Рішення № 29600048, 27.02.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.02.13р. Справа № 21/5005/10875/2012

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради "Жилсервіс-3",

м. Дніпропетровськ

про стягнення 50 638, 98 грн. за спожиту теплову енергію

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - Іщенко Ю.С., дов. № 101 від 02.02.2011 року;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 50 638, 98 грн. за спожиту теплову енергію.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 011782 від 04.10.2010р., в частині повного та своєчасного розрахунку за отриману теплову енергію.

У судовому засіданні 26.02.2013р. позивач надав суду довідку від 25.02.2013р., згідно якої, заборгованість складає 50 638,98 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.59-60).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні 22.01.2013р. відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 11.02.2013р.

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2013р. розгляд справи продовжено до 28.02.2013р. та відкладено до 26.02.2013р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

В судовому засіданні 26.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровські міські теплові мережі є комунальним підприємством, заснованим Дніпропетровською міською радою з метою забезпечення територіальної громади міста тепловою енергією у вигляді опалення та гарячої води (підігрів). Підприємство підпорядковане, підзвітне та підконтрольне міській раді (ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

04.10.2010 року між Міським комунальним підприємством "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі - енергопостачальна організація, позивач) та Комунальним підприємством Дніпропетровської міської ради "Жилсервіс-3 (далі - споживач, відповідач) був укладений договір № 011782 про постачання теплової енергії (далі - Договір).

Згідно п. 1.1. Договору, Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в термін, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону (175 діб);

- гаряче водопостачання - протягом 350 діб;

- технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою;

- кондиціювання повітря - по мірі необхідності.

Споживач теплової енергії зобов'язується: додержуватися кількості споживання-теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені в додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором. На кінець опалювального сезону проводити звіряння розрахунків з енергопостачальником. Своєчасно повідомляти енергопостачальника про всі об'єкти теплоспоживання, підключені до теплових мереж Споживача найменування, максимальні теплові навантаження, обсяги теплосложивання, займана площа орендарів тощо. Додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової енергії, які передбачені додатком № 3 цього договору, та іншими нормативними актами (п. 3.2., п.п 3.2.1. -3.2.4. Договору).

Енергопостачальник зобов'язується: забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором. Гарантувати безпечне користування тепловою енергією за умови дотримання Споживачем умов договору, Правил користування тепловою енергією, Правил експлуатації теплоспоживального обладнання. Повідомляти Споживача в засобах масової інформації про зміну тарифів. Здійснювати перевірку роботи приладів обліку та стану теплоспоживального обладнання Споживача не рідше одного разу в 6 місяців (п. 4.2., п.п. 4.2.1. - 4.2.4. Договору).

Відповідно до п.7.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, або за згодою сторін будь-яким іншим шляхом, не забороненим чинним законодавством України.

Згідно п.7.2 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку 4.

Відповідно до п. 7.3 Договору, споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати Енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку 1 до цього Договору, по власним платіжним дорученням з вказанням періоду, за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться Споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку Енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його Споживачу не пізніше 10 числа місяця слідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п.7.4 Договору).

На виконання умов Договору, Позивач протягом опалювального періоду 2011 - 2012 р.р. поставив на об'єкт Відповідача теплову енергію, що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт за спірний період, які були направлені на адресу Відповідача, які знаходяться в матеріалах справи.

Позивач у позовній заяві зазначає, що за період з 01.10.2011 року по 01.06.2012 року Відповідачу до сплати за поставлену теплову енергію пред'явлена грошова сума в розмірі 50 638,98 грн. За зазначений період відповідач жодного розу не сплатив за отримані послуги теплопостачання.

Згідно довідки позивача, наданій у судове засідання 26.02.2013р станом на дату розгляду справи відповідачем суму боргу не сплачено, та на день розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 50 638,98 грн., що і є причиною спору.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

На момент розгляду справи відповідач доказів погашення суми заборгованості у розмірі 50 638,98 грн. суду не надав, доводи позивача не спростував.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення суми боргу за поставлену теплову енергію у розмірі 50 638,98 грн., слід визнати підтвердженою матеріалами справи, обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпропетровської міської ради "Жилсервіс-3" (49066, м. Дніпропетровськ, вул. Юних Ленінців, буд. 26, код ЄДРПОУ 32350346) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, б. 37, код ЄДРПОУ 32082770) 50 638,98 грн. (п'ятдесят тисяч шістсот тридцять вісім грн. 98 коп.) - боргу за спожиту теплову енергію, 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) - судового збору, про що видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 27.02.2013р.