Постанова № 29600115, 26.02.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 5017/821/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Бойко Л.І., Величко Т.А.

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.,

за участю представників:

від позивача - Богуцька Л.П., довіреність №03-136 від 03.01.2013р.;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність ВТА №254407 від 26.12.2012р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2012 року

у справі №5017/821/2012

за позовом: Головного управління юстиції в Одеській області

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

про виселення з безпідставно займаного приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.12.2012 р. у справі №5017/821/2012 (суддя Погребна К.Ф.) позовні вимоги задоволено повністю: виселено фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (далі- ПП ОСОБА_3) з нежитлової будівлі, що належить Головному управлінню юстиції в Одеській області (далі - ГУЮ в Одеській області) на праві повного господарського відання та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме: приміщень 17, 18, 19, 20, 21, 22 будівлі А2 згідно поверхового плану та експлікації внутрішніх площ нежитлових будівель, посилаючись на безпідставність зайняття відповідачем зазначених приміщень.

Не погодившись з прийнятим рішенням фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2012 р. у справі №5017/821/2012 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та умовами договору оренди, укладеного між сторонами, не передбачено такого способу захисту порушених прав як виселення фізичної особи - підприємця. Крім того, скаржник посилається на те, що зазначений договір оренди є укладеним і на даний час не визнаний судом недійсним.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги висловив заперечення, мотивовані нікчемністю договору оренди, на якій посилається відповідач, а також відповідністю обраного способу захисту вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні 29.01.2013р. оголошувалась перерва до 10 год. 30 хв. 26.02.2013р.

25.02.2013р. через канцелярію Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду Арцизьким районним судом Одеської області пов'язаної з нею справи. До вказаного клопотання заявником додано копію позовної заяви ОСОБА_3 до Одеського обласного управління юстиції про визнання договору оренди від 07.09.2004 р. правомірним з відтиском штампу вхідної кореспонденції зазначеного суду від 20.02.2013 р.

В задоволенні вказаного клопотання ПП ОСОБА_3 слід відмовити, так як скаржником не надано доказів відкриття Арцизьким районним судом Одеської області провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 та не доведена неможливість розгляду даної справи до вирішення спору за позовними вимогами ОСОБА_3 до Одеського обласного управління юстиції про визнання договору оренди правомірним.

Водночас із змісту позовної заяви ОСОБА_3 до Одеського обласного управління юстиції про визнання договору оренди від 07.09.2004 р. правомірним вбачається, що до цієї заяви скаржником було подано довідку про припинення підприємницької діяльності.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців фізичну особу-підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, виключено за його рішенням з вказаного реєстру. Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності проведена 02.01.2013 р., тобто після прийняття оспореного апелянтом рішення.

Враховуючи те, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця здійснена після прийняття судового рішення, то зазначене не може бути підставою для припинення апеляційного провадження. Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, в пункті 4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 08.01.2002 р. №12-11/7 будівлю дитячого садка №8, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, м. Арциз, Одеської області, з балансу відкритого акціонерного товариства "Арцизький завод залізобетонних виробів" передано до сфери управління Міністерства юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України №67/5 від 11.07.2002р. „Про закріплення будівлі за Одеським обласним управлінням юстиції" з метою створення належних умов для функціонування Арцизького районного управління юстиції закріплено за Одеським обласним управлінням юстиції будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, м. Арциз, Одеської області.

На підставі вказаного наказу начальником управління юстиції в Одеській області було прийнято наказ №114-ЗП від 17.10.2002 р. , на підставі якого за актом приймання-передачі будівлі від 04.02.2002 р. прийнято на баланс обласного управління юстиції будівлю Арцизького районного управління юстиції, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, м. Арциз, Одеської області, загальною площею 2 019 м.кв., балансовою вартістю 1212800 грн.

Рішенням виконавчого комітету Арцизької міської ради від 05.07.2011 року №220 нерухомому майну Головного управління юстиції в Одеській області по АДРЕСА_2 в м. Арциз, присвоєно нову поштову адресу, а саме: АДРЕСА_1.

11.07.2011 року Арцизькою міською радою на підставі рішення виконкому Арцизької міської ради від 08.07.2011 року №221 Головному управлінню юстиції в Одеській області видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлову будівлю загальною площею 2114,90 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1; форма власності майна згідно з свідоцтвом - державна; майно закріплено за управлінням на праві повного господарського відання.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №571961 від 11.07.2011 року нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 2114, 90 кв.м, складається з: нежитлової будівлі "А" загальною площею 824,10 кв.м.; нежитлової будівлі "А1"загальною площею 429,30 кв.м.; нежитлової будівлі "А2"загальною площею 815,60 кв.м; нежитлової будівлі "Б" загальною площею 45,90 кв.м; дворових споруд 1-4; інших споруд-"І".

07.09.2004 року між Одеським обласним управлінням юстиції («орендодавець») в особі начальника Арцизького районного управління юстиції та приватним підприємцем ОСОБА_3 («орендар») укладено договір №3 оренди частини споруди (далі- договір від 07.09.2004 р.), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове володіння і користування частину споруди згідно із планом, що додається, за адресою: м. Арциз, АДРЕСА_2, площею 156кв.м.; разом з об'єктом, що орендується, передається у користування земельна ділянка площею 528 кв.м. Стан об'єкту, що орендується, на момент передачі: непридатний для використання в цілях, зазначених в п.2 даного договору, потребує капітального ремонту, в т.ч. сантехніки, даху, опалення (розділ 1 договору від 07.09.2004 р.). Метою оренди частини споруди є використання її у якості обладнання продовольчого магазину (п.2.1 договору від 07.09.2004 р.). Приймання-передача об'єкта здійснюється двосторонньою комісією, що складається з представників сторін (п.3.1 договору від 07.09.2004 р.). При передачі об'єкта, що орендується, складається акт здачі-приймання, який підписується членами двосторонньої комісії (п.3.5 договору від 07.09.2004 р.). Об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту підписання акту здачі-приймання (п.3.6 договору від 07.09.2004 р.). Термін дії договору оренди складає 50 років, тобто до 2054 року (п.4.1 договору від 07.09.2004 р.). Розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується, складає 100,00 грн. за місяць (п.5.1 договору від 07.09.2004 р.). Орендар має право вносити орендну плату наперед за будь-який термін (п.5.4 договору від 07.09.2004 р.). Орендар зобов'язується: використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням у відповідності до п.2 договору від 07.09.2004 р.; своєчасно здійснювати орендні платежі; самостійно і за власний рахунок здійснювати капітальний (а при необхідності - поточний) ремонт об'єкта, що орендується; нести всі витрати з експлуатації об'єкта, що орендується; за власний рахунок усувати несправності та поломки об'єкта, що орендується; підтримувати території, прилеглі до об'єкта, що орендується, та земельну ділянку у належному санітарному стані; безборонно допускати на об'єкт, що орендується, представників орендодавця з метою перевірки його використання у відповідності до умов даного договору; нести персональну відповідальність за протипожежну безпеку (п.7.1 договору від 07.09.2004 р.). Орендар має право: обладнати об'єкт, що орендується, на власний розсуд; упорядкувати територію, прилеглу до об'єкта, що орендується на власний розсуд (п.7.2 договору від 07.09.2004 р.). Даний договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, за винятком випадків, коли одна із сторін систематично порушує умови договору і свої зобов'язання (п.11.1 договору від 07.09.2004р.).

Відповідачем 07.09.2004 року сплачено 4000 грн. за оренду приміщення, за квитанцією до прибуткового касового ордера №12; 12.06.2005 року 15510 грн. за оренду приміщення за квитанцією до прибуткового касового ордера № 21.

15.09.2004 року комісією у складі начальника Арцизького РУЮ ОСОБА_4. (орендодавець) з однієї сторони та ОСОБА_5, приватного підприємця ОСОБА_3 (орендар) з іншої сторони проведено огляд частини споруди, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Арциз, АДРЕСА_2, що передається в оренду, за результатами якого складено акт огляду та встановлено, що технічний стан споруди незадовільний, для подальшої експлуатації частини споруди, що передається в оренду, потрібен капітальний ремонт.

За актом здачі-приймання від 16.09.2004 року начальник Арцизького РУЮ ОСОБА_4. («орендодавець») здав, а приватний підприємець ОСОБА_3 («орендар») прийняв у довгострокову оренду частину споруди загальною площею 156 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_2.

