Постанова № 29600982, 04.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року 11:35Справа № 0870/11093/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Богомаз Г.А. та представників

позивача: Бурі О.Є.

відповідача: Ратієва Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

Управління державної казначейської служби України в м. Запоріжжя Запорізької області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

21 листопада 2012 року Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (далі - позивач або ПАТ «ЗФЗ») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - відповідач 1 або СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) та до Управління державної казначейської служби України в м. Запоріжжя Запорізької області (далі - відповідач 2 або УДКСУ в м. Запоріжжя), в якому просить суд стягнути бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за липень 2010 року в сумі 20 601 854,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20 серпня 2010 року ним було подано відповідачу 1 податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року із додатками, відповідно до якої бюджетному відшкодуванню підлягала сума в розмірі 20 601 854, 00 грн. Податковим повідомленням-рішенням СДПІ від 06 жовтня 2010 року №0000760808/0 позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2010 року на суму 20 601 854, 00 грн. Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до суду. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 травня 2011 року по справі №2а-0870/2449/11 визнано протиправним та скасовано зазначене податкове повідомлення-рішення. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Позивач, посилаючись на п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, вважає, що з моменту набрання судовим рішенням у справі №2а-0870/2449/11 законної сили, тобто з дня постановлення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвали про залишення в силі рішення суду першої інстанції, у відповідача 1 виник обов'язок подати відповідачу 2 висновок про відшкодування позивачу 20 601 854, 00 грн. бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації за липень 2010 року.

15 листопада 2012 року позивач звернувся до відповідача 1 із листом про необхідність здійснення бюджетного відшкодування, проте відповідач 1 не повідомив про направлення чи ненаправлення на адресу відповідача 2 висновку про відшкодування ПАТ «Запорізький завод феросплавів» суми податку на додану вартість по декларації за липень 2010 року. Оскільки, на думку позивача, СДПІ допущена бездіяльність, яка полягає у ненаданні до Управління ДКСУ висновку про відшкодування ПАТ «Запорізький завод феросплавів» ПДВ в розмірі 20 601 854,00 грн. по податковій декларації за липень 2010 року, то з Державного бюджету України мають бути стягнені сума бюджетного відшкодування ПДВ за податковою декларацією за липень 2010 року.

Ухвалою суду від 26 листопада 2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, розгляд справи призначено на 12 грудня 2012 року.

Розгляд справи неодноразово зупинявся.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав наведених у позові, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі у судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі з підстав зазначених у письмових запереченнях, зокрема зазначивши, що відповідачем 1 була подана касаційна скарга на судові рішення по адміністративній справі №2а-0870/2449/11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2012 року було відкрите касаційне провадження у цій справі. Оскільки станом на дату звернення позивача до суду із цим позовом процедура судового оскарження не закінчилась, то з боку відповідача 1 відсутня бездіяльність. На підставі викладеного в запереченнях та додаткових поясненнях, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Також, від Управління ДКСУ надішли до суду письмові пояснення, в яких, посилаючись на норми Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39, зазначив про відсутність у відповідача 2 можливості здійснити відшкодування позивачу з Державного бюджету України коштів без відповідного висновку відповідача 1.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 04 лютого 2013 року на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2010 року ПАТ "Запорізький завод феросплавів" подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року, згідно 25 рядку якої бюджетному відшкодуванню на рахунок платника підлягала сума в розмірі 20 601 854,00 грн. Одночасно з податковою декларацією, серед інших додатків, був також поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування, заява про повернення суми бюджетного відшкодування та інші документи, передбачені законом.

Згідно до п.п.7.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", N 168/97-ВР від 03.04.1997, (далі Закон №168/97-ВР), платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вищезазначених вимог ПАТ "Запорізький завод феросплавів" направило до органів державного казначейства копію декларації з ПДВ за липень 2010 року.

Згідно п.п.7.7.5. п. 7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В період з 06 вересня 2010 року по 21 вересня 2010 року СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за червень 2010 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у червні 2010 року. За результатом проведеної перевірки було складено акт від 24 вересня 2010 року №310/08-08/00186542.

На підставі зазначеного акту документальної перевірки 06 жовтня 2010 року заступником начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000760808/0, згідно якого ПАТ "Запорізький завод феросплавів" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року у сумі 20 601 854, 00 грн.

