Рішення № 29595134, 26.02.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/987/13-ц

Провадження №2/106/462/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року Євпаторійській міський суд АР Крим

у складі: головуючого судді Куликовської О.М.

за участю секретаря Сафіної Ф.Ф.

розглянувши у судовому засіданні м. Євпаторії цивільну справу за № 106/987/13-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 16.12.2006 року між нею та відповідачем по справі був укладений шлюб. Від сумісного життя вони мають неповнолітню дитину : сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сумісне життя з відповідачем не склалося, у зв'язку з постійними сварками та непорозуміннями з різних підстав. Відповідач часто уїжджав на тривали час, та не повідомляв де він є та нічого не пояснював. В наслідок постійних сварок та частих від'їздів відповідача вона втратила віру, повагу та любов до нього. З грудня 2010 року вони мешкають окремо , відповідач проживає у своїх батьків у м. Севастополі. Тому вважає, що подальше життя з відповідачем та збереження шлюбу неможливе. Спор з приводу розподілу майна відсутній. За погодженням з відповідачем дитина залишиться мешкати разом з нею. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, зовсім не цікавиться його життям. Вона на даний час не працює, та її доходів зовсім не достатньо для утримання дитини. У зв'язку з чим, просить розірвати шлюб, укладений 16.12.2006 року між нею та відповідачем, зареєстрований у відділу реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції м. Севастополя, а також стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у розмирі 600 гривень.

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені нею позовні вимоги та просила їх задовольнити. Дала пояснення аналогічні викладеному та змісту позовної заяви .

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю .

Суд, вислухав сторони , дослідивши матеріали справи та надані докази, оцінив їх у сукупності прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню .

Судом встановлені слідуючи факти та відповідні їм правовідносини .

З матеріалів справи вбачається, що 16.12.2006 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, був зареєстрований шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції м. Севастополя, актовий запис № 1388. (а.с. 6 ).

Від сумісного життя подружжя має неповнолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками дитини зазначені сторони по справі, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини НОМЕР_2 від 19.01.2010 року (а.с.7 ).

Дитина мешкає з матір'ю та знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідкою КП «Заожилводоканал» № 97 від 28.01.2013 року (а.с.8 ).

Згідно із положенням ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст. 110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя. Скориставшись наданим правом позивач звернулась до суду з даним позовом про розірвання шлюбу

Судом встановлено, що подружні стосунки між сторонами по справі припинені з грудня 2010 року, вони фактично не мешкають разом та не ведуть спільного господарства.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, але позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Тому з врахуванням норм ст.. 111 СК України, суд прийшов до висновку, що примирення між сторонами по справі не можливо , оскільки вони остаточно втратили почуття любові та поваги один до одного, сім'я носить формальний характер.

Спор з приводу розподілу майна у сторін відсутній . Спору про місця мешкання дитини у сторін на час розгляду справу також не має.

Обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, судом не встановлено.

Відповідачка під час реєстрації шлюбу змінила своє прізвище «ОСОБА_1 » , на «ОСОБА_1» та просила після розірвання шлюбу залишити прізвище «ОСОБА_1».

Відповідно до п.9 ст. 7 Сімейного кодексу, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості та розумності, відповідно до моральних засад суспільства .

З'ясувавши фактичні взаємостосунки між сторонами і дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а також , враховуючи ст..51 Конституції України та ст. 24 Сімейного Кодексу України, у якій вказано, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, а документальне існування шлюбу між сторонами по справі не відповідає поняттю „ сім'ї, як соціального інституту сучасного суспільства,

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції про дискримінацію жінок в частині першій підпункту «с») «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання», тобто дружина шлюбом не закріпляється за чоловіком по життєво. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

На підставі викладеного та з врахуванням норм ст. 112 СК УК України, суд пришов до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам дитини, інтересам суспільства, у зв'язку з чим, шлюб між ними повинен бути розірваний.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі у розмірі 600 гр. також обґрунтовані та підлягають задоволенню . Судом встановлено, що відповідач офіційно ніде не працює та не заперечує сплачувати аліменти у розмірі 600 гр. щомісячно на утримання сина .

Згідно зі ст. 51 Конституції України і ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. . Статтями 181, 182 СК України передбачено, що у разі невиконання батьками свого обов'язку утримувати дітей аліменти присуджуються за рішенням суду в частині від доходу його матері , батька або у твердій грошовій сумі, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника и відповідно до вимог ст.184 Сімейного кодексу України може встановити аліменти у твердій грошовій сумі. При встановлені розміру аліментів у твердій грошові сумі виплата аліментів на дитину проводиться щомісячно, що наголошується у п. 17 постанову Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів». Розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі , може бути згодом збільшений чи зменшений судом на вимогу як платника аліментів, так і одержувача аліментів.

Враховуючи прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, працездатний вік відповідача, визнання ним позовних вимог , відсутність в нього інших дітей та інших осіб, які можуть знаходитися на його утриманні, суд вважає, що відповідач в змозі сплачувати на утримання сина аліменти у твердій грошовій сумі у розмирі 600 гривень щомісяця, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до його повноліття

Також ч.2 ст. 184 СК України передбачено , що розмір аліментів , визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Така індексація проводиться відповідно до Закону України від 3 липня 1991 року «Про індексацію грошових доходів населення » (в редакції Закону від 6 лютого 2003 року ). Об'єктами індексації грошових доходів населення відповідно до ст.. 2 даного Закону є грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином суд вважає, що підлягаючі стягненню аліменти у твердій грошовій сумі повинні індексуватись відповідно до діючого законодавства України.

Керуючись ст.51 Конституції України, ст. 24, 105,110,112 Сімейного Кодексу України, Постановою пленуму Верховного Суду України « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, ст.ст. 10,11,60, 88-89, 208-218 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 16.12.2006 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3, у відділі реєстрації актів цивільного стану Ленінського районного управління юстиції м. Севастополя, актовий запис № 1388 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Севастополь, іпн НОМЕР_1, проживаючого та зареєстрованого АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмирі 600 гривень щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до його повноліття. з послідуючою індексацією відповідно до закону

Стягнення проводити з 13.02.2013 року з моменту подання позовної заяви до суду.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Севастополь, іпн НОМЕР_1, проживаючого та зареєстрованого АДРЕСА_1, судовий збір у розмирі 229 гривень 40 копійок на р/р 31214206700015, отримувач коштів - УК в м. Євпаторія, АР Крим 22030001, код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37940108, банк отримувача - ГУ ДКСУ у АРК , код банку отримувача (МФО) - 824026, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду 02897098, відповідно до п. 1.1 ч.2 ст. 4 ЗУ « Про судовий збір».

Допустити негайне виконання рішення в частини стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Повний текст рішення виготовлений 27.02. 2013 р.

Суддя О.М. Куликовська