Постанова № 29598615, 05.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2013 р. Справа №2а-2879/12/0170/25

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., суддів Кірєєва Д.В., Гаманка Є.О., за участю секретаря судового засідання Зайцевої М.О., представника позивача Ремяннікова Д.В., представника третьої особи Антілогової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атан-Крим"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Феодосійська обєднана державна податкова інспекція АР Крим ДПС

про визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Атан-Крим" звернулось до Окружного адміністративного суду з позовом, вточнивши вимоги якого просить: визнати протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим та відсутність компетенції щодо прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000024101 від 10.01.2012 року; скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000024101 від 10.01.2012 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 1407381,65 грн. та штрафних санкцій в сумі 703690,83 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка з питань взаємовідносин позивача з ТОВ "Арктика" та ТОВ "Інтер Групп Союз" за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, якою встановлено неправомірне включення до податкового кредиту з ПДВ за рахунок цих контрагентів суми у розмірі 90 000,00 гривень по взаємовідносинам з ТОВ "Інтер Групп Союз" та у розмірі 1317381,65 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Арктика", внаслідок нікчемності укладених з цими товариствами угод. Вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції з ТОВ "Арктика" та ТОВ "Інтер Групп Союз" відбувались реально, підтверджені всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, є підтвердження використання отриманого товару в господарській діяльності підприємства, а отже податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин був сформований правомірно. Крім того, керуючись наказом ДПС України № 4 від 14.09.2011 року, ДПС в АРК наказом від 10.01.2012 року № 24 затвердило перелік платників податків, переведених із СДПІ у м. Сімферополі на податковий облік у 2012 році до інших ДПІ. Так, ТОВ "Атан-Крим" було переведено на облік до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС згідно наказу від 10.01.2012 року, у зв'язку з чим позивач вважає, що Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим не мала повноважень для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000024101 від 10.01.2012 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, причин своєї неявки не надав.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог щодо встановлення відсутності у Спеціалізованої ДПІ компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000124101 від 10.01.2012 року заперечував, пояснивши, що ТОВ "Атан-Крим" було взято на облік за новим місцезнаходженням лише 11.01.2012 року. В іншій частині просив суд ухвалити рішення на свій розсуд.

Суд, вислухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Атан-Крим" є юридичною особою, відповідно до Довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, та з 14.02.2011 року перебувало на обліку платників податків в Спеціалізованій ДПІ ВПП в м. Сімферополі (т. 1 а.с. 9). Одним з видів діяльності позивача є оптова торгівля паливом.

З 12.12.2011 року протягом 4 робочих днів Спеціалізованою ДПІ ВПП в м. Сімферополі АР Крим була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ "Атан-Крим" з питань його взаємовідносин з ТОВ "Арктика" та ТОВ "Інтер Групп Союз" за вересень 2011 року, за результатами якої був складений акт № 7238/10/4101 від 23.12.2011 року (т. 1 а.с. 17-31).

