Постанова № 29600976, 21.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2013 року Справа № 812/1168/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Величко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби України до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Черкаська" про стягнення коштів з рахунків платника на суму податкового боргу авансових внесків по податку на прибуток підприємств у розмірі 213124,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Черкаська" про стягнення коштів з рахунків платника на суму податкового боргу авансових внесків по податку на прибуток підприємств у розмірі 213124,00 грн. В обґрунтування позовних вимог послався на наступне.

Державне підприємство "Луганськвугілля" засноване на державній власності згідно наказом Мінпаливенерго України від 13.02.2003 року № 82 і належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. Відповідно до наказу ДП «Луганськвугілля» від 07.04.2003 року № 3 створено Відокремлений підрозділ "Шахта «Черкаська" (надалі ВП "Шахта «Черкаська»), який є відокремленим підрозділом ДП "Луганськвугілля", про що свідчить Положення про Відокремлений підрозділ "Шахта «Черкаська" Державного підприємства "Луганськвугілля". ДП "Луганськвугілля" зареєстроване виконкомом Луганської міської Ради 09.04.2003 - свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 321436 є юридичною особою. ВП «Шахта «Черкаська» як платник окремих податків перебуває на обліку в ДПІ в Слов'яносербському районі з 30.07.2003 року, номер реєстрації в ДПІ - 57.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України ( далі - Кодекс) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 статті 38 Кодекс визначено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до вимог п. 49.16 ст. 49 Кодексу платник податків зобов'язаний сплатити податкове зобов'язання, яке самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом.

Сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків (п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Кодексу).

Станом на 25.01.2013 р. за ВП " Шахта «Черкаська" ДП «Луганськвугілля» обліковується податковий борг на загальну суму 627 029 грн. 00 коп. По закінченню встановленого законом терміну сплати податків вказана сума не перерахована до бюджету.

Податковий борг склався: з податку на прибуток та підтверджується розрахунком № 9069969411 від 08.11.12 р., який сплачується авансовими внесками відповідно до положень Закону України від 05 липня 2012 року № 5083- VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України - щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» та абзацами п. 57.1 ст.57 розділу II Податкового кодексу України щодо щомісячної сплати платниками податку на прибуток авансових внесків.

Так, передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій), та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Податкове зобов'язання виникло 18.01.13р.

Відповідно до вимог п.95.1 ст.95 Кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги ( п.95.2 ст.95 Кодексу).

Згідно п. 95.3 ст.95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Кодексу органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

ДПІ у Слов'яносербському районі застосовувала заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме: відповідачу були вручені перша податкова вимога № 1/184 від 28.01.2002 року, друга податкова вимога № 2/261 від 28.02.2002 р.

Майно відповідача знаходиться у податковій заставі, згідно витягу про реєстрацію в державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні передбачена як одна з функцій податкового органу подання до судів та арбітражних судів позови до підприємств, установ та організацій про стягнення заборгованості перед бюджетом державними цільовими фондами за рахунок їх майна. У зв'язку з чим просили стягнути кошти в сумі 213 124 грн. 00 коп. з усіх рахунків ДП «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «шахта Черкаська» на суму податкового боргу авансових внесків по податку на прибуток у розмірі 213 124 грн. 00 коп., відкритих в установах банків, на суму боргу код платежу 11020100 на розрахунковий рахунок № 31113002700298, одержувач УДКСУ Слов'яносербському районі, код казначейства 37969169 банк ГУДКУ в Луганській області м. Луганськ, МФО 804013.

Під час судового засідання представник позивача позов підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що авансові платежі не сплачені, оскільки підприємство має складне фінансове становище.

Заслухавши пояснення позивача та представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509 -ХІІ органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратив чинність.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181) (Податкові вимоги) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.2. Податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

6.2.5. У разі коли сума податкового боргу, визначена у першій податковій вимозі, самостійно погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога не надсилається.

