаний забезпечувати фінансування матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів; стягувати надміру виплачені кошти з юридичних і фізичних осіб у встановленому законом порядку.

Аналіз вищенаведених положень Закону № 2240-ІІІ зумовлює висновок стосовно того, що ВД Фонду є робочим органом виконавчої дирекції Фонду, а спірні правовідносини виникли між сторонам у зв'язку з реалізацією Відповідачем по відношенню до Підрозділу владних управлінських функцій щодо здійснення контрою за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів.

Отже, спірне рішення від 8 січня 2013 року № 4 є рішенням суб'єкта владних повноважень, прийнятим на виконання владних управлінських функцій, яке має бути перевірено на відповідність критеріям, наведеним в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.5 Закону № 2240-ІІІ загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, здійснюється за принципами законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; обов'язковості фінансування Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; цільового використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Ч.2 ст.19 Закону № 2240-ІІІ визначено, що кошти загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються тільки за цільовим призначенням.

З огляду на це суд вирішує публічно-правовий спір, що виник між сторонами, виходячи з принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та цільового характеру використання коштів Фонду.

Обов'язки страхувальника визначені ч.2 ст.27 Закону № 2240-ІІІ, відповідно до якої страхувальник, крім іншого, зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону; вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів; надавати виконавчій дирекції відділення Фонду відомості про матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Права страховика визначні ч.1 ст.28 Закону № 2240-ІІІ, відповідно до якої страховик має право: проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників; накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.

Таким чином, Відповідач уповноважений перевіряти правильність використання страхових коштів страхувальниками та у разі виявлення порушень - накладати фінансові санкції передбачені Законом № 2240-ІІІ та іншими законодавчими актами.

Види матеріального забезпечення та соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, визначені ст.34 Закону № 2240-ІІІ.

Згідно з п.п.1, 6 ч.1 ст.34 Закону № 2240-ІІІ за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг як допомога по тимчасовій непрацездатності, забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків).

За правилами ч.1 ст.47 Закону № 2240-ІІІ для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань, що передбачено ч.2 ст.47 Закону № 2240-ІІІ.

Призначення та виплата матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням регламентоване ст.50 Закону № 2240-ІІІ.

Відповідно до ч.1 ст.50 Закону № 2240-ІІІ матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, застрахованим особам, зазначеним у ч.1 ст.6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи (крім видів матеріального забезпечення, передбачених п.п.1, 2 ст.34 цього Закону, яке надається за основним місцем роботи та за сумісництвом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України).

Як слідує зі змісту ч.3 ст.50 Закону № 2240-ІІІ рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які

представляють інтереси застрахованих осіб).

Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, яке затверджується правлінням Фонду.

Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, затверджене постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23 червня 2008 року № 25, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року № 636/15327 (далі - Положення № 25).

Згідно з п.п.3.1.2. п.3.1. Положення № 25 комісія із соціального страхування підприємства приймає рішення про виділення путівок до санаторіїв та (або) санаторіїв-профілакторіїв застрахованим особам і членам їх сімей (а також особам, які навчаються у вищих навчальних закладах) на підставі особистої заяви, медичних довідок, підтверджуючих необхідність лікування (оздоровлення), розмір часткової оплати за путівки на санаторно-курортне лікування, виділення путівок до дитячих оздоровчих закладів, надання соціальних послуг із позашкільного обслуговування з дітьми застрахованих осіб і передає їх роботодавцю для видачі путівок та здійснення розрахунків тощо.

Відповідно до п.4.3. Положення № 25 рішення комісії із соціального страхування підприємства оформлюються протоколом в день їх прийняття згідно з додатком до цього Положення.

Приймаючи рішення про виділення путівки до санаторіїв та санаторіїв-профілакторіїв, комісія має відобразити в протоколі наступні відомості: прізвище, ім'я, по батькові застрахованої особи, табельний номер, посаду, подані документи (заява та дата її подання, форма № 070/о та дата її видачі), рекомендований профіль санаторію для лікування (для санаторію-профілакторію - профіль лікування), інформацію про виділену путівку (вартість, вид, номер та початок терміну дії), розмір часткової оплати за путівку (відсоток, сума), інші примітки.

Порядок отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року № 12, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 квітня 2009 року № 339/16355, (далі - Порядок № 12).

Відповідно до п.1.2. Порядку № 12 отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортних послуг передбачає комплексне лікування, медичну реабілітацію та профілактику захворювань з максимальним використанням природних лікувальних ресурсів, фізіотерапевтичних методів, дієтотерапії, лікувальної фізкультури та забезпечення належних культурно-побутових умов на базі санаторно-курортних закладів, розташованих на територіях курортів державного та місцевого значення або в лікувально-оздоровчих місцевостях, за пред'явленням путівки на санаторно-курортне лікування та санаторно-курортної карти.

Путівка є документом, який надає застрахованій особі і члену її сім'ї право на отримання відповідних послуг у зазначеному в путівці санаторно-курортному закладі протягом указаного в ній терміну, що передбачено п.1.3. Порядку № 12.

Відповідно до п.1.4. Порядку № 12 на путівці зазначаються профіль лікування та відповідний перелік послуг, що входять до вартості путівки, умови проживання та в обов'язковому порядку проставляється відповідна відмітка «Оплачено за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності».

Згідно з п.2.12. Порядку № 12 при передачі путівок Виконавчою дирекцією Фонду, виконавчими дирекціями відділень Фонду, районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду виписуються накладні у двох примірниках, один з яких передається (надсилається) адресату. У накладній вказується назва санаторно-курортного закладу, кількість путівок та їх номери, строки заїзду, ціна путівок і загальна їх вартість.

Відповідно до п.3.4. Порядку № 12 накладні по путівках, рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування, копії квитанцій щодо часткової оплати вартості путівок, сплачених через установи банків, журнал обліку путівок до санаторно-курортних закладів, а також зворотні талони або довідки про факт перебування в санаторно-курортному закладі зберігаються в фінансовому підрозділу страхувальника.

П.4.1. Порядку № 12 визначено, що рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма № 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 1999 року № 302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)»).

Відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація, яка є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки, без відриву від виробництва, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду, що передбачено п.4.2. Порядку № 12.

П.п.4.13.-4.14. Порядку № 12 визначено, що часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок Фонду за місцем обліку страхувальника. За відсутності квитанції до прибутково касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається.

Відповідно до п.6.1. Порядку № 12 правління Фонду та його відділень, Виконавча дирекція Фонду, виконавчі дирекції відділень Фонду, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду, комісії (уповноважені) із соціального страхування здійснюють контроль за розподілом, обліком, зберіганням, видачею, використанням путівок, здійсненням часткової оплати за путівки та звітністю по путівках.

Сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушення цього Порядку, у тому числі не використані, не приймаються до заліку та відшкодовуються за рахунок страхувальника, що передбачено п.6.2. Порядку № 12.

Системний аналіз наведених вище положень Закону № 2240-ІІІ, Порядку № 12 та Положення № 25 зумовлює висновок про те, що рішення про виділення санаторно-курортної путівки приймається за наявності певного фактичного складу, який в сукупності включає наявність у застрахованої особи медичних показань для отримання санаторно-курортного лікування, звернення застрахованої особи з заявою про виділення путівки, часткової оплати застрахованою особою вартості путівки, а також відповідності медичних показань, вказаних у довідці форми № 070/о, профілю лікування, визначеному в путівці.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про те, що виділення санаторно-курортних путівок № 315121 та № 307077 відбулося з порушенням чинного законодавства.

Так, рішення про виділення путівки № 307077 прийнято 31 травня 2012 року, з заявою про виділення цієї путівки застрахована особа звернулася 5 червня 2012 року, часткову оплату вартості путівки здійснила 26 червня 2012 року, а медичну довідку для одержання путівки отримала 27 червня 2012 року.

Рішення про виділення путівки № 315121 прийнято 28 червня 2012 року, медична довідка для одержання путівки отримана застрахованою особо 17 серпня 2012 року, з заявою про виділення цієї путівки застрахована особа звернулася 21 серпня 2012 року, часткова оплата вартості путівки здійснена 30 серпня 2012 року.

Отже, виділення путівок відбулося за відсутності звернення застрахованої особи, медичної довідки та документа про оплату часткової вартості путівки.

В протоколах Комісії відсутні відомості, передбачені Положенням № 25.

Крім того, суд відзначає, що при використанні обох путівок мала місце невідповідність профілю лікування медичним показанням застрахованих осіб (застрахованим особам рекомендоване санаторно-курортне лікування захворювань сечової системи, в той час як вони отримали лікування органів травлення та захворювань обміну речовин і ендокринної системи).

З урахуванням часткової оплати вартості путівок застрахованими особами сума витрат Фонду за путівку № 307077 становила 3 366,30 грн., за путівку № 315121 - 3 366,30 грн.

