ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
19.02.13р. Справа № 11-53(16-601)За позовом відкритого акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м.Дніпродзержинськ
до промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання", м.Кривий ріг
про стягнення 828,00 грн.
Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Миколюк Д.О. - довіреність № 16-04-01 від 02.01.13р.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач просить звернути стягнення на майно відповідача на суму 828,00 грн., яка визнана відповідачем згідно ст.8 ГПК України, відповідно на пред'явлену претензію.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що позивачем порушено строк позовної давності і причини пропуску останній вважає неповажними.
Крім того, відповідач вважає, що позивач не позбавлений можливості повторно виставити платіжну вимогу.
Відповідач також звертає увагу на те, що його підприємство має загально-державну форму власності та згідно Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" від 29.11.01р. № 2864 примусова реалізація його майна неможлива.
Згідно Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" від 29.11.01р. № 2864, встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств, в зв'язку з чим провадження у справі було зупинено до вирішення відповідного питання компетентними органами.
Обставини, які зумовили зупинення провадження у справі усунені, в зв'язку з чим господарський суд ухвалою від 29.01.13р. поновив провадження у справі № 11-53(16-601) та призначив її у судове засідання на 19.02.13р.
Позивач в судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті спору станом на дату поновлення справи не надав.
Відповідач надав письмовий відзив на позов, у якому проти його задоволення заперечує посилаючись на те, що позивачем порушено скоречені строки позовної давності, передбачені ст.72 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963р. (в редакції від 08.10.1999р.), а отже відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Крім того, відповідач посилається на порушення провадження справи про банкрутство щодо підприємства останнього, а відповідно до ч.3.ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за - невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
23.05.1997 р. між сторонами було укладено договір № 29467 міни товарів, згідно п.1.1. якого сторони здійснюють на умовах, передбачених в даному договорі поставку товарів без їх грошової оплати на збалансованій по вартості основі.
На виконання вказаного вище договору, позивачем 30.05.1997 р. у цистерні № 57915365 було відвантажено відповідачу хлор рідкий у кількості 54,0 тн, що підтверджується накладною № 48008433.
Пунктом 6.1 зазначеного договору передбачено строк зливання та обороту однієї цистерни - 2 години.
Як вбачається із матеріалів справи, вантаж було подано відповідачу для вивантаження - 02.06.1997 р., а порожню цистерну № 57915365 із-під хлору було відправлено позивачу - 05.06.1997 р.
Згідно п.6.1 договору від 23.05.1997 р. штраф за простій стягується з винної сторони у розмірі 18 грн. 00 коп. за кожну годину простою.
У зв'язку з порушенням норми зливання та оборогу цистерни відповідачу було пред'явлено претензію від 24.06.1997 р. № 1684/016/334-3 з вимогою оплати штрафу у сумі 1692,00 грн. за 94 години простою.
Відповідач, відповіддю на претензію від 26.09.1997р. № 16-04-1542, претензійні вимоги визнав у сумі 828,00 грн.
20.10.1997р. позивач пред"явив до установи банку відповідача платіжну вимогу № 114 на вказану вище суму.
Визнана претензією сума відповідачем не перерахована, а пред'явлена до установи банку платіжна вимога №114 від 20.10.1997 р. про її виконання в безспірному порядку, повернена 06.04.01р. Дзержинським відділенням Промінвестбанку України у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на підставі ст.19 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Згідно зі ст.32 ЦК України, боржник несе відповідальність по своїм зобов'язанням, в т.ч. і майном, що належить йому на праві власності (закріплене за ним).
З огляду на викладене, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача відносно пропуску позивачем строку позовної давності, передбаченного статтею 72 Цивільного кодексу УРСР, не заслуговують на увагу, огляду на наступне.
Відповідно до ч.2.ст.72 Цивільного кодексу УРСР, скорочені строки давності тривалістю в шість місяців діють, зокрема, за позовами про стягнення неустойки (штрафу, пені).
В даному випадку, звертаючись із данним позовом, позивач просить звернути стягнення на майно на суму заборгованості по визнаній претензії.
Отже, до спірних правовідносин повинен застосовуватись загальний строк позовної давності, передбачений статтею 71 Цивільного кодексу УРСР, відповідно до якої, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Як вже зазначалось вище, позивач пред'явив платіжну вимогу по визнаній претензії в установу банку, проте її було повернено на підставі ст. 19 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а отже, те що дана платіжна вимога не буде оплачена, (а право позивача порушене) позивач дізнався з моменту повернення документу без виконання, тобто з 06.04.01р.
Таким чином, позивач звернувся з даним позовом про звернення стягнення на майно боржника - відповідача у даній справі, в межах трьох річного строку позовної давності.
Крім того, слід зазначити про те, що згідно Статуту відповідача, копія якого залучена до матеріалів справи, найменування останнього змінено на державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання", в зв'язку з чим суд вважає необхідним здійснити заміну в найменуванні відповідача з промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" на державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання".
Керуючись ст.ст.32, 71, 72 Цивільного кодексу УРСР, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Здійснити заміну в найменуванні відповідача з промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" на державне промислове підприємство "Кривбаспромводопостачання".
Звернути стягнення на майно державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (50007, м.Кривий Ріг, пр.Миру,15а, код ЄДРПОУ 00191017) на користь відкритого акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", (51909, м.Дніпродзержинськ, вул.Горобця,1, код ЄДРПОУ 05761620) на суму 828,00 грн. (вісімсот двадцять вісім гривень).
Стягнути з державного промислового підприємства "Кривбаспромводопостачання" (50007, м.Кривий Ріг, пр.Миру,15а, код ЄДРПОУ 00191017) на користь відкритого акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", (51909, м.Дніпродзержинськ, вул.Горобця,1, код ЄДРПОУ 05761620) 51,00 грн. (п'ятдесят одну гривню) державного мита, 69,00 грн. (шістдесят дев'ять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.Ф. Мельниченко Повне рішення складено 25.02.2013р.
Судове рішення № 29595876, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 21.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 11-53(16-601). Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: