Рішення № 29600101, 27.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.02.13 р. Справа № 905/515/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг Ейдженсі», м.Білявка Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арксел», м.Донецьк

про стягнення 29308,90 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Грачов Я.О., юрисконсульт, довіреність № 188 від 30.04.2012;

від відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг Ейдженсі» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арксел» (далі - відповідач) про стягнення 29308,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 15.12.2010 був укладений договір №737/10 на транспортно - експедиційне обслуговування (далі - договір). Позивачем відповідачу були надані послуги за вказаним договором, але відповідач з позивачем не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 29308,90 грн., в т.ч. сума основного боргу в розмірі 27537,64 грн., пеня в розмірі 1771,26 грн. за період з 03.09.2012 по 18.01.2013, яку позивач просить стягнути.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, тому справу, на підставі ст.75 ГПК України, розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

15.12.2010 між сторонами був укладений договір №737/10 на транспортне - експедиційне обслуговування, відповідно до якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується організувати за рахунок відповідача транспортно-експедиційне обслуговування, перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України та у міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно - експедиторських послуг відповідачу за погодженням сторін.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується заявкою на транспортування та експедирування вантажів №10 від 25.07.2012, товарно-транспортною накладною №006693, рахунком-фактурою №LS-3696816 від 27.08.2012 (а.с.14-17).

26.07.2012 відповідачем було надано позивачу гарантійний лист №1587 до договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 737/10 від 15.12.2010, у якому відповідач гарантував оплату послуг позивачу у строк до 03.09.2012 (а.с.18), однак у зазначений строк відповідач не здійснив оплату заборгованості.

Позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №1075/20-12 від 28.11.2012 з пропозицією сплатити суму боргу (а.с.19-20).

Відповідач оплатив заборгованість лише в розмірі 5000 грн. (а.с.41), таким чином заборгованості відповідача перед позивачем складає 27537,64грн.

На час прийняття рішення у справі заборгованість у сумі 27537,64грн. відповідачем не сплачена.

Пунктом 1.1. Договору встановлено, що Клієнт доручає, а Експедитор зобов'язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиційне обслуговування (ТЕО), перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів по території України та у міжнародному сполученні, а також надання інших транспортно-експедиторських послуг Клієнту за погодженням Сторін.

Згідно пункту 4.1.6. Договору, Клієнт оплачує послуги Експедитора протягом трьох (3) банківських днів з дня виставляння Експедитором рахунку. Розрахунки проводяться Клієнтом на підставі виставлених Експедитором рахунків.

Відповідно до пункту 5.3.4. Договору, у випадку прострочення Клієнтом здійснення платежу за наданні Експедитором послуги, Клієнт оплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми, яка підлягає оплаті за кожний день та за весь період прострочення.

Частиною 1 статті 929 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 316 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами

В порушення вказаних вимог закону та договору, відповідач надані позивачем послуги в розмірі 27537,64грн. не оплатив. Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 № 543/96ВР, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені за період з 03.09.2012 по 18.01.2013, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цієї частині підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 1558,01грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арксел» (83017, м.Донецьк, пров. В'ятський, 2Б, код ЄДРПОУ 31206116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг Ейдженсі» (67600, Одеська обл., м.Біляївка, вул.Леніна, 139, код ЄДРПОУ 35775947) 27537 грн. 64 коп. боргу, 1558грн. 01 коп. пені та 1707 грн. 98 коп. витрат з оплати судового збору.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 27 лютого 2013 року.

Суддя Говорун О.В.