Не погодившись із результатами перевірки ПАТ "Запорізький завод феросплавів" здійснило оскарження даного податкового повідомлення-рішення у судовому порядку.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені пунктом 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, (п.п. 7.7.1. п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР) - при від'ємному значенні цієї суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо ж у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 пункту 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР , має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 7.7.2. п.п 7.7. ст. 7 Закону№168/97-ВР).

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п. 7.7.3, п. 7.7. ст. 7 Закону№168/97-ВР).

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому, платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом (п.п. 7.7.4, п.7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР).

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (п.п. 7.7.5 п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР).

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР).

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування (п.п. 7.7.7. п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР).

Відповідно до пункту 200.15, ст. 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

25 травня 2011 року Запорізьким окружним адміністративним судом було винесено постанову по справі № 2а-0870/2449/11, якою позов підприємства було задоволено в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення від 06.10.2010 №0000760808/0 визнано протиправним та скасовано.

СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі подано апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції.

05 червня 2012 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом проголошено ухвалу, якою апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП було залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Згідно абзацу другого п. 200.15, ст. 200 Податкового кодексу України, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п. 200.13, ст. 200 ПК України).

Отже, дана норма не потребує від платника податку вчинення будь-яких дій для отримання суми бюджетного відшкодування по факту набрання сили відповідним рішенням суду.

Як встановлено судом, 15 листопада 2012 року позивач подав до податкового органу лист №12/326 про необхідність здійснення бюджетного відшкодування, проте відповіді не отримав. Представник відповідача 1 у судовому засіданні та у свої запереченнях проти адміністративного позову зазначив, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі подана касаційна скарга на судові рішення по адміністративній справі №2а-0870/2449/11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2012 року було відкрито касаційне провадження у цій справі. Оскільки станом на дату звернення позивача до суду із цим позовом процедура судового оскарження не закінчилась, то з боку відповідача 1 відсутня бездіяльність.

Відповідно до п.200.15 ПК України передбачено, що органи державної казначейської служби повинні зупиняти процедуру відшкодування сум ПДВ, які є предметом судового спору до часу набрання судовим рішенням законної сили.

Дійсно, останній абзац п.200.15 ПКУ передбачає, що відшкодування спірних сум ПДВ повинно здійснюватись після закінчення судового оскарження, тобто до часу коли судове рішення буде оскаржено і переглянуто останньою судовою інстанцією.

Отже, норма однієї і тієї статті Податкового кодексу надає різне визначення часу з якого спірні суми бюджетного відшкодування повинні перераховуватись на користь підприємства.

Згідно п. 56.21, ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, відповідач протиправно не виконує свого обов'язку щодо направлення відповідного висновку до органу державної казначейської служби.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що здійснення СДПІ касаційного оскарження рішень суду не звільняє від обов'язку направлення відповідного висновку до органу державної казначейської служби.

Згідно п.п.14.1.18 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - це зокрема, відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до п.п. 200.17 ст.200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Згідно зі ст.4 Закону України "Про державну податкову службу" N 509-XII від 04.12.1990 (далі Закон N 509-XII від 04.12.1990), Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції є органами виконавчої влади.

Виходячи із аналізу ст.10 Закону N 509-XII від 04.12.1990, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету. Отже, орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у правовідносинах, пов'язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані йому владні управлінські функції.

Враховуючи постанову Верховного Суду України від 24.02.2009 року №09/81, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Право на бюджетне відшкодування від'ємної різниці податку, є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано також і ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що відповідач 1 не діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, не вжив передбачених законом заходів для своєчасного отримання позивачем бюджетної заборгованості з ПДВ, а тому така бездіяльність відповідача 1 являється протиправною.

Беручи до уваги той факт, що відповідачами не надано суду жодних доказів в обґрунтування своєї правової позиції та доказів на спростування посилань позивача, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на корить сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби щодо не надання до органу казначейства висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариству "Запорізький завод феросплавів" податку на додану вартість по декларації за липень 2010 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р 26005130029045 в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України по декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року у розмірі 20 601 854 (двадцять мільйонів шістсот одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

4.Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" судовий збір у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко