Рішення № 29600118, 25.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/18861-2012 25.02.13За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна",

м.Львів

до: Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова

компанія "Оранта", м.Київ

про: відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8 985,81 грн.

Суддя: Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Полинь А.С.- пред. за довір.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Граве Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8 985,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.04.2010р. в м.Новояворівську Яворівського району Львівської області на вул.С.Бандери сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер 00074 ТТ, який був припаркований, та належить Данилів М.В. та транспортного засобу «ВАЗ-2105», державний реєстраційний номер 189-44 ТВ, під керуванням Романик В.І.

Як зазначає позивач, ним як страховиком, здійснено виплату страхового відшкодування Алексеєнко О.В., внаслідок чого, як стверджує позивач, до нього в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) до відповідача, як до особи, якою застраховано цивільно-правову відповідальність Романик В.І., водія транспортного засобу «ВАЗ-2105», державний реєстраційний номер 189-44 ТВ, з вини якого сталася ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.12р. порушено провадження у справі №5011-70/18861-2012 та призначено розгляд справи на 21.01.13р.

15.01.13р. через канцелярію суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву №08-03-12/405 від 11.01.2013р., в якому відповідач щодо сплати страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 7402,05 грн. не заперечував, однак, щодо стягнення 3% річних та пені, нарахованих позивачем за період з 02.01.2012р. по 30.11.2012р., заперечував, зазначивши, що необхідні для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування документи були направлені позивачем лише листом від 18.10.2012р., у зв'язку з чим, позивачем здійснено розрахунок 3 % річних та пені за період, коли таке право у позивача не виникло.

У судове засідання 21.01.13р. з'явився представник позивача та надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.13р. розгляд справи відкладено на 25.02.2013р.

У судове засідання 25.02.2013р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про те, що відповідачем 02.01.13р. було отримано ухвалу суду про порушення провадження по справі від 27.12.12р., у зв'язку з чим, відповідач був обізнаний та повідомлений про розгляд справи судом.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 27.12.12 року та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 21.01.13р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та враховуючи, що від представника через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідач вважається обізнаним та повідомленим про розгляд справи судом (ст.64 ГПК України).

25.02.2013р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

У судовому засіданні 25.02.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши подані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення справи по суті суд,-

ВСТАНОВИВ:

14.10.2009р. між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Граве Україна" (страховик) та Алексеєнко Ольгою Вікторівною (страхувальник) укладено Договір страхування №05490.30-152.225 від 14.10.2009р., відповідно до якого було застраховано майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер 00074 ТТ.

Як вбачається з п.4 Протоколу Загальних зборів Акціонерів Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Граве Україна» №23 від 15.03.2010р., Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Граве Україна" змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Граве Україна".

10.04.2010р. в м.Новояворівську Яворівського району Львівської області на вул.С.Бандери сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер 00074 ТТ, який був припаркований, та транспортного засобу «ВАЗ-2105», державний реєстраційний номер 189-44 ТВ, під керуванням Романик В.І., що вбачається з Довідки ВДАІ Яворівського району №791 від 13.04.2010р.

Матеріали справи свідчать про те, що 10.04.2010р., біля 11 год. 10 хв., Романик Василь Іванович, керуючи транспортним засобом «ВАЗ-2105», державний реєстраційний номер 189-44 ТВ, рухаючись заднім ходом, не переконався в безпеці маневру та здійснив наїзд на автомобіль марки «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер 00074 ТТ, який був припаркований, внаслідок чого, автомобіль марки «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер 00074 ТТ отримав механічні пошкодження.

Постановою Яворівського районного суду Львівської області від 29.04.2010р. у справі №3-1013/2010 водія транспортного засобу «ВАЗ-2105», державний реєстраційний номер 189-44 ТВ Романик Василя Івановича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту Висновку Експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку №325 від 04.10.2012р., вартість матеріального збитку, завданого транспортного засобу «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер 00074 ТТ становить 7 402,05 грн.

Страховим актом № СНТ/05490.030-0152.255/1 пошкодження транспортного засобу марки «Toyota Rav 4», державний реєстраційний номер 00074 ТТ, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 10.04.2010р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 7 710,20 грн.

Позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 7 710,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №12101 від 20.07.2010р. та №0012007 ВІД 20.07.2010р., копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч.1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з листа Моторно (транспортного) страхового бюро України №733/7-3-11 від 17.01.2013р. станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «ВАЗ-2105», державний реєстраційний номер 189-44 ТВ була застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/1327161.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правова відповідальність особи, з вини якої сталася ДТП за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ-2105», державний реєстраційний номер 189-44 ТВ застраховано відповідачем, то саме відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Судом встановлено, що 03.10.2011р. відповідачем від позивача отримано претензію №14264 від 26.09.2011р. на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу), що підтверджується відміткою про вручення поштового відправлення.

Листом №09-02-11/32782 від 28.11.2011р. відповідач повідомив позивача про необхідність надання завіреної копії рахунку-фактури, копії незалежної експертної оцінки пошкодженого автомобіля, або ремонтної калькуляції пошкодженого автомобіля для прийняття відповідачем рішення щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховиком

при настанні страхового випадку відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовується оцінена шкода, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Таким чином, документом, необхідним для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування є, серед іншого, звіт про оцінку майна, оскільки останній доводить розмір шкоди, який був заподіяний внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено, що позивачем тільки листом №306/9 від 18.10.2012р. було надано відповідачу копію Висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку №325 від 04.10.2012р.

Відповідно до ст. 35.1. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент звернення позивача з регресною вимогою про виплату страхового відшкодування), для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

Згідно п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент звернення позивача з регресною вимогою про виплату страхового відшкодування), страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

Таким чином, рішення про здійснення виплати страхового відшкодування приймається страховиком не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування та документів, необхідних для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

Оскільки, в силу норм п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховиком відшкодовується саме оцінена шкода, а документи, необхідні для прийняття рішення щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу, а саме копія Висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку №325 від 04.10.2012р. були направлені позивачем лише 18.10.12р. (лист №306/9 від 18.10.2012р.), і, з урахуванням нормативних строків пересилання поштових відправлень, встановлених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" № 1149 від 12.12.2007р., вказані документи отримані відповідачем не пізніше 21.10.12р., то 90-денний строк добровільного виконання відповідачем зобов'язання по виплаті страхового відшкодуванню станом на час розгляду справи судом закінчився.

Проте, як вказує позивач, відповідачем вимога позивача задоволена не була.

Відповідно інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/1327161 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб у розмірі 35000,00 грн. Згідно полісу № ВЕ/1327161 розмір франшизи - 0 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Оскільки відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодуванню підлягає саме оцінена шкода, розмір якої згідно наданого позивачем висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку №325 від 04.10.2012р. становить 7 402,05 грн., відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу оцінену шкоду в межах ліміту відповідальності за вирахуванням франшизи у розмірі 7 402,05 грн. (7402,20 грн. - 0 грн. франшизи).

Оскільки, страхове відшкодування в розмірі 7402,05 грн. в добровільному порядку сплачено відповідачем не було, належних доказів відшкодування шкоди в порядку регресу відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню у розмірі 7 402,05 грн.

Крім того, позивачем в позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 211,66 грн. та на підставі п.36.5 ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 1063,95 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити за весь час прострочення три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач здійснив розрахунок 3 % річних з суми боргу 7710,20 грн. грн. за період з 02.01.2012р. по 30.11.2012р.

З огляду на те, що строк добровільного виконання відповідачем зобов'язання перед позивачем закінчився 20.01.13р., а право у позивача на нарахування 3 % річних виникає з 21.01.2013р., суд приходить до висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 3% річних, розрахованих позивачем за період з 02.01.2012р. по 30.11.2012р. задоволенню не підлягає.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1063,95 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Посилаючись на норми п. 36.5. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до якої за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня, позивачем не враховано той факт, що вказана норма регулює відносини страховика і страхувальника за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач не є суб'єктом цього договору.

Аналогічної позиції дотримуються Верховний Суд України в свої Постанові від 26.09.2012р. у справі №4/17-3520-2011 та Вищий господарський суд України в свої постанові від 27.03.2012року у справі №4/17-3520-2011.

За таких підстав, вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1063,95 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м.Київ, вул.Жилянська, буд.75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Граве Україна" (79044, м.Львів, вул.Метрологічна, буд.2, код ЄДРПОУ 19243047) страхове відшкодування в розмірі 7 402 (сім тисяч чотириста дві) грн. 05 коп. та 1325 (одна тисяча триста двадцять п'ять) грн. 82 коп. - суми судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 26.02.2013р.

Суддя Капцова Т.П.