В ході проведення перевірки було встановлено, що ТОВ "Атан-Крим" в вересні 2011 року сформувало податковий кредит на суму ПДВ 1 317 381,65 гривень за рахунок взаємовідносин з ТОВ "Арктика" на підставі податкових накладних: № 1 від 01.09.2011 року; № 3 від 01.09.2011 року; № 4 від 01.09.2011 року; № 7 від 12.09.2011 року; № 8 від 13.09.2011 року; № 10 від 14.09.2011 року; № 11 від 15.09.2011 року; № 13 від 16.09.2011 року; № 16 від 19.09.2011 року; № 21 від 20.09.2011 року; № 22 від 20.09.2011 року; № 25 від 21.09.2011 року; № 26 від 21.09.2011 року; № 30 від 22.09.2011 року; № 32 від 23.09.2011 року; № 35 від 23.09.2011 року; № 38 від 26.09.2011 року; № 39 від 26.09.2011 року; № 41 від 27.09.2011 року; № 42 від 27.09.2011 року; № 47 від 28.09.2011 року; № 48 від 29.09.2011 року та № 53 від 30.09.2011 року. Крім того, ТОВ "Атан-Крим" в вересні 2011 року сформувало податковий кредит на суму ПДВ 90 000,00 гривень за рахунок взаємовідносин з ТОВ "Інтер Групп Союз" на підставі податкової накладної: № 300 від 30.09.2011 року. Проте, в ході проведення перевірок Макіївською ОДПІ та ДПІ у Шевченковському районі м. Києва Товариства з обмеженою відповідальністю "Арктика" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Групп Союз" було встановлено відсутність у цих підприємств необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Так, ТОВ "Арктика" в перевіряємому періоді мало взаємовідносини з підприємствами ТОВ "ПТК "Донбас", ТОВ "Лутугинрудпром", ТОВ "Легал Світ", стан платників яких є відмінним від нуля, підприємства не знаходяться за місцезнаходженням, а отже не можуть здійснювати господарську діяльність. ТОВ "Інтер Групп Союз" також мало взаємовідносини з підприємством ТОВ "Лігон Трейд", яке має стан платника 23, та його засновник, згідно з інформацією ГВПП у Шевченківському районі не має відношення до господарської діяльності підприємства. В результаті проведених Спеціалізованою ДПІ заходів встановлено, що операції з поставки палива ТОВ "Атан-Крим" в вересні 2011 року мають ознаки "безтоварних", а фінасново-господарська діяльність ТОВ "Атан-Крим" здійснюється поза межами правового поля. Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Атан-Крим" та контрагентами є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами.

Встановивши ці обставини, Спеціалізована ДПІ ВПП в м. Сімферополі дійшла висновку, що ТОВ "Арктика" та ТОВ "Інтер Групп Союз" порушено ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, та які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України, податкове зобов'язання ТОВ "Арктика" та ТОВ "Інтер Групп Союз" за вересень 2011 року відображене в податковій декларації з ПДВ не є дійсним. В результаті проведених заходів встановлено, що операції з поставки товарів на адресу ТОВ "Арктика" та ТОВ "Інтер Групп Союз" у вересні 2011 року мають ознаки "безтоварних". Враховуючи зазначене, відповідно до вимог п. 198.6 ст. 198 ПК України підлягає донарахуванню ТОВ "Атан-Крим" ПДВ на загальну суму 1 407 381,65 грн.

На підставі висновків цього акту, Спеціалізованою ДПІ в м. Сімферополі було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000024101 від 10.01.2012 року, яким ТОВ "Атан-Крим" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1407381,65 грн. за основним платежем та застосовано штрафні санкції в сумі 703690,83 грн. (т. 1 а.с. 16).

Не погодившись з цим податковим повідомленнями - рішеннями, позивач оскаржив його в передбаченому законом порядку (а.с. 32-49) та рішеннями ДПА в АР Крим від 06.02.2012 року (а.с. 57-67) та ДПС України від 07.03.2012 року (а.с. 50-56) податкове повідомлення - рішення № 0000024101 від 10.01.2012 року було залишено без змін, а скаргі залишені без задоволення.

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту є його формування за рахунок угод з контрагентами, які не мали реальної можливості здійснювати господарську діяльність та, в свою чергу, сформували податковий кредит за рахунок нікчемних угод.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 19.05.2011 року між ТОВ "Арктика" (постачальник) та ТОВ "Атан-Крим" (покупець) було укладено договір поставки № 19/5-1, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, якій, в свою чергу, зобов'язався прийняти дизельне паливо та сплатити за нього вартість, встановлену договором (т. 1, а.с. 188-193). 17.08.2011 року між сторонами укладений договір поставки № 1708/1 (т. 1 а.с. 165-171). 25.08.2011 року між ТОВ "Арктика" та ТОВ "Атан-Крим" був укладений договір поставки № 2508/1 (а.с. 172-178). 16.09.2001 року сторони уклали договір поставки дизельного палива №1609/1 (т. 1 а.с. 194-200).

З метою складування та зберігання придбаного палива, 19.05.2011 року ТОВ "Атан-Крим" уклало з ТОВ "Арктика" договір суборенди, за яким орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування відповідні резервуари. 01.07.2011 року між сторонами було укладено додаткову угоду, якою строк дії договору суборенди був продовжений (т. 1, а.с. 179-183).

На підтвердження факту передавання та приймання сторонами резервуарів, між ними були підписанні акти приймання-передачі від 21.05.2011 року (т. 1 а.с. 186), від 30.06.2011 року (т. 1 а.с. 187), від 01.07.2011 року (т. 1 а.с. 184), від 31.10.2011 року (т. 1 а.с. 185).

На виконання умов укладених договорів поставки, в вересні 2011 року ТОВ "Атан-Крим" отримало від ТОВ "Арктика" дизельне паливо у кількості 23000 літрів вартістю 7904289,90 гривень, в тому числі ПДВ 1317381,65 гривень, що підтверджується видатковими накладними № 3009/3 від 30.09.2011 року на загальну суму 355691,00 гривень, в тому числі ПДВ - 59281,83 гривень; № 2909/1 від 29.09.2011 року на загальну суму 400775,00 гривень, в тому числі ПДВ - 66795,83 гривень; № 2809/4 від 28.09.2011 року на загальну суму 386862,00 гривень, в тому числі ПДВ - 64477,00 гривень; № 2709/2 від 27.09.2011 року на загальну суму 332670,00 гривень, в тому числі ПДВ - 55445,00 гривень; № 2709/1 від 27.09.2011 року на загальну суму 324140,00 гривень, в тому числі ПДВ - 54023,33 гривень; № 2609/4 від 26.09.2011 року на загальну суму 324140,00 гривень, в тому числі ПДВ - 54023,33 гривень; № 2609/3 від 26.09.2011 року на загальну суму 324140,00 гривень, в тому числі ПДВ - 54023,33 гривень; № 2309/4 від 23.09.2011 року на загальну суму 359880,70 гривень, в тому числі ПДВ - 59980,12 гривень; № 2309/1 від 23.09.2011 року на загальну суму 324143,40 гривень, в тому числі ПДВ - 54023,90 гривень; № 2209/1 від 22.09.2011 року на загальну суму 340800,00 гривень, в тому числі ПДВ - 56800,00 гривень; № 2109/2 від 21.09.2011 року на загальну суму 308550,00 гривень, в тому числі ПДВ - 51425,00 гривень; № 2109/1 від 21.09.2011 року на загальну суму 282882,60 гривень, в тому числі ПДВ - 47147,10 гривень; № 2009/3 від 20.09.2011 року на загальну суму 418200,00 гривень, в тому числі ПДВ - 69700,00 гривень; № 2009/2 від 20.09.2011 року на загальну суму 315240,00 гривень, в тому числі ПДВ - 52540,00 гривень; № 1909/1 від 19.09.2011 року на загальну суму 317460,00 гривень, в тому числі ПДВ - 52910,00 гривень; № 1609/1 від 16.09.2011 року на загальну суму 326040,00 гривень, в тому числі ПДВ - 54340,00 гривень; № 1509/1 від 15.09.2011 року на загальну суму 355941,30 гривень, в тому числі ПДВ - 59323,55 гривень; № 1409/2 від 14.09.2011 року на загальну суму 394476,00 гривень, в тому числі ПДВ - 65746,00 гривень; № 1309/1 від 13.09.2011 року на загальну суму 401718,00 гривень, в тому числі ПДВ - 66953,00 гривень; № 1209/2 від 12.09.2011 року на загальну суму 354858,00 гривень, в тому числі ПДВ - 59143,00 гривень; № 509/1 від 05.09.2011 року на загальну суму 324618,00 гривень, в тому числі ПДВ - 54103,00 гривень; № 209/1 від 02.09.2011 року на загальну суму 308924,00 гривень, в тому числі ПДВ - 51487,00 гривень; № 109/1 від 01.09.2011 року на загальну суму 322140,00 гривень, в тому числі ПДВ - 53690,00 гривень (т. 2, а.с. 10-32).

Ні підтвердження якості товару, позивачу було надано постачальником Сертифікат відповідності та паспорт якості дизельного палива (т. 2 а.с. 87-88).

ТОВ «Арктика» були виставлені наступні рахунки на оплату дизельного палива, отриманого ТОВ «Атан-Крим»: № 2109/1 від 21.09.2011 року на загальну суму 282882,60 грн., в тому числі ПДВ 47147,10 грн.; № 2109/2 від 21.09.2011 року на загальну суму 308550,00 грн., в тому числі ПДВ 51425,00 грн.; № 2209/1 від 22.09.2011 року на загальну суму 340800,60 грн., в тому числі ПДВ 56800,00 грн.; № 3009/3 від 30.09.2011 року на загальну суму 355691,60 грн., в тому числі ПДВ 59281,83 грн.; № 2309/1 від 23.09.2011 року на загальну суму 324143,40грн., в тому числі ПДВ 54023,90 грн.; № 2309/4 від 23.09.2011 року на загальну суму 359880,70 грн., в тому числі ПДВ 59980,12 грн.; № 2609/3 від 26.09.2011 року на загальну суму 324140,00 грн., в тому числі ПДВ 54023,33 грн.; № 2609/4 від 26.09.2011 року на загальну суму 324140,00 грн., в тому числі ПДВ 54023,33 грн.; № 2608/2 від 26.09.2011 року на загальну суму 326583,00 грн., в тому числі ПДВ 54430,50 грн.; № 2709/1 від 27.09.2011 року на загальну суму 324140,00 грн., в тому числі ПДВ 54023,33 грн.; № 2109/2 від 27.09.2011 року на загальну суму 332670,00 грн., в тому числі ПДВ 55445,00 грн.; № 2809/4 від 28.09.2011 року на загальну суму 386862,00 грн., в тому числі ПДВ 64477,00 грн.; № 2909/1 від 29.09.2011 року на загальну суму 400775,00 грн., в тому числі ПДВ 66795,83 грн.; № 1609/1 від 16.09.2011 року на загальну суму 326040,00 грн., в тому числі ПДВ 54340,00 грн.; № 1209/2 від 12.09.2011 року на загальну суму 354858,00 грн., в тому числі ПДВ 59143,00 грн.; № 1309/2 від 13.09.2011 року на загальну суму 401718,00 грн., в тому числі ПДВ 66953,00 грн.; № 1409/2 від 14.09.2011 року на загальну суму 394476,00 грн., в тому числі ПДВ 65746,00 грн.; № 1509/1 від 15.09.2011 року на загальну суму 355941,30 грн., в тому числі ПДВ 59323,55 грн.; № 1909/1 від 19.09.2011 року на загальну суму 317460,00 грн., в тому числі ПДВ 52910,00 грн.; № 2009/2 від 20.09.2011 року на загальну суму 315240,00 грн., в тому числі ПДВ 52540,00 грн.; № 2009/3 від 20.09.2011 року на загальну суму 418200,00 грн., в тому числі ПДВ 69700,00 грн. (т. 2 а.с. 95-115).

На підтвердження оплати поставленого дизельного палива ТОВ «Атан-Крим» надані відповідні платіжні доручення (т. 2 а.с. 57-77).

На поставлений товар ТОВ "Арктика" були видані позивачеві наступні податкові накладні: № 1 від 01.09.2011 року на загальну суму 322140,00 гривень, в тому числі ПДВ - 53690,00 гривень; № 3 від 01.09.2011 року на загальну суму 323000,00 гривень, в тому числі ПДВ - 53833,33 гривень; № 4 від 01.09.2011 року на загальну суму 330880,08 гривень, в тому числі ПДВ - 55146,68 гривень; № 7 від 12.09.2011 року на загальну суму 334519,92 гривень, в тому числі ПДВ - 55753,32 гривень; № 8 від 13.09.2011 року на загальну суму 401718,00 гривень, в тому числі ПДВ - 66953,00 гривень; № 10 від 14.09.2011 року на загальну суму 394476,00 гривень, в тому числі ПДВ - 65746,00 гривень; № 11 від 15.09.2011 року на загальну суму 355941,30 гривень, в тому числі ПДВ - 59323,55 гривень; № 13 від 16.09.2011 рокуна загальну суму 326040,00 гривень, в тому числі ПДВ - 54340,00 гривень; № 16 від 19.09.2011 року на загальну суму 317460,00 гривень, в тому числі ПДВ - 52910,00 гривень; № 21 від 20.09.2011 року на загальну суму 315240,00 гривень, в тому числі ПДВ - 52540,00 гривень; № 22 від 20.09.2011 року на загальну суму 418200,00 гривень, в тому числі ПДВ - 69700,00 гривень; № 25 від 21.09.2011 року на загальну суму 282882,60 гривень, в тому числі ПДВ - 47147,10 гривень; № 26 від 21.09.2011 року на загальну суму 308550,00 гривень, в тому числі ПДВ - 51425,00 гривень; № 30 від 22.09.2011 року на загальну суму 340800,00 гривень, в тому числі ПДВ - 56800,00 гривень; № 32 від 23.09.2011 року на загальну суму 324143,40 гривень, в тому числі ПДВ - 54023,90 гривень; № 35 від 23.09.2011 року на загальну суму 359880,70 гривень, в тому числі ПДВ - 59980,12 гривень; № 38 від 26.09.2011 року на загальну суму 324140,00 гривень, в тому числі ПДВ - 54023,33 гривень; № 39 від 26.09.2011 року на загальну суму 324140,00 гривень, в тому числі ПДВ - 54023,33 гривень; № 41 від 27.09.2011 року на загальну суму 324140,00 гривень, в тому числі ПДВ - 54023,33 гривень; № 42 від 27.09.2011 року на загальну суму 332670,00 гривень, в тому числі ПДВ - 55445,00 гривень; № 47 від 28.09.2011 року на загальну суму 386862,00 гривень, в тому числі ПДВ - 64477,00 гривень; № 48 від 29.09.2011 року на загальну суму 400775,00 гривень, в тому числі ПДВ - 66795,83 гривень та № 53 від 30.09.2011 року на загальну суму 355691,00 гривень, в тому числі ПДВ - 59281,83 гривень (т. 1, а.с. 205- 227).