Листом орендодавця - Одеського обласного управління юстиції від 11.05.2006 року №03-2685 за підписом начальника Арцизького РУЮ приватному підприємцю ОСОБА_3 надано згоду на проведення перепланування та реконструкції в приміщенні, яке він орендує, для подальшої експлуатації згідно з договором оренди.

Рішенням виконавчого комітету Арцизької міської ради від 24.01.2006 року №32 "Про дозвіл ПП ОСОБА_3 реконструкції частини приміщень будівлі районного управління юстиції по АДРЕСА_2 під магазин і кафетерій" дозволено відповідачу реконструкцію частини приміщень будівлі районного управління юстиції по АДРЕСА_2 під магазин і кафетерій. При цьому відповідача було зобов'язано будівельні роботи по реконструкції частини приміщень будівлі районного управління юстиції по АДРЕСА_2 під магазин і кафетерій здійснювати у відповідності з проектною документацією, зареєстрованою у відділі містобудування, архітектури та ЖКГ райдержадміністрації. Крім того ж відповідач зобов'язаний був перед початком реконструкції отримати письмовий дозвіл в районній інспекції держархбудконтролю.

Згідно рішення Арцизької міської ради від 23.03.2006 року №1136-IV "Про надання дозволу СПД ОСОБА_3 на виконання проектних робіт по відводу земельної ділянки по АДРЕСА_2 в м. Арциз" відповідачу надано дозвіл на виконання проектних робіт по відводу земельної ділянки площею 216 кв.м по АДРЕСА_2 (поряд з будівлею Арцизького управління юстиції).

На замовлення відповідача проектною організацією ПП ОСОБА_3 розроблено робочий проект на реконструкцію частини будівлі управління юстиції під магазин з кафетерієм, який погоджено начальником відділу містобудування, архітектури та ЖКГ Арцизької райдержадміністрації та зареєстровано 14.06.2006 року за №16. З матеріалів робочого проекту вбачається, що орендарем отримано всі необхідні дозволи та висновки компетентних органів для проведення реконструкції приміщення.

В подальшому орендарем були проведені роботи з реконструкції орендованого приміщення, що підтверджується зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва- реконструкції приміщення райуправління юстиції під магазин з кафетерієм ПП ОСОБА_3, пояснювальною запискою, локальним кошторисом №2-1-1 та відомістю ресурсів витрат підрядника. Згідно вказаних документів вартість витрат на реконструкцію склала 134935 грн.

04.11.2011 року Головне управління юстиції в Одеській області листом за №11-8200 звернулось до відповідача з вимогою припинити порушення прав управління та звільнити безпідставно зайняте нежитлове приміщення, розташоване за адресою АДРЕСА_1.

11.11.2011 року працівниками Головного управління юстиції в Одеській області та начальником Арцизького районного управління юстиції Одеської області оглянуто нежитлову будівлю з метою з'ясування виконання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 вимог Головного управління юстиції в Одеській області. Під час огляду приміщення встановлено, що ПП ОСОБА_3 нежитлову будівлю не звільнив, а використовує її для здійснення підприємницької діяльності, про що складено відповідний акт.

У відповідності до поверхового плану та експлікації нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, ПП ОСОБА_3 займає приміщення 17, 18, 19, 20, 21, 22 будівлі А2.

Із матеріалів справи також вбачається, що вироком Саратського районного суду Одеської області від 06.07.2011 р. підсудного ОСОБА_4., який в період з 01.08.2001 р. по 03.08.2008р. працював начальником Арцизького районного управління юстиції Одеської області, визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною третьою статті 365 Кримінального кодексу України і призначено покарання у вигляді позбавлення волі на 4 роки без права заняття керівних посад строком на 3 роки. На підставі статей 75, 76 Кримінального кодексу України ОСОБА_4. звільнено від відбування основного покарання з випробувальним строком на 1 рік.

