Рішення № 29597223, 25.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.13 Справа№ 5015/4759/12

за позовом: Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, в інтересах держави, в особі

позивача 1: Міністерства інфраструктури України, м.Київ

позивача 2: 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0410), м.Червоноград Львівської області

до відповідача: Приватного підприємства «Мірт», м.Львів

про стягнення заборгованості в сумі 216' 920,73 грн.

Колегія у складі суддів: Яворський Б.І. (головуючий),

Долінська О.З., Козак І.Б.

при секретарі Романів В.Я.

Прокурор: Гончар Б.С.- прокурор.

Представники:

від позивача 1: Гальчинський С.О. - представник (дов.№297/15/14-13 від 24.01.2013р.);

від позивача 2: Гальчинський С.О. - представник (дов.№150 від 10.09.2012р.);

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Львівський прокурор з нагляду за додержаням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі Міністерства інфраструктури України та 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0410) подав позов до Приватного підприємства «Мірт» про стягнення заборгованості в сумі 216' 920,73 грн.

Ухвалою суду від 14.11.2012р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 27.11.2012р. Ухвалою суду від 10.01.2013р. строк розгляду справи було продовжено на 15 днів. Ухвалою суду від 28.01.2013р. за клопотанням позивача було призначено колегіальний розгляд справи. Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 25.02.2013р. прокурор та представник позивача 1 позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та заяві представника позивача 2, просили суд позовні вимоги задоволити повністю та стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 196' 271,40 грн.

У судовому засіданні 25.02.2013р. представник позивача 2 подав заяву про відмову від позову в частині стягнення 3% річних та пені, у цій частині просив припинити провадження у справі. Просить стягнути з відповідача суму основного боргу за виконані роботи в розмірі 196' 271,40 грн., яка за час розгляду справи в суді не була погашена відповідачем, а, отже, не змінилася. Прокурор та представник позивача 1 проти такої заяви не заперечили.

У судове засідання 25.02.2013р. відповідач явки повноважного представник не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Свої заперечення аргументує зокрема тим, що хоча роботи і були проведені та прийняті належним чином, у відповідача не виникло обов'язку щодо оплати спірної заборгованості, оскільки відповідно до укладених договорів, оплата здійснюється після виставлення рахунків, проте позивачем не обгрунтовано та не доведено направлення відповідачу рахунку на оплату послуг.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача 1 та позивача 2, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

23.05.2011р. між Приватним підприємством «Мірт» (замовник, відповідач у справі) та 72 окремим загоном механізації 1-го об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0410) (виконавець, позивач 2 у справі) було укладено договір №21-0410-2011/нп на виконання земляних робіт технікою (надалі по тексту - договір №21-0410-2011/нп).

Відповідно до п.1.1 договору №21-0410-2011/нп виконавець зобов'язується виконувати земляні роботи технікою за завданням замовника в межах Львівської області. Замовник зобов'язується своєчасно приймати та оплачувати фактично виконані роботи на умовах, визначених договором (п.1.2 договору).

Оплата за виконані роботи проводиться замовником щомісячно грошовими коштами в національній валюті України за фактично виконані роботи, шляхом перерахування замовником грошових коштів на реєстраційний рахунок виконавця на протязі 5 (п'яти) банківських днів, після підписання замовником актів виконаних робіт за місяць та рахунків, представлених виконавцем замовнику до оплати (п.2.2 договору №21-0410-2011/нп).

Умови договору вступають в силу з моменту його підписання сторонами і діють до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.3.1 договору №21-0410-2011/нп).

Позивач 2, відповідно до умов договору №21-0410-2011/нп від 23.05.2011р., виконав роботи, які прийняв відповідач, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011р. №1 від 30.09.2011р. на загальну суму 123'728,40 грн., а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011р. від 30.09.2011р. на загальну суму 123'728,40 грн. Однак відповідач не здійснив оплати за отримані роботи, тому позивач 2 направив на адресу відповідача претензію №4-1 від 07.02.2012р. з вимогою оплатити заборгованість у розмірі 123'728,40 грн., яка була залишена останнім без відповіді.

05.10.2011р. між Приватним підприємством «Мірт» (замовник, відповідач у справі) та 72 окремим загоном механізації 1-го об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0410) (виконавець, позивач 2 у справі) було укладено договір №28-0410-2011/п на виконання робіт особовим складом та технікою (надалі по тексту - договір №28-0410-2011/п).

Відповідно до п.1.1 договору №28-0410-2011/п виконавець зобов'язується виконувати підсобні роботи особовим складом та земляні роботи технікою за завданням замовника в межах Львівської області. Замовник зобов'язується своєчасно приймати та оплачувати фактично виконані роботи на умовах, визначених договором (п.1.2 договору).

Вартість договору буде складатися з вартості фактично відпрацьованих людино-годин особовим складом та машино-годин будівельною технікою виконавця. Оплата за виконані виконавцем роботи проводиться замовником щомісячно, грошовими коштами в національній валюті України, за фактично виконані роботи, шляхом перерахування замовником грошових коштів на реєстраційний рахунок виконавця на протязі 5 (п'яти) банківських днів, після підписання замовником актів виконаних робіт за місяць та рахунків, представлених виконавцем замовнику до оплати (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Умови договору вступають в силу з моменту його підписання сторонами і діють до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому (п.3.1 договору №28-0410-2011/п).

Позивач 2 відповідно до умов договору №28-0410-2011/п від 05.10.2011р. виконав роботи і передав їх відповідачу, що підтверджується актом №1/28 від 01.11.2011р. про виконані підсобні роботи особовим складом та земляні роботи технікою в жовтні 2011року згідно договору №28-0410-2011/п від 05.10.2011р. на суму 24' 138,31 грн., актом №2/28 від 01.12.2011р. про виконані підсобні роботи особовим складом та земляні роботи технікою в листопаді 2011року згідно договору №28-0410-2011/п від 05.10.2011р. на суму 35' 285,91 грн., актом №3/28 від 26.12.2011р. про виконані підсобні роботи особовим складом в грудні 2011 року згідно договору №28-0410-2011/п від 05.10.2011р. на суму 13' 118,78 грн. Таким чином, позивач 2 провів виконання робіт на підставі договору №28-0410-2011/п від 05.10.2011р. на загальну суму 72'543,00 грн.

Однак відповідач не здійснив оплату за отримані роботи, а тому позивач 2 направив на адресу відповідача претензію від 23.03.2012р про погашення заборгованості згідно договору №28-0410-2011/п від 05.10.2011р. у розмірі 72'543 грн.

Позивачем 2 було передано відповідачу рахунки №60 від 30.09.2011р. на суму 123' 728,40грн., №75 від 01.11.2011р. на суму 24' 138,31 грн., №79 від 01.12.2012р. на суму 35' 285,91 грн., №84 від 26.12.2011р. на суму 13' 118,78 грн., що підтверджується відміткою (печаткою та підписом відповідача) на супровідному листі про передання відповідних рахунків, вчиненою 21.01.2013р. Незважаючи на вимогу суду, доказів відправлення чи отримання відповідачем таких рахунків раніше зазначеної дати позивачем не надано. Таким чином, враховуючи вимоги п.2.2 договорів, прострочення строків оплати за виконані роботи настало 29.01.2013р.

Доказів погашення заборгованості за договором №21-0410-2011/нп від 23.05.2011р. у розмірі 123'728,40 грн., а також заборгованості за договором №28-0410-2011/п від 05.10.2011р. у розмірі 72'543,00 грн. станом на день розгляду справи відповідачем в суд не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч.3 ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»).

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Недоодержання позивачем 2, а в подальшому позивачем 1 заборгованості, яка є предметом даного спору, призводить до зменшення дохідної частини Державного бюджету. З огляду на зазначене та враховуючи той факт, що прокурором подано позов в інтересах державного органу, прокурором доведено підставність звернення з даним позовом.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 ЦК України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Строк виконання відповідачем обов'язку по оплаті за прийняті роботи відповідно до умов договору №21-0410-2011/нп від 23.05.2011р. та договору №28-0410-2011/п від 05.10.2011р. настав.

Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У судовому засіданні представник позивача 2 подав заяву про відмову від позову в частині стягнення 3% річних та пені, просив припинити провадження у справі, прокурор та представник позивача 1 проти клопотання не заперечили.

Відповідно до ч.6 ст.29 ГПК України відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті. Проте, прокурор, а також представник позивача 1, проти клопотання представника позивача 2 про відмову від частини позовних вимог та припинення провадження у справі не заперечили, вирішення спору стосовно позовних вимог про стягнення 3% річних та пені по суті не вимагали.

Згідно з п.4 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом. З огляду на зазначене, провадження у справі стосовно позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 5'662,37 грн. та пені в розмірі 14'986,96 грн. підлягає припиненню.

Відповідно до п.2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р., якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем 2 робіт, що, зокрема, вбачається з актів приймання виконаних робіт, підписаних сторонами без жодних застережень, чого не заперечував і сам відповідач, та представлених рахунків, проте факт проведення відповідачем оплати за прийняті роботи підтверджений не був.

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки Львівська прокуратура з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звільнена від сплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 193, ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, ст.ст.11,509,610,629,837 Цивільного кодексу України та ст.ст.3, 12,29,33,34,44,49, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.82,83,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Мірт» (79038, м.Львів, вул.Пасічна, б.81, кв.12 ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22396799) на користь 72 окремого загону механізації 1 об'єднаного загону Державної спеціальної служби транспорту (військова частина Т0410) (80100, Львівська область, м.Червоноград, вул. Промислова,3 ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33158321) 196' 271,40 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Мірт» (79038, м.Львів, вул.Пасічна, б.81, кв.12 ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22396799) в дохід Державного бюджету України 3' 925,43 грн. судового збору.

4. Провадження у справі щодо стягнення 3% річних за користування чужими коштами в розмірі 5'662,37 грн. та пені в розмірі 14'986,96 грн. припинити.

5.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В судовому засіданні 25.02.2013р., проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст складений та підписаний 27.02.2013р.

Судд і Яворський Б.І. (головуючий)

Долінська О.З.

Козак І.Б.