Постанова № 29600788, 25.02.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/313/13-a

"25" лютого 2013 р.Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої Дерех Н.В.

секретаря Вальчук І.М.

за участю:

представник позивача Турчин Д.О.

представників відповідача Стецько Н.Ю, Кіцила З.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Збаразький цукровий завод» до Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Збаразький цукровий завод» (надалі - позивач, ТзОВ «Збаразький цукровий завод») звернулося до суду з адміністративним позовом до Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Збаразька МДПІ, контролюючий орган) про скасування податкових повідомлень - рішень №0000352301, №0000372301, №0000362301, №0000382301 від 12 грудня 2012 року, №0000342301 від 11 грудня 2012 року.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Збаразький цукровий завод» в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, оскільки податковим органом не враховано, що Товариством втрачено податкові накладні за червень, листопад, грудень 2009 року, липень 2010 року 4-тий квартал 2011 року, договори за 2010 рік, про що повідомлено МДПІ листом №206 від 17.10.2012 року, не взято до уваги те, що Позивач укладав договори поставки цукрового буряка з метою його переробки та подальшої реалізації цукру саме для отримання прибутку і здійснював таку діяльність відповідно до визначених статутом цілей. В той же час факт повернення авансів внаслідок розірвання контрагентами договорів з незалежних від ТОВ «Збаразький цукровий завод» причин, не може свідчити про те, що Товариством використано кошти, отримані від ПАТ «Кредит Європа Банк», не в господарських цілях.

Представники відповідача Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні, оскільки відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку встановленому цим Кодексом, проведеною перевіркою встановлено, що фактично отримані кошти, згідно договору про надання фінансових послуг використало в основному на надання поворотної фінансової допомоги, встановлено ряд порушень з податку на прибуток, оскільки проведеною перевіркою виявлено, що фактично отримані кошти, згідно договору про надання фінансових послуг використало в основному на надання поворотної фінансової допомоги та встановлено порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, оскільки станом на початок перевірки сальдо відсутнє.

Суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, представників відповідача, дослідивши представлені докази по справі у їх сукупності, встановив наступні факти.

Збаразькою міжрайонною державною податковою інспекцією Тернопільської області Державної податкової служби проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Збаразький цукровий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2008 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено Акт від 26.11.2012 року №993/2200/35617045 (далі по тексту - Акт). Згідно даного Акта контролюючим органом встановлені наступні порушення:

п.п.5.5.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 1 168 694 грн., в т.ч. за: IVквартал 2009 року на 21 729 грн.; І квартал 2010 року на 13 747 грн.; II квартал 2010 року на 250 656 грн.; III 10 року на 308 840 грн.; IV квартал 2010 року на 254 204 грн.; І квартал 2011 року на 319 518 грн.

п.п 14.1.27, пп..14.1.36 п.14.1 ст.14 , п.141.1 ст.141 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на який підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 138 118 грн., в т.ч. за: IV квартал 2011 року на 138 118 грн.

п.198.3 ст.198 ПК України, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ всього в сумі 362 662 грн. в т.ч. за: березень 2011р.- 211 903 грн., квітень 2011р.- 16 539 грн., травень 2011р - 3 554 грн., липень 2011р. - 130 666 грн.

пп.5.5.1 п.5.1 ст.5, п.1. ст..5., п.6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за: Н квартал 2010 рік в сумі 368764 грн., 2010 року в сумі 311524 грн., 1-ший квартал 2011 року в сумі 1379753 грн.

пп.14.1.27, пп..14.1.37 п.14.1 ст.14, п.141.1 ст.141, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення оподаткування з податку на прибуток за: 4-тий квартал 2011 року в сумі 7979040 грн.; 1-ший квартал 2012 року в сумі 1900580 грн.; півріччя 2012 року в сумі 4209460 грн.

п. 198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення з ПДВ, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду за червень 2012 року в сумі 1012855 грн.

ст. 1 Закону України №185/94-ВР від 23.09.1994р."Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями щодо ненадходження у законодавчо встановлені терміни валютної виручки в сумі 161773 дол. США по контракту №21-10/С від 21.10.2011р. укладеному з нерезидентом - ТОВ «Мега Продукт» (Грузія) , в результаті чого нараховано пеню за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті всього в сумі 38789 грн.

На підставі вищевказаного Акта контролюючим органом винесені податкові повідомлення -рішення №0000352301, №0000372301, №0000362301, №0000382301 від 12 грудня 2012 року, №0000342301 від 11 грудня 2012 року.

Щодо податку на прибуток, судом встановлено, що фактично отримані кошти, згідно договору про надання фінансових послуг використало в основному на надання поворотної фінансової допомоги. За даним договором позивачем віднесено до валових витрат (витрат, що враховуються при визначені об'єкту оподаткування) відсотки у наступних сумах: 1 кв. 2012 року -595,3 тис.грн., 2кв. 2012р. - 1118,0 тис. грн.

Згідно п.1 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п.2 ст.3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно п.1.32 ст.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - це будь - яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь - яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п.5.1 ст.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп.5.5.1 п.5.1 ст.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп..14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Відповідно до п.141.1 ст. 141 Податкового кодексу України до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Відповідно до матеріалів справи, TзOB «Збаразький цукровий завод» віднесено до складу валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, відсотки за користування кредитом та позиками, які не пов'язані із здійсненням господарської діяльності, оскільки отримані кошти були спрямовані на надання поворотної фінансової допомоги.