Згідно п. 6.3 статті 6 Закону України № 2181 (Черговість виставлення податкових повідомлень і податкових вимог та консолідований борг) податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем). Податковий орган веде реєстр виданих податкових вимог щодо окремих платників податків.

6.3.2. У разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Згідно п. 6.4 статті 6 Закону України № 2181 (Відкликання податкових повідомлень і податкових вимог) податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:

а) сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;

б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;

в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;

г) податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс; (Підпункт "г" підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550-IV від 20.02.2003)

д) податковий борг визнається безнадійним.

Відповідно до п.п. 6.2.2. п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 податкові вимоги мають містити суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій. Відповідно до п.п. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги. Таким чином, відповідно до вказаних норм Закону податкові вимоги повинні містити конкретну суму податкового боргу, яка виникла за певний період часу, який сплинув до моменту винесення першої та другої податкової вимоги. Перша податкова вимога винесена станом на 28.01.2002 року та становить 3729907,53 грн., друга податкова вимога винесена станом на 28.02.2002 року та становить 676,32 грн. Заявлена до стягнення сума податкового боргу згідно наданих документів виникла на думку позивача 18.01.2013. З цього вбачається, що ні перша, ні друга податкові вимоги не могли включати в собі суму податкового боргу, заявленого до стягнення у позові. При цьому Закон України № 2181 не передбачає розповсюдження дії винесених податкових вимог на суми податкового боргу, які виникнуть у платника податків в майбутньому після винесення першої та другої податкових вимог. П.п. 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону України № 2181 чітко визначене поняття консолідованого боргу, який складається з визначеної суми у першій податковій вимозі, збільшеній на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

В судовому засіданні встановлено, що податковим органом не надсилалася податкова вимога щодо податкового боргу в сумі 213124,00 грн., який заявляється до стягнення, внаслідок чого відповідно до положень п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України відсутні підстави для задоволення позовних вимог державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Черкаська" про стягнення коштів з рахунків платника на суму податкового боргу авансових внесків по податку на прибуток підприємств у розмірі 213124,00 грн.

Щодо дати виникнення боргу, визначеної позивачем як 18.01.2013, суд зазначає наступне.

Законом України № 5083 від 05.07.2012 пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України доповнено абзацами такого змісту:

"Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом».

Зазначені доповнення до п.57.1 ст.57 ПК України набрали чинності 01.01.2013 року.

Крім того, згідно з п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п. 57.1 ПК України, мають сплачувати у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Зазначеними нормами встановлено, що платники податку на прибуток, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період перевищують 10 мільйонів гривень, мають сплачувати у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, без подання податкової декларації.

Згідно правил граматики української мови тире проставляється між двома словами на позначення просторових, часових або кількісних меж (замість словосполучень із прийменниками від... до).

Таким чином, п.2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України надає право платнику податку сплатити авансовий внесок з податку на прибуток у період січень-лютий 2013 року у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, без подання податкової декларації.

Тобто, з урахуванням положень зазначених норм, позивачем невірно визначене 18.01.2013 як дата виникнення боргу, оскільки платник податку в січні 2013 року мав право сплатити авансовий внесок в період з 01 по 20 січня 2013 року, в який входить дата 18.01.2013.

В судовому засіданні встановлено, що податковим органом не надсилалася податкова вимога щодо податкового боргу в сумі 213124,00 грн., який заявляється до стягнення, внаслідок чого відповідно до положень п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України відсутні підстави для задоволення адміністративного позову державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби України до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Черкаська" про стягнення коштів з рахунків платника на суму податкового боргу авансових внесків по податку на прибуток підприємств у розмірі 213124,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову державної податкової інспекції у Слов'яносербському районі Луганської області Державної податкової служби України до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта "Черкаська" про стягнення коштів з рахунків платника на суму податкового боргу авансових внесків по податку на прибуток підприємств у розмірі 213124,00 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано у повному обсязі 26 лютого 2013 року.

Суддя С.В. Борзаниця