Ухвала суду № 29598560, 25.02.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.

Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.

УХВАЛА

іменем України

"25" лютого 2013 р. Справа № 0670/7254/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Моніча Б.С.

Хаюка С.М.

при секретарі Степанській А.В.

за участю сторін:

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби, Головного управління Державнної казначейської служби в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" грудня 2012 р. у справі за позовом Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" до Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області, Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" звернулося із позовом, в якому просило стягнути з Державного бюджету України заборгованість по бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість в розмірі 626 356,00 грн., а також пеню в розмірі 80 609,40 грн. та відшкодувати сплачений судовий збір у розмірі 2 236,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.12.2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги. В своїх апеляційних скаргах відповідачі посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 19.12.2012 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при прийнятті оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційні скарги відповідачів не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по даній справі, регулюються правовими нормами Податкового кодексу України (надалі - ПК України) від 02.12.2010 року № 2755-УІ, який набув чинності 01.01.2011 року.

В даному випадку на підставі акту планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року № 4715/23-1/32265502/0110 від 03.08.2009 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.08.2009 року за № 0002112301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 626 356,00 грн. Вказане податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем в судовому порядку та відповідно до постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2010 року по справі № 2а-6156/09/0670, адміністративний позов задоволено частково. При цьому скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.08.2009 року за № 0002112301/0, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 626 356,00 грн. Зазначена постанова суду залишена в силі ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2011 року. В розумінні вимог ст.254 КАС України вказане судове рішення набрало законної сили.

Таким чином правильною є позиція суду першої інстанції, що за приписами ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зі змісту судового рішення по вище зазначеній справі встановлено неправомірність зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 626 356,00 грн., заявлену позивачем в деклараціях за період серпень 2008 року - березень 2009 року.

Податковий орган, не зважаючи на набрання законної сили рішення по справі 2а-6156/09/0670, не вжив передбачених чинним законодавством заходів щодо його виконання за визначеною законодавством процедурою.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.1 200.3 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податковрого боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За правилами пунктів 200.7 200.8 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

В даному випадку позивачем було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за декларацією за лютий 2011 року.

Порядок та строки вчинення дій податковим органом у зв'язку із надходженням декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку встановлено у пунктах 200.10 200.11 статті 200 Податкового кодексу України. Так протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Проведеними перевірками в повній мірі було підтверджено відображене позивачем бюджетне відшкодування ПДВ за визначений ним період, тобто, підтверджено право платника на таке відшкодування.

Відповідно до пунктів 200.12, 200.13 статті 200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Умови дотримання термінів відшкодування визначені пункту 200.23 Податкового кодексу України, відповідно до якої суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Як встановлено судом, ДПІ у м. Житомирі Житомирської області ДПС в порушення вищевказаних норм не було надано до органу державного казначейства висновок із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету на користь позивача у розмірі 626356,00 грн. За таких обставин, суд вважає, що податковим органом дійсно було допущено зволікання з наданням висновків до органу ДКС України. А тому, з урахуванням усіх обставин справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог у відповідності до ч. 2 ст. 11 КАС України, для повного захисту прав позивача та визнання такої бездіяльності податкового органу протиправною.

Згідно з пунктом 200.17 статті 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Разом з тим п. 200.23 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином невиконання постачальником товару своїх зобов"язань перед бюджетом (на що посилається податковий орган) не є підставою для втрати ДП "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" права на податковий кредит і в подальшому на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідачами по справі не доведено в установленому законом порядку правомірність відмови у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у заявленій позивачем сумі, тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що про задоволення позову та відшкодування із Державного бюджету України з рахунку Головного управління Державної казначейської служби України в Житомирській області на користь Дочірнього підприємства "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" заборгованість по бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість за період серпень 2008 року - березень 2009 року в розмірі 626356,00 грн. та стягнення 80 609,40 грн. пені.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції у даній справі є обґрунтованою та законною, а тому її слід залишити без змін, доводи відповідачів є не переконливими, спростовуються наведеним вище та відповідно, не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "19" грудня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: Б.С. Моніч С.М.Хаюк

Повний текст cудового рішення виготовлено "27" лютого 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Дочірнє підприємство "Євроголд Індестріз ЛТД" Повного товариства "Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО "Торгове агенство" вул.Промислова,1/154,м.Житомир,10025

3- відповідачу Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області вул. 1-го Травня,24,м.Житомир,10008 Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014