Також матеріалами справи підтверджується використання придбаного у ТОВ "Арктика" товару в господарській діяльності позивача, а саме: дизельне паливо загальною вартістю 7904289,90 гривень з ПДВ, придбане у вересні 2011 року ТОВ "Атан-Крим" було в повному обсязі реалізоване третім особам - покупцям, що підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (т. 2 а.с. 116-212).

Будь-яких доказів того, що проданий позивачем на користь третіх осіб товар отриманий ТОВ "Атан-Крим" від іншого постачальника, ніж ТОВ "Арктика", представником відповідача суду не надано.

Крім того, 01.06.2011 року між ТОВ «Атан-Крим» та ТОВ «Інтер Групп Союз» було укладено договір на технічне сервісне обслуговування обладнання, згідно умов якого замовник - ТОВ «Атан-Крим» доручає, а виконавець ТОВ «Інтер Групп Союз» приймає на себе обов'язок по наданню послуг з технічного сервісу обладнання та базового програмного забезпечення, які належать замовнику (т. 2 а.с. 89-91).

30.09.2011 року на підтвердження виконання обов'язків за договором про технічне сервісне обслуговування від 01.06.2011 року, між сторонами був підписаний акт приймання виконаних робіт (т. 2 а.с. 2).

На надані послуги позивачу була виписана податкова накладна № 300 від 30.09.2011 року на загальну суму 540000 грн., в тому числі ПДВ 90000 грн. (т. 2 а.с. 3).

Фактична оплата послуг за договором підтверджується платіжним дорученням № 13614 від 17.10.2011 року на загальну суму 540000,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 90000 грн. (т. 2 а.с. 92).

20.10.2011 року ТОВ "Атан-Крим" було подано до Спеціалізованої ДПІ ВПП в м. Сімферополі податкову декларацію з ПДВ з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в розділі ІІ якої до податкового кредиту включено ПДВ за результатами операцій, вчинених з ТОВ "Арктика" та ТОВ «Інтер Групп Союз» в вересні 2011 року (т. 2, а.с. 33-56).

На момент укладення позивачем договорів з ТОВ "Арктика" та на момент поставки палива і виписки податкових накладних, це підприємство було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість, згідно свідоцтва № 08798161 від 03.04.2002 року (т. 1 а.с. 203).

На момент укладення позивачем договорів з ТОВ "Інтер Групп Союз" та на момент надання послуг з технічного обслуговування і виписки податкової накладної, це підприємство було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість, згідно свідоцтва № 100311595 від 25.11.2010 року (т. 2 а.с. 5).

Стосовно неправомірного формування позивачем, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок цих контрагентів суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

Згідно п. 6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Проте, представником відповідача не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагентів та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів \ послуг платник податку - продавець товарів \ послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів \ послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Цим же пунктом встановлено, що виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів \ послуг.

Норми цієї статті застосовуються з урахуванням наступного:

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, податкові накладні, які були видані ТОВ "Арктика" та ТОВ "Інтер Групп Союз" контрагенту в перевіряємому періоді містять суми податку на додану вартість, що не передбачало на момент їхньої видачі реєстрації цих накладних в Єдиному реєстрі.

Виходячи з викладеного, щодо формування позивачем податкового кредиту в спірному періоді суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та \ або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які фіксують та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими Податковий Кодекс України пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.. 201 ПК України та видана після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, крім випадків, передбачених п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, які не передбачають такої реєстрації.

В судовому засіданні були досліджені всі документи ТОВ "Атан-Крим", які підтверджують фактичне здійснення ним операцій з придбання палива від його контрагента - ТОВ "Арктика" та фактичне отримання послуг з технічного обслуговування від його контрагента - ТОВ «Інтер Групп Союз», та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення, зміни в активах та зобов'язаннях позивача підтверджені належними бухгалтерськими проведеннями.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних вимогам, встановленим ст.. 201 ПК України, Наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 року, представником відповідача в його запереченнях не викладено та судом також не встановлено.

Наведені в податкових накладних дані повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, що підтверджують факт поставки товару та отримання послуг. Представником відповідача також не надано доказів та доводів щодо підписання первинних та податкових документів не уповноваженими особами, а також доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для осіб, які приймали в них участь, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їхню фіктивність, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Податкове повідомлення - рішення винесене на підставі Акту перевірки СДПІ ВПП № 488/4101/32085677 від 23.12.2011 року.

Судом встановлено, що зазначена перевірка була проведена відповідачем на підставі наказу начальника Спеціалізованої ДПІ № 725 від 12.12.2011 року (а.с. 15).

Проте, згідно з ч. 3 ст. 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АРК від 21.03.2012 року було частково задоволено позовні вимоги ТОВ «Атан-Крим»: визнано протиправним та скасовано наказ Спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП від 12.12.2011 року № 725 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Атан-Крим", визнані протиправними дії головного державного ревізора- інспектора СДПІ щодо проведення з 12.12.2011 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Атан-Крим" з питань господарських відносин з ТОВ «Арктика» та ТОВ «Інтер Групп Союз» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року та складання акту від 23.12.2011 року № 488/4101/32085677 (т. 1 а.с. 83). Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2012 року постанова Окружного адміністративного суду АРК від 21.03.2012 року залишена без змін та набрала законної сили (т. 1 а.с. 92-93).

Отже, акт перевірки № 488/4101/32085677 від 23.12.2011 року року є доказом, якій був одержаний відповідачем з порушенням закону, а тому встановлені ним обставини не можуть бути прийняті судом до уваги під час розгляду даної адміністративної справи.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обов'язком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік та формував податковий кредит в вересні 2011 року відповідно до вимог чинного законодавства, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного внесення ним до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 1407381,65 гривень, що призвело до винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Позивачем заявлено вимогу тільки про скасування податкового повідомлення № 0000024101 від 10.01.2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, суд вважає, що оскільки вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню, для повного та належного захисту прав позивача оскаржуване повідомлення-рішення має бути визнано протиправним.

Щодо вимог про визнання протиправними дій Спеціалізованої ДПІ ВПП у м. Сімферополі та відсутність компетенції щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000024101 від 10.01.2012 року, суд зазначає наступне.

Позивачем заявлено вимогу про відсутність компетенції щодо прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000024101 від 10.01.2012 року, з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно п. 6 ч. 4 ст. 105 КАС України, позовна заява, зокрема, може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Таким чином, вимогу щодо визнання відсутності у відповідача компетенції заявлено неналежним позивачем - ТОВ «Атан-Крим», який є суб'єктом господарювання та не являється суб'єктом владних повноважень.

Крім того, відповідно до п. 10.2. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року, якщо відповідно до критеріїв, визначених пунктом 14.1.24 статті 14, та згідно з пунктом 64.7 статті 64 Податкового кодексу України центральним органом державної податкової служби в установленому порядку платника податків включено/не включено до Реєстру великих платників податків на наступний рік, внаслідок чого змінюється основне місце обліку платника податків, органи державної податкової служби здійснюють переведення такого платника податків до/з спеціалізованого органу державної податкової служби чи іншого органу державної податкової служби, що здійснює податкове супроводження великих платників податків, з урахуванням таких особливостей.

