Рішення № 29596102, 27.02.2013, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 2/200/969/13

Справа № 403/14899/12

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючого судді - Бібіка М.М.,

при секретарі - Лобовій Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Актафінанс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Бабушкінський районний відділ у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області; про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку,

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2012 року ТзОВ «Актафінанс» звернулося до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2., вказавши третіми особами: КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради, Бабушкінський РВ у м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області; про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 28 жовтня 2008 року між ним та ОСОБА_1 був укладений договір іпотечного кредиту № ПБ - 76, згідно з яким позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 225 000 гривень 00 копійок, з виплатою процентної ставки 27% річних, строком дії до 28 жовтня 2015 року. ОСОБА_1 зобов'язався своєчасно повертати кредит та відсотки за ним у відповідності із графіком. В якості забезпечення виконання ОСОБА_2. взятих на себе зобов'язань за договором іпотечного кредиту № ПБ - 76, між ТзОВ «Актафінанс» та ОСОБА_1, а також ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № ПБ - 76/1 від 28 жовтня 2008 року, предметом якого стало нерухоме майно, а саме: квартира, загальною площею 66,6 кв2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Дотепер відповідачі свої обов'язки виконують неналежно, у зв'язку з чим станом на 19 листопада 2012 року у них утворилася заборгованість в сумі 447 836 гривень 99 копійок, що явилося причиною звернення позивача до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ТзОВ «Актафінанс» права власності на квартиру загальною площею 66,6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка знаходиться в будинку літ. А - 9 та складається з: 1 - коридор, 2 - кладова, 3 - ванна, 4 - кухня, 5 - кухня, 6, 8, 9 - житлові кімнати, 7 - кладова, І - лоджія; скасування реєстрації ОСОБА_1, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпропетровського МВ ГУ МВС України зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1, ОСОБА_2, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та висилення ОСОБА_1, ОСОБА_2 з АДРЕСА_1 (а.с. а.с. 5 - 10, 64 - 65).

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Відповідно до вказаної заяви, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 86).

Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи, повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, тому суд відповідно до ст. ст. 169, 224, 225 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи (а.с. а.с. 74 - 75, 84 - 85).

Треті особи у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника Бабушкінського РВ у м. Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності. Відповідно до вказаної заяви, проти задоволення позову не заперечує (а.с. а.с. 76, 77, 78, 83).

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 28 жовтня 2008 року між ТзОВ «Актафінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотечного кредиту № ПБ - 76, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит в сумі 225 000 гривень 00 копійок, з виплатою процентної ставки 27 % річних, строком користування до 28 жовтня 2015 року (а.с. а.с. 13 - 16).

Того ж дня відповідач фактично отримав кредитні кошти (а.с. а.с. 19 - 26).

Одночасно з укладенням договору іпотечного кредиту № ПБ - 76 від 28 жовтня 2008 року між ТзОВ «Актафінанс» та ОСОБА_1, а також ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № ПБ - 76/1 від 28 жовтня 2008 року, у відповідності до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передали в іпотеку ТзОВ « Актафінанс» належне їм на праві власності нерухоме майно, а саме: квартиру № 15, що знаходиться в житловому будинку літ. А - 9, яка складається з: 1 - коридор, 2 - кладова, 3 - ванна, 4 - туалет, 5 - кухня, 6, 8, 9 - житлові, 7 - кладова, І - лоджія, загальною площею 66, 6 м2, житловою площею 42,4 м2, за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, реєстраційний номер 22696543 (а.с. а.с. 27 - 30, 35 - 39, 40, 41 - 42).

Дотепер відповідачі не виконують свої зобов'язання з повернення кредиту та відсотків за ним, й у них перед позивачем утворилася заборгованість станом на 19 листопада 2012 року в сумі 447 836 гривень 99 копійок з урахуванням відсотків та пені, відповідно до доданих позивачем розрахунків, а саме:

- прострочена заборгованість за кредитом - 215 835 гривень 73 копійки;

- прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом - 98 530 гривень 10 копійок;

- прострочена заборгованість за процентами нарахованими на прострочене тіло кредиту - 35 498 гривень 96 копійок;

- пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків - 97 972 гривні 20 копійок.

15 жовтня 2012 року ТзОВ «Актафінанс» на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було направлено повідомлення - вимогу щодо погашення заборгованості за договором іпотечного кредиту № ПБ - 76 від 28 жовтня 2008 року та попередження про звернення стягнення на майно, де зазначалося, що боржникам протягом 30 календарних днів з дня отримання даного повідомлення - вимоги, необхідно здійснити погашення заборгованості за договором іпотечного кредиту № ПБ - 76 від 28 жовтня 2008 року на загальну суму 447 836 гривень 99 копійок. У разі невиконання вимоги ТзОВ «Актафінанс» буде вимушене звернути стягнення на предмет іпотеки. Також у повідомленні зазначалося про необхідність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнити квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1, протягом 30 календарних днів з дня отримання даного повідомлення - вимоги, у разі невиконання ними кредитних зобов'язань (а.с. а.с. 43 - 44).

