Постанова № 29597394, 20.02.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 року 810/355/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Лисенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Маковецької І.М.,

представника позивача - Осикіної Л.І.,

представника відповідача - Ткачова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума»до проБроварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області визнання протиправними дій,- ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Київгума» з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у викладенні в акті перевірки від 17.12.2012 № 964/221/35115248 висновків щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Листобуд».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом у акті перевірки від 17.12.2012 № 964/221/35115248 зроблено помилкові висновки про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Листобуд», є фіктивними, та такими, що не мали реального характеру і були вчинені без наміру створення правових наслідків, з метою отримання податкової вигоди. Зазначив, що господарські операції з поставки товарів мали реальний характер, це підтверджуються податковими та видатковими накладними, рахунком фактурою, платіжними дорученнями, оборотно-сальдовою відомістю, проте відповідачем при складанні акта не було враховано фактичного здійснення господарських операцій, що призвело до хибних висновків податкового органу та спричиняє негативні наслідки для позивача.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів викладених у письмових запереченнях, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київгума» є юридичною особою, що зареєстрована Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області 04.07.2007.

Як платник податків перебуває на обліку в Броварській ОДПІ (довідка про взяття на облік платника податку від 09.07.2007 № 3808).

На підставі Постанови про призначення перевірки по кримінальній справі від 05.11.2012 № 24-311, відповідно до Наказу Броварської ОДПІ від 03.12.2012 № 1213 та направлення на перевірку від 04.12.2012 № 1213, посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Листобуд» за весь період взаємовідносин, за результатами якої складено акт від 17.12.2012 № 964/221/35115248.

Вказаною перевіркою встановлено порушення ТОВ «Київгума» положень частини першої статті 203, частини другої статті 215 Цивільного кодексу, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 та пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 103134,00 грн.

Висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущенні, що договори поставки товарів, укладені між позивачем і ТОВ «Листобуд» є нікчемними і такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки вказані договори укладено за відсутності наміру дійсного поставки товарів, фактично ніякі поставки контрагентом не виконувались, а договори укладено лише задля незаконного зменшення об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

У ході перевірки посадовими особами податкового органу було використано дані акта перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 10.07.2012 № 59/22-12/37222112, яким було встановлено, що правочини, здійснені ТОВ «Листобуд» з контрагентами є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, та відповідно є нікчемними.

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки податковим органом не приймалось. Зазначив, що перевірка була призначена та проведена на підставі Постанови про призначення перевірки по кримінальній справі від 05.11.2012 № 24-311, а відтак, в силу положень статей 58 та 86 Податкового кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні або винесення ухвали про закриття такого кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, податковий орган позбавлений права на складання податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків, щодо якого проведено перевірку.

Вважаючи дії відповідача, які полягають у викладені в акті перевірки від 17.12.2012 № 964/221/35115248 висновків щодо нікчемності правочинів, укладених між ТОВ «Київгума» та ТОВ «Листобуд», протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Обов'язки та компетенція контролюючих органів, повноваження їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначаються Податковим кодексом України.

Статтею 20 Податкового кодексу передбачено права органів державної податкової служби, до яких відноситься, зокрема, право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право, зокрема, проводити документальні - планові або позапланові; виїзні або невиїзні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового Кодексу, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, якщо податковим органом отримано постанову про призначення перевірки, видану органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчим або прокурором.

Згідно із пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

За загальним правилом, встановленим пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу, у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, такий контролюючий орган виносить та надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У той же час, згідно із пунктом 58.4 статті 58 та пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної на підставі постанови про призначення перевірки по кримінальній справі, складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки забороняється до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні.

Як убачається з матеріалів справи, документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Листобуд» була проведена відповідачем на підставі Постанови про призначення перевірки по кримінальній справі від 05.11.2012 № 24-311.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем положень частини першої статті 203, частини другої статті 215 Цивільного кодексу, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 та пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу, про що, у відповідності до вимог Податкового кодексу, було складено акт перевірки від 17.12.2012 № 964/221/35115248.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що податкове повідомлення-рішення за результатами перевірки податковим органом не приймалось, оскільки по кримінальній справі, на підставі якої проводилась перевірка, відсутнє рішення, яке б набрало законної сили.

Суд зазначає, що проведення перевірки та оформлення за результатами її проведення висновків у формі акту є функціональним обов'язком відповідача.

При проведенні перевірки та складанні акта перевірки посадові особи органу податкової служби вправі робити на підставі наявних матеріалів та за внутрішнім переконанням власні висновки щодо обставин та підстав виникнення порушень законодавства, які на їх думку мають місце; висловлювати власну позицію з питань, що входять до об'єкту перевірки; відображати своє бачення того, що для цілей застосування у податковому обліку відповідних наслідків певні угоди на їх думку є нікчемними, та за процедурою можуть відображати ці висновки в акті перевірки, що, однак, само по собі не створює в даному випадку для позивача будь-яких правових наслідків , не робить ці угоди автоматично нікчемними (недійсними) та не покладає на платника податків будь-яких обов'язків (у т.ч. зі сплати податків).

В контексті наведеного суд зазначає, що саме рішення (податкове повідомлення-рішення), прийняте податковим органом на підставі висновків акту перевірки, має правове значення та, відповідно, покладає на платника податків певні обов'язки. У даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, податкове повідомлення-рішення, податковим органом не приймалося, нікчемність зазначених в акті перевірки позивача договорів не є юридично встановленим фактом. Такого висновку, який має правове значення, може дійти лише суд у судовому рішенні, мотивуючи (у мотивувальній частині) певне судове рішення, пов'язане, наприклад, із розглядом вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Мотивація акта перевірки, дії щодо відображення висновків інспектора в акті перевірки з посиланням на недійсність договорів з підстав невідповідності договору інтересам держави й суспільства, його моральним засадам, є позицією інспектора (ДПІ), яку він висловлює та відображає на виконання функціональних обов'язків, яка, однак, як зазначено вище, сама по собі не створює для позивача будь-яких правових наслідків, оскільки, виходячи із змісту статті 228 ЦК України, з наведених підстав договір може бути визнаний недійсним лише судом.

Відтак, дії відповідача щодо формування та відображення в акті перевірки висновків щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, не порушують прав позивача, а самі процедурні дії відповідачів щодо визначення та відображення висновків інспектора в акті перевірки є функціональним обов'язком відповідача за процедурою оформлення результатів перевірки, який в даному випадку виконувався відповідачем шляхом відображення зазначених висновків в акті перевірки, оцінку яким (висновкам по суті порушень) надає суд при розгляді питання щодо оскарження відповідного рішення, прийнятого ДПІ на підставі цих висновків.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено порушення його прав в контексті спірних відносин та не доведено протиправність дій відповідача щодо відображення в акті перевірки від 17.12.2012 № 964/221/35115248 висновків про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «Київгума» та ТОВ «Листбуд».

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним будь-яких судових витрат. Таким чином, судові витрати стягненню з позивача на користь відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 25 лютого 2013 р.