Згідно пп. 10.2.1 п. 10.2 цього Порядку, у разі отримання платником податків повідомлення про включення \ не включення платника податків до Реєстру великих платників податків за ф. № 1-ВПП, такий платник податків до органу державної податкової служби за новим місцем обліку, що вказаний у такому повідомленні, зобов'язаний не пізніше 10 грудня поточного року подати заяву за ф. № 1-ОПП про взяття на облік з початку календарного року, на який сформовано реєстр.

Відповідно до пп. 10.2.2 п. 10.2 Порядку, якщо платник податків не подав заяву за ф. № 1-ОПП про взяття на облік з початку календарного року, на якій сформовано реєстр, до органу державної податкової служби за новим місцем обліку, стосовно такого платника податків центральним органом державної податкової служби приймається рішення про зміну основного місця обліку та переведення на облік у спеціалізований чи інший орган державної податкової служби за ф. № 2-ВПП. Рішення направляється платнику податків та по одній копії до відповідних органів державної податкової служби.

Після отримання копії рішення про зміну основного місця обліку платника податків орган державної податкової служби за попереднім місцем обліку здійснює передачу облікової справи платника податків у 10-денний строк після прийняття такого рішення, а орган державної податкової служби за новим місцем обліку - взяття на облік протягом 20 календарних днів після прийняття такого рішення незалежно від того, отримана чи ні облікова справа такого платника податків від органу державної податкової служби за його попереднім місцем обліку.

Підпунктом 10.1.6 п. 10.6 Порядку передбачено, що до взяття на облік платника податків в органі державної податкової служби за новим місцезнаходженням він сплачує податки, збори, подає податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконує інші обов'язки платника податків за попереднім місцезнаходженням.

Після взяття на облік платника податків та повернення ним довідки за ф. № 4-ОПП, виданої за попереднім місцем обліку, орган державної податкової служби видає платнику податків нову довідку за ф. № 4-ОПП у порядку, встановленому пунктом 9.4 розділу 1Х цього Порядку.

Згідно з п. 3.11 Розділу 111 Порядку, довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 4-ОПП (свідоцтво за ф. № 4-УРП) є єдиним документом, якій підтверджує взяття платника податків на облік в органі державної податкової служби. Довідка (свідоцтво) видається безоплатно та є дійсною лише на території України.

Судом встановлено, що на виконання Наказу ДПС України № 5 від 03.01.2012 року, Наказом ДПА в АРК № 24 від 10.01.2012 року, крім іншого, затверджено перелік платників податків, відібраних для передачі з Спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП в м. Сімферополі на податковий облік інших податкових інспекцій (т. 1 а.с. 10-12).

Згідно наданого списку ТОВ «Атан-Крим» у 2012 році було переведено на податковий облік до Феодосійської міжрайонної ДПІ в АРК (13-14), про що 11.01.2012 року було видано повідомлення № 75/7/29-0 (а.с. 93).

Довідка форми 4-ОПП № 1433 про прийняття позивача на податковий облік до Феодосійської МДПІ була видана 12.01.2012 року (т. 2 а.с. 94).

Таким чином, оскільки довідка ф. № 4-ОПП про прийняття на податковий облік до Феодосійської МДПІ, яка є єдиним документом, що підтверджує взяття платника податків на облік в органі державної податкової служби, була видана ТОВ «Атан-Крим» 12.01.2012 року, до цього моменту позивач перебував на податковому обліку в Спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП у м Сімферополі, а тому, приймаючи 10.01.2012 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв у межах своїх повноважень, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог про визнання дій відповідача щодо винесення податкового повідомлення-рішення протиправними слід відмовити.

В судовому засіданні 05.02.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 11.02.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Атан-Крим" - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000024101 від 10.01.2012 року, винесене Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі, яким ТОВ "Атан-Крим" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 1407381,65 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 703690,83 гривень.

В інший частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Судді Ю.С. Кононова

Д.В. Кірєєв

Є.О. Гаманко