Згідно висновку про незалежну оцінку ринкової вартості нерухомого майна, який був виконаний ТзОВ «Авто Маркет», ринкова вартість об'єкту оцінки - 1/2 частини квартири, розташованої на п'ятому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку, в цілому загальною площею 66, 6 м2, житловою площею 42,4 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, станом на 20 червня 2012 року становить - 151 700 гривень 00 копійок (а.с. 50).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України 2003 року, Житловим кодексом України, Законом України «Про іпотеку», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» договором іпотечного кредиту № ПБ - 76 від 28 жовтня 2008 року, іпотечним договором № ПБ - 76/1 від 28 жовтня 2008 року.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 576 ЦК України, предметом застави може бути будь - яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Частинами 1, 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в розмірі, коли зобов'язання не буду виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 109 ЖК України передбачено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку. Допускається виселення в адміністративному порядку з санкції прокурора лише осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом.

У відповідності до ч. 3 ст. 109 ЖК України, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку», іпотекою забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і звернення стягнення на предмет іпотеки; сплату процентів і неустойки (пені, штрафу); сплату основної суми боргу.

Згідно ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Частина 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Також ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» вказує, що звернення стягнення на предмет іпотеки, окрім іншого, здійснюється на підставі рішення суду.

Частинами 1 та 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що строни іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачити передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателю на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду

У відповідності до п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

Згідно з п. 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати те, що примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Таким чином, з урахуванням приведених норм закону та встановлених обставин справи, а також зважаючи на те відповідачі по справі не виконують взяті на себе зобов'язання за договором іпотечного кредиту № ПБ - 76 від 28 жовтня 2008 року та за іпотечним договором № ПБ - 76/1 від 28 жовтня 2008 року, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 447 836 гривень 99 копійок, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги ТзОВ «Актафінанс» необхідно частково задовольнити, та звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за ТзОВ «Актафінанс» право власності на квартиру № 15, що знаходиться в житловому будинку літ. А - 9 , яка складається з: 1 - коридор, 2 - кладова, 3 - ванна, 4 - туалет, 5 - кухня, 6, 8, 9 - житлові, 7 - кладова, І - лоджія, загальною площею 66,6 м2, житловою площею 42,4 м2, за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, реєстраційний номер 22696543, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1, ОСОБА_2 за договором іпотечного кредиту № ПБ - 76 від 28 жовтня 2008 року в сумі 447 836 гривень 99 копійок. Крім того, суд вважає за необхідне виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1, а також зобов'язати Державну міграційну службу України Бабушкінського РВ у м. Дніпропетровську зняти їх з реєстраційного обліку за вищезазначеною адресою.

Вирішуючи позовні вимоги, щодо скасування реєстрації ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, суд доходить висновку, що вищезазначена вимога фактично дублює попередні вимоги.

Крім того, у порядку ст. 88 ЦПК України з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача також слід стягнути судовий збір в сумі 3 131 гривня 30 копійок.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 536, 546, 572, 575, 576, 590, 610, 1050, 1054 Цивільного кодексу України 2003 року, ст. 109 Житлового кодексу України, ст. ст. 1, 7, 12, 33, 36, 37, 40 Закону України «Про іпотеку», п. п. 39, 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» ст. ст. 4 - 8, 10, 11, 18, 57 - 60, 79, 88, 169, 197, 208, 209, 212 - 215, 218, 224, 225 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Актафінанс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, Бабушкінський районний відділ у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області; про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку - частково задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Актафінанс» (ЄДРПОУ 35740385) право власності на квартиру № 15, що знаходиться в житловому будинку літ. А - 9 , яка складається з: 1 - коридор, 2 - кладова, 3 - ванна, 4 - туалет, 5 - кухня, 6, 8, 9 - житлові, 7 - кладова, І - лоджія, загальною площею 66,6 м2, житловою площею 42,4 м2, за адресою: Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, реєстраційний номер 22696543, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) за договором іпотечного кредиту № ПБ - 76 від 28 жовтня 2008 року в сумі: прострочена заборгованість за кредитом - 215 835 гривень 73 копійки; прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом - 98 530 гривень 10 копійок; прострочена заборгованість за процентами нарахованими на прострочене тіло кредиту - 35 498 гривень 96 копійок; пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків - 97 972 гривні 20 копійок, разом 447 836 гривень 99 копійок.

Виселити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) з квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язати Бабушкінський районний відділ у м. Дніпропетровську Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2), за адресою АДРЕСА_1

Стягнути із ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) у солідарному порядку на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «Актафінанс» (ЄДРПОУ 35740385), судовий збір в сумі 3 131 гривня 30 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя М.М.Бібік