Таким чином, кошти Фонду в сумі 6 732,60 грн. використані страхувальником з порушенням чинного законодавства, що мало наслідком застосування до нього фінансових (штрафних) санкцій в розмірі 50% неправомірно витрачених страхових коштів в сумі 3 366,30 грн. (6 732,60 грн. х 50%).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.35 Закону № 2240-ІІІ допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків - тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Згідно з положеннями абз.1-2 ч.2 ст.35 Закону № 2240-ІІІ допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону № 2240-ІІІ підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за погодженням з Фондом.

Згідно з положеннями ст.53 Закону № 2240-ІІІ при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до ст.21 цього Закону.

Положенням про експертизу тимчасової непрацездатності, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 9 квітня 2008 року № 189, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 липня 2008 року № 589/15280, визначено поняття «випадку тимчасової непрацездатності», а саме: випадок тимчасової непрацездатності - тимчасова непрацездатність, яка триває безперервно від початку визначеного захворювання, травми тощо, підтверджується видачею листка непрацездатності з можливим подовженням лікування в одному або декількох закладах охорони здоров'я до відновлення працездатності, що підтверджується закриттям листка непрацездатності - «стати до роботи».

Тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності, що передбачено п.1.1. Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 року № 1005/6196, (далі - Інструкція № 455).

П.2.1. Інструкції № 455 передбачено, що листок непрацездатності у разі захворювання видається на весь період тимчасової непрацездатності, до її відновлення або до встановлення групи інвалідності медико-соціальною експертною комісією.

Таким чином, оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця, період з шостого для непрацездатності до відновлення працездатності, тобто до дня, вказаного в листку непрацездатності «стати до роботи», - за рахунок коштів Фонду.

Згідно з п.20 Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (далі - Порядок № 1266), сума страхових виплат застрахованій особі та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця розраховується шляхом множення суми денної (годинної) виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної (середньогодинної) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачено законодавством, на кількість днів (годин), які підлягають оплати за графіком роботи підприємства, установи, організації (структурного підрозділу підприємства, установи, організації або за індивідуальним графіком роботи), - для допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати за перших п'ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця.

П.п.15-16 Порядку № 1266 визначено, що у разі коли робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, а також, коли в місяцях розрахункового періоду, за який обчислюється середня заробітна плата, або в періоді, за який виплачується допомога, встановлюється неповний робочий день, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата. Середньогодинна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість відпрацьованих годин застрахованою особою у зазначений період.

З урахуванням наведеного суд погоджується з висновком ВД Фонду про те, що у випадку, коли початок робочої зміни працівника припадає на останній день непрацездатності, а його закінчення - на день відновлення працездатності, оплаті за рахунок коштів Фонду підлягають лише години, які припадають на останній календарний день непрацездатності.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 20 листопада 2012 року по справі № К/9991/13302/12.

Суд не приймає посилання Позивача на лист Мінпраці України від 29 січня 2010 року № 21/18/99-10, оскільки згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Оплата страхувальником робочих годин, які не припадають на тимчасову непрацездатність застрахованої особи згідно з графіком змінності за рахунок коштів Фонду, призвела до порушення порядку використання страхових коштів на загальну суму 773,17 грн.

Вказане порушення мало наслідком нарахування фінансових (штрафних) санкцій в сумі 386,59 грн. (773,17 грн. х 50%).

Відповідальність за порушення встановленого порядку використання страхових коштів визначена ст.30 Закону № 2240-ІІІ.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону № 2240-ІІІ страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки, приймаючи оскаржуване рішення, ВД Фонду діяла у межах повноважень, в порядку та у спосіб, визначені законом, з дотриманням критеріїв, наведених у ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.2 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки суб'єктом владних повноважень, на користь якого ухвалене судове рішення, не були понесені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та експертів, судові витрати стягненню з Позивача не підлягають.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

1. У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Макіїввугілля» до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання частково недійсним рішення від 8 січня 2013 року № 4 «Про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності» в частині повернення коштів в сумі 7 505,77 грн. та в частині застосування фінансових (штрафних) санкцій в сумі 3 752,89 грн., всього на загальну суму 11 258,66 грн. - відмовити повністю.

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені в судовому засіданні 27 лютого 2013 року.

3. Постанова складена у повному обсязі 27 лютого 2013 року.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

5. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Кравченко Т.О.