Зазначений вирок набрав законної сили 22.07.2011р. та в силу положень частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Згідно вказаного вироку ОСОБА_4., будучи посадовою особою, умисно здійснив дії, які виходили за межі наданих йому повноважень, а саме: незаконно склав та підписав без згоди орендодавця договір оренди від 07.09.2004р., за яким передав в оренду ПП ОСОБА_3 частину приміщень будівлі, що знаходилась на балансі Одеського обласного управління юстиції, площею 156 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення продовольчого магазину, встановивши при цьому без проведення відповідної оцінки орендованого майна з 07.09.2004 р. до 2054 р. орендну плату в розмірі 100 грн. на місяць. Даний договір був підписаний ОСОБА_4., але від імені начальника Одеського обласного управління юстиції. Цей договір він не надавав для ознайомлення в Одеське обласне управління юстиції і не реєстрував в передбаченому законом порядку. Питання узгодження орендної плати ні з ким не узгоджував. Отримані кошти від орендаря в якості орендної плати до бухгалтерії Одеського обласного управління юстиції не передавав.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд послався на неправомірність та безпідставність зайняття відповідачем спірних приміщень з огляду на те, що договір оренди №3 від 07.09.2004р. є неукладеним, оскільки сторонами не досягнуто згоди за всіма істотними умовами договору, договір не підписаний і не скріплений печаткою Одеського обласного управління юстиції, а також договір укладено з порушенням форми укладання договору щодо його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статей 793, 794 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на час укладання договору оренди від 07.09.2004р.) договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Договір оренди частини споруди №3 від 07.09.2004 укладено строком на 49 років. Тож, відповідно до вказаних приписів Цивільного кодексу України договір оренди безумовно підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, чого особами, що підписали договір дотримано не було.

У відповідності до положень статті 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 220 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

В силу приписів статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з частиною третьою статті 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

На договорі оренди від 07.09.2004р. відсутній підпис начальника Одеського обласного правління юстиції, договір не скріплено печаткою позивача, вказаний договір нотаріально не посвідчений, його державна реєстрація не здійснена, а тому зазначений договір оренди є неукладеним і таким, що не породжує для сторін ніяких прав та обов'язків.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для зайняття відповідачем спірних нежитлових приміщень.

Посилання відповідача на положення статті 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» стосовно пріоритетності вказаної норми, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки зазначеною нормою врегульовано момент укладення договору оренди державного чи комунального майна, а не форму договору або питання нотаріального посвідчення чи державної реєстрації договору; інші положення наведеного Закону також не містять відповідного регулювання. Відтак, до відносин оренди державного та комунального майна застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в їх сукупності і положення зазначених нормативно-правових актів не суперечать один одному.

До того ж, господарським судом Одеської області підставно зазначено, що в порушення вимог статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди від 07.09.2004р. не містить таких істотних умов як склад та вартість майна з урахуванням її індексації, індексації орендної плати, порядку використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна, забезпечення виконання зобов'язань, страхування орендарем взятого ним в оренду майна, що також свідчить про його неукладеність.

Доводи скаржника стосовно того, що договір оренди від 07.09.2004р. не визнаний судом недійсним також не можуть бути підставою для скасування оспореного рішення, оскільки нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обгрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Згідно із статтями 210 та 640 Цивільного кодексу України не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

Правочин, який не вчинено, не може бути визнаний недійсним.

Саме таку правову позицію викладено в пунктах 4, 5, 8 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

Хибними є також твердження апелянта про те, що порушене право позивача не підлягає захисту шляхом виселення відповідача зі спірної нежитлової будівлі, оскільки обраний Головним управлінням юстиції в Одеській області спосіб захисту цілком відповідає приписам статей 20, 136 Господарського кодексу України та статей 16, 391 Цивільного кодексу України.

Аналогічну правову позицію щодо відповідності обраного позивачем способу захисту нормам чинного законодавства відображено в постановах Вищого господарського суду України від 28.02.2012 р. по справі №18/5005/11148/2011, від 15.03.2012 по справі №11/253, від 28.03.2012 р. по справі №16/5025/1384/11, від 25.04.2012 р. по справі №45/20-09(07/02-08(47/237-07), від 15.03.2012 р. по справі №11/253, від 17.04.2012 р. по справі №16/17-3878-2011, від 08.08.2011 р. по справі №15/261-07.

Відтак, твердження апелянта про порушення господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права при прийнятті оспореного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 21.12.2012 р. у справі №5017/821/2012 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 27.02.2013 р.

Головуючий суддя Таран С.В.

Суддя Бойко Л.І.

Суддя Величко Т.А.