Виходячи із вищенаведеного, TOB «Збаразький цукровий завод» в порушення норм пп.5.5.1 .5, п.1. ст.5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», занизив податок на прибуток який підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 1 168 694 грн. , в порушення норм пп.14.1.27, .37 п.14.1 ст.14 , п.141.1 ст.141 ПК України, занизив податок на прибуток, який підлягає сплаті до всього в сумі 138 118 грн., завищив від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року за 1-е півріччя.2012р. у сумі 4209460 грн.

Щодо податку на додану вартість, суд зазначає, що при перевірці повноти визначення податкового кредиту за період з 01.08.2008 року по 30.06.2012 року контролюючим органом встановлено його завищення позивачем в сумі 1443 005 грн, та вказано, що жоден із актів виконаних робіт не містить змісту господарської операції та її вимірників (у натуральному і вартісному виразі).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно вимог п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІУ первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити як назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

Відповідно до підпункту 2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 168/704 від 05.06.1995р. та затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, із внесеними змінами та доповненнями, далі по тексту Положення №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, станови, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, змісту господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і описи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Як вбачається з матеріалів справи, усі Акти виконаних робіт не відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.4 п.2, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», оскільки не містять таких показників, як зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі).

Відсутність в первинних документах по результатах виконання договорів про надання послуг виконання робіт) інформації про конкретні послуги, надані замовнику, їх вартість, одиницю виміру позбавляє можливості зробити висновок про фактичне надання послуг і їх зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, використанням їх підприємством у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 6 статті 6 Закону № 996-ХІУ від 16.07.1999р. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей, розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, методичні рекомендації щодо їх застосування та форми первинних документів, якими документуються господарські процеси в відповідній галузі.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за замовленням другої сторони (замовника).

Відповідно до частини 2 статті 837 ЦКУ договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Наказом Державного комітету статистики України і Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002р. №237/5 затверджено типову форму №КБ-3 довідки про вартість виконаних підрядних робіт; (підрядні роботи - це будівельні, монтажні, ремонтні та інші будівельні роботи, що передбачені контрактом (договором) підряду.

Типова форма №КБ-2в акту приймання виконаних підрядних робіт затверджена наказом Державного комітету статистики України і Державного комітету України в будівництві та архітектури від 21.06.2002 Ц37/5.

Вартість матеріалів, виробів і конструкцій оформляється відомістю ресурсів до Акту приймання виконаних підрядних робіт форми №4а.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою не виявлено, а посадовими особами ТОВ «Збаразький цукровий завод» до перевірки не надано довідки вартості виконаних робіт (форма КБ-3) та актів виконаних робіт (форма КБ-2), а також відомості ресурсів до Акту приймання виконаних підрядних робіт форми №4а.

Згідно вимог законодавства України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами.

З огляду на вище викладене та як вбачається з матеріалів справи, представлені для перевірки податкові накладні від 31.10.2010 року складені в порушення п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп. 2.4 п.2 Положення №88 в частині забезпечення документування фактів здійснення господарських операцій належним чином складеними первинними документами та відповідно не мають доказової сили.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 Положення № 88 забороняється приймати до виконання первинні кументи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам.

Таким чином, судом встановлено недодержання позивачем вищевказаних вимог, що призвело прийнятгя до виконання первинних документів, форма і зміст яких не відповідають вище переліченим вимогам.

Щодо порушення термінів розрахунків в іноземній валюті, слід зазначити, що на виконання умов контракту резидентом TзOB «Збаразький цукровий завод» відвантажено товар нерезиденту TзOB «Meга продукт» на суму 1347595 дол. США. Від даного нерезидента поступили кошти в сумі 1185822 дол. США. Судом встановлено, що кошти в сумі 161773 доларів США, при граничному терміні надходження 20.06.2012р., вчасно не поступили, чим порушено ст.1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" із змінами та доповненнями, чинними на дату здійснення правопорушення. Станом на 21.06.2012 р. виникла прострочена дебіторська заборгованість в сумі 161773,0 дол. США ( граничний термін 20.06.2012р.).

Відповідно до статті 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків неземній валюті" із змінами та доповненнями порушення резидентами строків, передбачених статтею 1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Крім того, заборгованість по експортно-імпортним операціям виникає з першого дня після закінчення законодавчо встановлених термінів повернення валютної виручки або імпорту товару, а також з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента, якщо застосовуються розрахунки у формі документарного акредитиву, (лист Головної ДПІ України від 09.08.1996р. №22-305/10-4616).

Також судом встановлено, що позивач визнає факт вчинення порушення, він не погоджується із розрахунком пені. Зокрема, позивач вважає , що перерахунок пені у грошову одиницю України слід було здійснити, виходячи із курсу НБУ, встановленого станом на 22.12.2011 року. Таке твердження позивача суд вважає необгрунтованим та невірним, оскільки вважає, що перерахунок пені у грошову одиницю України слід було здійснити, виходячи із курсу НБУ станом на день виникнення заборгованості - 20.06.2012 року.

За таких обставин суд приходить до переконання, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Збаразький цукровий завод» не є підставним, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2,6,7,72,86, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Збаразький цукровий завод» до Збаразької міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня постановлення постанови апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 лютого 2012 року.

Головуючий суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.